Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що готові допомогти або ж можете розмістити оголошення на Порталі спільноти чи в Кнайпі.
На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків тільд (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться.
Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів учасників. Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Новинах.
Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!
Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own ones. You can ask help of Community on CommunityPortal (help).
Ян Пер Єста Мортенсон -- шведський письменник, дипломат і урядовець.
Увага! Шлю електронну пошту з додатком. Там продублюю пояснення. Ян Пер Єста -- це повне ім'я. Поточно письменника звуть просто Ян Мортенсон. Мабуть, і статтю треба було так назвати. Маю прохання -- дати лад з нумерацією, бо сам не втну цієї премудрости. Мало б бути так:
2.1. Детективи про Гумана
2.2. Інші книжки
3. Українські переклади
і т. д.
Ще одне -- фото Мортенсона є у шведській "Вікіпедії". Прошу звідти взяти. Адреса -- Jan Mårtenson (född 1933). На тому ніби й кінець. З рештою, як гадаю, все гаразд, і можна було б остаточно закрити статтю.
Увага! Прохання знищити статтю "Ян Пер Єста Мортенсон". Замість неї має бути "Ян Мортенсон".
Наступна стаття, яку я б хотів зробити, могла б бути про одного з авторів, чиї твори я перекладав, -- Єжи Северського. Отже:
Волиця (Волицька сільська рада)
Кулиняк Данило Іванович
Розбивка сторінки обговорення (та й будь-якої) на розділи
Доброго дня. Вдячний вам за таку пропозицію. Я в принципі можу спробувати, проте проблема полягає в тому, що я не знаю такої людини, як Андрій Степанович Маркевич і ніколи про нього не чув. Пройшовши за цим посиланням [1] інформація про цю особу є хіба тут [2] (одне речення, в якому про нього згадується як про майстра) ну і трішки тут [3]. Можливо ви маєте якісь джерела стосовно цієї людини?, у такому разі могли б разом спробувати щось написати.--Prokop94 (обговорення) 10:09, 9 червня 2012 (UTC)Відповісти
Любий друже, та я сам написав би, будь я жителем Золочева (колись у цьому місті добрих десять літ учителював мій дід). Але ж це морока -- їздити туди та розпитувати невідь за чим. Вам же -- молодому, енергійному та здоровому -- тільки карти в руки. Точніше -- не карти, а телефонний довідник чи щось на зразок того.
Щойно глянув у довіднику. Такої людини як Маркевич А.С. там немає, проте є 10 інших людей з прізвищем Маркевич. Нажаль довідник за 1998 рік, новішого немає(... Я на тижні пошукаю щось, можливо і нарию якусь корисну інформацію, але нічого обіцяти не можу. Переривати всі випуски золочівської газети "Народне слово" у мене не хватить сил. Навіть не знаю чи вийде шось з цього, ну мабуть трохи попитаю людей. А там далі видно буде...--Prokop94 (обговорення) 12:34, 9 червня 2012 (UTC)Відповісти
У геніяльного Олега Костянтиновича Антонова над робочим столом висіли два гасла. Перше з них, і головне: "Той, хто хоче щось зробити, знаходить СПОСІБ. Той, хто нічого не хоче робити, знаходить ПРИЧИНУ". Зрозумійте мене правильно. Я ж не силую Вас писати статтю не свого профілю. Нехай хтось інший напише. Моя мета -- домогтися, щоб ця стаття та й була. Цілком можливо (а так не раз і не два траплялося), що вона дасть поштовх розвитку всілякої вельми нам усім потрібної всячини Олег-літредОбгов.13:37, 9 червня 2012 (UTC).Відповісти
Мене таки не дуже цікавить написання цієї статті. але я все ж попробую щось знайти. Якщо я таки знайду якусь інформацію я міг би передати її Вам для написання статті. Проте ще раз кажу, що нічого обіцяти не можу, адже я не знаю хто ця людина, де вона живе. Інформації про неї мало. Сподіваюсь за пару днів щось знайду і тоді вас повідомлю незалежно від результату.--Prokop94 (обговорення) 13:25, 9 червня 2012 (UTC)Відповісти
Доброго дня. Я попитався в батьків та родичів, але вони теж нічого не чули про цю людину. Можливо, якби я був більше зацікавлений цією темою, то я шукав би краще і зміг би щось знайти. Мені шкода що не зміг вам нічим допомогти(--Prokop94 (обговорення) 09:40, 16 червня 2012 (UTC)Відповісти
Добрий вечір Вам! Відповідь я вже дав на сторінці обговорення статті. Ось тепер я, хоч направду не маю часу, спробую з'ясувати що й до чого. Коли з'ясую -- неодмінно напишу на Вашій сторінці. З пошаною -- --Олег-літредобг.22:20, 21 липня 2012 (UTC)Відповісти
Здравствуйте, хочу с вами посоветоваться. Я сейчас собираюсь создать группу категорий по названиям астероидов. Чтобы названия категорий звучали покороче, я собираюсь использовать в них слово «эпоним» (Епонім), а не писать что-то типа «назван в честь ... » и т. п. Но поскольку ближайшим синонимом к слову «эпоним» в русском языке является даже не слово, а целое словосочетание, то мне не совсем понятно как правильно строить предложения с этим словом. Астероиды называют в честь людей, героев мифологий, городов и прочего — всё это отражено в смысле слова «эпоним», но как с ним строить словосочетания? Если имя астероида взято, например, из мифологии, то категорию можно назвать «Эпонимы астероидов из греческой мифологии» — звучит в целом неплохо и довольно грамотно. А как быть, если речь идёт о городах или о людях. Не скажешь ведь «Эпонимы астероидов городов»! Смысл такая фраза передаёт может и правильно, но звучит мягко говоря не очень, особенно для человека, не знающего данного термина. Можно ли как то выкрутиться из этой ситуации? Rinby (обговорення) 07:11, 29 липня 2012 (UTC).Відповісти
Ну тут боюсь тогда вариантов немного, можно названия категорий строить по типу: "Астероиды, названные в честь ... "; и подставлять всё что нужно. Хотя мне такой вариант не очень нравится, хотелось что то более изящное найти.--Rinby (обговорення) 05:39, 31 липня 2012 (UTC)Відповісти
Добридень! "Знаєте польську" -- це перебільшення. Трохи в ній орієнтуюся. Я подивився на таблицю транслітерації. З нею, як на мене, все гаразд. Малі труднощі можуть постати з м'якшенням "л" перед голосними, а великі -- загалом з українізацією назв як такою. Мене колись запитали про принцип передачі болгарських власних назв. Дещо з моєї відповіді можна застосувати і в нашому випадку. Якщо матиму Вашу електронну адресу, то надішлю корисну книжку (написання чужоземних назв). Гадаю, вона допомогла б Вам у роботі. Час від часу (найближчі кілька місяців буду по вуха зайнятий) заглядатиму у Вашу заливку. Коли щось не те, то повідомлю. Успіхів Вам!
Вітаю! Ваш внесок у Вікіпедію дуже цінний, проте у деяких зі статей, створених вами, не вказано жодних джерел. Пам'ятайте, що матеріал без посилань на авторитетні джерела і який неможливо верифікувати, може бути підданний сумніву та вилучений:
Дякую за хорошу заувагу. Тут маємо диференціяцію. Родовий відмінок зберігається у, сказати б, людських текстах — белетристиці і такому іншому. «Ой у місті Полтаві…». «Ой сяду я подумаю та при річці, при Дунаю…». Натомість в офіційних текстах — канцелярщині, науковій літературі тощо — замість родового відмінка дають називний — із слушних і вагомих міркувань. Олег-літредобг.05:52, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
Для військовиків це особливо важливо. Важливо також для науковців, коли йдеться про номенклатуру. Взагалі важливо у довідкових виданнях. У нашому випадку ми, узгодивши відмінки, виграємо на милозвучності та природності (коли йдеться про міста, а не, наприклад, краї чи країни, то родовий особливо дисонує з називним), але програємо на докладності. Чи я знаю? Можна змінити, можна й залишити так, як є. Для мене це не дуже принципово. Робіть на Ваш розсуд. Олег-літредобг.06:25, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного місяця, присвяченого Швеції «Місяць Швеції», що планується до проведення у період з 7 лютого 2013 року по 7 березня 2013 року.
Головна мета — написання статей, що будуть якнайширше висвітлювати усі аспекти історії та сьогодення країни, а також покращення вже наявних. Просимо Вас ознайомитися з запропонованим списком статей до створення та покращення і, якщо знайдете щось для себе, — долучайтесь!
Вітання. Скажіть, яку політичну партію та кандидата ви підтримали на останніх парламентських виборах?
Несподіване питання і, так би мовити, трішки інтимнувате. Але відповім. Якби моя воля, то на українських виборах я б підтримав Конрада Аденауера або Шарля де Ґолля. А що таких немає й нема за кого голосувати, то я віддав перевагу Ющенкові яко одному з найпорядніших і національно найстійкіших. Незважаючи на те, що йому ой як бракує твердости... Олег-літредобг.15:32, 16 січня 2013 (UTC)Відповісти
Дядьку Олеже, мій батько порадив звернутися до Вас з за порадою. Адже Ви є перекладачем з болгарської мови, відтак можете мені помогти в деяких порадах, бо я взялася спробувати свої сили в подачі матеріалів на Македонську тематику (рік тому були там на виступах і мені сподобалося). А оскільки македонська мова таки близька до болгарської, то вам легше буде надати мені пораду, тим більше, що я ще не дуже досконало знаюся в специфіці передачі українською мовою певних іншомовних форм (закінчення чи чергування голосних).
Тато казав, що слід намагатися, як найчіткіше передавати мову з якої перекладається, але й враховувати певні наші, українські, вимовні традиції. Приміром, я взялася перекласти такі їх топоніми (в дужках подано македонською мовою та сербо-горватською):
Почну з того, що сам я уникаю такого терміна, як «сербохорватська мова». Волію «сербська» і «хорватська». До речі, а чому Ви пишете «горватська»? Так не можна. «Хървати» — це ще в літописах зазначено.
Крива Паланка (Крива Паланка/Kriva Palanka), → → чергування «и» та «і». Ставимо «и» — за правилом «дев'ятки».
Б'с (Б'с/B's), → → апостроф в південнословянських мовах — незвичний нам…. і що робити, залишати??? Македонці пишуть апостроф задля ощадливости, щоб не запроваджувати зайвої букви. Він відповідає болгарській літері «ъ». Пишемо «Бис».
Баштево (Баштево/Baštevo), Баштево
Борово (Борово/Borovo), → → чергування «о» та «е» чи залишати за їх вимовою (бо в українських топонімах рідко, але зустрічається закінчення на «о»). Залишіть «о». Так, як «Тирново» (в Болгарії).
Варовіште (Варовиште/Varovište), Я б залишив «и». Бачите, тут ще є психологічний момент. Якщо розуміємо слово, то автоматично його українізуємо. Якби це була не слов'янська назва, то ми, скоріш за все, написали б «і». Але маємо закінчення «иште», яке цілковито відповідає нашому «ище». У нашому випадку цю назву можна перекласти як «Вапнище», «Вапнисько». Тому — «Варовиште».
Габар (Габар/Gabar), У македонській фонетиці немає нашого «г». Є тільки твердий «ґ» і м'який «ґ». Сумнівно. Я б таки писав «Г», а не «Ґ». Є неписана традиція, за якою ми маємо дуже ощадливо вживати «ґ» у слов'янських (на відміну від германських, романських та інших) власних назвах. Ви ж не станете писати «Ґородок», правда?
Ґолема Црцорія (Голема Црцорија/Golema Crcorija), Голема
Ґрадець (Градец/Gradec), → → горемична буква «Ґ». А тут — тим більш. В нашій мові «ґ» взагалі чужий звук. Виходить так, що починаємо назву за македонською фонетикою, а закінчуємо — за українською: м'якшимо. Серединка на половинку. І вашим, і нашим. Каша-малаша. Я б писав «Градець».
