Фіно-угорські мови

Фі́но-уго́рські мо́ви (або у́гро-фі́нські мо́ви) — група мов, яка входить до уральської мовної сім'ї і поширена частково на своїй прабатьківщині — на Уралі та Поволжі, а частково — у Балтії, та Подунав'ї.

Поширення

На карті Європи
На карті Європи

У всіх північних областях Європи ці мови є доіндоєвропейськими. Угорську мову принесли з собою до центральної Європи давні угри 1000 років тому з приуральських степів; найближчі мовні родичі їх — ханти й мансі — живуть тепер понад річкою Об на схід від Уралу. Три найбільші мови — угорська (15 млн.), фінська (5 млн.) і естонська (1 млн.) мають статус державних відповідно в Угорщині, Фінляндії та Естонії. Чимало інших — статус парціальних мов у суб'єктах Російської Федерації.

Особливості

Ступінь близькості між мовами в межах кожної групи неоднаковий. Саамська з численними діалектами тяжіє до балтійсько-фінської групи, однак не включається до неї. Волзько-фінські досить відмінні одна від одної. Угорська (мадярська) дуже відрізняється від ханти й мансі. Взаємне розуміння при спілкуванні кожного своєю мовою неможливе між удмуртом і комі. Деякі хантийські діалекти являють собою швидше окремі хантийські мови (Б. Серебренников).

Чимало спільних рис угрофінських мов свідчать про їхнє походження з однієї прамови: спільна частка словникового запасу, матеріальний збіг словотвірних і словозмінних морфем, присвійні афікси тощо. Разом з тим очевидна і яскрава своєрідність груп і окремих мов. Географічно східні угрофінські мови — типово аглютинативні; західні — переважно флективні. Поширені різні типи фіксованого наголосу — на останньому, передостанньому або першому складі слова (такий, зокрема, у фінській мові); трапляються також мови з рухомим наголосом. У пермсько-фінських численні приголосні й мало дифтонгів, у балтійсько-фінських, навпаки, приголосних мало, а дифтонги численні. Кількість відмінків вагається від 3 у хантийській мові до 15 у фінській і 20 й більше в угорській. Особливістю угрофінських мов є відсутність дієслова «мати» (замість нього вживають добре відому слов'янам конструкцію типу «в мене є» або спеціальні суфікси, наприклад в угорській: pénzem van «гроші-мої є»), а також наявність спеціального заперечного дієслова. Проте в угорській та естонській мовах, очевидно, під сильнішим і тривалішим впливом сусідніх індоєвропейських мов, заперечення при дієслові виражається заперечною часткою. Система вказівних займенників тричленна: tä mä, tuo, se.

Чималі розбіжності в синтаксисі: географічно східні угрофінські мови тяжіють до давнього синтаксису тюркського типу, в західних — сильний вплив індоєвропейських мов (шведської, німецької, російської). До інновацій (нових структурних рис), вироблених упродовж власного історичного розвитку мови, відносять розгалуженість відмінкової системи в угорській та скорочення числа приголосних у фінській (суомі): за даними історії мови видно, що в угрофінській прамові було мало відмінків, а система приголосних була багатшою.

Під порівняно пізніми шарами запозичених слів з тюркських і слов'янських мов виявлені давні індоєвропейські запозичення з балтійських, германських, іранських і навіть тохарських мов. Угорська, фінська й естонська мови мають багатовікову писемну традицію і високорозвинені літературні мови.

Словникова система, зокрема, фінської мови, побудована на власному запасі коренів, є самодостатньою і справляє на носіїв індоєвропейських мов враження «герметичної» системи (справді, лише в 5 % словника можна без спеціальної підготовки впізнати європейські запозичення або загальнохристиянські особові імена). Порівняно невелика частка словника досі впізнавана як спільна між фінською та угорською мовами. Помічено субстратний вплив фінських мов на синтаксис пізніших індоєвропейських мов (французької, слов'янських); можливим протофінським субстратом можна пояснити й спрощення у вимові початкових груп приголосних в англійській, шведській та норвезькій мовах: англ. (k)now, (k)nee, (k)nife, ()luck, швед. Lycka (пор. нім. Glück).

