Упир


Упир
Упир повстає з могили
Божество вУкраїнська демонологія
Частина відслов'янська міфологія, білоруська міфологія і Українська демонологія

Упи́р (опи́р) — міфологічна або фольклорна істота в слов'янських віруваннях, яка живиться людською (як варіант — тваринною) кров'ю. Часто є мерцем, котрий повстає з могили, щоб пити кров живих. Прообраз вампірів сучасної масової культури.

Етимологія

Етимологія слова не до кінця зрозуміла[1]. Навіть з праформою слова є неясності (ǫpirь?, ǫpуrь?, ǫpěrь?). Початковий звук ǫ — носове а, як вважається, в більшості слов'янських мов перетворився в [u] ([у]) (рос. упырь, укр. упир, біл. упір, чеськ. upír; з сх.-слов. мов — старопольске upir і сучас. пол. upiór), а в деяких зберігся, отримавши перед собою протетичне [в] (ст.-болг. вѫмпырь, пізніше вѫпиръ, въпиръ, ст.-польск. wąpierz).

Александр Брюкнер пов'язував його з *ępir — «надутий», «розбухлий» або «нездатний літати»[2]. Володимир Даль вбачав у назві упиря первісне значення «упертий, упертюх»[3]. За версією Миколи Шанського, первісно «упир» означало «літун», далі — «сова, кажан» (на якого упир нібито перетворюється вночі)[4].

Деякі сучасні лінгвісти пов'язують його з дієсловом «випивати», «упиватися» на основі слов'янського *piti, що вказує на здатність упиря випивати життєву силу та її втілення — кров, або муки від спраги чи наповненість душі більшою енергією, ніж у інших людей. Згідно з іншою версією, назва утворена від *pyr- — «вогонь, жар», і стосується того факту, що мрець не був спалений. Або від *per- — «літати», де префікс ǫ- чи u- означає заперечення, тобто, упир це той, хто «не здатний літати» чи «той, хто вилітає, вилазить знизу». Є версія про походження слова від *pěr- — «втикати, вганяти» чи про зв'язки з тюркськими мовами (татарське убирь — «відьма»)[5].

Писемні згадки про упирів

Першу писемну згадку слова упир церковнослов'янською мовою зазвичай відносять до 1047 року. Це колофон (рукопис) Книг пророків написаний священиком, який переписав кирилицею книгу, яка була написана глаголицею для новгородського князя Володимира Ярославича. Автор підписався «попъ Оупирь Лихый». Шведський філолог-славіст Андерс Штойберґ проте вважав, що ім'я не має стосунку до упирів, а походить від скандинавського імені Упір, яке в свою чергу утворилося від «кричати»[6].

У XV ст. в Новгородській землі зафіксовано топоніми: Упиреве, Упирі, Марій Упир. У Польщі похідними від слова «упир» можуть бути назви населених пунктів Вомпєрськ, Вомпєльськ[7]. У Білорусі є село Упиревичі.

Образ і заняття

Мертвого упиря вбивають кілком. Літографія 1864 року

Загальні риси

Вірування в упирів були поширені здебільшого на півдні Русі, на території сучасної України[8]. Проте подібні персонажі присутні також у татарській та башкирській міфологіях (убир), в кримських татар, гагаузів (обур), марійців (вувер), чувашів (вубар), удмуртів (убир), комі (упир). Схожі істоти з вірувань середньовічної Європи в цілому об'єднуються під назвою вампірів[9].

Здебільшого упирі постають у народних віруваннях як мерці, що виходять вночі з могили[10]. Їхні головні заняття — пити кров живих, спричиняти хвороби, падіж худоби[11]. Зранку, після третього крику півнів, упирі повертаються в могилу[10].

Поширене вірування, що упирями, як і іншою нечистою силою, стають люди, народжені в особливий несприятливий час. Наприклад, опівночі чи за повного Місяця[12]. Нерідко поява упирів пояснювалася стосунками жінок із чортами[13]. Інші версії появи, що упирями стають після смерті чаклуни, єретики[10], нехрещені діти, самогубці. А також ті, хто померли насильницькою смертю[14][15] або чий труп осквернила тварина[16].