Длабочиця (Длабочица/Dlabočica),→ → чергування «а» на «я» (в закінченнях). «Я». Так само, як «Банська Бистриця».
Дреньє (Дрење/Drene),→ → ось ці пом'якшені приголосні тягнуть за собою: або «ь», або «'апостроф». Ні в якому разі не апостроф. Така хитра буква позначає м'якшення. Горење, Фрањо, Gorenje, Franjo → Горенє, Франьо. Я категорично, рогами і копитами проти «ньє». А проти такого дивогляду, як «н'є» — спробуй-но вимовити! язик зламаєш! — тим більш. Я б писав «Дренє» «Дрене» — це вже від біди, хоча теж могло б бути.
Дурачка Рєка (Дурачка Река/Duračka Reka),→ → автентичне відтворення чи змінювати на звичне нашому вуху «Дурачка Ріка». «Ріка» — такого не можна. «Рєка» — теж. Звідки взялося «є»? У македонців воно береться від попередньої букви «j» або ж від тих хитрих літер, що заповідають м'якшення. Має бути «Река».
Жидилово (Жидилово/Židilovo), Жидилово
Кіселиця (Киселица/Kiselica), Киселиця
Кошари (Кошари/Košari), Кошари
Кркля (Кркља/Krklja), Кркля
Крстов Дол (Крстов Дол/Krstov Dol), Крстов Дол
Мартиниця (Мартиница/Martinica), Мартиниця
Метежево (Метежево/Meteževo), Метежево
Мождивняк (Мождивњак/Moždivnjak), Мождивняк
Подржи Конь (Подржи Коњ/Podrži Konj), Перекладається як «Потримай коня». Якби це була українська власна назва, то довелося б писати одним словом. А тут… Залишімо так, як є.
Т'лмінці (Т'лминци/T'lminci), → → апостроф в південнословянських мовах — незвичний нам…. і що робити, залишати??? Тилмінці
Трново (Трново/Trnovo), Трново
Узем (Узем/Uzem) Узем
Ругінце (Руѓинце/Rugince),, → → чергування «е» та «і» чи залишати за їх вимовою (бо в українських топонімах здебільшого зустрічається закінчення на «і») «ЦЕ» — так, як у «КошиЦЕ». Можна було б і «ці», хоча дуже й дуже багатьом воно не сподобається. З «ѓи» складніша справа. М'який «ґ» підказує, що тут годилося б писати «гі». Вибираю «Ругінце».
Степанце (Степанце/Stepance),→ → теж саме Степанце
Стрезовце (Стрезовце/Strezovce), Стрезовце
Стрновац (Стрновац/Strnovac),, → → в українських топонімах рідко, але зустрічається м'яке закінчення на «ць» і зовсім не має «ц») Стрноваць
Спробую Вам допомогти, наскільки зможу. Я ж не спеціяліст у болгарській, а тим більш — у македонській мові. Не претендую на непомильність, так що чиніть на свій розсуд. Дивіться вище. Свої правки я зробив курсивом.
Дам ще дві поради. Перша. Орієнтуйтеся на те, як перекладають поляки. Не треба з них мавпувати, але вони дають певний орієнтир. Друга. У сумнівних випадках Вам завжди допоможе ДИГИТАЛЕН РЕЧНИК НА МАКЕДОНСКИОТ ЈАЗИК. Він допоміг, зокрема, мені, коли йшлося про Кошари / Кошарі. У наших назвах є і «РИ», і «РІ», правда? Так-от, є іменник жін. роду. В однині — кошара (те саме значення, що й у нас). Отже, «Кошари». «Чагарі», «Мочарі», «Царі» — так. Але не «Кошарі».
Дуже-дуже, дуж-дуж-дуж... ДЯКУЮ Вам дідусю, Олеже (тато казав, що старших дядьків так треба шанувати)... а я Вас тепер дуже-дуже Шануватиму..... Ви мені дуже допомогли. Намагатимуся притримуватися Ваших порад, якщо якісь суттєві запитання виникатимуть... ще трішки Вам надокучуватиму (то наперед прошу вибачення).--Даринка Когутяк (обговорення) 09:03, 4 лютого 2013 (UTC)Відповісти
На жаль, тато, тепер постійно в роз'їздах (дядьки політикани його доймають за те, що він називає їх Руїною) і на Вікі не має зовсім часу... він жартує, що залишив її на мене (та я противлюся, відповідаючи, що ніби підмінила його і сподіваюся, що він ще навернеться сюди). Тому він зараз нічим не зможе посприяти своїм вікі-друзям.
Головна мета — взятися за дуже маленькі країни, але максимально «глибоко» та «широко» їх опрацювати, поліпшуючи існуючі та створюючи нові статті.
Крім Ліхтенштейну йдеться про Мальту, Монако, Сан-Марино та Андорру, — долучайтесь!
Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного місяця Великої Британії, що планується до проведення у період з 25 березня 2013 року по 25 квітня 2013 року.
Головна мета — написання нових статей про цю державу, а також покращення вже наявних. Просимо Вас ознайомитися з запропонованим списком статей до створення та покращення і, якщо знайдете щось для себе, — долучайтесь!
Добридень. Дякую за пропозицію. Моя воля — я б (як ото дурний Стецько, що ладен був увесь день обідати) із Вікіпедії увесь день не вилазив би. Але навряд чи знайдеться в мене вдосталь часу. Буде видно. Олег-літредобг.12:08, 10 березня 2013 (UTC)Відповісти
P. S. Прийшлося до слова. Ніяк не можу зрозуміти однієї речі: щó викликало потребу змінити «Великобританія» на «Велика Британія»?
Це не до Вас претензія. Тут у переважній більшості статей — «Велика Британія». Дуже мені дивно, але в полеміку не встряватиму й нікого не правитиму. Ось тільки застережу за собою право писати правильно. Олег-літредобг.13:00, 10 березня 2013 (UTC)Відповісти
Незле, як на початок. Треба вести листування в самому низу сторінки. Ось як мало б виглядати Ваше послання. Натисніть на кнопку [ред.] або Редагування — і побачите потрібний спосіб написання. — Олег-літредобг.04:41, 20 березня 2013 (UTC)Відповісти
Пане Олеже, написав Вам пару рядків, але на моїй сторінці, бо сюди потрапив вже після того, як там написав. Ось такий коловорот. Дякую Вам за підтримку і фахову допомогу! Щасти Вам! Юліан. --46.211.214.16718:51, 20 березня 2013 (UTC)Відповісти
Написав пару слів на своїй сторінці. Хотів навести приклад тих всяких значків, а вийшло, що я виділив синім текст. Буду тепер знати, як виділяти! Дякую Вам за цінні поради! З повагою, Ю.С.--46.211.214.16710:49, 21 березня 2013 (UTC)Відповісти
Доброго дня! Додав підзаголовки до свого матеріалу. Зняв шаблон про незавершеність статті — може хтось зробить її кращою, якщо взагалі не викинуть. Хотів би почути Вашу думку. Дякую. --Karadag (обговорення) 14:47, 24 березня 2013 (UTC)Відповісти
Добридень! Я б таки радив ще раз поставити цей шаблон. По-перше, стаття ще сира. По-друге, тоді й справді можуть її видалити — власне через сирість. Зловлю підхожий момент (коли буду геть втомлений) і тоді спробую чимсь допомогти. Олег-літредобг.15:06, 24 березня 2013 (UTC)Відповісти
Добридень, пане Сергію. Sensetivity має рацію. Дуже мене здивувала заувага у статті Большой театр про хибність назви «Великий театр». Це геть неправильно. В УРЕС фігурує назва «Великий театр». Мабуть, автора зауваги збила з пантелику правильна назва «Красна площа». У цьому випадку російське слово «красная» означає не «червона», а «красива» («красна»).
Вітаю Вас, пане Олеже!
Дякую, що з гумором віднеслися до мого опусу! Ще раз перепрошую, що вхопився за Вашу «особливу думку», а не за чиюсь іншу. Просто у багатьох думках йшлося про одне і те ж, але чомусь усі не називали речі своїми іменами., а висловлювалися якось «вітієвато». А Ваша думка була, вибачайте типовою у цьому ж руслі думок, та й попалась, як то кажуть, під руку, бо була написана одразу за моєю. От я за неї і вхопився.
Власне, Ви вхопилися саме за мою, з Вашого погляду, хитромудрість/витіюватість викладу, а не за типовість. Це привід. А причина полягає в моїй сторінці користувача. Трішки Вам очі колола, інакше не подали б у репліці аж два посилання на неї. Ото ж Ви й вирішили: «Провчу-но я старого зазнайка. Трішки з нього підкепкую». Відповім відверто: через те, що я півстоліття був аж занадто скромний, з цих тридцяти з гаком книжок, які наперекладав, опубліковано всього сім (з них чотири — цього року). Тепер треба встигнути, поки живий і порівняно здоровий, опублікувати решту. Реклама — рушій прогресу. Пізнувато я став (а чи став?) керуватися цим гаслом.
Перепрошую, але у визначенні причини Ви помилилися! Почитав я оті «окремі думки» і бачу, що замість того, щоб сказати «так» або «ні», користувачі висловлюють щось не кшталт «ні нашим, ні вашим» і така мене досада взяла. І «око мені колола» не Ваша сторінка, а така позиція – раз вже сталося, то нехай так і буде. Добродію! Не можна ж так! І це кажу Вам тому, що вірю в Вас і поважаю! У поляків є таке слово «шацунек», а у нас ні «шацунку», ні навіть такого слова нема! І боронь мене Боже вважати когось зазнайкою!
1. Однак, я діагност, і точно поставив діагноз, що Ви все ж на мене образилися. Візьміть хоча б Вашу фразу: «Хароший у Вас юмор, десь на уровні Вєрки Сердючки, даже вище.» Не може бути, щоб такий грамотний фахівець у одному реченні та й наробив стільки помилок! А це означає, що він зробив це спеціально. А для чого? А для того, щоб або «передражнити», або «віддячити» своєму співрозмовнику. Про це аж кричить і наступна Ваша фраза про те, що Ви не взялися відредагувати або поліпшити мою останню статтю, а «дозволили собі трішки причесати/„перекласти“ Вашу останню статтю», тобто, мою. А тому я почуваюся винуватим перед Вами, що з мого опусу вийшла образа. Якщо зможете — простіть!
Нема потреби діягностувати. Це зайве. Тим більше, що діягноз хибний. Я ж не збрехав у тому обговоренні, написавши, що не ображаюся. Щодо «харошого юмору», то, маючи його чуття, Ви б мали розуміти, що я теж пожартував — відповів на те, що Ви використали (цитую Вас) «текст для висловлення власної (хоча й не зовсім доброї) думки, та й у жартівливій формі». Як гукнеш, так і відгукнеться. Те саме стосується й мого вислову «трішки причесати». І не перепрошуйтеся стільки. Та не гніваюся, їй-бо.
Дуже радий, що помилився у своєму діагнозі, а діагностувати більше не буду!
2. Я робив переклад не для усієї спільноти Вікіпедії, а тільки для тієї, яка так «вітієвато» висловлювала свої думки! Так, що я зовсім не оцінюю чи недооцінюю знання мови будь-ким і, тим паче, «простим людом»! І взагалі, я стараюся ніколи не оцінювати поганими оцінками когось чи щось, якщо цього тільки не вимагають обставини. Тільки добрими і дуже добрими! Але… раз Ви мене оцінили не «на п'ятак, а на цілий полтиник», та ще й поставили вище «Вєрки Сердючки», то наберуся хоробрості, та й оціню Вашу роботу (не «причісування, а саме роботу») над моєю статтею, тим паче, що оцінки будуть достатньо високі. (А Ви що думали — Вам можна мене оцінювати, а мені Вас — зась?).
Уся робота у Вікіпедії має служити ВСІЙ спільноті — це моє переконання. Тепер щодо Вашого недооцінювання. Про мою репліку Ви пишете: "…"вчено" якось написана — незрозуміло для простого люду!" То який тут може бути інший висновок про Вашу думку стосовно мовного рівня цього люду? А оцінювати… Це ж ідеальний випадок, коли кожне кожного оцінює. Хіба ні?
