Даль Володимир Іванович

Даль Володимир Іванович
рос. Владимир Даль Редагувати інформацію у Вікіданих
1872
Портрет роботи Василя Перова
ПсевдонімКозак Луганський[1][2]
Народився10 (22) листопада 1801(1801-11-22)
селище Луганський завод (тепер місто Луганськ в Україні), Бахмутський повіт, Новоросійська губернія, Російська імперія
Помер22 вересня (4 жовтня) 1872(1872-10-04) (70 років)
Москва, Російська імперія
ПохованняВаганьковське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія
Національністьнімець
Діяльністьетнограф
лексикограф
письменник
медик
Сфера роботилексикографія[3][3][3], етнографія[3][3][3], література[3][3][3], медицина[3][3][3] і філологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materQ62018688? і Дерптський імператорський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПетербурзька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1827-1872
Magnum opusТлумачний словник живої великоруської мови
ЧленствоРосійська академія наук, Петербурзька академія наук, Q4330299? і Російське географічне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я[4] і лютеранство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJohann Christian Dahld Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ131702140? Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриKarl Dahld Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJulie Dahld[4] і Yekaterina Sokolovad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиLev Vladimirovich Dahld і Olga Demidovad Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

CMNS: Даль Володимир Іванович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Іва́нович Даль (рос. Владимир Иванович Даль; 10 (22) листопада 1801(18011122) — 22 вересня (4 жовтня) 1872) — російський письменник, лексикограф, етнограф, медик дансько-німецького походження[6]. Член-кореспондент Петербурзької академї наук (1838), почесний академік (1863). Автор «Тлумачного словника живої великоруської мови». Літературний псевдонім: Козак Луганський[1][2].

Життєпис

Народився 22 листопада 1801 року у селищі Луганський завод (тепер місто Луганськ в Україні) Бахмутського повіту Новоросійської губернії Російської імперії в дансько-німецькій сім'ї. У 4 роки разом з родиною переїхав до Миколаєва.

Початкову освіту отримав вдома. У будинку його батьків багато читали і цінували друковане слово, любов до якого передалася всім дітям (Даль мав трьох молодших братів).

У 13 років, разом із братом Карлом, молодшим на рік, вступив до Петербурзького морського кадетського корпусу, де навчався із 1814 по 1819 рік. Пізніше описав навчання у повісті «Мічман Поцелуєв, або живучи озирайся» (1841).

Молодий Даль
1830-ті
Пам'ятник Далю на
однойменній вулиці в
Луганську
2008

Військова служба і лікарська практика

По закінченні навчання в кадетському корпусі переведений в мічмани. Проходив офіцерську службу спочатку на Чорному (1819-1824), а потім на Балтійському морях (1824-1825). Причиною переведення з Миколаєва в Кронштадт став арешт за підозрою у написанні епіграми, у якій висміювалися любовні пригоди головнокомандувача Чорноморського флоту. Даля перевели в матроси, а за рік суд його виправдав із формулюванням: «как иностранец, не вполне понимающий русский язык, и, как следствие, не ведающий, о чём писал»[7].

20 січня 1826 року вступив у Дерптський університет на медичний факультет. Жив у тісній комірчині, заробляючи на життя уроками російської мови. Через два роки, в січні 1828, був зарахований до числа казеннокоштних вихованців. За словами одного з біографів Даля, він занурився в атмосферу міста Дерпт, яка «в розумовому відношенні спонукала до різнобічності»[8]. Тут йому насамперед довелося посилено займатися необхідною в той час для вченого латинською мовою. За роботу на тему, оголошену філософським факультетом, отримав срібну медаль.

Навчання довелося перервати з початком 1828 року російсько-турецької війни, коли у зв'язку з випадками чуми в Задунайській області регулярна армія Російської імперії потребувала посилення військово-медичної служби. Даль достроково «з честю витримав іспит на доктора не лише медицини, а й хірургії»[9]. Тема його дисертації: «Про успішні методи трепанації черепа і про приховану виразку нирок».

29 березня 1829 року вступив до військового відомства і був зарахований до чинної армії. Брав участь як військовий лікар в російсько-турецькій війні. Як ординатор при рухомому шпиталі брав участь у ряді битв, здобув славу вправного хірурга. Від 1829 року — лікар в місті Умань Уманського повіту Київської губернії та в Кам'янці-Подільському.