Часто вірили, що упирі мають дві душі, і коли «чиста» душа покидає тіло, «нечиста» лишається на землі й живе в могилі, в заростях, під водою, в глушині[11].

Щоб знищити упиря, його тіло треба проткнути осиковим кілком або спалити[10].

В українських віруваннях

В українських віруваннях образ упиря найбільш різноманітний у Карпатському регіоні. Там він постає як повсталий мрець, який п'є кров у людей, відбирає молоко в корів, уночі заподіює шкоду людям, передбачає майбутнє[17]. Лише в Карпатах відомі упирі-жінки, так звані опириці, що викрадали молоко, чим близькі до відьом. У гуцулів зафіксовано перекази про упиря «місячника», котрий змінює свою стать щомісяця[18].

Упиря можна впізнати за червоним обличчям або за хвостиком, який має чотири волосини. Упирями люди можуть народитися, а можуть стати[19]. На українських теренах побутувало уявлення, що упир може народитися від стосунків відьми та чорта, чи відьми й вовкулаки. На Поділлі, Київщині та Полтавщині вірили, що упирем має шанс стати перша дитина в родині. Тоді він вважався «добрим». До семи років така дитина не ходить і не говорить, але здатна бачити відьом, розвіювати їхні чари та боротися з мертвими упирями[18]. На Прикарпатті побутувало вірування, що упирями стають після смерті відьми, а на Слобожанщині відомий вислів «відьмач-упир», тобто відьмаки та упирі ототожнювалися[18]. Створити упиря можна було, якщо помазати дитину кров'ю чоловіка, що ліг спати, не помолившись. При цьому самі упирі безплідні, бо мають не такі статеві органи, як у звичайних людей[19].

Уночі мертві упирі виходять із могили та шукають жертву, часто це рідні чи колишні кохані люди, сусіди. Також упир може напасти на чоловіка, який чхне, а йому не скажуть «на здоров'я!». Упирі мають силу перетворитися на пса, кота, хлопчика[19], кущ бузини[20], причому один упир здатен одночасно постати як дві істоти[19]. Крім пиття крові, упир здатен у подобі пса застрибнути на людину та змусити нести себе[19]. Буває, упир приходить до жінки та щось запитує, щоб після відповіді випити її кров. Тому радили якомога затягувати відповідь, поки не заспіває півень[21].

Упирі мають дві душі, тому коли одна покидає тіло, упир все одно продовжує ходити по землі. Часом вказується, що посмертне існування упиря триває 7 років. Він має особливу ґулю з отвором десь на тілі, крізь яку душа потім виходить[19].

Коли упир помирає, настає злива. У труні він скидає з себе покривало, може лежати долілиць, навіть курити там люльку та підглядати з могили за живими[19]. На Прикарпатті вірили, що відьми та упирі злітаються до церкви на заутреню[18].

Упирі, буває, влаштовують веселощі, ходять з музикою, танцюють і плескають у долоні, проте побачити такі розваги може тільки та людина, що вийде на межу опівночі. Вважалося, що позбутися упиря можна, обнісши його тричі навколо села, або забивши йому кілок у голову[19] чи груди[18]. Іван Франко описував випадок у селі Нагуєвичі в 1830-і, коли упирів, нібито винних у епідемії холери, намагалися розпізнати поміж людей, протягуючи їх крізь вогонь[10]. Якщо ж упир не шкодив живим, а просто ходив уночі, то достатньо було ввіткнути кілок йому в могилу[18].

Упирями вважали деяких історичних осіб. Наприклад, генерального обозного Василя Борковського вважали упирем, тому пробили осиковим кілком. Надалі ця подія була зображена на стіні Троїцького собору в Чернігові.