Своїм "опусом" старався донести спільноті, що не можна займати позицію – «і нашим і вашим» - тільки й всього! (це виправдвння)
Оцінка і подяка: Редакторська робота виконана майже бездоганно! За це я Вам щиро дякую!
Вибачення, пояснення і подальші подяки:
недослівний переклад: Я зробив не дослівний переклад англомовної сторінки, а довільний, часом підкреслюючи саме те, чого не було на англійській сторінці, а мені хотілося (можете розцінити це як «власні дослідження»). Скажіть, невже захоплена людина виконує роботу, яка приносить їй задоволення і все таке інше, та ще й гроші, та й без ентузіазму? (Це я про Ройяла Літтла)
вибачайте — не знав, що американці рахують гроші мільярдами, а записують «більйонами». Дуже Вам дякую, що не тільки виправили, а і навчили мене!
прошу вибачення, що написав «даунтаун», а не так, як Ви, і дякую, що поправили! І за текстильну промисловість дякую!
А тепер — чому оцінка не «бездоганна», а «майже бездоганна» (тільки б не образилися знову!). Справа у тому, що окремі правки мені не подобаються (хоча більшість — чудові!). Що саме не сподобалося і чому? Ви запропонували звертатися до Вас, що я і роблю і хочу порадитися, а не «рубанути їх з плеча» (по-порядку):
Ларрі Беллом — мабуть краще на перше місце поставити все ж прізвище, а не ім'я? Ларрі Беллом, тим паче, сторінки у нас такої ще немає, щоб на неї «рівнятися»?
З наших найближчих сусідів тільки угорці пишуть прізвище поперед імени й таких слів, як «пан» чи «товариш». Ми так робимо (задля зручности користування), складаючи списки осіб або пишучи дуже вже офіційні документи (причому в багатьох випадках не відмінюємо прізвищ). Є ще один випадок — з розряду канцелярських. Якщо комусь дуже вже кортить до імени і прізвища додати «товариш» чи «пан», тоді коректно буде тільки так: «товариш Шевченко Тарас Григорович». Гарно, правда? Аж душа радіє від такої краси. В інших текстах зазвичай уникаємо такої канцелярщини. Я категорично проти такого вивихнутого порядку слів. До речі. У статті Ви написали «Заснована у липні 1933 року Ларрі Беллом». Скажу, що, як на мене, дуже недоцільно навіть в наукових текстах вживати пасивні форми. Це виправдано тоді, коли речення довжелезне й збігаються відмінки (переважно це називний) кількох іменників. Отож прошу Вас: облиште ці пасивні форми. Мало того, що незграбні й неоковирні, геть не характерні українській мові, то ще й громіздкі. Порівняйте «Іван зробив» і «Іваном було зроблено». Недобре вийде, коли ВАМИ БУДУТЬ ОСЬ ТАК НАПИСАНІ ВІКІ-СТАТТІ.
Мабуть Ви мене не зрозуміли. Я не знаю, як написати так, щоб це було видно. Прошу Вас увімкнути режим редагування – я говорив про те, що краще спочатку у пошуковій частині посилання писати прізвище, а потім ім’я, а у демонстраційній частині посилання – саме так, як Ви й написали - навпаки, бо більшість сторінок починаються саме із прізвища.
«в бойових припасах військовиків» — зовсім не годиться. Йдеться про системи Overwatch, які вмонтовують саме у стрілецьку зброю (термін ширший за вогнепальну) і саме в «амуніцію», а не в «припаси»! Система на тому фото — це інтегровані в прицілі автомата та в шоломі бійця відеокамери у поєднанні із мікропроцесором та екраном (одним чи декількома) і навушниками. У припасах такі речі не монтують (мені про це невідомо). Для чого? Боєць 1 просить бійця 17 показати йому вулицю, якої він бачити не може. Боєць 17 повертає голову у шоломі або автомат у вказаному напрямку і боєць 1 бачить вулицю, яка йому недоступна, на своєму моніторі, вмонтованому, напр., у шолом чи в окуляри. Їх командир «бачить все очима усіх підлеглих», особливо, якщо сидить у БТР-і.
«Стрілецька зброя»? Звідки такий термін? Він, щоправда, фігурує у СУМ (Словнику української мови, т. ІХ, с. 774), але прикладів не подано. Бо й звідки їх брати? Поняття справді в дечому ширше, ніж «вогнепальна зброя», але трактується воно не як термін, а як звичайне словосполучення — «зброя, належна стрільцеві». Ну а той може стріляти не тільки з рушниці, але й, скажімо, з лука чи арбалета.
Стосовно «амуніції» не полінуюся зацитувати тільки перше значення (бо друге — в суто іронічному плані). Отже, СУМ, т. І, с. 40: «Сукупність речей (крім одягу і ЗБРОЇ. — Виділення моє. — Олег-літред), що становить спорядження військовослужбовця, а також військове спорядження коня». Далі пішли приклади. Ну а Ви механічно переклали англійське слово «ammunition». Це типовий приклад міжмовного омоніма. Або ж, як кажуть фахівці, зрадливого (чи фальшивого) друга перекладачів.
Не подобається чи невірно слово «амуніція» - напишіть «спорядження», але ж не «припаси»! Тут про припаси не йдеться! В припаси не ставлять відеокамер (а може ставлять, а я не знаю?)!
Перейдімо до «припасів». Подивимося, як розтлумачено термін «бойовий (вогневий) припас; бойові (вогневі) припаси» в СУМ (т. VII, с. 700). Отже, це «запас снарядів, патронів і ін.; СПОРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ. — Виділення моє — Олег-літред).
Інтегрувати можна тільки дуже абстрактні речі. Ви помилилися, дослівно переклавши англійське слово „integrate“. Англійська мова характерна величезною можливістю слів сполучатися, якої немає в нашій рідній. Ну а сама помилка очевидна. Що відповість автомеханік, коли Ви попросите його інтегрувати карбюратор у двигун? Або ж інтегрувати додатковий вентиль у водогін?
Не знаю, чому, але мені подобається саме «інтегрована» - виготовлена як єдиний виріб а не просто «вставлена в нього».
„у неї річний продаж становив“ — не подобається і „в неї“, і „річний“ продаж» в однині. Не знаю, Вам як професіоналу, видніше.
Ви написали так: «У 1947 році обсяги продаж компанії становили…» По-перше, у Вас не «продаж», а «продажа» — рогатий русизм. По-друге, що саме продавалося? З написаного можна зрозуміти, що продавали компанію. Я написав так: «1947 року в цієї компанії обсяг продажу становив…» Тепер зрозуміло, що щось продають, але не компанію. Чому воно Вам не подобається, не збагну. По-третє, українська мова, на відміну від російської, а особливо англійської, страшенно не любить множини абстрактних понять. Росіяни мавпують з американців — вичаровують форми множини, чудернацькі навіть як на російську мову. Ми, відповідно, мавпуємо навіть не з американців — з росіян. Оті всі «обсяги» і «продажі» — зайвина, баласт.
Те ж саме! От хочеться мені множини і все тут! Але сперечатися з Вами не буду.
«Загалом на підприємствах компанії Textron Systems налічується» — не подобається «налічується».
Ви написали: «Загалом, на підприємствах компанії Textron Systems працює 5 600 працівників». Тавтологія. Масло масляне. Працюють працівники, і праця їхня… Я написав: "Загалом на підприємствах компанії Textron Systems налічується 5 600 працівників. Чому Вам не подобається звичайне й нейтральне, вживане в науковій літературі українське слово «налічується», цього я теж не збагну. Між іншим. Знаєте, багато хто практикує подавати курсивом писане латинкою слово. І добре робить. Знову ж таки, не варто мавпувати з американців оту їхню поведенцію — обходитися без лапок. Мої англомовні знайомі кажуть мені, що вони самі плутаються, коли треба визначати, де починається й закінчується назва чогось там, яку в нас переважно беруть у лапки.
Я люблю працьовитих і тих, хто працює, а не тих, хто «налічується» (російською – «числится»).
«Так само як і E-Z-GO, Jacobsen старається розширити свою глобальну присутність» — не «старається», а «успішно розширює»!
Ви написали: «Так, же, як і E-Z-GO, Jacobsen також працює над розширенням своєї глобальної присутності…» Тут, крім очевидного русизму «так же», маємо ще й тавтологію-дублювання: «так же» — «також». Я написав: «Так само як і E-Z-GO, Jacobsen старається розширити свою глобальну присутність…» У Вас вийшов механічний — неправильний переклад речення, взятого з англомовної вікі-статті: «Like E-Z-GO, Jacobsen is also working to expand its global presence…» — і я його лише виправив, ото й усе. «Успішно розширює» не фігурувало ні в англомовній статті, ні у Вашій. У цьому варіянті «work» означає «старатися», «силкуватися», «намагатися», «докладати зусилля»… Ще одне. Наша мова також не любить віддієслівних іменників. Навіть у науково-технічних текстах доцільно вживати замість них дієслівні конструкції, особливо коли текст просто-таки нашпигований отими «-ннями» і «-ттями». А тим більше, коли ці іменники йдуть низкою. Тоді треба розгадувати справжнісінькі ребуси. Найкраще, коли чергуються іменники й дієслова.
Звісно, тавтологію необхідно прибрати, але «старатися» і «працювати» - різні речі! Можна і не працювати, а тільки «старатися» чи «намагатися».
"вітрового скла та фар, " — вроді би й нічого, може бути, але йдеться про стекла у множині. (на військових авто їх, як праило, по два, як мінімум) Мені й самому це слово не подобається, але його застосовують у державних стандартах України (ДСТУ 3649:2010).
Хто пише державні стандарти? Такі самі тупаки, як ті, що попросили мене відредагувати інструкцію для посольства. Редагую. Раз у раз натрапляю на якихось загадкових офіцерів. Прошу англійський оригінал. Дали. Читаю — виявляється, йшлося про «officers». Тобто про службовців. Цивільних, аж ніяк не військових. Виправляю. Тупаки стають на роги. Ніяких службовців, тільки офіцери! Харашо, таваріщі хахли, пускай будут афіцери. Ось така хохлацька впертість плюс плювацьке ставлення до рідної мови.
Тих, хто працює над стандартами – знаю особисто. Хоча Ви і праві, але негарно так їх обзивати. І до того ж, якщо скло у множині, та ще й повідмінювати...
За побажання і пропозиції — дякую! Якщо мої міркування слушні, то будьте ласкаві їх виправити, бо через мій сільський Інтернет у мене на це піде десь півдня. Створивши цю статтю, я свою місію виконав — вона мені була потрібна для того, щоб висвітити діяльність тільки однієї складової цього промислового конгломерату. Це я працюю над іншою статтею, на яку у мене піде ще місяців два. А у цій статті — і історію б дописати, і додати цікаву інформацію — не вистачає часу! Можливо, далі її «потягнуть» моряки і «авіатори», бо це і їх «парафія». Один вже мені подякував (не за помилки, а просто за створення). А стосовно помилок — всі не є бездоганними. Признаюсь по-секрету, що коли стомлююсь і немає бажання робити щось серйозне — відкриваю вибрані статті та статті «гігантів» Вікіпедії і правлю там помилки. І ще жодної з правок не скасували! А коли пишу — то власні бачу погано!
Завжди радий Вам допомогти. Мій Інтернет теж насилу плуганиться. Попрошу Вас неодмінно закінчувати-вивершувати статті. У нашій вікі тьма-тьмуща недоробок. Ви робите дуже корисну справу. Правити конче треба. Серед усіх вікіпедій українська належить до найнеграмотніших. Є чимало помилок у наших і добрих, і вибраних статтях. Тут ми, знову ж таки, змавпували з чужих зразків. В інших вікі мовний критерій не зараховують до найважливіших, і ми вирішили теж так зробити. А треба було б його вважати чи не найважливішим. Бо ж там усі поправно пишуть, а ми… Мало того, що помилок купа, то ще й думки сформулювати не можемо. Ото читаю деякі статті — їх взагалі важко зрозуміти: туманно й плутано.