У 1831 році як війський лікар брав участь у польській кампанії. Відзначився при переправі Рідигера через Віслу до міста Юзефув. Через відсутність інженера Даль сам навів міст, захищав його при переправі і потім зруйнував. Від начальства дістав догану за невиконання своїх прямих обов'язків, але Микола I нагородив Даля Володимирським хрестом.

Із березня 1832 року служив ординатором у Петербурзькому військово-сухопутному шпиталі і незабаром став медичною знаменитістю Петербурга. Біограф Даля, Павло Мельников, писав:

Тут він трудився невтомно і незабаром здобув популярність чудового хірурга, особливо ж окуліста. Він зробив на своєму віку більше сорока самих операцій зняття катаракти, і всі цілком успішно. Відрадно, що в нього ліва рука була розвинена настільки ж, як і права. Він міг лівою рукою і писати, і робити все, що завгодно, як правою. Така щаслива здатність особливо придатна була для нього як оператора. Найзнаменитіші в Петербурзі оператори запрошували Даля в тих випадках, коли операцію можна було зробити спритніше і зручніше лівою рукою[10].

Чиновник, природознавець, етнограф

У липні 1833 року переїхав в Оренбург. Близько 8 років служив у місті на посаді чиновника з особливих доручень при військовому губернаторі Василю Перовському. Двічі одружувався (перша дружина — Юлія Андре, померла 1838 року; друга дружина — Катерина Соколова, померла 1872 року), у нього народилися п'ятеро дітей. 18 вересня 1833 року до Оренбурга приїхав Пушкін. Даль зустрівся з ним і протягом трьох днів, аж до від'їзду Пушкіна в Уральськ, проводив час разом з ним.

Учасник Хівинського походу 1839-1840. З військовою діяльністю Даля пов'язаний ряд його літературних творів мемуарного характеру, зокрема «Донська кінна артилерія» і «Листи до друзів з походу в Хіву».

1838 року Даля обрали членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук у відділення природничих наук за збори колекцій флори і фауни Оренбурзького краю.

1841 року призначений секретарем Льва Перовського. Згодом — завідував (приватно) особливою канцелярією його як міністра внутрішніх справ. Працюючи в канцелярії, спеціальними циркулярами організував збір матеріалів для своєї основної праці — «Тлумачного словника живої великоруської мови». Поштою до канцелярії надходили словникові записи і з України[11]. Разом з М. Мілютіним складав і вводив «Міське положення в СПб».

Один із засновників Російського географічного товариства (1845).

1849 року призначений керуючим нижньогородською питомою конторою. Прослужив на цій посаді, що надало йому можливість спостерігати різноманітний етнографічний матеріал, до 1859 року, коли вийшов у відставку та оселився в Москві. У відставці продовжував працювати над «Тлумачним словником живої великоруської мови» (в 4-х томах, які вийшли у друк протягом 1863–1866 років). Матеріали для словника загалом збирав 53 роки — із 1819 по 1872 (чотири нових слова, які почув від прислуги, доручив доньці внести до другого видання словника за тиждень до смерті)[7].

У 1863 році став почесним членом Петербурзької академї наук.

Помер 4 жовтня 1872 року у Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі поруч із дружиною.

Юлія Даль (до шлюбу
Андре), перша дружина
1830-ті
Портрет Даля роботи Еммануїла
Дмитрієва-Мамонова
1860-ті
Могила Даля і його сина
Лева
2008

Творчість

Титульна сторінка першого видання тлумачного словника

Писав російською мовою[12]. Основна праця Даля — «Тлумачний словник живої великоросійської мови» (рос. дореф. Толковый словарь живаго великорускаго языка, томи 1-4, 1863—1866), що містить близько 200 тисяч слів.

Мовознавча спадщина Даля має значення для теорії і практики східнослов'янської лексикографії, діалектології, історії мови[11].

Був автором першого в історії Російської імперії підручника із зоології.

Літературна творчість

Перші спроби

Одне з перших знайомств з літературою ледь не завершилося трагічно. З вересня 1823 по квітень 1824 року Даль перебував під арештом за підозрою в написанні епіграми на головнокомандувача Чорноморського флоту Грейга і його співмешканку Юлію Кульчинську (Лію Сталінську) — єврейку, дочку могилівського шинкаря, що після першого шлюбу видавала себе за польку[13][14][15] [16]. Виправданий судом, після чого перевівся з Миколаєва в Кронштадт.

1827 року журнал Олександра Воєйкова «Славянин» опублікував перші вірші Даля. 1830 року Даль виступив вже як прозаїк, його повість «Циганка» надрукував «Московський телеграф».

