Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
ɕ
Номер МФА182
Кодування
HTML (десяткове)ɕ
Юнікод (hex)U+0255
X-SAMPAs\
КіршенбаумS;
Брайль[en]⠦ (braille pattern dots-236)⠉ (braille pattern dots-14)

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//[1].

Назва

  • Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
  • Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
  • Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська щы [ɕə] три
асамська ব্ৰিটিছ [bɹitiɕ] британець
голландська (діал.) sjabloon [ɕäˈbloːn] шаблон Див. голландська фонетика
гуарані (парагв.) che [ɕɛ] я
данська sjæl [ɕeˀl] душа Див. данська фонетика
кабардинська щэ [ɕa] сто
каталанська (сх.)[2] caixa [ˈkaɕə] коробка Див. каталанська фонетика
китайська (мандарин) 西安/Xī'ān [ɕí.án] Сіань Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. китайська фонетика
корейська 시 / shi [ɕi] вірш Див. корейська фонетика
люксембурзька[3] liicht [liːɕt] світло Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/.[4] Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька pśijaśel [ˈpɕijäɕɛl] приятель
норвезька sjel [ɕe: l] душа Див. норвезька фонетика
польська[5] śruba [ˈɕrubä] гвинт Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальська mesclas [ˈmɛɕklɐɕ] мікстури
португальська (Бразилія)[6] mexendo [me̞ˈɕẽ̞du] 'moving' Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансильванія)[7] ce [ɕɛ] що стандартно — /tʃ/. Див. румунська фонетика
російська счастье [ˈɕːæsʲtʲjə] щастя Див. російська фонетика
тибетська (Лхаса) བཞི་ [ɕi˨˧] чотири Опозиція /ʂ/.
хорватська[8] 'miš će [mîɕ t͡ɕe̞] 'the mouse will' Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.[8] Див. хорватська фонетика
чувашська çиçĕм [ˈɕiɕ̬əm] освітлення Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведська kjol [ɕuːl] спідниця Див. шведська фонетика
японська[9] 塩 / shio [ɕi.o] сіль Див. японська фонетика

Примітки

  1. ↑ а б Wells (2014:98-9)
  2. ↑ Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
  3. ↑ Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
  4. ↑ Gilles & Trouvain (2013:67–68)
  5. ↑ Jassem (2003:103)
  6. ↑ seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18
  7. ↑ Pop (1938:29)
  8. ↑ а б Landau et al. (1999:68)
  9. ↑ Okada (1991:94)

Джерела

  • (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 363—379, doi:10.1017/S0025100313000157[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 12 березня 2016
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
  • Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
  • Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829, архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2020, процитовано 12 березня 2016
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
  • Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (03): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
  • Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5, архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 12 березня 2016
  • Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 12 березня 2016
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.