Глухий заясенний африкат

Глухий заясенний африкат
t͡ʃ
t͜ʃ
tʃ
t̠ʲʃ
Номер МФА103 134
Кодування
HTML (десяткове)t​͡​ʃ
Юнікод (hex)U+0074 U+0361 U+0283
X-SAMPAtS or t_r_jS
КіршенбаумtS
Звучання
noicon

Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ʃ⟩, ⟨t͜ʃ⟩ або ⟨tʃ⟩ (раніше — ⟨ʧ⟩); у широкій транскрипції — як ⟨c⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ /t͡ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного африката /ʈ͡ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного африката /t͡ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.

Назва

  • Глуха заясенна африката
  • Глухий заясенний африкат
  • Глухий заясенний зімкненно-щілинний приголосний
  • Глуха пост-альвеолярна африката
  • Глуха пост-альвеолярний африкат (англ. Voiceless postalveolar affricate)
  • Глуха пост-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний
  • Глуха піднебінно-ясенна арифриката
  • Глухий піднебінно-ясенний арифрикат
  • Глухий піднебінно-ясенний зімкненно-щілинний приголосний
  • Глуха палато-альвеолярна арифриката
  • Глухий палато-альвеолярний арифрикат (англ. Voiceless palato-alveolar affricate)
  • Глухий палато-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний

Властивості

Властивості глухого заясенного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • За способом творення шелесний (сибілянтний) африкативний — спершу повітряний потік повністю перекривається, відтак скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність (дрижання).
  • Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
  • Ротовий — повітря виходить лише крізь рот.
  • Центральний — повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • За механізмом передачі повітря егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська чэмы [t͡ʃamə] корова
албанська çelur [t͡ʃɛluɾ] відкрити
алеутська (діал.) chamĝul [t͡ʃɑmʁul] мити
англійська leach [ˈliːt͡ʃ] 'leach' Див. Англійська фонетика
амхарська አንቺ [ant͡ʃi] 'you' f. sg.
арабська (палестинська[2]) مكتبة [ˈmat͡ʃt̪abɐ] бібліотека Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. Арабська фонетика.
арабська (іракська[2]) كتاب [t͡ʃiˈt̪aːb] книга Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. Арабська фонетика.
азербайджанська Əkinçi [ækint͡ʃi] плугар
баскська txalupa [t͡ʃalupa] човен
бенгальська চশমা [t͡ʃɔʃma] 'spectacles' Див. Бенгальська фонетика
болгарська чучулига [t͡ʃut͡ʃuˈliɡɐ] 'lark'
боснійська Ловћен [ɫǒ̞ʋt͡ʃe̞n] Ловчен' інколи /t͡ʃ/ і /t͡ɕ/ вимовляються як [t͡ʃ] або [ʈ͡ʂ].
вірменська (східна[3]) ճնճղուկ [t͡ʃənt͡ʃʁuk] горобець
галісійська cheio [ˈt͡ʃejo] повний /t͡ʃ/ зберігся в галісійській, але злився із /ʃ/ у португальській.
гебрейська תשובה [t͡ʃuˈva] відповідь Див. Гебрейська фонетика
гінді चाय / چاۓ [t͡ʃɑːj] чай Contrasts with aspirated form. Див. Гіндійська фонетика
гельська slàinte [ˈslaːnt͡ʃə] здоров'я Див. Гельська фонетика
грецька (кіпрська) τζ̌αι [t͡ʃe̞] і Contrasts with /t͡ʃʰː/ and prenasalised [d͡ʒ].
грузинська[4] ჩიხი [t͡ʃixi] 'impasse'
коптська (діал.) ϭⲟϩ [t͡ʃoh] торкатися
есперанто ĉar [t͡ʃar] тому що
іспанська[5] chocolate [t͡ʃo̞ko̞ˈlät̪e̞] шоколад Див. Іспанська фонетика
італійська[6] ciao [ˈt͡ʃaːo] чао Див. Італійська фонетика
македонська чека [t͡ʃɛka] чекати Див. Македонська фонетика
малайська cuci [t͡ʃut͡ʃi] мити
мальтійська bliċ [blit͡ʃ] 'bleach'
маратхі चहा [t͡ʃəhɑː] чай Див. Маратхійська фонетика
німецька (стандартна[7]) Tschinelle [t͡ʃʷiˈnɛlə] цимбали Див. Німецька фонетика
норвезька kjøkken [t͡ʃøkːen] кухня Only in some dialects. Див. Norwegian фонетика
перська چوب [t͡ʃʰuːb] ліс Див. Persian фонетика
польська (діал.) ciemny [ˈt͡ʃɛmn̪ɘ] темний у мазовецьких діалектах /ʈ͡ʂ/ і /t͡ɕ/ зливаються у [t͡ʃ]. У стандартній польській — /ʈ͡ʂ/.
португальська (бразильська[8]) presente [pɾe̞ˈzẽ̞t͡ʃi] подарунок алофон /t/ перед /i, ĩ/, маргінальний звук. Див. Португальська фонетика
португальська (діал.) tchau [ˈt͡ʃaw] бувай у стандартній мові — лише у запозиченнях.
пенджабська ਚੌਲ [t͡ʃɔːl] рис
румунська cer [t͡ʃe̞r] небо Див. Румунська фонетика
сербська чоколада [t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] шоколад Може вимовлятися твердо як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. Сербська фонетика
суахілі jicho [ʄit͡ʃo] око
турецька çim [t͡ʃim] трава Див. Турецька фонетика
угорська gyümölcslé [ˈɟymølt͡ʃleː] сік Див. Угорська фонетика
українська чотири [t͡ʃo̞ˈtɪrɪ] — Див. Українська фонетика
французька caoutchouc [kaut͡ʃu] гума відносно рідко, переважно у запозичених словах. Див. Французька фонетика
хорватська čokoláda [t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] шоколад Може вимовлятися як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. Хорватська фонетика.
чеська morče [ˈmo̞rt͡ʃɛ] кавія Див. Чеська фонетика
шведська (фін.) tjugo [t͡ʃʉːɡʉ] двадцять
шведська (діал.) kärlek [t͡ʃæːɭeːk] любов

У каталанській, китайській, корейській, польській, російській, тайській і японській використовується глухий ясенно-твердопіднебінний африкат /t͡ɕ/ (м'яке ч). Деякі науковці записують його символом /t͡ʃ/.

Глухий заясенний африкат-несибілянт

Voiceless postalveolar non-sibilant affricate
t̠͡ɹ̠̊˔
t̠͜ɹ̠̊˔
t̠ɹ̠̊˔
Звучання
noicon

Примітки

  1. ↑ а б Wells (2014:98-9)
  2. ↑ а б Watson (2002:17)
  3. ↑ Dum-Tragut (2009:13)
  4. ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
  5. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
  6. ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  7. ↑ Mangold (2005:51-52)
  8. ↑ Barbosa & Albano (2004:228)

Джерела

  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004), Brazilian Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 227—232, doi:10.1017/S0025100304001756
  • Blevins, Juliette (1994), The Bimoraic Foot in Rotuman Phonology and Morphology, Oceanic Linguistics, 33 (2): 491—516, doi:10.2307/3623138, JSTOR 3623138
  • Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie, Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3411040667
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 9 березня 2016
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 9 березня 2016
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
  • Wells, John C. (2008), Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd), Longman, ISBN 9781405881180
  • Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — ISBN 978-0415150309.
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.

Information related to Глухий заясенний африкат