Визнання

Прославили Даля як літератора «Руські казки з переказів народних усних на грамоту громадську перекладені, до побуту життєвого прилагоджені і приказками ходячими розцяцьковані Козаком Володимиром Луганським. Жменька перша»[17](1832). Ректор Дерптського університету вирішив запросити свого колишнього студента, доктора медицини Даля на кафедру російської словесності. При цьому книга була прийнята як дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філології, але відхилена як така через неблагонадійність самим міністром освіти. Це сталося через донос на автора книги, написаний Олександром Мордвиновим (керівник III відділу). Олександр Бенкендорф доповів імператору Миколі I:

… Вона надрукована простим стилем, цілком властивим для нижчих класів, для купців, для солдатів і прислуги. Містить глузування над урядом, скарги на сумне становище солдата і подібне.

У жовтні або на початку листопада 1832 року під час обходу в шпиталі, де працював Даль, його заарештували і привезли до Мордвинова. Він облаяв Даля і відправив до в'язниці. Далю допоміг Василь Жуковський, який тоді був наставником сина Миколи I, майбутнього імператора Олександра II. Жуковський описав спадкоємцю престолу все, що сталося, в анекдотичному світлі, змалював Даля як людину зразкової скромності і великих здібностей, згадав про два ордени і медалі, отримані на війні. Спадкоємець престолу пішов до батька і зміг переконати його звільнити Даля.

Наклад «Руських казок...» наказали вилучити з продажу. Один з небагатьох примірників Даль вирішив подарувати Пушкіну. Жуковський обіцяв їх познайомити, але Даль не дочекався офіційного знайомства, взяв «Руські казки …» і сам пішов представлятися Пушкіну. Так почалося їхнє знайомство[7].

Впродовж 1833-1839 років були надруковані «Билини й небилиці Козака Луганського».

Автор етнографічних нарисів («Уральський козак», «Російський мужик», «Циганка», «Болгарка» та інші), написаних з позицій «натуральної школи»; так званих фізіологічних нарисів («Петербурзький двірник» 1844 року, тощо), повістей («Павло Олексійович Ігривий» 1847 року та інші), оповідань для народного читання («Солдатське дозвілля» 1843; «Матроське дозвілля» 1853)[18].

У 1861-1862 роках була надрукована праця «Прислів'я російського народу», до якої увійшло понад 30 тисяч прислів'їв, приказок (серед яких і українські), повістей, казок, нарисів, оповідань[12].

Особисте життя

Сім'я

Рід батька

Батько — данський підданий[19] лінгвіст Йоган Христіан Даль (Johan Christian Dahl, 1764—1821) знав німецьку, англійську, французьку, українську, російську, їдиш, латину, грецьку і давньоєврейську мови, був богословом і медиком. Популярність його як лінгвіста досягла імператриці Катерини II, яка викликала його до Петербурга на посаду придворного бібліотекаря. Йоганн Даль пізніше виїхав до Єни, пройшов там курс лікувального факультету і повернувся до Російської імперії з дипломом доктора медицини. Російська медична ліцензія говорить: «Іван Даль, син Матвія, 1792 року 8 березня удостоєний при іспиті в Російській імперії медичну практику управляти». Прийняв російське підданство у 1799 році під іменем Іван Матвійович Даль.

Рід матері

Мати — Марія Христофорівна Фрайтаг (Maria Freitag), походила з німців, що емігрували до Російської імперії, вільно володіла п'ятьма мовами. Бабуся по материнській лінії — Марія Іванівна Фрайтаг — походила з роду французьких гугенотів де Мальї, займалася російською літературою. Відомі її переклади на російську мову Соломона Геснера та Августа Іффланда. Дід — Христофор Фрайтаг — колезький асесор, чиновник ломбарду. Був незадоволений філологічною освітою майбутнього зятя і фактично змусив його отримати медичну освіту, оскільки вважав професію лікаря однією з небагатьох «дохідних і практичних професій».

Іван Даль в Петербурзі одружився з Марією Христофорівною Фрейтаг. Крім первістка-Володимира, у пари було ще троє синів:

  • Карл (нар. 1802 — пом. 1828) — до кінця життя прослужив на флоті, проживав і похований в Миколаєві, дітей не мав
  • Павло (нар. 1805 — пом. 1835) — хворів на сухоти і через стан здоров'я часто проживав разом з матір'ю в Італії, де і похований (в Римі), дітей не мав
  • Лев (нар. 1807 — пом. 1831) — убитий польськими повстанцями

Дружини і діти

Даль одружувався двічі. Перша дружина — Юлія Андре (нар. 1816 — пом. 1838). У пари було двоє дітей: син Лев (нар. 1834 — пом. 1878) і донька Юлія (нар. 1838 — пом. 1863).