Історія вивчення

Класифікація

Генеалогічно сучасні угрофінські мови поділяються на 5 груп:

Запозичення до української мови

Фінські запозичення в українській: сауна, лайба, миза, мойва, камбала, корюшка, нарти, ряпушка, тундра; пельмені (з комі).

З угорської походять такі українські слова як: гайдук, ґазда, гусар, гуляш, чота, шабля; назви річок: Вись, Лозоватка, Сироватка і численні інші з коренем -ват- «берег».

З іншого боку, угорська також засвоїла з української чимало слів, найдавніші з яких: barazda (перша згадка 1086 рік), szer(е)da і cseret («очерет») — {1231 рік, moh («мох») — 1270, csin («чин») — 1273, ritka («редька») — 1338, burjan — 1343, szoknya, abrosz і szamsztril (XIV ст.), eszterha («стріха») і haluska (XV ст), а також dosztig («досить»), kiszil, patics, kocserha та багато інших (Істван Кнєжа).

Вплив на російську мову

Запозичення з фіно-угорських мов присутні й у російській мові, здебільшого це запозичення з балтійсько-фінських, саамських і пермських мов: пурга, пельмени, тундра, морж, салака, сани, пахтать, акула, нарты, сауна, корюшка[1]. Лексичний вплив фіно-угорських мов на сучасну російську літературну мову незначний, але слова балтійсько-фінського і волзько-фінського походження частіші в російських діалектах[2], а також у численних топонімах Центральної і Північної Росії[3] (див. докладніше «Топонімія»). У той же час число росіянізмів у фінських мовах незрівняно більше[4].

Часто ставилося питання щодо ролі фінського субстрату у формуванні російської мови. Тему досліджували М. Фасмер, В. Фенкер, О. О. Шахматов та ін. Можливі сліди фінського субстрату в російській мові розглядали як в області лексики, так і в областях фонології, морфології і синтаксису. Найчастіше з фінським впливом пов'язують такі риси, як акання, цокання у (північних говірках), звороти типу «у меня есть» (замість «я имею»), «жили-были» тощо. У мовознавців нема одностайної думки з цього приводу[2]. Не слід забувати також про те, що на території Центральної Росії у І тис. н. е. проживали й балтомовні племена (голядь), отже, треба розглядати наявність і балтійського субстрату, який проявився зокрема, у топонімії.

  • Змішання звуків [ц] і [ч] («цокання») у низці північно-російських говірок багато дослідників пояснюють результатом фіно-угорського субстрату[5][2]. Але інші дослідники проводили паралель з південно-польським «мазуренням», доводячи спорідненість давньоновгородського діалекту з лехітськими мовами[6]
  • Російське акання, що виникло на південному сході, можливо має волзько-фінське (мокшанське) походження. Втім, існують й інші теорії походження акання: балтійський субстрат, питомий характер акання, причини якого лежать ще в праслов'янській фонетиці[2].
  • Мовний зворот «у меня есть» часто розглядають як приклад впливу синтаксису фіно-угорських мов, оскільки вживання дієслова зі значенням «мати» для них є нехарактерним. Слід, проте, мати на увазі, що зворот «у мене є» засвідчений у всіх давніх слов'янських мовах, зокрема, старослов'янській (милость бо и гнѣвъ оу него (Бога) єсть (Ізборник Святослава, 1076 р.)[7], будут-ли оу них дѣтки (1489 p.), у Єго Милости мѣсца мало было (1513 р.)[8]), він має, очевидно, ще праслов'янське походження[2]. Трапляються, хоча нечасто, подібні звороти і в інших індоєвропейських мовах: наприклад, паралельні форми в класичній латині habeo domum («маю дім») і domus mihi est («дім мені є»)[9].
  • Казковий зачин «жили-были» також можливо, є результатом конвергенції форми слов'янського плюсквамперфекта і характерного фінського подвійного дієслова[10].
  • Частка «-ка» у «пом'якшеній» формі наказового способу може мати фінське походження (у комі-перм'яцькій мові «-ко» означає пом'якшену просьбу)[11], але вона може мати й питоме слов'янське походження[2].
  • Іменникові односкладові речення (наприклад «Отвертку!» замість «Дай отвертку!») теж, скоріше за все, мають фіно-угорське походження, хоча ця гіпотеза не є остаточно доведеною[2].