Згоден із Вами повністю. Але сам такий – маю три недописані статті (мої), і не знаю, коли все ж допишу! А коли намагаюся дописувати чужі статті – така плутанина виходить…
Тепер ще одне звертання. Якщо «пересердитеся» на мене і маєте статус патрульного — то іноді заглядайте на мою сторінку. Я там «виставляю» (рідко) статті на патрулювання. У Вас це дуже гарно виходить!
Я б заглядав, та справді не маю часу. Ото, відробивши свої кільканадцять годин, я ще десь півночі сидів над ось цим посланням до Вас. Але, гадаю, шкірка варта вичинки. Мало часу піде на те, щоб, скажімо, виправляти якісь окремі типові помилки, а не вичитувати весь матеріял. А з цих правок можна робити належні висновки, правда ж?
Співчуваю, бо у самого часу обмаль. Але, якщо я потратив час на виправлення типових помилок у пана ZZZico (забув як там його – може неправильно написав його логін), то він тепер їх практично не робить !
А з реплікою на сторінці голосування — куди мені встигнути із моїм сільським Інтернетом та із стареньким ноутбуком — репліку не встиг написати. Тому пишу її на Вашу сторінку. Коли щось не так — вибачайте! З повагою та надіями на вибачення, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:38, 26 липня 2013 (UTC)Відповісти
Добридень, пане Володимире! Зразу перепрошую, що пізно відповів. Але, бачите, треба було зробити це ґрунтовно, а не «аби з рук». Даю відповіді на майже всі Ваші підпункти й виділяю курсивом (див. вгорі). Я вже кілька разів написав, що не ображаюся. Сподіваюся, що це взаємно і що ще не раз допоможемо один одному. Звертайтеся — спробую зарадити, як зможу.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Богдан КУШНІР.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Ваѕеобг.вн.16:42, 31 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного місяця, присвяченого єдності України «Місяць Єдності України», що планується до проведення у період з 9 березня 2014 року по 9 квітня 2014 року.
Головна мета — написання статей, що будуть якнайширше висвітлювати усі актуальні події, що відбуваються в Україні в цей непростий час, а також статей про стосунки різних етносів нашої держави, їх культуру, побут тощо. Просимо Вас ознайомитися з запропонованим списком статей до створення та покращення і, якщо знайдете щось для себе, — долучайтесь!
Коли додаєте новий розділ, скажімо, у Кнайпі чи на СО, не варто робити отак: в описі редагування міститься назва попереднього розділу, до якого Ви нібито додаєте щось нове, натомість абсолютно не видно, що то абсолютно нова інфо, яка попереднього розділу не стосується. Будь ласка, користуйтесь на цих сторінках вкладкою «Додати тему» (можна також редагувати всю сторінку або розділ з вищим рангом, і тоді заповнювати опис редагування). Дякую -- Ата(обг.)11:36, 18 травня 2014 (UTC)Відповісти
Останнє редагування шаблону — 21 лютого. Тож якщо у Вас була з ним якась проблема, а тепер не стало, то то був якийсь фантом Я так нічого і не зрозуміла -- Ата(обг.)12:54, 19 травня 2014 (UTC)Відповісти
Шановний(а) дописувачу української Вікіпедії Олег-літред!
Дякуємо, що долучились до Вікіфлешмобу пам'яті Ігоря Костенка 27 квітня. Ми цінуємо ваш внесок!
Ми помітили вашу заявку на отримання сувенірів, але від вас не надійшло фізичної поштової адреси для отримання сувенірів. Будь ласка, якомога скоріше надішліть своє повне ім'я (ПІБ) та поштову адресу через цю форму. Дякуємо!
Добридень і Вам! З нумерацією, як гадаю, дасть раду кожен, хто захоче проголосувати, так що не біда. Я зовсім не серджуся, і Ви, будь ласка, теж не майте на мене зла. Попросту я хотів (зрештою, й досі хочу) доповнити статтю. Якщо ще щось спаде на думку, то неодмінно запропоную. Олег-літредобг.12:02, 10 серпня 2014 (UTC)Відповісти
Вітаю! Ви раніше брали участь у Місяці Мистецтв (24 жовтня — 27 листопада 2011). Запрошую Вас до участі у нових тематичних тижнях з архітектури та мистецтва. Долучайтеся!
Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного тижня Образотворчого мистецтва, що планується до проведення у період з 20 вересня 2014 року по 10 жовтня 2014 року.
Головна мета — написання нових статей про образотворче мистецтво, а також покращення вже наявних. Просимо Вас ознайомитися з запропонованим списком статей до створення та покращення і, якщо знайдете щось для себе, — долучайтесь!
Щиро дякую за обидва запрошення, але навряд чи зможу залучитися. Нема коли вгору глянути, а в мене ще висять каменем на шиї (і на сумлінні) дві недописані статті... Олег-літредобг.16:15, 24 вересня 2014 (UTC)Відповісти
Добрий вечір! Рахувати не варто. Просто входите в категорію «Категорія: Вибрані статті», а там вказано кількість. Аналогічно робите, коли треба дізнатися число добрих статей. Тут, правда, є ризик, що хтось забув позначити вибрану чи добру статтю відповідною їй категорією, або ж навмисно ліквідував цю категорію в самій статті. Ось тоді варто перевірити число способом підрахунку у вікі-статті Вікіпедія:Вибрані статті. Тут, знову ж таки, є ризик, що хтось забуде в неї внести дані про якусь конкретну вибрану статтю.
Ще одна заковика. Можу заприсягтися, що на свої очі в категорії «Вибрані статті» бачив число 211. Нині дивлюся — очам не вірю. Чомусь 209. Диво дивне. Хіба що помилився того першого разу, але це дуже вже малоймовірне. Містика якась. Олег-літредобг.22:03, 7 березня 2015 (UTC)Відповісти
Це завдяки мені 209) Не зовсім можна довіряти катогорії. Хтось додав Індуїзм та Дрогобицьке гетто в цю категорію. Я перевірив архів — там про них нічого не було. Тому я і питався, як ви то рахували. Окрім того їх там не 209, а 204, оскільки перші 5 статей – це всякі архіви та шаблони.--TnoXXparle!07:42, 8 березня 2015 (UTC)Відповісти
Гаразд, що все з'ясувалося. Дякую за роботу. Легко дати раду з неуважністю та забудькуватістю. Набагато важче — з самоуправством та вандалізмом. Попутно зауважу, що в нашій Вікі, порівняно з іншими, доволі невисокий відсоток добрих і вибраних статей. На жаль. Ще одне «на жаль». В багатьох добрих, ба й вибраних статтях ой є над чим попрацювати… Олег-літредобг.10:56, 8 березня 2015 (UTC)Відповісти
Я теж про це казав. З розвинутих винятком може бути хіба що ІталВікі, там вибраних теж не дуже багато. Навіть було обговорення про впровадження рецензії статей (щоб не голосувати за чи проти, а давати зауваження за певний термін часу, виправляти статтю і тоді виставляти на головну). На жаль, мені доводили, що % якісних статей такий самий, як і у решти Вікі. Про доробку статей теж піднімав питання – зробити ревізію статей, якісь статусу позбавити, якісь доробити (не може добра стаття нашого розділу в два рази меншою бути, ніж в АнгВікі). Теж нікому не цікаво--TnoXXparle!12:16, 8 березня 2015 (UTC)Відповісти
Вітаю, колего, і дякую за нові статті про Місяць! Зверніть увагу, що російський список має певні проблеми. 10-метрова точність діаметра з усією очевидністю неможлива, воно там сліпо скопійоване з Gazetteer of Planetary Nomenclature, де за цим не слідкують. Адекватною була б точність порядку відсотка: 1 км для великих і 0,1 км для дрібних. Крім того, в ру-вікі не все гаразд із епонімами (тоді як Gazetteer у цьому питанні — практично найавторитетніше джерело) і з повнотою списку: наприклад, останній на сьогодні кратер назвали десять днів тому, а над відповідним розділом того списку востаннє працювали три роки тому; аналогічно і в англовікі. Крім того, варто було б навести дату, станом на яку список актуальний. Stas (обговорення) 22:47, 13 травня 2015 (UTC)Відповісти
Доброго ранку. І Вам дякую за інформацію, зауваги та правки. На жаль, не з усім можу згодитися. Звичайно ж, науковці визначали розміри не з допомогою циркуля та лінійки. Я не фахівець, тож не знаю, як саме вони це робили. На свій розсуд я б робив це так. Контур кратера, одержаний на фотографії височезної роздільности, описую функцією, інтегрую її й знаходжу центр ваги одержаної фіґури неправильної форми — грубо кажучи, клаптя на сфері, майже сегмента (це згодиться — будуть селенографічні координати цієї точки). Тоді в суто математичний спосіб знаходжу екстремуми й визначаю максимальний та мінімальний поперечники, причому вони мають позначати відстані не на січній площині, а на поверхні сфери-селеноїда. Подаю також два проміжні поперечники: перший — це середнє арифметичне максимального та мінімального, а другий — це довжина дуги правильного сегмента, рівновеликого площею з кратером. За таким алгоритмом складу програму визначення цих параметрів. Очевидно, що ЕОМ даватиме результати з бозна-скількома знаками після коми, тож конче доведеться округляти.
Ото науковці й округлили значення — у нашому випадку. Очевидно, чимсь та й керувалися, раз дали два знаки після коми. Чим керуєтеся Ви, виправляючи їхні дії? Тим, що в англомовній вікі округляють ці числа по саме нікуди? Я б їм поставив те ж саме питання, що й Вам. Навіщо? What for? Або навіть what the hell for? А може, хтось для чогось потребуватиме точніших значень? Таж не в усьому варто копіювати цих англомовних дівчат та хлопців. Он я деякі їхні статті перекладаю — дивом дивуюся, до чого ж тупо написані.
Друге. Я повірив Вам на слово, коли Ви дописали «жіноче ім'я» до тлумачення слова «Алоха». Не зважив на те, що дуже й дуже негусто носійок цього імени, з мікроскопом та телескопом треба їх шукати. Не знаю гавайської мови та культури й не можу судити, що тут первинне: ім'я чи привітання. Але на здоровий глузд (по-галицькому — на хлопський розум) припускаю, що таки друге з них. Тому й змінив порядок слів, який Ви запропонували. Однак Ви відкинули мою правку — наполягли на своєму. Знову ж таки, чим керувалися?
Третє. Щодо епонімів маєте цілковиту рацію. Згоджуюся. Це я відклав на потім, коли буде готовий увесь список і постане якась цілісна картина. Там ще не раз доведеться переносити окремі позиції з розділу в розділ, а перед тим — з'ясовувати написання власних назв, транскрипцію і таке інше. Краще це робити систематично, під один гребінь, щоб не було повторних з'ясовувань. Дуже добре було б, якби й Ви залучилися до цієї справи. Ось тільки попрошу Вас усе-таки врахувати мої аргументи й не округляти значень. Останнім моїм аргументом стане той, що фахівцям-селенологам видніше, ніж вікіпедистам. Хоч він і примітивний, зате вагомий, як кулак.
