У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Миза (значення).
Ми́за (ест.mõis, фін.moisio, латис.muiža) — позаміська садиба з сільськогосподарськими будівлями, помістя (швед.håff, нім.Gutshof), переважно в країнах Балтії[1].
У Росії термін належав петербурзькому говору[2] і вживався переважно в північній, західній і південно-західній частинах Петербурзької губернії (Ленінградська область) — колишньої території Інгерманландії (Іжорії), на теперішній час є застарілим.
У XVII—XVIII століттях мизами називалися окремі маєтки з сільськогосподарськими будовами, які слугували основою адміністративно-територіального поділу Інгерманландії.
Власник, орендар чи управитель мизи називався ми́зником[2].