Російська лексика фіно-угорського походження

Слова балтійсько-фінського, волзько-фінського, пермсько-фінського і саамського походження

Слова угорського походження (мадяризми)

  • гайдук
  • гусар
  • гуляш
  • кулеш
  • мадьяр
  • ментик
  • палаш
  • сабля
  • чардаш

Мадяризмів у російській мові порівняно мало: угорські слова потрапляли до неї переважно через польське посередництво

Топонімія

В Україні

Угрофінське походження мають, очевидно, назви річки Сейм, а також міста Белз.

У Росії

Фіно-угорські топоніми (частіше гідроніми) поширені у багатьох центральних областях Росії — Рязанській, Владимирській, Московській, Ярославській, Костромській, Нижегородській областях — далеко за межами національно-територіальних утворень фіно-угрів Росії (Мордовія, Марій Ел, Удмуртія, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Республіка Комі, Республіка Карелія, Комі-Перм'яцький округ, Ненецький автономний округ, Ямало-Ненецький автономний округ)[3]. Так, фінську та угрську (хантийську і мансійську) етимологію мають такі географічні назви: Ільмень, Кама, Карелія, Коломна (за однією з версій), Холмогори, Куршська коса, Ладога, Онега, Мурманськ, Хібіни, Кейви, Кийські острови в Білому морі, Нева, Перм, Арзамас, Селігер, Тамбов, Вологда, Урал, річка Київський Юган (Західний Сибір), історична назва «Кийські гори» (тепер — Кузнецький Алатау). Гідронім «Москва» теж має, згідно з одною з версій, фінське походження.

Див. також

Коментарі

Примітки

  1. Выходцева И. С. Процессы заимствования в русском литературном языке элитарной культуры [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. Научное издательство «Институт стратегических исследований», 2015. № 2-1. Страницы: 236—239
  2. а б в г д е ж Х. Бирнбаум Еще раз о завоевании Северо-Восточной Европы славянами и о вопросе финно-угорского субстрата в русском языке [Архівовано 18 травня 2016 у Wayback Machine.] // Российская Академия Наук. Институт славяноведения и балканистики. Балто-славянские исследования 1988—1996. Сборник научных трудов. Отв. ред. Т. М. Судник, Е. А. Хелимский. М.: «Индрик», 1997
  3. а б А. К. Матвеев К лингвоэтнической идентификации финно-угорской субстратной топонимии [Архівовано 18 травня 2016 у Wayback Machine.] // Российская Академия Наук. Институт славяноведения и балканистики. Балто-славянские исследования 1988—1996. Сборник научных трудов. Отв. ред. Т. М. Судник, Е. А. Хелимский. М.: «Индрик», 1997
  4. Русские заимствования в финском языке. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016. [Архівовано 2016-09-16 у Wayback Machine.]
  5. С. М. Глускина О второй палатализации заднеязычных согласных в русском языке (на материале северо-западных говоров) [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  6. В. Б. Крысько. Заметки о древненовгородском диалекте (ІІ, Varia) // Вопросы языкознания. — М. : Наука, 1994. — С. 28.
  7. Словарь древнерусского языка (XI—XIV вв.) : В 10 т.— М., 1988.— Т. 1.— С. 339; див. повніше про це: Safarewiczowa H. Obocznosc я имею і у меня есть w jçzyku rosyjskim dzis і dawniej.— Wroclaw ; Warszawa ; Kraków, 1964.— S. 14—17. (Цит. за О. Тараненко Про манеру викладу чужих думок і ведення полеміки в одній монографії [Архівовано 25 січня 2016 у Wayback Machine.])
  8. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. : В 2 т.— К , 1977.— Т. 1.— С. 138; Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.— Л., 1996.— Вип. 3.— С. 120. (Цит. за О. Тараненко Про манеру викладу чужих думок і ведення полеміки в одній монографії [Архівовано 25 січня 2016 у Wayback Machine.])
  9. В. А. Плунгян Язык и картина мира [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] (из книги «Почему языки такие разные»)
  10. П. В. Петрухин Жили-были: вопрос закрыт? [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Русский язык в научном освещении, 2007, № 2 (14). С. 268—282.
  11. Лыткин В. И. (ред.) Коми-пермяцкий язык. Введение, фонетика, лексика и морфология. Кудымкар: Коми-пермяцкое книжное издательство, 1962.
  12. а б Акула // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  13. Заимствованные слова русского на Бас-
  14. Вахта // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  15. а б в г д е ж и к л Мызников С. А. Русские говоры Обонежья: Ареально-этимологическое исследование лексики прибалтийско-финского происхождения
  16. а б Ковылять // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  17. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  18. Лабаз // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  19. мымра // Историко-этимологический словарь
  20. Нельма // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  21. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  22. Пай // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  23. Пахтать // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  24. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  25. Сниток // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  26. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  27. Топоров — Трубачев, Лингв. анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. М., 1962, стр. 246.
  28. Щука // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973