Щодо методики вимірювання розмірів — ваші б слова тим фахівцям у вуха;) Погляньте на їхню сторінку про Pantheon Fossae. Об'єкт не має чітких меж, реальна розмитість його розміру — сотні відсотків, там можна писати хоч 300, хоч 700 км. Ось реальна наукова робота з оцінкою його діаметру в приблизно 460 км, ось оцінка для більшої частини об'єкта в приблизно 350 км (в самих статтях наведено не діаметри, а радіуси), і ніде, крім Gazetteer of Planetary Nomenclature, такої нісенітниці, як 311,49 км, нема й бути не може. Які там інтеграли, вони від балди намалювали отой зелений кружечок, машина його старанно виміряла і воно з тими десятками метрів (добре, хоч не міліметрів) пішло до бази даних. Рівнина Спекивдвічі менша, ніж насправді, зате виміряна з точністю до тих самих 10 м. Оцей об'єкт із одного боку взагалі не має межі, але наміряти для нього 3362,97 км це не завадило. Чи полюбуйтеся на 2592,24 км для Океану Бур. Те ж саме для гірських хребтів. Деталі альбедо Титана та Марса зі справжнім розміром у сотні кілометрів взагалі точкові; так само і з областю Кассіні, що займає ледь не половину Япета, та з купою інших речей. Справа в тому, що довідник присвячений назвам об'єктів, а не самих об'єктам, його задача — дати лише ті відомості про об'єкт, щоб було зрозуміло, чого та назва стосується. Не варто використовувати його не за призначенням. В справжніх наукових роботах деталі поверхні небесних тіл до тисячних часток відсотка ніхто не міряє. Це неможливо не тільки тому, що нема достатньо добрих знімків чи всі лінуються, а в першу чергу тому, що ця величина просто не існує з такою точністю: на декаметровому масштабі великі кратери мало того, що некруглі, так ще й розмиті, їхню межу неможливо однозначно провести. Часто й на кілометровому і навіть десятикілометровому. Подивіться, наприклад, на оце, оце, оце, оце, оце, а ще краще — на оце. Точність розміру в соті частки відсотка фальшива однозначно, в десяті — майже завжди, в одиниці відсотків — нерідко, в десятки — теж може бути. Тобто для об'єктів розміром у кілька сотень кілометрів навіть одиниці км здебільшого є фальшивими, тут треба округлювати до десятків км. На Місяці, та й скрізь, повно такої роздовбені, що які там частки відсотка, там хоч би зрозуміти, чи точно воно взагалі колись було кратером. Діаметри з того довідника придатні до вживання лише якщо їх розумно округлити і якщо справа стосується типових круглих кратерів; для інших об'єктів там можуть бути будь-які дивовижі. Нещодавно я писав його укладачам про деякі тамтешні помилки та кострубатості, частину виправили, але щодо цієї «точності» відповіді поки нема. Правда, їм про неї й до мене казали, і успіху не домоглися.
Крім того, варто подумати, що робити з некруглими кратерами. Довідник МАС для них іноді наводить максимальний розмір, а іноді — якийсь середній розмір найкруглішої частини.
Щодо епонімів — я ж написав в описі правки, що це дані МАС, а посилання на його довідник Ви там самі навели. Для об'єктів, названих за час існування МАС, ніяких інших даних і бути не може, бо ніхто не може краще за нього знати, з якої стелі він бере ті назви. Ось сторінки про кратери Алоха та Адамс. Тож якщо дотримуватись підходу «науковці чимсь та й керувалися», то в випадку Алохи про привітання взагалі не треба згадувати. Але я абсолютно згодний, що до добра цей підхід не доведе, і треба давати якісь пояснення для читачів у випадках, коли для називання чогось тим, чим його називають «науковці», треба добряче потягнути за вуха. І тому все ж згадав про це привітання. Таких випадків вистачає: Isis та Osiris у них — єгипетські жіноче та чоловіче ім'я, Artemis — грецьке жіноче ім'я. Причому раніше таки було вказано, що це імена богів, але потім їх стали пояснювати як людські імена, бо в МАС вирішили називати дрібні кратери лише так, не на честь конкретних осіб. А полазник у них бог, бо слов'янських персонажів вони беруть із відверто ненаукової книжки.
Щодо «тупо написаних статей» — це, колего, для мене не новина, і тому невідомо чию писанину я не перекладаю і нікому не раджу. Тут і на розгрібання того, що вже наперекладали, життя не вистачить. Пару років я розгрібав планетологічні гуглопереклади та подібну творчість у ру-вікі, але кинув це діло, коли там поновилася одна стара заливка статей екстраординарної безграмотності. З Місяцем там справи суттєво кращі, але загалом планетологічна частина ру-вікі страшніша, ніж в англовікі. Яка сама не цукор. Причому в обидвох воно, мені здається, в середньому страшніше за статті з інших природничих наук. «Таж не в усьому варто копіювати цих російськомовних дівчат та хлопців» ;-)
Добридень, любий друже! Ви вже вибачайте, що відповідаю з таким запізненням. Річ у тім, що в мене опустилися руки. Наша суперечка не варта виїденого яйця. Уже й сам шкодую, що я, швець, та взявся до кравецтва. Ви перепросилися були за флуд (себто «потік»). Не варто перепрошуватися. Ось буває таке: не договориш одного-єдиного слова — і гаплик, нема розуміння. Ваші аргументи приємно читати, відчувається хватка науковця. Однак на всякі аргументи завжди знайдуться контраргументи. Багато хто попікся на аналогіях, але я таки вдамся до них. Ось Ви кажете про величезні розбіжності в оцінці площі об'єктів на Місяці. Тут можна припустити, що різні вчені оцінювали цю площу за різними критеріями. Я глибоко шаную БСЭ. Заглядаю в неї — й читаю, що площа Атлантичного океану становить 91140,8 квадратного кілометра (sic!). Не стану говорити про критерії. Ще одна аналогія. Висоту всіх гірських вершин в усіх довідкових виданнях подано з точністю до метра (?!). Не стану говорити про страшенно неправильне тіло — геоїд. Не стану говорити про відлік від якоїсь міфічної поверхности моря. То чим Вам перешкоджає ота, на Вашу думку, зайва точність у даних про місячні кратери? Можу припустити, що місячні тіла неправильної форми спеціяльно спотворені, а правильні форми лежать упереміж із порожніми пляшками із-під водочкі в Сєрґєя Шойґу і з такими ж пляшками із-під віскі в Ештона Картера. Тобто засекречені вони, як ото засекречені в окремих місцях ґуґлівські, а тим більш — яндексівські карти. Не стану Вам торочити про ґауссівську криву розподілу кута падіння космічних тіл на поверхню Місяця і про вплив гравітаційних сил на цю криву. Бог з ним, з отим усім. Зупинюся й закінчу на тому, що даю Вам можливість округляти дані й робити все, що вважатимете потрібним, з тою рештою статей — складовою частиною списку кратерів. Приходьте до мене в гості — наллю Вам вина із кратера. Нам знайдеться про що побалакати. І — насамкінець — Ви все-таки якось обґрунтуйте Ваше твердження, що «алоха» — жіноче ім'я. Припускаю, що воно могло стати сценічним псевдонімом, на зразок «Свєтік-Цвєтік-Канфєтік-Прівєтік». Ба, такого я не знайшов. У свої п'ять років я засвоював російську мову і після «Буратіно» прочитав «Вокруг света за китами». У цій книжці й довідався, що таке «алоха», і коли мої батьки — сільські вчителі — купили платівку квартету «Чеянда», то я їм обом пояснив, що означає вітальне слово вельми музикального боцмана-поляка (miał on jakąś Hawajeczkę z Honolulu). Тож або викидайте Ваше твердження, або якось знайдіть виправдання Вашим правкам. Насамкінець — про номенклатуру. Ви можете сумніватися в тому, що я сплутаю два поняття — «Венус» і «пеніс». Не сплутаю. Хоча до пенісової спустилася термінологія в найменуванні місячних кратерів «пєтями» і «фєдями»… Ось бачите. Довго пояснювати. Я ось зараз закінчую переклад роману Фаулза «The Magus». Зацитую уривок. Він дасть відповідь на сумніви. «…я ж бо віддавна звик до того, що не дуже-то кмітливих школярів кличуть Сократами й Арістотелями, а бридку бабусю, що прибирає в моїй кімнаті, — Афродітою».
Колего, ваша робота над списком кратерів є цінною і в цілому якісною! Не подумайте, що моя балаканина про писанину є натяком на неї, вона є натяком на неАДшність Вікіпедії. Недоліки, про які я тут пишу, — другорядні речі. Сенс української версії списку полягає в українській транскрипції назв, а це, наскільки я розумію, Ви робите високоякісно. І це реально потрібно, бо рано чи пізно ті кратери відкриють для себе гуглоперекладачі-стаханівці, і треба буде хоча б знати, як оте все перейменовувати
Ну й щодо другорядних речей. Фіктивна точність погана створенням враження, ніби та величина з тією точністю, по-перше, існує, по-друге, виміряна і, по-третє, саме така, як наведено. Умовно кажучи, підпис «123,45 км» під фоткою, де видно, що однаково вірним буде хоч 100, хоч 200 км, створює когнітивний дисонанс. Грамотно навести величину — це або вказати «±», або здерти всі цифри, крім надійних. Океан та гори можу прокоментувати, але той Gazetteer вони не врятують, бо з ним усе ясно як день (колись про нього розповідав і найкомпетентніший в галузі планетології дописувач ру-вікі). Ну, в БСЭ площа того океану разом із морями — 91 140,8 тис. км2, а в Британніці — 106 460 тис. км2, і написано, що загальноприйнятого варіанта проведення його меж нема. Висновок: площа океану — 100 млн км2, а всі ті «,8» і навіть «6460» втратили сенс, коли були взяті з першоджерела без збереження детального опису тамтешнього варіанта — який, звісно, в енциклопедичній статті недоречний.
Щодо Алохи — я ж навів головне в цьому питанні АД. І там написано «Hawaiian female first name». Дрібні місячні кратери теоретично завжди називають лише людськими іменами. Ось історія справи: МАС у різні часи пояснював походження цієї назви ім'ям, привітанням і знов ім'ям, причому це ім'я дійсно існує. Те, що слово більш відоме як привітання, я знаю, але на основі цього замінювати дані від тих, хто затверджував назву того кратера, на щось інше — це ОД. Як подати МАСівську інформацію, не дивуючи читачів? Якось на зразок «гавайське слово, що широко відоме як привітання, але використовується і як жіноче ім'я, і саме в цьому значенні було взяте для найменування кратера». Залишається знайти компроміс між точністю та лаконічністю. Як на мене, оптимальне те, що в статті зараз, але не наполягаю.
До 23:59 31 травня 2015 (UTC) відбуваються вибори трьох представників спільноти до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 20 кандидатів. Ці вибори дуже важливі тому, що вони можуть змінити те, як спільноти розглядаються за межами США та Західної Європи, а також в цілому вплинути на стратегію руху Вікімедіа. Зазначу, що до Ради завжди проходили тільки представники країн Західної Європи та США.
Постарайтеся підійти до цього вибору серйозно, адже через Раду спільнота може впливати на прийняття рішень Фондом. У 2013 році у цих виборах узяли участь лише 9 користувачів української Вікіпедії, цього року нам потрібна активніша участь у виборах, які нас теж стосуються.
Коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроектах та у русі Вікімедіа
стюард; чек'юзер, адміністратор і бюрократ польської Вікіпедії; Голова Комітету з розподілу коштів (FDC) Фонду Вікімедіа; був членом Комісії Омбудсменів; проводив семінари зі стратегії для регіональних відділень Фонду; автор книги про етнографію Вікіпедії.
адміністратор англ. ВП і тагальського словника, бюрократ тагальської Вікіпедії; член правління «Вікімедіа Філіппіни» з 2010, член Комітету приєднання з 2013
був менеджером зі зв'язків з громадськістю сингапурського стартапу Viddsee
працював експертом або керівником проектів розвитку в колишньому СРСР, був незалежним директором у радах системи охорони здоров'я Великобританії та британських коледжів, організатор музичного фестивалю в Словаччині
автопатрульний в італ. ВП член правління «Вікімедіа Італія» з 2010 (скарбник з 2014), член Комітету з розподілу коштів (FDC) з 2013, член міжнародної команди «Вікі любить пам'ятки-2013»
аспірант з комп'ютерних наук в Університеті Тренто (Італія), активіст руху вільного програмного забезпечення
відкочувач, патрульний в англ. ВП досліджує феномен Вікіпедії, автор презентацій та публікацій про Вікіпедію і Вікімедіа.
викладач комп'ютерних наук у Політехніці Намібії, розробник і керівник програми бакалавра комп'ютерних наук, головний розробник намібійської програми ІКТ
бюрократ і адмін іспан. ВП; засновник вікіпроекту ЛГБТ (про рух лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів); член-засновник «Вікімедіа Іспанія» та міжнародної ради Iberocoop; колишній член Комітету приєднання та Комітету індивідуальних грантів; поточний член Ради повірених Фонду Вікімедіа (з 2013).
