Есто́нська мо́ва (eesti keel) — моваестонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 900 тис. людей в Естонії[1] та десятків тисяч за її межами. Естонська мова використовується в окремих селах Криму[2], Абхазії[3], діаспорних поселеннях у Швеції, США й Канаді. Писемність на основі латинського алфавіту.
В естонській мові 9 голосних і 16 приголосних звуків, багато дифтонгів. Властиві три ступені довжини в голосних і приголосних. Головний наголос падає на перший склад слова. За морфологічною структурою естонська мова — флективно-аглютинативна. Імена відмінюються по числах і відмінках, граматичний рід відсутній. Дієслово має відмінювальні й невідмінювальні форми. Синтаксичні зв'язки слів виражаються головним чином граматичними формами окремих слів і службовими словами. Кількість прийменників невелика. Порядок слів у реченні відносно вільний.
Перші відомі спроби письмово зафіксувати естонську мову стосуються XIII ст. — Літопис Генриха Ливонського. Перша естонська книга «Катехізис» Вадрадта й Келя[et] надрукована в Німеччині в 1535 році. Найдавніший естонський рукопис, що зберігся, — Кулламааський рукопис — містить переклад естонською трьох католицьких молитов — «Отче наш», «Аве Марія» і «Кредо».
Естонська мова вперше набула офіційного статусу й стала єдиною державною мовою Естонії в 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності. З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: у міжнародних переговорах, дипломатичному листуванні, у зовнішній торгівлі й на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання й позбавлена можливостей розвитку термінології у сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній і деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим контролем Москви[4].
Ситуація змінилася з розпадом Радянського Союзу й відновленням незалежности 20 серпня1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна в Естонії, а також одна з офіційних мовЄвропейського Союзу. Статус естонської мови визначає Конституція Естонії (Eesti Vabariigi põhiseadus, §6)[5] та Закон про мову[et] (ест. Keeleseadus)[6]. Державну політику в області розвитку естонської мови реалізує Інститут естонської мови[et] (ест. Eesti Keele Instituut)[7], а в області захисту — Мовна інспекція (ест. Keeleinspekstsioon)[8]. Знання естонської мови на рівні мінімум B1 є обов’язковою умовою для отримання громадянства Естонії чи постійного дозволу на проживання[6].
У XVI ст. існували дві літературні мови на основі північноестонського й південноестонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в 1-й половині XX ст. В естонській мові виділяють основні говірки, що різняться одна від одної:
Південноестонськими говірками (офіційна точка зору) чи мовами виро й сету (позиція громадських організацій[9]) володіють до 100 тис. людей[10]. В Естонії діють державний «Вируський інститут» (ест. Võru Instituut)[11] й «Інститут Сето[et]» (ест. Seto Instituut)[12], які займаються збереженням і розвитком культур народів Виру й Сету.
Навчання
Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.
Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти й мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді й Австралії.
Вивчення естонської доступне для громадян і резидентів країни як у школах, училищах та університетах, так і на спеціальних курсах (переважно для іноземців). Курси є як платними (у приватних мовних школах), так і безкоштовними. Реєстрація на безкоштовні мовні курси оголошується двічі на рік, причому попит значно перевищує кількість доступних місць[13]. Крім курсів, Фонд інтеграції (ест.Integratsiooni sihtasutus) через Доми естонської мови (ест.Eesti keele majad) створює інші можливості для безкоштовної практики естонської мови на різних рівнях — розмовні клуби, тандемне навчання, перегляд фільмів, клуби естонської мови й культури, тематичні воркшопи тощо[14].
У книжкових магазинах доступні різноманітні підручники естонської мови — як шкільні, так і для дорослих з англійською, російською і фінською основною мовою[15]. Крім того, для початкових рівнів (0-B1) доступні безкоштовні онлайн-курси — Keeleklikk (0-A2), Keeletee (A2-B1)[16] та Speakly (0-B1)[17].
В Естонії прийнято Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти[18]. Мовні іспити за рівнями від A2 до C1 відбуваються чотири рази на рік, є безкоштовними, причому в разі успішного іспиту людина може претендувати на компенсацію власних витрат на вивчення мови в розмірі не більше 320 евро за один іспит.
Естонська абетка склалася на базі латинської, пристосованої до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.
A a
B b
D d
E e
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
M m
N n
O o
P p
R r
S s
Š š
Z z
Ž ž
T t
U u
V v
Õ õ
Ä ä
Ö ö
Ü ü
Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах і власних іменах використовуються також латинські літери, що не ввійшли до складу естонської абетки. Найуживаніші серед них — Cc Čč Qq Ww Xx Yy.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg)