У польських віруваннях

У Польщі вірили, що упирі народжуються з зубами, двома серцями та двома душами. Схожу істоту також називали стригою[18].

Трактування образу

Український етнограф, фольклорист Петро Іванов писав, що спершу упирі вважалися просто духами померлих, чиї наміри не обов'язково лихі[22]. Віктор Петров пояснював появу вірувань в упирів балканськими впливами[23].

Російський історик Борис Рибаков вбачав у упирях найдавніший пласт слов'янських вірувань, де упирі постають як злі духи, а берегині — як добрі[24].

Американський філолог Ян Перковський стверджував, що виникнення образу упиря пов'язане з переходом від спалення трупів до їх поховання. У часи співіснування християнства та залишків язичництва, серед східних і південних слов'ян поширилися ідентичні західноєвропейським уявлення про мерців, які виходять із могил. На думку Перковського, центром появи вірувань в упирів була Фракія[25].

У мистецтві

Образ упиря зустрічається в українській художній літературі, зокрема в творах Івана Котляревського, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та ін.

Повість «Упир» (1841) Олексія Толстого описує зустріч з кровопивцею так, щоб читачі самі вирішили — була це реальність чи вигадка. В оповіданні «Упир» (1861, з підзаголовком «Український переказ») Володимира Даля упир постає як красень-спокусник, через якого гине родина закоханої в нього дівчини[26].

Фільм «Упир» (1967) — екранізація повісті Толстого, один з перших польських фільмів жахів[27], та «Упир» (1997) — російський кримінальний фільм жахів про мисливця на упирів[28].

Див. також

Примітки

  1. Див. етимологічні словники: М. Фасмера [1] (т. 4, стор. 165), П. Я. Черних (т. 1, стор. 133—134), А. Брюкнера (стор. 594—595, 597, 605).
  2. Brückner, A. (1985). Słownik etymologiczny języka polskiego. Warszawa: WP. с. 523.
  3. Происхождение слова упырь. Этимология слова упырь в словаре Фасмера. lexicography.online. Процитовано 25 вересня 2022.
  4. Происхождение слова упырь. Этимология слова упырь в словаре Шанского. lexicography.online. Процитовано 25 вересня 2022.
  5. Валенцова, М. М. (2015). Этнолингвистический комментарий к этимологии слова упырь / Труды Института русского языка им. В. В. Виноградова. Т. 4. Москва: Институт русского языка им. В. В. Виноградова. с. 101—118.
  6. Sjoberg, A. (1982). Pop Upir' Lichoj and the Swedish Rune-Carver Ofeigr Upir // Scando Slavica. Т. 28. с. 109—124.
  7. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Київ: Кліо. с. 248.
  8. Левкиевская, Е. Е. (2002). Мифы русского народа. Москва: Astrelʹ. с. 225. ISBN 5-17-002811-3. OCLC 50206302. {{cite book}}: |first2= з пропущеним |last2= (довідка)
  9. Токарев С. А. Мифы народов мира. — Москва : Советская Энциклопедия (электронное издание), 2008. — С. 704-1011. — 1147 с.
  10. а б в г д Мирон. Сожжение упырей въ с. Нагуевичах // Киевская старина. — 1890. — Т. XXIX. — Кн. 2 — С. 102—120.
  11. а б Толстой, Н. И. (1995). Двоедушник / Славянская мифлогия: энциклопедический словарь. Эллис-Лак. с. 154.
  12. Толстая, С. М. (1995). Время / Славянская мифлогия: энциклопедический словарь. Эллис-Лак. с. 123—124.
  13. Петрухин, В. Я. (1995). Черт / Славянская мифлогия: энциклопедический словарь. Эллис-Лак. с. 391—392.
  14. Ludwik Stomma. Antropologia kultury wsi polskiej XIX w : [арх. 29 жовтня 2019]. — Instytut Wydawniczy Pax, 1986. — 284 с. — ISBN 9788321106144.
  15. Oskar Kolberg. Ч.7 // Dzieła Wszystkie - Lud... : [пол.]. — Wrocław; Kraków: Warszawa : Pracownia Poligraf. PTM, 1970. — Т. 42.
  16. Henryk Biegeleisen. U kolebki. Przed ołtarzem. Nad mogiłą : [арх. 25 березня 2022] : [пол.]. — Lwów, 1929. — С. 16—19, 25, 52-53, 70.
  17. Хобзей, Н. (2002). Гуцульська міфологія. Львів: НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича. с. 145.
  18. а б в г д е ж Буйських, Юлія (2018). Перехідні напівдемонічні істоти / Колись русалки по землі ходили... Жіночі образи української міфології. Клуб Сімейного Дозвілля.
  19. а б в г д е ж и Гнатюк, Володимир (2000). Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України. с. 221—222.
  20. Агапкина, Т. А.; Усачева, В. В. (1995). Бузина / Славянская мифлогия: энциклопедический словарь. Эллис-Лак. с. 66.
  21. Афанасьев, Александр (1869). Поэтические воззрения славян на природу (рос.). с. 138—139.
  22. Иванов, П. (1891). Народные рассказы о ведьмах и упырях (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянского уезда) // Сборник Харьковского историко-филологического общества. Т. 3. с. 156—228.
  23. Петров, В. (1927). Міфологема «сонця» в українських народних віруваннях та візантійсько-гелліністичний культурний цикл. ЕВ. Т. 4. с. 95.
  24. Рыбаков, Б. О. (1987). ЯЗычество древней Руси. Москва: Наука. с. 463.
  25. Jan L. Perkowski (1976). Vampires of the Slavs. Cambridge: Slavica Pub.
  26. Никольский, Евгений (2016). Образы вампиров в повестях В. И. Даля и А. К. Толстого в контексте Европейского романтизма // Studia Humanitatis.
  27. Lenartowicz, Stanislaw, Upiór, процитовано 23 вересня 2022
  28. Vinokurov, Sergey (18 листопада 1997), Upyr, Kinostudya imeni Gor'kogo, процитовано 23 вересня 2022

