Здухач (серб. Здухаћ, ще вједогоња, вјетровњак — людина, котра проганяє хмари) — у міфології південних слов'ян (сербів, чорногорців, словен, болгар, македонців) та ін. балканських народів — особа (людина чи напівлюдина) з надзвичайними здібностями, яка могла своїми вміннями захистити село чи ниву (урожай) від руйнівного впливу надзвичайних стихійних явищ (бурі, величезної зливи, граду тощо)^[1].

Вважалося, що душа здухача залишає тіло господаря під час сну, щоб битися з злими демонами та попереджувати несприятливі атмосферні явища, а після перемоги над злими силами чи стихіями — душа повертається до господаря і людина прокидається з відчуттям величезної втоми, інколи після цього хворіє. Душа здухача могла прийняти подобу орла (або великого птаха з білими крилами) чи бика.

• Словенска митологија: енциклопедијски речник. — Београд: Zepter Book World, 2001.
• Кордић, Радоман. Здухач: психоанализа текста. — Београд: Научна књига, Никшић: Универзитетска ријеч, 1990.

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.