Джерела

Посилання


Read other articles:

FlugelhornA standard 3-valved B♭ flugelhornA standard 3-valved B♭ flugelhornAlat musik tiup logamKlasifikasi Alat musik tiup Instrumen musik tiup logam Aerophone Klasifikasi Hornbostel-Sachs423.232(valved aerophone sounded by lip vibration)DikembangkanEarly 19th centuryRentangan permainan Written range: (lower and higher notes are possible) Instrumen terkait Saxhorns Alto horn Baritone horn Trumpet Cornet Flumpet Mellophone Flugelhorn (/ˈfluːɡəlhɔːrn/), juga dieja fluegelh...

 

Untuk orang lain dengan nama yang sama, lihat Richard Burton. Sir Richard Francis BurtonKCMG FRGSBurton pada 1864Lahir(1821-03-19)19 Maret 1821Torquay, Devon, InggrisMeninggal20 Oktober 1890(1890-10-20) (umur 69)Trieste, Austria-HungariaTempat pemakamanSt Mary Magdalen Roman Catholic Church, Mortlake, London, InggrisKebangsaanBritaniaNama lainMirza Abdullah the BushriHâjî Abdû El-YezdîFrank BakerAlmamaterTrinity College, OxfordPekerjaanTentara, diplomat, penjelajah, penerjem...

 

Uzbekistani tennis player This biography of a living person needs additional citations for verification. Please help by adding reliable sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libelous.Find sources: Farrukh Dustov – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2022) (Learn how and when to remove this template mes...

Kereta Api Airport Railink Service (ARS) YIAYAKA Bandara Internasional Yogyakarta setelah melewati spot kereta Jembatan MbelingInformasi umumJenis layananKereta api bandaraStatusBeroperasiDaerah operasiDaerah Operasi VI YogyakartaPendahuluKereta api Solo Ekspres (rangkaian)Mulai beroperasi6 Mei 2019Operator saat iniKAI BandaraLintas pelayananStasiun awalYogyakartaJumlah pemberhentian3 (termasuk terminus stasiun)Stasiun akhirBandara YIAJarak tempuh40 kmWaktu tempuh rerata39 menitFrekuensi perj...