Посилання

Read other articles:

LestiLesti pada tahun 2021LahirLestiani[1]5 Agustus 1999 (umur 24)Cianjur, Jawa Barat, IndonesiaKebangsaanIndonesiaNama lainLesti KejoraLesti DALestiAlmamaterUniversitas Mercu BuanaPekerjaanPenyanyiAktrisPresenterPengusahaTahun aktif2014–sekarangKota asalCianjur, Jawa BaratSuami/istriRizky Billar ​(m. 2021)​Anak1Karier musikGenreDangdutMelayuSundaPopInstrumenVokalTahun aktif2014—sekarangLabelTrinity Optima3D Entertainment Lestiani,...

 

Bulu tangkis beregu putri pada Pesta Olahraga Asia 2022LokasiGimnasium BinjiangLokasiHangzhou, TiongkokTanggal28 September–1 OktoberPeserta91 dari 11 negaraPeraih medali   Korea SelatanAn Se-young, Baek Ha-na, Chae Yoo-jung, Jeong Na-eun, Kim Ga-eun, Kim Ga-ram, Kim Hye-jeong, Kim So-yeong, Kong Hee-yong, Lee So-hee  TiongkokChen Qingchen, Chen Yufei, Han Yue, He Bingjiao, Huang Dongping, Huang Yaqiong, Jia Yifan, Wang Zhiyi, Zhang Shuxian, Zheng Yu  ...

 

Public university in Carbondale, Illinois, US Southern Illinois University CarbondaleFormer nameSouthern Illinois Normal University (1869–1947)MottoDeo Volente (God willing)TypePublic research universityEstablished1869; 155 years ago (1869)AccreditationHLCAcademic affiliationORAUEndowment$171,801,763 (FY2022)[1]Budget$375,943,700 (FY2023)[2]ChancellorAustin A. LanePresidentDaniel F. MahonyAcademic staff1,409 (2022)[3]Administrative staff3,363 (2022)...

