Глухий твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті представляється наступними символами: ⟨c͡ç⟩, ⟨c͜ç⟩; еквівалентний символ X-SAMPA — c_C. Інколи записується без риски, тобто як ⟨cç⟩ у МФА та cC у X-SAMPA.

Є несибілянтним еквівалентом глухого ясенно-твердопіднебінного африката.

Глухий твердопіднебінний африкат існує, наприклад, в угорській та колтта-саамській мовах. Цей звук доволі рідкісний, його майже немає у європейських мовах (за виключенням уральських мов та албанської). Зазвичай трапляється разом із подібним дзвінким звуком, дзвінким твердопіднебінним африкатом.

Також у деяких мовах є глухий запіднебінний африкат, що артикулюється ще далі, за піднебінням, але не так далеко, як глухий м'якопіднебінний африкат. Міжнародний фонетичний алфавіт не має окремого символу для такого звука, але його можна позначити як ⟨c̠͡ç̠⟩, ⟨c͡ç˗⟩ (тобто, глибший звук ⟨c͡ç⟩) або як ⟨k̟͡x̟⟩ (ближчий ⟨k͡x⟩) - у цій статті використовується лиш перше позначення. Еквівалентні символи X-SAMPA:c_-_C_- та k_+_x_+ відповідно.

Особливо у широкій транскрипції, глухий запіднебінний африкат може записуватись як глухий (палаталізований) велярний африкат (⟨k͡xʲ⟩ або ⟨k͜xʲ⟩ у МФА, k_x' або k_x_j у X-SAMPA).

• Спосіб творення — несибілянтний африкат.
• Місце творення — твердопіднебінне, тобто він артикулюється середньою, або задньою спинкою язика на твердому піднебінні. В іншому ідентичний запіднебінний африкат натомість артикулюється трохи за піднебінням, та звучить ближче до велярного [k͡x].
• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.

• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.

• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

• Перелік мов зі звуком [cç] у PHOIBLE