патрульна в англ. ВП організатор «Вікіманії-2006» та WikiSym 2010, активна в співпраці з бібліотеками, галереями, музеями та архівами (БоГеМА), організатор віківишколів, співавтор книги про Вікіпедію; поточний член Ради повірених Фонду Вікімедіа (з 2013, попередній термін у 2010—12).
Перший адмін і бюрократ хорв. ВП Засновник Вікіданих (розробив пропозицію, зібрав 2 млн. $ пожертв, набрав команду), співавтор першого європейського гранту «Вікімедіа Німеччина» (4 млн. €), співзасновник Семантичного МедіаВікі
працює в Google, де допомагає публікувати контент Freebase у Вікіданих, автор понад 100 наукових статей, керівник комітету Асоціації вільних семантичних даних.
патрульний у бенгальській Вікіпедії член-засновник і скарбник «Вікімедіа Бангладеш», колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC) організатор вікіконференцій
7 років досвіду у фінансовому секторі (начальник відділу кредитів на нерухомість банку), автор публікацій з фінансів
адмін в англійських Вікіпедії і Вікімандрах активний дописувач вікіпроекту Медицина та керівник WikiProject Med Foundation, колишній голова правління «Вікімедіа Канада», працює над медичними перекладами
лікар швидкої допомоги, викладач факультету медицини
патрульний, відкочувач в англ. ВП активний учасник обговорень на сторінках Арбітражного комітету та Запитів до адміністраторів, а також на форумі Wikipediocracy
Адміністратор англ. ВП, ВП мовою суахілі та Мета-вікі, колишній стюард; організатор «Вікіманії-2006»; поточний член Ради повірених Фонд. Вікімедіа (з 2009).
науковий співробітник у Гарвардському Центрі Беркмана, керівник технічного комітету Державної цифрової публічної біблотеки Америки
47.754, найактивніші — Вікісховище (27.498), ВП мовою гінді (10.657)
Адміністратор ВП мовою урду; брав активну участь у запуску Вікіпедії мовою майтхалі, автор блогів про Вікіпедію, організатор віківишколів для студентів
стюард, адміністратор Вікіданих, бюрократ і колишній член Арбкому нідерландської Вікіпедії член «Вікімедіа Нідерланди» та «Вікімедіа Бельгія», організатор віквишколів, співпраці з бібліотеками, галереями, музеями і архівами (БоГеМА) та інших заходів
медик-інтерн, працює в департаменті пластичної хірургії та інструктором з надання першої допомоги
Пане Олеже! Прийміть мої щирі вибачення за безпідставні «звинувачення» у безджерельності Вашої цікавинки. Не знаю, як я примудрився не побачити того, що анонсований факт був у статтях разом з джерелом. Я справді передивлявся анонсовані статті. Піддтвердженням цього може бути ось це невеличке редагування у статті Жорж Атена зранку 14-го. Я якраз в цей час перевіряв і підкориговував анонсовані статті. Якимось поясненням цього може бути тільки поспіх. До мене звернулися з пропозицією про французький спецвипуск 13-го увечері. Нічого, звичайно, підготовлено не було, а ще й увечері 13-го компонувати спецвипуск примусити себе вже не міг, бо це доволі нетривіальна робота. Взявся за це вже вранці 14-го, а закінчив аж після обіду Національного дня Франції, бо іноді і працювати доводиться. Стосовно архіву — то вже прикре співпадіння. Якраз в той день вирішив ще й трохи скоротити сторінку пропозицій. Тобто, не тільки Ваші пропозиції пішли до архіву. То й вийшло, що зауваження до Ваших цікавинок на сторінці пропозицій провисіло лише 13 годин. В архів — то не в полум'я. Повернути їх звідти завжди можна. Наприклад, нещодавно відправив і свою цікавинку до архіву (січень-березень) про «Матір сімох дітей та медика за освітою», та відмовлятись від неї не збираюсь. Напишу (напишуть) статтю про Міністерство оборони Німеччини — знову запропоную, можливо, на 8 березня, або на День матері. Погодьтеся — неординарна жінка. Мені не дуже хочеться вже щось кардинально змінювати у французькому спецвипуску, але якщо Ви наполягаєте — доведеться міняти. В якості альтернативи (щоб не чекати наступного року) можу запропонувати повернути цікавинку про «закоханих кузенів» (із зауваженнями — про це трохи далі) до літературного спецвипуску. До речі, може хоч Ви порадите, до чого його можна приурочити. Традиційно, спецвипуски ми формуємо, або після вікітижнів, або приурочуємо до якогось свята. На сторінку пропозицій я вже звертався із цим питанням — за 1,5 місяці жодної пропозиції.
Тепер стосовно зауваження. Чи Ви знаєте , що Ваша цікавинка про «закоханих кузенів» в дещо зміненому вигляді вже понад 2 роки висить на головній сторінці Порталу:Франція у розділі «Чи Ви знаєте»? При чому цей вигляд я вважаю вдалішим за «авторський». Не ображайтеся, пане Олеже, але як на мене, Ваш варіант більше підійшов би для якогось тесту на IQ. Особисто я, навіть прочитавши статтю, деякий час не міг второпати, що ото за «ім'я — попередник цієї другої половини». Не знаю, як зараз, але зо 20 років тому мій IQ був вище за середній. Або він суттєво впав, або Ви і справді накрутили. Треба ж адаптувати цікавинки до пересічного розуму. І не обов'язково намагатись в неї впихнути всі цікаві моменти. Достатньо зацікавити-заінтригувати читача і він перейде до самої статті і все там дочитає. Так навіть буде краще. Бо іноді бувають цікавинки, які я називаю «самодостатніми». Прочитавши їх, вже не треба нікуди переходити — і так все зрозуміло. --Олег (обговорення) 18:03, 16 липня 2015 (UTC)Відповісти
Доброго ранку, пане Олегу! Приймаю Ваші перепросини. У Вас стався, як то кажуть, нещасливий випадок — ланцюгова реакція. Недогляд потягнув за собою хибу, а вона, своєю чергою, — прогріх. Не біда, помилки трапляються, це аж ніяк не смертельно. Не помиляється той, хто нічого не робить, а Ви ж робите.
Вкрай рідко заходжу на портали. Приємно було від Вас дізнатися, що мою цікавинку про літераторів-кузенів помістили на порталі «Франція». Значить, чогось вона (цікавинка, звичайно) та й варта. Можете її поміщати куди хоч, мені все одно. Аби тільки брати-росіяни її не опублікували (як вони зробили, наприклад, з повідомленням про пиво й Тараса Бульбу). У такому разі вона стала б «спаленою» й непридатною для нас. Щодо її «айк'юшности» Вам видніше — як ведучому рубрики і (передусім!) як читачеві. Натомість мені застує очі моє ж таки авторство. Я подумаю над спрощенням (заодно і скороченням). До крайности, звісно ж, не дійду. Тепер щодо «самодостатности». Знаєте, я стараюся до всього на світі підходити діялектично й не натягати все поспіль на один копил. Цікавинка — це ж не якась річ у собі. Вона нерозривно пов'язана зі статтею, служить їй, доповнює та пожвавлює її і (першорядне завдання!) привертає до неї увагу, заохочує читати. Тож я завжди беру до уваги контекст. Якщо йдеться про якусь дуже відому особу, то читач навряд чи захоче залазити в статтю про неї, прочитавши самодостатню цікавинку. Мовляв, добре знаю цю особу, засвоїв вичерпну інформацію про цікавий факт, то навіщо мені тепер здалося трудитися й нишпорити у статті? Отже, цікавинка має бути з ухилом до лаконічности й певної загадковости. Інша річ, коли особа маловідома або взагалі невідома. Тоді бажано давати повнішу інформацію, з ухилом до самодостатности. Тоді реакція читача виглядає приблизно так: «Ну й дивак цей N!» Або ж: «Ну й пригода сталася з цим N!» Або ж: «Ти диви, цей N достеменний геній, а я про нього досі й не чув». І, відповідно, висновок: «Конче прочитаю статтю й дізнаюся, що він за один, отой N». Безперечно, в жодному з цих двох варіянтів не варто доходити до крайнощів. Ці два варіянти стосуються вікі-стате́й. Візьмімо тепер цікавинку окремо від статті, як «річ у собі». Ухил до крайньої лаконічности доцільний тоді, коли цікавинка повідомляє про щось рідкісне, сенсаційне etc. І навпаки — повнота доцільна тоді, коли йдеться про факт, подію й дію, які не унікальні й стоять у низці подібних фактів, подій та дій. Треба ж якось виділити наше повідомлення на такому тлі, правда?
Розгляньмо в цих двох ракурсах мою цікавинку про літераторів-кузенів. По-перше, обидва вони якщо й відомі, то тільки дуже вузькому колу фахівців у галузі французької літератури. По-друге, чудернацькими псевдонімами нині нікого не здивуєш, несть їм числа. Що там псевдоніми — он Майкл Джексон доньку назвав Паріс, себто «Париж» (між іншим, це могло б бути цікавинкою). Отже, треба наголосити на неповторності, ба навіть унікальності цього літературного псевдоніма. З огляду на ці два фактори, цікавинка має тяжіти до повноти. Зробити її надто вже лапідарною — це сотворити сірий-пресірий камінець (ляпіс-ляпсус).
Раз уже Ви спитали мене ради-поради, то висловлю свою думку. Широко закроївши, я розглядаю головну сторінку як засіб не тільки інформування, але й рекламування. Ще більшою мірою це стосується рубрики цікавинок. Як і кожна реклама, вона має регулярно оновлюватися. Не надто часто, бо тоді вона заблимає, наче кадри в тих божевільних кліпах, і читач не встигатиме за нею. І не надто рідко, бо тоді вона мулятиме око й навіть дратуватиме заскорузлістю. Гадаю, що в наших умовах була б оптимальною частотність — один випуск за сім, максимум десять днів. Це вже залежить від банку даних (тобто пропозицій). Ідеальним був би безмежно широкий вибір і цілковито вільний добір. На ділі воно не так. Обсяг банку зростає пропорційно кількості й активності дописувачів-«пропозиціонерів» тільки до певного рівня, далі йде експонента. Головну роль починає відігравати не кількість і активність, а психологічний, суто людський фактор дописувачів. Образно кажучи, банк подібний до криниці. Забагато черпатимеш — піде намул. Замало черпатимеш — не буде допливу свіжої води з водоносних шарів.
Виходячи з реалій, вважаю, що спецвипуски доцільно давати до державних та релігійних свят, до круглих роковин видатних осіб і значних історичних та науково-технічних подій. І після вікі-тижнів. Що й робиться, Америки я не відкриваю. Пропоную таке: якщо бракує матеріялу на повноцінний випуск, то нічого страшного: досить подати три-дві, ба навіть одну тематичну цікавинку, аби тільки на чільному місці. Треба влаштовувати такі не зовсім ідеальні випуски щороку, особливо коли до круглих річниць далеченько й не всім «пропозиціонерам» (людям мого віку й старшим) поталанить до них дожити.
Наступне. Спецвипуск як такий не завжди можливий, навіть теоретично. Вирішальною тут є якась конкретна дата, до якої належить його прив'язати. У нашому випадку (літературний спецвипуск) її попросту немає. Вихід бачу в частковій спеціялізації звичайних випусків. Тобто до роковин якогось літератора подати цікавинку про нього (бажано з фотографією) — першою в колонці. Решта позицій може бути на будь-яку тематику. Задля такого принципу конче треба узгодити роботу з вікіпедистами, відповідальними за рубрики «У новинах», «Така-то дата в історії» і «Вибране зображення Вікісховища». Вибір у цих вікіпедистів значно ширший, ніж у Вас, тож вони могли б подавати відповідно достосовані матеріяли. Тоді була б прегарна паралельність: ось тобі інформація в цих рубриках, а ось цікавинки, що її доповнюють (чи навпаки — доповненням слугує інформація). Те саме стосується інших спецвипусків, які неможливо прив'язати до конкретної дати.