Casino in Sydney, New South Wales, Australia This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: The Star, Sydney – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (February 2007) (Learn how and when to remove this template message) The Star, SydneyThe Star complex in 2011 Location Pyrmont, Sydney, AustraliaOpening ...

 

Синелобый амазон Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:ЗавропсидыКласс:Пт�...

 

История Грузииსაქართველოს ისტორია Доисторическая Грузия Шулавери-шомутепинская культураКуро-араксская культураТриалетская культураКолхидская культураКобанская культураДиаухиМушки Древняя история КолхидаАриан-КартлиИберийское царство ФарнавазидыГруз�...

Category in comparative religion From top to bottom: the star and crescent (Islam), the cross (Christianity), and the Star of David (Judaism) are the symbols commonly used to represent the three largest Abrahamic religions. The term Abrahamic religion groups three of the major religions (Judaism, Christianity and Islam) together due to their historical coexistence and competition;[1][2] it refers to Abraham, a figure mentioned in the Hebrew Bible, the Christian Bible, and the ...

 

The following article sorts the 107 urban districts (Kreisfreie Städte – cities that constitute districts in their own right) and the metropolitan districts of Hanover, Aachen and Saarbrücken by their gross domestic product (GDP) in the year 2021. Most figures are from the Federal Statistical Office of Germany; figures from other sources are otherwise referenced. The GDP of German cities are shown in EUR€.[1] List of cities City State GDP(bil. €) GDPpercapita GDPperworker Ber...

 

1977 film by Donald Cammell This article is about the 1977 film. For the novel by Dean Koontz, see Demon Seed (novel). For the episode of Xiaolin Showdown, see The Demon Seed (Xiaolin Showdown). Demon SeedUS film posterDirected byDonald CammellScreenplay byRobert JaffeRoger O. HirsonBased onDemon Seedby Dean KoontzProduced byHerb JaffeStarring Julie Christie Fritz Weaver CinematographyBill ButlerEdited byFrancisco MazzolaMusic byJerry FieldingProductioncompanies Metro-Goldwyn-Mayer Herb Jaffe...

Carceri ottocentescheLe carceri austriache di Busto Arsizio, utilizzate tra il 1855 e il 1984LocalizzazioneStato Italia RegioneLombardia LocalitàBusto Arsizio Indirizzovia mons. Paolo Borroni Coordinate45°36′50.04″N 8°51′06.62″E / 45.6139°N 8.85184°E45.6139; 8.85184Coordinate: 45°36′50.04″N 8°51′06.62″E / 45.6139°N 8.85184°E45.6139; 8.85184 Informazioni generaliCondizioniIn fase di riqualificazione Costruzione1851-1855 UsoCarcere A...

 

One of two railway stations in Wigan, Greater Manchester, England Wigan North WesternThe station building on platform 4, the main southbound platform, in 2015General informationLocationWigan, Metropolitan Borough of WiganEnglandCoordinates53°32′35″N 2°37′55″W / 53.5430°N 2.6320°W / 53.5430; -2.6320Grid referenceSD581053Managed byAvanti West CoastTransit authorityGreater ManchesterPlatforms6 (5 in use)Other informationStation codeWGNFare zoneGreater Manchest...

 

Voce principale: Unione Sportiva Catanzaro. Unione Sportiva CatanzaroStagione 1995-1996Sport calcio Squadra Catanzaro Allenatore Mauro Zampolini poi Marcello Pasquino poi Adriano Banelli Presidente Giuseppe Soluri (amministratore unico) Serie C210º posto nel girone C. Maggiori presenzeCampionato: Di Punzio, Galeano (29) Miglior marcatoreCampionato: Campo (7) 1994-1995 1996-1997 Si invita a seguire il modello di voce Questa pagina raccoglie le informazioni riguardanti la società calcis...

