Глухий губно-губний фрикативний

Глухий губно-губний фрикативний
ɸ
Номер МФА126
Кодування
HTML (десяткове)ɸ
Юнікод (hex)U+0278
X-SAMPAp\
КіршенбаумP
Брайль[en]⠨ (braille pattern dots-46)⠋ (braille pattern dots-124)

Глухий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɸ⟩ (грецька літерою «Φ»). В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф[джерело?].

Назва

  • Глухий білабіальний фрикатив (англ. voiceless bilabial fricative)
  • Глухий білабіальний фрикативний
  • Глухий губно-губний фрикатив
  • Глухий губно-губний фрикативний

Властивості

Властивості глухого губно-губного фрикативного:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
бенгальська (східна) ফল [ɸɔl] плід Алофон /f/; у західних діалектах — /pʰ/.
еве[1] éƒá [é ɸá] відшліфував Опозиція фонемі /f/
іспанська[2] pub [ˈpa̠ɸ̞] корчма Алофон /b/ після паузи[2]. Див. іспанська фонетика
італійська (Тоскана)[3] i capitani [iˌhäɸiˈθäːni] капітани Алофон /p/[3] Див. італійська фонетика
ітельменська чуфчуф [tʃuɸtʃuɸ] дощ
маорійська whakapapa [ɸakapapa] родовід
таїтянська 'ōfī [ʔoːɸiː] змія Алофон /f/.
турецька (діал.)[4] ufuk [uˈɸuk] небокрай Алофон /f/ перед огубленими голосними[4]. Див. турецька фонетика
туркменська fabrik [ɸabrik] фабрика
японська[5] 腐敗/fuhai [ɸɯhai] занепад Алофон of /h/ перед /ɯ/. Див. японська фонетика

Примітки

  1. ↑ Ladefoged (2005:156)
  2. ↑ а б Wetzels та Mascaró, (2001), с. 224.
  3. ↑ а б Hall (1944:75)
  4. ↑ а б Göksel & Kerslake (2005:6)
  5. ↑ Okada (1991:95)

Джерела

  • Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005), Turkish: a comprehensive grammar (PDF), Routledge, ISBN 978-0415114943, архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2014
  • Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica. American Association of Teachers of Italian. 21 (2): 72—82. doi:10.2307/475860. JSTOR 475860.
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Pérez, Ramón Morillo-Velarde; Aguilar, Rafael Cano; Jiménez, Antonio Narbona (1998), El Español hablado en Andalucía, ISBN 84-344-8225-8
  • Wetzels, W. Leo; Mascaró, Joan (2001), The Typology of Voicing and Devoicing (PDF), Language, 77 (2): 207—244, doi:10.1353/lan.2001.0123, архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2015, процитовано 15 травня 2016