Ще одне. Аби стимулювати користувачів подавати цікавинки, найцінніші в тематичному плані, добре було б відкрити десь на споді сторінки пропозицій відповідні розділи, яких досі немає. Наприклад, «Франкіана» (до слова, я започаткував Франків спецвипуск, а він до зарізу потрібен, адже сто літ від дня смерти!), «Для випуску до Різдва», «Для випуску до Нового року», «Для випуску до Дня Незалежности» і т. ін. Що не кажіть, а воно таки подіяло б, принаймні тим, що стоїть незаповнене й очі коле. Єдина вада — місце забиратиме. Але, як гадаю, переваги тут значно більші.
Наостанок. Як на мене, добре було б запровадити на сторінці пропозицій додатковий розділ — щось на зразок «Книги скарг і пропозицій», дуже популярної за совітських часів. Це теж стимулювало б до нових ідей, хоч на дрібку. Принаймні спонукало б задуматися про поліпшення.
Постскриптумно. Попрошу Вашої згоди вносити правки — суто косметичні — у цікавинках. Іноді бувають хоч і невеликі, але таки хиби.
Дякую за відповідь. Правки можете робити, в принципі, не питаючи — ніхто мене не уповноважував монопольним правом на цей проект. Просто майже так якось склалося. Хотів Вам запропонувати звернути увагу на Портал:Література і Портал:Українська література. Там теж є розділи цікавинок на головній. На першому цікавинками опікувалась чарівна пані Учитель, але на жаль, вже 3 роки, як перестала. На українській літературі теж можна було б придати розділу друге дихання. Ваші цікавинки ідеально піходять під ці проекти. Найкращі звідти можна було б експортувати на головну, колись таке вже практикувалося. Можливо, Вас зацікавить? --Олег (обговорення) 15:52, 30 липня 2015 (UTC)Відповісти
Пане Олеже! Така чудова характеристика, що аж закортіло знову щось зробити на Порталі. Останнім часом більше "журю" у конкурсах та особистих проблем побільшало. Але обіцяю щось там змінити. Буде непогано, коли й наш добрий знайомий, також пан Олег, долучиться...--УчительОбг20:49, 30 липня 2015 (UTC)Відповісти
До пана Олега. Це поза межами моєї компетенції, які я виразно відчув і чітко визначив. Не переступаючи їх, роблю те, що можу. Щодо пані Валентини згоджуся з Вами: справді чарівна, у тому я пересвідчився наочно і «навушно». Гадаю, з її допомогою портал процвітатиме.
До пані Валентини. Попри деякі задирки, я доволі комфортно почуваюсь у Вікіпедії. Вона об'єднує нас усіх, трохи диваків, залюблених у мову, культуру, історію etc (кожне з нас залюблене по-своєму, звідти й задирки), ладних урвати якнайбільше часу на вікі-волонтерство. Скільки вдається, стільки й уриваємо. Заспокоюю себе отим «скільки вдається», а все одно муляє, що мій внесок малуватий. Міг би бути й більший. Ба, упродовж останніх п'яти з гаком років у мене п'ятнадцятигодинний робочий день. Вихідних нема. А інакше й не може бути. Такий кисмет, як кажуть болгари... Олег-літредобг.10:06, 1 серпня 2015 (UTC)Відповісти
Шкода. Хоча, якщо моє звернення до Вас, пане Олеже, матиме позитивний результат у заохоченні пані Учитель повернутися до роботи над Порталом — воно було не марним. Бо Ваша участь у ньому, пані Валентино, окрім «матеріальної» мала ще й «моральну» складову. Врахуйте, що більшості чоловіків приємніше працювати разом із вродливими і розумними жінками. То ж, якщо загальна активність там впала — можна здогадатися, чому. Сподіваюсь, пане Олеже, з часом Ви переглянете аж занадто вузькі рамки власної компетенції, встановлені Вами ж. --Олег (обговорення) 16:05, 4 серпня 2015 (UTC)Відповісти
...We have already mentioned Karin Boye's 1940 novel Kallocain, in which a brilliant Scientist in a future totalitarian society, in the belief that it will finally bring about the Utopia promised by government, hands over to the rulers a newly discovered Drug which will give them final, total control of their subjects' innermost thoughts and feelings. Vilhelm Moberg, the most read and one of the most highly regarded authors in Sweden during half of the twentieth century, contributed Det gamla riket ["The Old Realm"] (1953), a vitriolic Satire on Swedish bureaucracy, injustice, political dominance over the judicial system, and intolerance, set in an imaginary European country called Idyllia, ruled by The Governing Party and proud of its constitution, which guarantees every citizen wide-ranging rights, as long as exercising those rights is in no way detrimental to the state. Folke Fridell (1904-1985), an important proletarian writer, wrote Äldst i världen ["Oldest in the World"] (1959), where the worker-led state has no concern for the welfare of workers or indeed any of its citizens. Journalist, political activist and world-famous crime author Per Wahlöö wrote Mord på 31:a våningen (1964; trans Joan Tate as Murder on the 31st Floor 1966) and Stålsprånget (1968; trans Joan Tate as The Steel Spring 1970), both futuristic crime novels set in a Sweden where political and economic power are entirely intertwined an...
Boye, Karin (1900-1941) Swedish poet and novelist, whose first-hand experience of the fall of Weimar Germany during 1932-1934 directly influenced the work for which she is best-known by English-language readers, the Dystopia Kallocain (1940; trans Gustav Lannestock 1966), one of the several great dystopias set in a dreaded Near Future to have appeared in the decades-long aftermath of World War One. George Orwell, whose novel adds World War Two to the mix, almost certainly did not encounter the text, which did not appear in English until long after his death; but Kallocain and Nineteen Eighty-Four (1949) depict similarly desperate worlds in remarkably similar terms. In Boye's novel, the "World State" is locked in a condition of perpetual War with the "Universal State" to the East; both states – each of them claustrophobic warren-like male-dominated repressive societies – are gripped by Paranoia and fear, with Thought Police ubiquitous. The protagonist's fatal Invention of the eponymous truth Drug only generates further repression in the "World State", as the involuntary self-betraying inner thoughts of everyone are now punishable. He eventually becomes a prisoner scientist in the "Universal State", where he continues his work. As in Orwell's novel, there is no light at the end of the tunnel. [JC]
Karin Maria Boye
born Göteborg, Sweden: 26 October 1900
died Alingsås, Sweden: 24 April 1941
works
Kallocain (Stockholm, Sweden: Albert Bonniers, 1940) [hb/]
Kallocain (Madison, Wisconsin: The University of Wisconsin Press, 1966) [trans by Gustav Lannestock of the above: hb/uncredited]
Wahlöö, Per (1926-1975) Swedish writer, best known for his ten-volume Martin Beck crime novel series, all written with his partner Maj Sjöwall (1935- ). His Near-Future sf thrillers, all of which interrogate the form they use, include Mord på 31:a våningen (1964; trans Joan Tate as Murder on the 31st Floor 1966; vt The Thirty-First Floor 1967), in which intrusive detective work and the intrusions of a totalitarian state are seen as nearly indistinguishable, and which was filmed as Kamikaze 1989 (1982); Generalerna (1965; trans Joan Tate as The Generals 1974), set around the court-martial on an isolated Island of a soldier who has apparently "blasphemed" against the military Dystopia that society has become; and Stälspranget (1968; trans Joan Tate as The Steel Spring 1970), in which an exile from a despotic Sweden returns to find the land decimated by a deadly plague. [JC]
Per Wahlöö
born Gothenburg, Sweden: 5 August 1926
died Malmoe, Sweden: 22 June 1975
works
Mord på 31:a våningen (Stockholm, Sweden: P A Norstedt & Soners, 1964) [hb/]
Murder on the 31st Floor (London: Michael Joseph, 1966) [trans by Joan Tate of the above: hb/D Mohan]
The Thirty-First Floor (New York: Alfred A Knopf, 1967) [vt of the above: trans by Joan Tate of the above: hb/George Salter]Generalerna (Stockholm, Sweden: P A Norstedt & Soners, 1965) [hb/]
The Generals (New York: Pantheon, 1974) [trans by Joan Tate of the above: hb/Gary Tong]
Stålsprånget (Stockholm, Sweden: P A Norstedt & Soners, 1968) [hb/]
The Steel Spring (London: Michael Joseph, 1970) [trans by Joan Tate of the above: hb/].--Yasnodark (обговорення) 14:47, 4 серппня 2015 (UTC)
До Yasnodark. Добридень! Почну з того, що Ви цілком зайво навели мені ці докази. Я читав і «Каллокаїна», і «Убивство на 31-му поверсі», тож ніколи не заперечуватиму, що це фантастичні твори. Зайвина ще й у тому, що Ви пишете «ці автори писали», тоді як ідеться тільки про одного автора — Пера Валее. Із статті про нього я видалив Вашу категорію «Письменники-фантасти Швеції» суто випадково, ненавмисно. Доказом може слугувати те, що я своєю ж рукою написав у тексті статті Пер Валее: «До науково-фантастичних трилерів належать «Убивство на 31-му поверсі» (про Німеччину в майбутньому) і «Сталева пружина» (про смертельну чуму у Швеції)». Ця механічна помилка (перепрошую за неї) сталася тому, що на той час (тобто надвечір 2 серпня) я, маючи нагоду дорватися до Вікіпедії, працював у ній десять годин поспіль. Втома, нічого не вдієш. Зі статті Карін Боє я не видаляв категорії про фантастів, тільки поновив категорію «Шведські письменники», яку видалили Ви. Принагідно подякую Вам за повідомлення про енциклопедію саєнс-фікшн. Неодмінно користуватимусь нею, коли доведеться писати статті про фантастів чи фантастику.
Тепер дозвольте поставити Вам питання і висловити прохання.
По-перше. Вітаю Вашу ініціятиву у створенні категорії про фантастів. Але чому Ви її назвали на російський копил? Маємо «Шведські письменники», «Шведські прозаїки», «Шведські поети», «Шведські перекладачі», «Шведські журналісти» — і раптом «Письменники-фантасти Швеції». Ні в тин ні в ворота. Конче треба перейменувати на «Шведські письменники-фантасти». Йдеться не про копил, а про уніфікацію — дуже важливу річ. Коли її немає, читач пантеличиться. Взагалі кажучи, категорія типу «Письменники Швеції (Франції, Польщі, Німеччини, Швейцарії і т. д.)» суперечить цій уніфікації. Завжди можна назвати «Шведські (французькі, польські, німецькі, швейцарські і т. д.) письменники». Тож попрошу Вас, як особливо зацікавленого в цьому ділі вікіпедиста, перейменувати — і не тільки її (категорію про шведів), але й решту однотипних із нею. Я був би Вам дуже вдячний за таку корисну й потрібну роботу.
По-друге. Ви видаляєте категорію «Шведські письменники», натомість ставите «Письменники-фантасти Швеції». Вибачайте, але, як на мене, Ви чините хибно, ба навіть шкоду завдаєте. Аж ніяк не годиться ліквідувати головну, найважливішу категорію на користь другорядної. Подам приклад, аналогічний нашому випадку з «Шведськими письменниками», як яскравіший і показовіший. Скажімо, ми послідовно викидатимемо категорію «Випускники Львівського університету» й ставитимемо категорію «Випускники такого-то факультету Львівського університету». Що з цього вийде? Ось що. Читач шукає особу, про яку знає те, що вона закінчила Львівський університет (причому не знає, який саме факультет). Знає також, що прізвище цієї особи чи то Дибенко, чи то Біденко, чи то Здобенко, чи то ще якось. Отож заходить читач до категорії «Випускники Львівського університету» й не знаходить у ній цієї особи. Що йому робити далі? Шнирити (галицький діялектизм) в чотирнадцяти підкатегоріях? Навряд чи він стане це робити, бо і ліньки, і дуже вже марудно. Плюне тоді на Вікіпедію, заречеться не заглядати в неї і подасться шукати щастя деінде в Інтернеті. Хіба ні? Погодьтеся, що це таки-так. Подібно і в нашому випадку. Читач загляне у категорію «Шведські письменники», не знайде в ній Карін Боє й скаже спересердя: «Що ж це за вікі? Злиденна, убога, таж у ній немає статті навіть про велику шведську поетесу!» (передусім Боє поетеса, а вже тоді прозаїк). Отже, велике-превелике (уклінне!) прохання до Вас. Неодмінно поновіть, будь ласка, видалені головні категорії (і не тільки ті, що Ви видалили особисто). Сподіваюся на розуміння й наперед дякую.