 

Pidada Sonneratia caseolaris (L.) Engl. Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Tracheophyta (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): Eudikotil (tanpa takson): Rosidae Ordo: Myrtales Famili: Lythraceae Genus: SonneratiaL.f. Sonneratia pagatpat; (Blanco 1837) Pidada adalah nama umum untuk sekelompok tumbuhan dari genus Sonneratia. Sebelumnya marga ini bersama marga Duabanga ditempatkan dalam famili Sonneratiaceae; akan tetapi kini keduanya dimasukkan sebagai anggota suku Lyth...

 

Pour les articles homonymes, voir Moi. Le Moi (das Ich) est une instance psychique de la seconde topique freudienne qui se différencie de celles du ça et du surmoi. Il est plus vaste que le préconscient-conscient de la première topique. La notion de « moi » est toutefois présente chez Freud dès le début de son œuvre. Vue d'ensemble sur le moi en psychanalyse Traduction Le « Moi » ou le « moi » (sans majuscule) est la traduction d'usage adoptée en ...

Double vision beralih ke halaman ini. Untuk kegunaan lain, lihat Double vision (disambiguasi).DiplopiaYang dilihat penderita dengan diplopiaInformasi umumNama lainPenglihatan ganda (Double vision)SpesialisasiNeurologi, oftalmologi Diplopia atau disebut juga penglihatan ganda (double vision) adalah kondisi saat seseorang melihat dua gambaran dari satu objek yang sama. Diplopia berasal dari bahasa latin yaitu diplous yang berarti ganda/dobel dan ops yang berarti mata. Diplopia terjadi akibat ma...

 

Concept within the disciplines of the social sciences and within political science Not to be confused with Social control theory. Signs warning of prohibited activities; an example of social control Social control is the regulations, sanctions, mechanisms, and systems that restrict the behaviour of individuals in accordance with social norms and orders. Through both informal and formal means, individuals and groups exercise social control both internally and externally. As an area of social s...

 

この記事は検証可能な参考文献や出典が全く示されていないか、不十分です。出典を追加して記事の信頼性向上にご協力ください。(このテンプレートの使い方)出典検索?: コルク – ニュース · 書籍 · スカラー · CiNii · J-STAGE · NDL · dlib.jp · ジャパンサーチ · TWL(2017年4月) コルクを打ち抜いて作った瓶の栓 コルク(木栓、�...

政治腐敗 概念 反腐敗 賄賂 裙帶關係 腐败经济学(英语:Economics of corruption) 选举操控 精英俘获(英语:Elite capture) 权力寻租 竊盜統治 黑手黨國家 裙帶關係 行贿基金 買賣聖職 各国腐败 亚洲 中国 治貪史 中華人民共和國 朝鲜 菲律宾 欧洲 俄羅斯(英语:Corruption in Russia) 乌克兰 英国 法国 查论编   此条目的内容是1949年中華人民共和國成立以后中国大陆的国家�...

 

How nationalism manifests culturally Part of a series onNationalism Nation forming Nationalism in the Middle Ages Anthem Church Colours Emblem Father Flag Epic God Identity Language Myth Sport State Symbol Treasure Core values Allegiance Independence Patriotism Self-determination Solidarity Types African Anarchist Blind Bourgeois Business Welfare Civic American French Irish Communist Constitutional patriotism Corporate Cyber- Ecological Economic Ethnic Ethnopluralism European Expansionist Hom...

 

Single-Seater Racing ChampionshipFormula Regional European Championship (FRECA)CategoryFormula RegionalRegionEuropeConstructorsTatuusEngine suppliersRenaultTyre suppliersPirelliDrivers' champion Andrea Kimi AntonelliTeams' champion Prema RacingOfficial websiteOfficial Website Current season The Formula Regional European Championship by Alpine (FRECA) is a FIA-certified regional European Formula 3 racing series. On 12 October 2018 it was announced that the Italian autosport regulator Automobil...

موسى الصدر (بالفارسية: موسى صدر)‏  معلومات شخصية الميلاد 4 حزيران 1928 [1]قم،  إيران الوفاة 31 أغسطس 1978 (50 سنة)   اختفاء  [لغات أخرى]‏  تاريخ الاختفاء 31 أغسطس 1978[2]  مواطنة قصر بهلوي لبنان العراق  الأب صدر الدين الصدر  إخوة وأخوات رباب الصدر  أقرب...