Друга дружина — Катерина Соколова (померла 1872 року). У пари було троє дітей: доньки Марія (нар. 1841 — пом. 1903), Ольга (нар. 1843 — пом. ?) і Катерина (нар. 1845 — пом. ?). Марія Даль була здібною піаністкою. Тарас Шевченко слухав її гру, коли 1857 року відвідав Даля в Нижньому Новгороді[20].

Даль і Україна

Даль майже 20 років прожив в Україні, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали[18]. Українську вивчив ще в дитинстві у Миколаєві. Няня-українка Ганна навчала Даля пісень і вишиванню[7].

Даля пов'язували найтісніші стосунки з багатьма українськими письменниками і вченими. Зокрема, влітку 1844 року він довгий час гостював на Полтавщині у маєтку свого товариша Євгена Гребінки і навіть брав участь як повірена особа в його сватанні та одруженні. Ще дорогою на Полтавщину, у Чернігівській губернії, і вже на Полтавщині, збирав українську лексику і фольклор. А в листі до дружини з «Убежища» від 21 червня 1844 року повідомляв:

В Полтавской (губернии) видим уже настоящую Украйну. Я охотно стал опять болтать на этом ясном языке, где речь выходит замысловата, простодушна и очень забавна. Как ни бьешься сказать то же по русски — выходит неясность, натяжка и даже пошло и грубо. Да быт и жизнь народов так тесно связаны с языком их, что одного нельзя отделить от другого. Перевод по словарю годен только для школьника и не удовлетворяет ни мысль, ни чувство. Гребенка чрезвычайно хорошо, свободно и приятно говорит по-украински, и я охотно вовлекаю его в шутки и разговоры с крестьянами[21][22].

Написав чимало художніх творів на українські теми: повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було…», оповідання «Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо[23]. Перекладав з української мови художні твори[12].

У Миколаєві в період з 1821 по 1822 рік написав декілька драматичних творів: «Наречена в мішку, або Квиток до Казані», «Ведмідь у маскараді», які прославили його у місті як людину, яка пише[24].

Підтримував творчі стосунки з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, Михайлом Максимовичем та іншими[18]. Написав низку статей про Квітку-Основ'яненка[23][25] («Малоросійські повісті, що їх розповідає Грицько Основ'яненко» 1835 року, тощо), уперше переклав російською мовою його оповідання «Салдацький патрет». У книзі «Повісті, казки та оповідання Козака Луганського» (частина перша, 1846 рік) вмістив українську казку «Відьма», яку Далю надіслав Квітка-Основ’яненко[18].

Написав рецензію на фольклорний збірник Платона Лукашевича «Малоросійські й червоноруські народні думи та пісні» (1837)[18][23].

Популяризував українську літературу та усну народну творчість. У праці «Про повір'я, марновірство й забобони російського народу» (1845—1846) навів багато прикладів з українського фольклору, використав мотиви української демонології[18][23]. А у «Тлумачний словник живої великоруської мови» вніс немало українських слів — позначав їх «малорусское» або «южнорусское» (зокрема: аркуш, балакать, брехать, бридкий, брунька, будинок, втікать, глузд, тощо)[7].

Зібраний Далем матеріал для українського словника (близько 8 тисяч слів) залишився не опублікованим[11][18]. Даль працював над укладанням словника української мови разом з Лазаревським — у листі ректорові Київського університету Михайлові Максимовичу писав, що словник на 8 тисяч слів готовий. Але видати його не вдалося. Історики припускають, що весь цей масив слів син Лазаревського передав Борисові Грінченку для чотиритомного «Словаря української мови»[7].

Бюст Даля на території
Луганського
онкодиспансеру
2013
Меморіяльна дошка на
вулиці Наваринській
у Миколаєві
2011
Бюст Даля в Євпаторії
2015

Даль і Шевченко

Тарас Шевченко і Даль познайомилися в 1830-х pоках у Петербурзі на квартирі в Даля, куди Шевченко прийшов разом із українським художников Василем Штернбергом на один із літературних вечорів[26]. Коли Шевченко був у засланні, то, знаючи про близькі взаємини Даля з оренбурзьким генерал-губернатором Перовським[26], 20 грудня 1847 року написав у листі своєму другові Михайлові Лазаревському:

Як побачитеся з В. І. Далем, то, поклонившися йому од мене, попросіть його, щоб він ублагав В. Перовського, щоб той визволив мене хоч із казарм (сиріч випросив мені позволєніє рисовать). Даль чоловік добрий, розумний і могущий, він добре знає, як тут ми пропадаємо, то тяжкий гріх йому буде, як він не схоче промовить за мене хоч одно слово[27].