2020年夏季奥林匹克运动会波兰代表團波兰国旗IOC編碼POLNOC波蘭奧林匹克委員會網站olimpijski.pl(英文)(波兰文)2020年夏季奥林匹克运动会(東京)2021年7月23日至8月8日(受2019冠状病毒病疫情影响推迟,但仍保留原定名称)運動員206參賽項目24个大项旗手开幕式:帕维尔·科热尼奥夫斯基(游泳)和马娅·沃什乔夫斯卡(自行车)[1]闭幕式:卡罗利娜·纳亚(皮划艇)&#...

 

Pour les articles homonymes, voir Bettina et Arnim. Ne doit pas être confondu avec Elizabeth von Arnim. Bettina von ArnimPortrait de Bettina von Arnim, née Brentano.BiographieNaissance 4 avril 1785Francfort-sur-le-MainDécès 20 janvier 1859 (à 73 ans)BerlinSépulture Wiepersdorf manor (en)Nom de naissance Elisabeth Catharina Ludovica Magdalena BrentanoPseudonymes Beans Beor, Bettina, comtesse von ArnimNationalité Ville libre de FrancfortActivités Écrivaine, romancière, illustrat...

 

Slovenian communist politician and revolutionary Boris KidričPrime Minister of SloveniaIn office5 May 1945 – June 1946PresidentJosip VidmarPreceded byPosition EstablishedSucceeded byMiha Marinko Personal detailsBorn10 April 1912Vienna, Austria-HungaryDied11 April 1953(1953-04-11) (aged 41)Belgrade, PR Serbia, YugoslaviaPolitical partyLeague of Communists Boris Kidrič burial in 1953. Boris Kidrič (10 April 1912 – 11 April 1953) was a Slovene and Yugoslav politician and rev...

1992 aviation accident CommutAir Flight 4821A Beechcraft 1900C similar to the accident aircraftAccidentDateJanuary 3, 1992 (1992-01-03)SummaryControlled flight into terrain due to pilot errorSiteGabriels, near Adirondack Regional Airport, Saranac Lake, New York, United States 44°25′16″N 74°11′28″W / 44.421°N 74.191°W / 44.421; -74.191AircraftAircraft typeBeechcraft 1900COperatorCommutAir doing business as USAir ExpressRegistrationN55000F...

 

Informal understanding of acceptable conduct Part of a series onSociology History Outline Index Key themes Society Globalization Human behavior Human environmental impact Identity Industrial revolutions 3 / 4 / 5 Social complexity Social construct Social environment Social equality Social equity Social power Social stratification Social structure Perspectives Conflict theory Critical theory Structural functionalism Positivism Social constructionism Symbolic interactionism Branches Aging Archi...

 

This article is about a list of wrestlers who have held the Women's World Championship (WWE) currently defended on Raw. For the other championships, see Women's championships in WWE. For list of WWE's women's championship holders currently defended on SmackDown, see List of WWE Women's Champions. The Women's World Championship[1] is a women's professional wrestling world championship created and promoted by the American professional wrestling promotion WWE, defended on the Raw brand....

2023–present political incident Mike Pence classified documents incidentDateJanuary 2023LocationMike Pence's personal residence in IndianaCauseDiscovery of classified documents in the possession of former Vice President Mike PenceOutcomeFederal investigation lasting several months and resulting in no charges This article is part of a series aboutMike Pence Political positions Electoral history Vice President of the United States Transition Tenure Trump administration Inauguration COVID-19 p...

 

Basilique Notre-Dame la Daurade La façade Présentation Culte Catholique romain Dédicataire Notre-Dame Type basilique religieuse Rattachement Archevêché de Toulouse Début de la construction 1764 Fin des travaux 1883 Style dominant néoclassique Protection  Classé MH (1963) Site web Paroisses Cathédrale Toulouse Géographie Pays France Région Occitanie Département Haute-Garonne Ville Toulouse Coordonnées 43° 36′ 03″ nord, 1° 26′ 23″ ...