 

Time zone in North America This article is about the time zone in North America. For other time zones, see Central Time. Central Time ZoneTime zone  Central Time ZoneUTC offsetCSTUTC−06:00CDTUTC−05:00Current time20:38, 4 June 2024 CST [refresh]21:38, 4 June 2024 CDT [refresh]Observance of DSTDST is observed in some of this time zone.The North American Central Time Zone (CT)[1] is a time zone in parts of Canada, the United States, Mexico, Central America and some Caribbea...

 

Latin name Numerius redirects here. For persons with the nomen Numerius, see Numeria gens. For the Roman emperor, see Numerian. The Praenestine fibula, a brooch dating to the early seventh century BC, inscribed with one of the oldest known inscriptions in Latin: Manios med fhe fhaked Numasioi, Manius made me for Numerius.[1] Numerius (/njuːˈmɛriəs/ new-MERR-ee-əs, Latin: [nʊˈmɛrɪ.ʊs]) is a Latin praenomen, or personal name, usually abbreviated N. The name was never e...

Bulu tangkis pada Pekan Olahraga Nasional 2016LokasiGOR Bima, Kota CirebonTanggal19-28 September 2016← 20122020 → Bulu tangkis adalah salah satu cabang olahraga pada Pekan Olahraga Nasional 2016 yang dilaksanakan dari 19 sampai 28 september 2016 di GOR Bima, Kota Cirebon, Jawa Barat.[1] Terdapat tujuh nomor pertandingan: beregu, tunggal, dan ganda kelompok putra dan putri, serta nomor ganda campuran. Pada edisi kali ini, atlet yang dapat berpartisipasi dibatasi m...

 

This article is about the British political party. For other uses, see Social Democratic Federation (United States) and Socialist Democratic Federation (Japan). Political party in the United Kingdom Social Democratic Federation LeaderHenry HyndmanFounded1881 (1881)Dissolved1911 (1911)Preceded byManhood Suffrage LeagueScottish Socialist FederationSucceeded byBritish Socialist PartySocialist Party of Great BritainHeadquartersLondonNewspaperJusticeIdeologySocialismPolitic...

 

Bengkulat Ilex aquifolium Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae Klad: Tracheophyta Klad: Angiospermae Klad: Eudikotil Klad: Asterid Ordo: Aquifoliales Famili: Aquifoliaceae Genera • Ilex Ilex atau di Indonesia dikenal dengan nama pohon pasir-pasir, mensirah, bengkulat, atau kambasira (bahasa Inggris : holly)[1] adalah salah satu famili anggota tumbuhan berbunga. Menurut Sistem klasifikasi APG II suku ini termasuk dalam ordo Aquifoliales.[2] Dalam Sistem Cronquist suku i...

هذه المقالة تحتاج للمزيد من الوصلات للمقالات الأخرى للمساعدة في ترابط مقالات الموسوعة. فضلًا ساعد في تحسين هذه المقالة بإضافة وصلات إلى المقالات المتعلقة بها الموجودة في النص الحالي. (أكتوبر 2023) فيكتور لوكاشينكو (بالبيلاروسية: Віктар Аляксандравіч Лукашэнка)‏    معل�...

 

Schweizer Radio und Fernsehen Logo Rechtsform Zweigniederlassung der SRG SSR[1] Gründung 1. Januar 2011 Sitz Zürich, Schweiz Schweiz Leitung Nathalie Wappler[2] Mitarbeiterzahl 2295[3] (1. Januar 2020) Branche Rundfunk Website www.srf.ch Das Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) ist ein Schweizer Medienunternehmen, das am 1. Januar 2011 durch die Zusammenlegung von Schweizer Radio DRS und Schweizer Fernsehen entstand. Die neue Unternehmenseinheit der SRG SSR...