Даль домігся, щоб Шевченка перевели на приватну квартиру. А згодом — допоміг у повному звільненні поета[7].

У Нижньому Новгороді Шевченко кілька разів відвідав Даля, подарував йому автограф вірша «Рано-вранці новобранці…». Даль дав Шевченкові прочитати свій переклад Апокаліпсиса[26]. 18 грудня 1857 року Шевченко описав у своєму «Щоденнику» враження від перекладу:

С какой же целию такой умный человек, как В[ладимир] И[ванович], переводил и толковал эту аллегорическую чепуху? Не понимаю. И с каким намерением он предложил мне прочитать свое бедное творение? Не думает ли он открыть в Нижнем кафедру теологии и сделать меня своим неофитом? Едва ли. Какое же мнение я ему скажу на его безобразное творение? Приходится врать, и из-за чего? Так, просто из вежливости. Какая ложная вежливость. Не знаю настоящей причины, а вероятно, она есть.

В[ладимир] И[ванович] не пользуется здесь доброй славою, почему — все-таки не знаю. Про него даже какой-то здешний остряк и эпиграмму смастерил; вот она:

У нас было три артиста,
Двух не стало, это жаль.
Но пока здесь будет Даль,
Все как будто бы не чисто[28].

Вшанування пам'яті

Марка СРСР, присвячена Далю

Бібліографія

Переклади

  • Жизнь Джингизъ-Хана. Татарская Сказка. С Татарскаго, В. Луганскій. 49 с.[30] // Сын отечества. — 1835. — Т. 47. — № 4. — С. 195-230[31].
  • Повествование об Аксак-Тимуре. (С татарского) // Литературные прибавления к  «Русскому инвалиду». — 1838. — № 45. — С. 881-885[31].
  • Полное собрание сочинений. Т. 1-10. — Санкт-Петербург-Москва, 1897-1898.
  • Повести, рассказы, очерки, сказки. — Горький, 1981.
  • Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 1-4. — Москва, 1981-1982.
  • Повести и рассказы. — Москва, 1983.
  • Пословицы русского народа. Т. 1-2. — Москва, 1984.
  • Избранные произведения. — Москва, 1987.

