Сейм
Сейм поблизу Ігорівки
Сейм на мапі басейну Десни
51°09′50″ пн. ш. 37°13′58″ сх. д. / 51.1639° пн. ш. 37.2329° сх. д. / 51.1639; 37.2329
Витік	Бєлгородська область
• координати	51°09′50″ пн. ш. 37°13′58″ сх. д. / 51.1639° пн. ш. 37.2329° сх. д. / 51.1639; 37.2329
Гирло	Десна
• координати	51°27′34″ пн. ш. 32°33′50″ сх. д. / 51.4594° пн. ш. 32.5639° сх. д. / 51.4594; 32.5639
Басейн	басейн Десни
Країни:	Росія Бєлгородська область Курська область  Україна Сумська область Чернігівська область
Регіон	Сумська область Курська область Бєлгородська область
Довжина	748 км
Площа басейну:	27 500 км²
Середньорічний стік	99,6 м³/с
Притоки:	Сім Колкуданська, Плоска, Донецька Сеймиця, Ржава, Івиця, Усть-Плоське, Повна, Млодать, Реут, Бик, Ізбиця, Щемля(Осога), Снагість, Вир, Вижлиця, Чаша, Стара, Єзуч, Куколка, Митча, Криниця (ліві); Пузатий Сейм, Кривець, Ліщинка, Хан, Кременець, Рать, Тускар, Моква, Велика Куриця, Рогізна, Ломня, Деміна, Прутище, Свапа, Амонька, Рило, Горн, Буривня, Клевень, Мутинка, Божок, Мелень, Степурівка, Валки (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

Сейм — річка в Росії (в межах Бєлгородської і Курської областей) та в Україні, в межах Сумської області (Сумський та Конотопський райони) та Чернігівської області (Корюківський і Ніжинський райони). Ліва і найбільша притока Десни (басейн Чорного моря).

Довжина Сейму становить 714 км (у межах України — бл. 250 км), площа басейну — 27 500 км². Долина асиметрична, завширшки до 4 км, місцями 9—12 км. Переважна ширина русла 80—100 м, завглибшки пересічно 4—5 м. Русло звивисте, розгалужене, супроводиться численними старицями і заплавними озерами. Правий берег високий (до 40 м), стрімкий, розчленований балками і ярами, лівий — пологий (заввишки 5—10 м). Заплава переважно лівостороння, завширшки понад 2 км. Похил річки 0,18 м/км.

Течія повільна 0,3-0,4 м/с, на перекатах — до 0,7 м/с. Висота витоку 178 м над рівнем моря, гирла — 112 м над рівнем моря. Падіння річки становить 66 м, уклон річки — 0,095 м/км. Середня витрата води поблизу Рильська в межень — 32 м³/с., середня річна витрата води поблизу с. Мутин Кролевецького району Сумської області (105 км від гирла) — 99,6 м³/сек. Живлення переважно снігове, 35-40 % стоку формується підземними водами. До 70-80 % річного стоку весняний. Мінералізація води — менш як 200 мг/л весною та 300—500 мг/л влітку. Замерзає в кінці листопада — в грудні, скресає в кінці березня — на початку квітня. У пониззі течії річка — судноплавна. Весняний паводок продовжується близько 70 днів.

Бере початок на північно-західній стороні від залізничної станції Строкино^[1]. Протікає через Середньоруську височину і Придніпровську низовину. Російсько-український кордон перетинає на схід від села Бояро-Лежачі. Тече переважно на захід (місцями змінюючи напрямок на південний або північний). У пригирловій частині тече переважно на північний захід. Впадає до Десни на схід від села Мале Устя, що на південний схід від смт Сосниці.

На річці розташовані міста:

• Росія  — Обоянь, Льгов, Рильськ.
• Україна  — Путивль, Батурин.

• Сім Колкуданська, Плоска, Донецька Сеймиця, Ржава, Івиця, Усть-Плоське, Повна, Млодать, Реут, Бик, Ізбиця, Щемля (Осога), Снагість, Вир, Вижлиця, Чаша, Стара, Єзуч, Куколка, Митча, Криниця (ліві);
• Пузатий Сейм, Кривець, Ліщинка, Хан, Кременець, Рать, Тускар, Моква, Велика Куриця, Рогізна, Ломня, Деміна, Прутище, Свапа, Амонька, Рило, Горн, Буривня, Клевень, Мутинка, Божок, Мелень, Степурівка, Валки (праві).

Флора і фауна річки досить різноманітна. У річці живе багато видів риб: підуст, головень, в'язь, жерех (білизна), лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь, пічкур, краснопірка, верховодка звичайна, карась та ін. У затоках річки та в самій річці живуть раки.

На високих берегах річки часто трапляються нірки берегових ластівок. Вони живуть переважно великими колоніями. У деяких місцях на обривистому березі можна нарахувати до тисячі і більше нірок. На заплавних луках біля річки, в озерцях живуть сірі та білі чаплі, також сюди на харчування прилітає багато лелек, які гніздяться звичайно в навколишніх селах. Інколи на річці можна бачити диких качок та гусей.

У річці живе річковий бобер, про це свідчать характерно повалені дерева (зріз має форму конуса), які можна бачити на березі. Проте основним місцем, де він будує свої дамби, є невеликі притоки Сейму.

14 серпня 2024 року на відстані 8,2 км від кордону з РФ по руслу річки поблизу населеного пункту Манухівка вперше зафіксовано масовий мор риби вниз по течії річки від кордону. Конотопським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області відкрите кримінальне провадження. Дослідження показали, що у всіх досліджуваних створах кисень практично відсутній і становить менше одиниці, при нормі 6. У деяких місцях несистемне перевищення вмісту пестицидів у пробах води коливається від 1,5 до 7 разів. Перевищення гранично-допустимої концентрації марганцю від 3 до 23 разів. Високий рівень марганцю у воді є характерним наслідком гниття та розкладу мертвої риби. Збудників інфекційних хвороб не виявлено. Припускалося, що Російська Федерація могла навмисне зробити скиди, щоби спричинити екологічне лихо^[2].

10 вересня 2024 року, під час пресконференції, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що причиною забруднення річки Сейм і замору риби став російський цукровий завод у смт Тьоткіно Курської області, який скинув у воду нечистоти^[3]. Згідно даних української сторони, протягом 7-9 діб завод скинув у річку близько 5,7 тисячі тонн продуктів переробки цукру^[4].

До 15 вересня 2024 року отруєна вода дісталась Київської області, за 336 км вниз за течією від міста впадіння Сейму в річку Десна^[5].

Річка згадується в повісті українського письменника Олександра Довженка «Зачарована Десна», де оспівується краса прибережної природи.

• Басейни річок Сумської області

• «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 95. — (№ 1591).
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
•  Лозовіцький П. С. Екологічне оцінювання якості води Сейму на кордоні з Росією та транскордонне перенесення речовин стоком [Текст] / П.С Лозовіцький, А. П. Лозовицький // Екологічні науки. 2015. № 10. С.62-83.

• Сейм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (липень 2017)