Дзвінкий ретрофлексний боковий апроксимант
ɭ
Номер МФА	156
Кодування
HTML (десяткове)	ɭ
Юнікод (hex)	U+026D
X-SAMPA	l`
Кіршенбаум	l.
Брайль[en]
Зображення

Ретрофлексний боковий апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɭ⟩ («l» із загнутим праворуч гачком).

• Ретрофлексний боковий апроксимант
• Ретрофлексний латеральний апроксимант (англ. retroflex lateral approximant)

Властивості ретрофлексного бокового апроксиманта:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
• Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.