Див. також

Примітки

  1. а б Казак Луганский [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.) // Елена Привен. Журнал «Русский мир.ru» / 2009 / Ноябрь
  2. а б Сайт «Русский Биографический Словарь» [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б в г д е ж и к л м н Чеська національна авторитетна база даних
  4. а б в Картотека Амбургера
  5. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Стаття «Владимир Иванович Даль» на peoples.ru [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б в г д е ж Гунько О. Володимир Даль допоміг звільнити Тараса Шевченка із солдатчини. [1] [Архівовано 27 квітня 2013 у Wayback Machine.]// Газета по-українськи («Історія»). — 2012. — 5 жовтня.
  8. Stieda Z. Aus dem Zeben Dahls. — Dorpat, 1873. — С. 5–6
  9. Мельников П. И. (Андрей Печерский). Воспоминания о Владимире Ивановиче Дале // Русский вестник. — Т. 104. — 1873. — С. 275—340.
  10. VIVOS VOCO: Г. П. Матвієвська. Натураліст Володимир Даль. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
  11. а б в Галас Б.К. Даль Володимир Іванович// Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 130.
  12. а б в Гаврилюк Л.О.. Даль Володимир Іванович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 283. — ISBN 966-00-0405-2.
  13. Історик флоту Ф. Ф. Веселаго в «Загальному морському списку» щодо епіграми писав так: «Это было собственно юношеское, шутливое, хотя и резкое стихотворение, но имевшее важное местное значение, по положению лиц, к которым оно относилось». Відомо, що сам вірш називався «С дозволения начальства» й вівся від імені якогось викладача італійської мови. У вірші автор оголошував «сброду, носящему флотский мундир», про своє близькому знайомстві з якоюсь «подрядчицей», яка «скоро до всех доберётся!». http://www.kr-eho.info/index.php?name=News&op [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] = article & sid = 2551
  14. С дозволения начальства// Профессор Мараки сим объявляет,// Что он бесподобный содержит трактир,// Причём всенароднейше напоминает// Он сброду, носящему флотский мундир,// Что тёща его есть давно уж подруга// Той польки, что годика три назад// Приехала, взявши какой-то подряд.// Затем он советует жителям Буга// Как можно почаще его навещать,// Иначе, он всем, что есть свято клянётся,// Подрядчица скоро до них доберётся. http://www.sadohov.ru/kryuchkov353.php [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 серпня 2011. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. …була вона спочатку служницею у жидівській корчмі під ім'ям Лії або під простою назвою Лійки. Вона була красива, спритна і умінням подобатися наживала гроші. Коли принади стали зникати і доставлювані ними доходи зменшуватися, мала вже порядний капітал, з яким і знайшла собі нареченого, колишнього капітана польських військ Кульчинського. Треба було змінити віру; з прийняттям св. хрещення до колишнього імені Лія додала вона тільки літеру «ю» і стала Юлією Михайлівною. http://fershal.narod.ru/Memories/Texts/Vigel/Vig_VII_3.htm [Архівовано 1 березня 2013 у Wayback Machine.]
  17. «Русские сказки из предания народного изустного на грамоту гражданскую переложенные, к быту житейскому приноровленные и поговорками ходячими разукрашенные Казаком Владимиром Луганским. Пяток первый»
  18. а б в г д е ж и Паламарчук Л.С. Даль Володимир Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.  — С. 9-10.
  19. Північно-германське призвище Даль (Dahl) часто стрічається в Північно-Європейському (Скандинавському) регіоні, в таких країнах як Данія, Німеччина та Норвегія
  20. ДАЛЬ Марія Володимирівна //Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 181.
  21. Юрій Фесенко, Луганськ. В. І. Даль та українська мова [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // interklasa.pl [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.], Історія [Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  22. Помещичий быт в Украине 40 гг. (Из писем В. И. Даля) // Голос минувшего. — 1923. — № 3. — С. 118.
  23. а б в г Галас Б.К. Даль Володимир Іванович// Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 131.
  24. Дарма обвинувачений або справедливо покараний: чим завинив автор тлумачного словника перед адміралом Грейгом? - mykolaiv.one (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021. 
  25. Луганский В. [Рец. на:] Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком. Кн. 1. М. 1834 // Северная пчела. 1835. — № 17. — С. 65‒66, 67.
  26. а б в ДАЛЬ Володимир Іванович //Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 181.
  27. Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 томах. — Київ, 2003. — Т.6. — С. 40.
  28. Шевченко. Зібрання творів: У 6 томах. — Київ, 2003. — Т.5. — С. 137.
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 листопада 2011. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. Жизнь Джингизъ—Хана [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Татарская Сказка. 49 с. С Татарскаго, В. Луганскій. 1822.
  31. а б 9. В. И. Даль — востоковед [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Матвиевская Г. П., Прокофьева А. Г., Зубова И.К, Прокофьева В. Ю. [Архівовано 22 серпня 2013 у Wayback Machine.] Жизнь и творчество В. И. Даля в Оренбурге. [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] Издательство «Академия Естествознания», 2011. ISBN 978-5-91327-132-7
  32. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література

Посилання

Read other articles:

Batu yang menandai perbatasan di Passo San Giacomo antara Val Formazza, Italia dan Val Bedretto, Swiss. Perbatasan adalah garis khayalan yang memisahkan dua atau lebih wilayah politik atau yurisdiksi seperti negara, negara bagian atau wilayah subnasional. Untuk menyeberangi perbatasan, paspor atau visa mungkin diperlukan; seperti perbatasan Wagah antara Pakistan dan Republik India. Di beberapa wilayah Indonesia. perbatasan ditandai dengan tapal batas. Tapal batas bisa berupa batu atau tugu be...

 

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Rudolf Olden di Ascona, sekitar 1920-23 Rudolf Olden (14 Januari 1885 – 18 September 1940)[1][2] adalah seorang pengacara dan wartawan asal Jerman.[1] Pada periode Weimar,[1][2] ia adalah penyuara...

 

Universitas TadulakoLambang Universitas TadulakoMotoPembawa PerubahanJenisPerguruan Tinggi NegeriDidirikan4 Agustus 1981Lembaga indukKementerian Pendidikan, Kebudayaan, Riset, dan TeknologiRektorProf. Dr. Ir. Amar, ST., MT., IPU.Staf akademik1127 dosenStaf administrasi492 orangJumlah mahasiswa29.525 orang (2015)50.032 alumni (2015)LokasiPalu, Sulawesi Tengah, IndonesiaKampusBumi Tadulako, TondoBahasaIndonesiaWarna  BiruSitus webwww.untad.ac.id Universitas Tadulako, disingkat UNTAD, adala...

