Не плутати з логічною хибою — це окремий випадок логічної хиби.
Хи́бний ви́сновок (укр.нерелевантний висновок, лат.ignoratio elenchi, або англ.red herring) — логічна хиба, що є аргументом, котрий сам собою може бути коректним, однак який доводить або підтримує інше твердження, ніж те, для підтримки якого його наводять. Інакше кажучи, це логічна хиба, в якій розглядається нерелевантне питання з метою відвернути увагу від фактичного предмета обговорення.
Етимологія
«Ignoratio elenchi» може бути приблизно перекладено як ігнорування теми; elenchi є формою родового відмінка іменника elenchus, який походить від грец.ελεγχος, що означає спростувальний аргумент. Щодо «red herring», уважається, що цей термін походить від використання копченого оселедця з метою збити собак зі сліду. Сильний запах оселедця перебиває справжній слід та залишає фальшивий. Наприклад,
«Я не голосуватиму за цього кандидата, бо його лице жахливо виглядає». Але кандидат не є актором, його зовнішність не впливає на придатність до посади.
Хибний висновок (ignoratio elenchi — знак неосвіченості або некомпетентності) — підміна тези або недоречний висновок. У логіці він означає ігнорування опонентом навмисно або ненавмисно визначеної теми обговорення, коли вона непомітно змінюється іноді навіть на зовсім протилежну. В буквальному перекладі українською мовою латинський термін має два значення: «списки невігластва» та ігнорування доведення. В останньому сенсі слово другої відміни elenchi береться в родовому відмінку однини іменника эленхос, що походить від грецького elenchosгрец.ἔλεγχος, тобто аргументи доведення або заперечення. Цікавим є те, що й сама робота Арістотеля «Peri sophistici elenchon» трактується та перекладається двояко — як софістичні спростування, так і спростування софізмів.
Логічна помилка також має іншу назву «недоречний висновок». Але, коли перекладати слово elenchon з давньогрецької мови, то буквально слово буде означати «неосвічене спростовування».
У ширшому сенсі Стагірит стверджував, що всі логічні хиби є різними формами «підміни тези», яку називав «перлиною помилок», тобто головною серед всіх інших. У народі про цей софізм говорять: «Я йому про Фому, а він мені про Ярему».
Замість того, щоб доводити, що ця людина здійснила цей злочин, хтось починає доводити, що ця людини обвинувачується в ньому. Ignoratio elenchi тут не дуже очевидна, і, як наслідок, у підсумку, злодій може бути виправданим рішення. Насправді було обґрунтовано зовсім іншій тезис.
В основі помилки знаходиться неправильне ототожнення фактично аргументованого судження з тим реченням, котре мусить бути, але не було доведено. Наприклад, хто-небудь бажає показати будь-що несправедливе в моральному розумінні, а замість того починає висловлювати несправедливість наведеного в юридичному сенсі. Висновок його судження виявляється недоведеним. Тут порушується закон тотожності.
Підміною понять буде назвати другий тур виборів Президента країни повторним голосуванням, оскільки не всі, хто брав участь у першому, пройшли до другого етапу. Тому, це буде не просто теж саме повторення, а вже зовсім інший вибір серед двох претендентів; вищий та якісний рівень, друга фаза виборів, а не повтор. Помилка тут можливо була запланована свідомо, щоб у жодному разі в кандидата не з'явилось спокуси згодом продовжити змагання за найголовнішу посаду в державі таким, наприклад, сумнівним способом призначення пізніше «повторних» третього, четвертого й наступних турів виборів тощо.
Неправильним буде, коли замість відповіді на запитання «Чи потрібне місцеве самоврядування в Україні?», слухач на екзамені розповідатиме, як треба обирати керівників на місцях. Тут саме й буде не релевантний висновок.
Наприклад, Росія у ХІХ столітті вважала росіян і українців різними народами в складі однієї держави. На початку XXI століття риторика вкрай змінилась: один народ і дві держави. Це явна й груба підміна понять, але вона дуже широко розповсюджена та застосовується проти України досі.
Ignoratio elenchi є провідною логічною помилкою, в якій розглядається недоречна теза з метою відвернути увагу від фактичного предмета обговорення й справжнього стану речей. Зміна точки зору відбувається непомітно, але зазвичай ефектно.
Причиною появи підміни тези є ототожнення різних предметів обговорення і як наслідок виникає послаблення уваги до відмінностей між ними. Переклад англійською мовою з латинського звороту ignoratio elenchi змінювався декілька разів. Сігдвік вважав цей термін, як і petitio principii, дуже невизначеним, бо він міг позначати й будь-яку логічну помилку взагалі, й «невірне тлумачення сенсу тезису» зокрема. Він наводить до цього такий приклад: «подорож було щасливо завершено, тільки ми потрапили не в той потяг». Хамблін запропонував їй інші назви: «помилка доведення», «незнання заперечення»; Естерле віддав перевагу вислову «не звертати увагу на проблему»; Ірвинг Копі, Крістофер Тіндейл та інші використовували вираз — «те, що не має відношення до висновку».
Коли опонент намагається змінити предмет обговорення непомітно й обґрунтовувати його як той, що був висунутий спочатку, то це й буде підміна тези. У цьому разі найбільш раціональною дією буде безумовно вказати на помилку й назвати її.