Bandar Udara Internasional KualanamuKualanamu International AirportIATA: KNOICAO: WIMMWMO: 96035InformasiJenisPublikPemilikPT Aviasi Pariwisata Indonesia (Persero)PengelolaPT Angkasa Pura IIMelayaniMebidangroLokasiPasar Enam Kuala Namu, Beringin, Kabupaten Deli Serdang, Sumatera Utara, IndonesiaDibuka25 Juli 2013 (operasional)27 Maret 2014 (diresmikan)Maskapai penghubung Citilink Garuda Indonesia Maskapai utama Indonesia AirAsia Lion Air Super Air Jet Wings Air Dibangun2006Zona waktuWaktu Ind...

 

County in New Mexico, United States Not to be confused with Eddy County, North Dakota. County in New MexicoEddy CountyCountyEddy County Courthouse in CarlsbadLocation within the U.S. state of New MexicoNew Mexico's location within the U.S.Coordinates: 32°28′N 104°18′W / 32.47°N 104.3°W / 32.47; -104.3Country United StatesState New MexicoFoundedMay 16, 1891Named forCharles Eddy, a local rancherSeatCarlsbadLargest cityCarlsbadArea • Total4,1...

 

Public park in St. Louis County, Missouri, U.S. Cliff Cave County ParkView of the Mississippi River from the bluffsTypeCounty ParkLocation806 Cliff Cave Rd, St Louis, Missouri, United StatesCoordinates38°27′39″N 90°17′34″W / 38.4609°N 90.2929°W / 38.4609; -90.2929Area525 acres (2.12 km2)Created1972 (1972)Operated bySt. Louis County, MissouriWebsitehttp://www.stlouisco.com/ParksandRecreation/ParkPages/CliffCave Cliff Cave Park is a 525-acre pu...

American singer (born 2004) For the Puerto Rican singer, see Gale (singer). GayleGayle performing in 2023Background informationBirth nameTaylor Gayle RutherfurdBorn (2004-06-10) June 10, 2004 (age 19)Plano, Texas, U.S.Genres Alternative rock[1] pop rock[2] pop-punk power pop OccupationsSingersongwriterYears active2020–presentLabels Atlantic Arthouse Websitegayleofficial.comMusical artist Taylor Gayle Rutherfurd[3] (born June 10, 2004),[4] known professio...

 

كلية موظفي منظومة الأمم المتحدة كلية موظفي منظومة الأمم المتحدة‌ الاختصار (بالإنجليزية: UNSSC)‏  المقر الرئيسي تورينو،  إيطاليا تاريخ التأسيس 1 يناير 2002؛ منذ 22 سنة (2002-01-01) المنظمة الأم الجمعية العامة للأمم المتحدةالمجلس الاقتصادي والاجتماعي للأمم المتحدة ال...

 

San Pietro e San Francesco, Segovia, Palacio de Riofrío, Patrimonio Nacional. Luis Tristán de Escamilla, noto semplicemente come Luis de Escamilla o Luis Rodríguez Tristán (Toledo, 1586 – Toledo, 1624), è stato un pittore spagnolo, esponente del Manierismo spagnolo e appartenente alla fase del Siglo de Oro. Indice 1 Biografia 2 Note 3 Altri progetti 4 Collegamenti esterni Biografia La data e il luogo di nascita di Tristán non sono definibili con certezza; Palomino, nel suo scritto ded...

This list is incomplete; you can help by adding missing items. (November 2011) The following is a list of low-cost carriers organised by home country. A low-cost carrier or low-cost airline (also known as a no-frills, discount or budget carrier or airline) is an airline that offers generally low fares in exchange for eliminating many traditional passenger services. Africa A Mango Boeing 737. The airline ceased operations in July 2021. A kulula.com jet at Cape Town International Airport . The...

 

Welsh singer (born 1937) DameShirley BasseyCH DBEBassey in 1971Background informationBirth nameShirley Veronica BasseyBorn (1937-01-08) 8 January 1937 (age 87)Cardiff, WalesGenres Pop jazz Occupation(s)SingerYears active1953–presentLabels Philips Columbia Decca United Artists Geffen Musical artist Dame Shirley Veronica Bassey CH DBE (/ˈbæsi/; born 8 January 1937)[1] is a Welsh singer. Best known for her career longevity, powerful voice and recording the theme songs to...

 

Italia Tengah Italia Tengah (bahasa Italia: Italia centrale atau sebatas Centro) adalah satu dari lima wilayah statistik resmi di Italia yang digunakan oleh Institut Nasional Statistik (ISTAT), sebuah wilayah NUTS tingkat pertama di Italia, dan sebuah konstituensi Parlemen Eropa. Ia mencakup empat dari dua puluh daerah (regioni) di Italia, meliputi: Lazio Marche Tuscany Umbria Referensi lbs Region di ItaliaTengah  Lazio  Marche  Toskana  Umbria Timur Laut  Emilia�...

 烏克蘭總理Прем'єр-міністр України烏克蘭國徽現任杰尼斯·什米加尔自2020年3月4日任命者烏克蘭總統任期總統任命首任維托爾德·福金设立1991年11月后继职位無网站www.kmu.gov.ua/control/en/(英文) 乌克兰 乌克兰政府与政治系列条目 宪法 政府 总统 弗拉基米尔·泽连斯基 總統辦公室 国家安全与国防事务委员会 总统代表(英语:Representatives of the President of Ukraine) 总...

 

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Lihat entri syarikat di kamus bebas Wiktionary. Baca definisi kata syarikatmenurut KBBI. Persyarikatan atau Perserikatan adalah perkumpulan dari berbagai golongan dalam mengadakan sesuatu yang dilandaskan pada hasil mufakat. Selain itu, persyarikatan j...

 

عنف قوات الأمن في مصر، صورة من 2005 عنف الشرطة أو وحشية الشرطة، يميز أعمال العنف التي اتخذتها الشرطة تجاه الآخرين.[1][2][3] نتحدث عن بقعة الشرطة في الحالات الأكثر خطورة، ولا سيما في الحالات التي تؤدي إلى وفاة الأشخاص المعتدى عليهم. هذا المصطلح الأخير ومع ذلك يتم استخ...

Swedish count and civil servant (1814–1886) CountHenning Ludvig Hugo HamiltonBorn(1814-01-16)16 January 1814Stockholm, SwedenDied15 January 1886(1886-01-15) (aged 71)Amélie-les-Bains, FranceEducationUppsala UniversityOccupation(s)Count, politician, government official, authorPolitical partyJunker PartyMovementConservative Count Henning Ludvig Hugo Hamilton (16 January 1814 – 15 January 1886)[1][2] was a Swedish count, politician, government official and author. His f...

 

IkiruPoster rilis teatrikalSutradaraAkira KurosawaProduserSōjirō MotokiSkenario Akira Kurosawa Shinobu Hashimoto Hideo Oguni Pemeran Takashi Shimura Miki Odagiri Penata musikFumio HayasakaSinematograferAsakazu NakaiPenyuntingKōichi IwashitaDistributorTohoTanggal rilis 9 Oktober 1952 (1952-10-09) Durasi143 menitNegaraJepangBahasaJepang Ikiru (生きるcode: ja is deprecated , To Live) adalah sebuah film drama Jepang tahun 1952 yang disutradarai dan ditulis oleh Akira Kurosawa dan...

 

2020 United States Supreme Court caseAltitude Express, Inc.v. ZardaSupreme Court of the United StatesArgued October 8, 2019Decided June 15, 2020Full case nameAltitude Express, Inc., et al. v. Melissa Zarda, as Executor of the Estate of Donald Zarda, et al.Docket no.17-1623Citations590 U.S. ___ (more)Case historyPriorSummary judgment granted, No. 2:10-cv-04334 (E.D.N.Y. Mar 28, 2014); affirmed, 855 F.3d 76 (2d Cir. 2017); reversed, 883 F.3d 100 (en banc, 2d Cir. 2018)HoldingAn employer who fi...

الدوري الروسي الممتاز 2014–15 تفاصيل الموسم الدوري الروسي الممتاز  النسخة 23  البلد روسيا  التاريخ بداية:1 أغسطس 2014  نهاية:29 مايو 2015  البطل زينيت سانت بطرسبرغ  مباريات ملعوبة 240   عدد المشاركين 16   أهداف مسجلة 583   الموقع الرسمي الموقع الرسمي  الدوري الر�...

 

1562–1598 Catholic-Protestant conflicts This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: French Wars of Religion – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2022) (Learn how and when to remove this message) French Wars of ReligionPart of the European wars of religionThe St. Bartholomew's Day ma...