До Олег-літред Вітаю ще раз та дякую за увагу! Мої думки щодо питання недосконалості системи категоризації письменників детально висловлені на сторінці Вікіпедія:Обговорення категорій. Стоcовно державної, мовної та національної їх приналежністі, а також за жанром. Особливо подивіться розмову наприкінці обговорення щодо категорії письменники за мовою творів - бо дехто вважає, що французькі, російські та англійські письменнники - то категорії за мовою, а не національною приналежністю. Назва категорії Письменники-фантасти Швеції, ніж Шведські письменники-фантасти є доцільнішою, бо країна є саме Швеція Письменники-фантасти Швеції на відміну від Шведські письменники-фантасти включає також Саамських письменників-фантастів та представників інших народів - громадян Швеції. Подібна категоризація існує і іспанськській вікі, бо в Іспанії , як і Росії, - тото багатонаціональних державах , добре розуміють, що Письменники-фантасти Іспанії та Іспанські письменники-фантасти - дві великі різниці. Видалив вашу категорію, так само помилково, щоб зберегти дерево - про яке мені часто розповідали, вирішив, що ваше видалення не є механічним, бо мої категорії щодо 70 письменників-фантастів (зокрема щодо 40 французів) навесні видалили Якудза та інші адміни.
даних найавторитетніших та періодичних видань і найавторитетніших джерел у світі фантастики - англійських, американських, французьких, російських, аргентинських, шотландських, фінських та українських тощо . Проте подібною статистикою займається також один з найавторитетніших та найбільший за обсягом інформації англомовний ресурс фантастики: http://www.isfdb.org/cgi-bin/stats-and-tops.cgi у рубриці Authors by Age. Це одне з джерел. На нього посилається ще одне джерело https://www.sfsite.com/. В інших джерелах теж є важливі факти, широко використані мною, проте подібна статистика не ведеться. У вікіпедії є подібна статистика щодо різних категорій, зокрема щодо реслерів, - в англомовній. Наявність таких статей підвищить інтерес до україномовного розділу шанувальників фантастики, яких в Україні та СНД - тисячі. А зараз навіть в нашій державі популярність уквікі становить лише 33%, бо там майже все - повтори та переклади, незавжди доповнені, окрім історичних статей і географічних об'єктів, а також статей щодо вітчизняних персоналій та деяких інших окремих статей. Я вважаю подібні дії геноцидом української вікіпедії, роботою на РФ, щоб користувачі з України - дивилися більш розвинуту вікіпедію за рахунок винищення нашої, адже до його поля зору потрапило море інших статей, зокрема про футбольну команду зірок "Маестро". З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:17, 5 серппня 2015 (UTC)
До Yasnodark. Добрий день. Взагалі, це всупереч моїм правилам — втручатись у дискусії. Я не дуже-то втручався, коли великі розумники писали розмаїті чуда-дива про мої вікі-статті. Але коли мене просять, то вставляю свої п'ять копійок. Вставлю й у нашому випадку. Одне-єдине — мені конче треба принаймні подивитися на Ваші списки, бо не годиться голосувати про те, чого не бачив. Отже, попрошу Вас скинути ці статті на мою електронну пошту (див. мою сторінку користувача). А про те, чи «шведські», чи «Швеції» має бути, наразі не дискутуватиму. Ліньки, та й духу важко набратися на довгу писанину. Колись під настрій відповім. Надіюся, що інші мої аргументи Ви взяли до уваги. Олег-літредобг.17:52, 8 серпня 2015 (UTC)Відповісти
До Олег-літред.Вітаю ще раз та дякую за увагу. Шведи дійсно можуть почекати. Щодо іншого. Електоронною поштою поки не корстуююся з певних причин - ще не вирішив, що краще - бути під ковпаком ФСБ (mail.ru) чи ЦРУ(g.mail), про інші варіанти поки не довідався. Та й як подумаю я доведеться витрачати час на боротьбу зі спамом - теж викликає відразу. Статті можна подивитися у вікіпедії. Тому наведу теперішні назви:
Портал:Фантастика/Найстаріші романісти-фантасти - зараз в стадії модернізації, стару версію можна також переглянути в історії за 06:05, 5 серпня 2015. Ще дві статті, що були видалені, поки не подав на відновлення .
@Олег-літред: Вітаю! Прошу вас підтримати наявність у вікіпедії категорії Категорія:Океанологічна термінологія, яка виокремлює розрізнені терміни та поняття океанології, що на відміну від географічної номенклатури океану та вчених й установ, які займаються океанологією, не об'єднані у підкатегорії, що унеможливлює посилання на них на порталі. Якщо ви згодні з важливістю категорії, то залиште свій коментар на сторінці обговорення номінацій за 1 жовтня 2015. Її не можна зливати з океанологія, бо остання охоплює також географічну номенклатуру океану, персоналій та інше - тож це не тотожні категорії. Є багато подібних категорій у надкатегорії Категорія:Наукова термінологія.--Yasnodark (обговорення) 12:28, 4 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Будь ласка. Я був радий допомогти. Нам усім далеко до ідеалу. Колись Оксана Забужко в «Польових дослідженнях з українського сексу» ствердила, що на весь світ є тільки триста осіб, які справді знають українську мову. Відтоді минуло двадцять років, чимало цих динозаврів вимерло. Ну а нові навряд чи з'явилися. На жаль... Олег-літредобг.06:10, 12 вересня 2015 (UTC)Відповісти
Це повідомлення відсилається користувачам, що завантажують до Вікіпедії вільні файли
Якщо Ви завантажуєте файл з вільною ліцензією (не добропорядне використання!), рекомендуємо завантажувати нові зображення у Вікісховище. Таким чином, інші користувачі з інших мовних розділів Вікіпедії, а також інших проєктів Фонду Вікімедіа зможуть використовувати наші зображення, відповідно не буде потреби перезавантажувати файли з однієї мовної версії Вікіпедії до іншої. Радимо відразу категоризувати файли, а також ставити відповідну ліцензію. Файли без зазначеної ліцензії будуть вилучені. (Наприклад, для українських державних символів, знаків це {{PD-UA-exempt}}).
Велика колекція зображень, пов'язаних з Україною, є в галереї Ukraine та в категорії Ukraine.
Dear colleague, I have noticed that you mentioned to A1 that you might be translating our Czech article. Just wanted to tell that I will be happy to provide any assistance, in my own interest because I would hope to learn about things to correct (I have of course very limited acess to your local sources). The Czech article is of course written slightly from our perspective (giving for example more prominence to Meytus as his "Young Guard" which was the only Ukrainian opera repeatedly played and theoretically discussed in Czechia). Also it reflects the current content of our Wiki - so it describes some background themes such as "vertep" that will have place in specific articles on Ukwiki.--RPekař (обговорення) 16:27, 8 грудня 2015 (UTC)Відповісти
Vážený kolego, děkuji Vám za vynikající článek a za nabídku pomoci. Už jsem napsal, že nejsem odborník v hudbě. Z tohoto důvodu tato pomoc je velmi užitečná. Олег-літредобг.21:50, 11 грудня 2015 (UTC)Відповісти
Vborně, neváhejte se teda na mne v případě potřeby obrátit, třeba na zdejší diskusi. Moje ukrajinština je ale bohužel jen pasivní a ani klávesnici v cyrilici bych nezvládal.--RPekař (обговорення) 14:55, 12 грудня 2015 (UTC)Відповісти
Вибачте, пане Олеже, якщо я Вас образив своїми діями у минулому році і сподіваюсь на Вашу активнішу участь в цікавинках у цьому. З Новим Роком! --Олег (обговорення) 11:39, 1 січня 2016 (UTC)Відповісти
Дякую за поздоровлення. Навзаєм. З Новим роком Вас! Веселих свят, смачної куті!
А чому Ви вважаєте, що образили мене? У всякому (особливо ж у творчому!) ділі не обійтися без дискусій, суперечок, незгод, помилок і непорозумінь. Мене завжди насторожує, коли не видно ось цього неминучого, ба навіть конче потрібного набору. Його складники можуть бути приємні чи прикрі, але на образу там немає місця. Це природна річ. Ерраре (ет дісцептаре) гуманум ест, без цих дій неможливий прогрес як такий.
Щодо участи. За минулий рік я подав на розгляд вісім цікавинок, за одну з них навіть подяку дістав. Шість із них подано у другій половині року, після невеликого непорозуміння між нами. Це свідчення того, що я не зважаю на такі дрібниці й роблю своє. Принагідно висловлюся про нашу рідну рубрику. Вважаю добір цікавинок і саме їх формулювання близькими до ідеалу. Одне-єдине побажання — збільшити частоту випуску. Тоді, як на мене, стало б іще ближче.
Ah, how Hartman of Aue dyes and adorns his tales through and through with words and sense, both outside and within! How eloquently he esteblishes his story's meaning! How clear and transparent his crystal words both are and ever must remain. Gently they approach and fawn on a man, and captivate rights minds/ Those who esteem fine language with due sampathy and judgement will allow the man of Aue his garland and his laurels.
Hartman von Aue, oh, how he colours and estebllishes tales with words and meaning through and through, both internally and externally. How he figures the adventure's sense with rhetoric! How pure and how unsullied are his little crystal words and may they always be so! They approach a man with good demeanour; they come close to a man and endear themselves to a proper disposition. Whoever can rightly understand good rhetoric with a grast must yield the man of Ouwe his wreath and his laurel.
(Abridged version): Hartmann, the man fron Aue, oh how he decorates his tales both outwardly and inwardly with words and thoughts! How he forms the sense of the story with his language! How clear and transparently pure are, and ever will be, his cristalline words.
Дякую за матеріял. Використаю. Тим часом я надибав переклади сучасною німецькою мовою. Є ідея. Це ж вірш-панегірик. Добре було б його передати теж у віршованій формі. Спробую. «Папытка нэ пытка», — сказав Йосип Віссаріонович Олексієві Максимовичу у присутності Лаврентія Павловича. Олег-літредобг.04:08, 12 лютого 2016 (UTC)Відповісти
Вітаю! Моє ставлення до "стража" цілком нейтральне. Слово як слово. Належить воно до двох синонімічних рядів, які можна і треба доповнити. Принагідно скажу, що у словнику Караванського є 18 синонімів слова "повія". Я додав ще 24 синоніми, причому з двома найпопулярнішими (що на п'ять букв) буде двадцять шість. Отже, перший ряд синонімів (слова "страж", звичайно): ВАРТОВИ́Й, ВАРТІВНИК, ЧАТОВИ́Й, КАРАУЛЬНИЙ, ВАРТІВНИЧИЙ, ВАРТОВИК, СТІЙКОВИ́Й, СТІ́ЙЧИК, ШЕЛЬВАХ, КОНВО́ЙНИК, КОНВО́ЙНИЙ, КОНВОЇР. Другий ряд: ОХОРОНЕЦЬ, СТОРОЖ, СТРАЖ, ХРАНИТЕЛЬ, ХОРОНИТЕЛЬ. У першому ряді "страж" має відтінок архаїчности, застарілости. У другому з'являється ще й відтінок книжности. Це слово завжди було властиве українській мові — від давнини аж до сьогодення. Воно аж ніяк не суржикове. Невластивим воно стає, коли його вживають не на місці. Ось Вам живий приклад. "Страж не пустив мене до колгоспної комори" — невластивий вжиток. "Оті вчепленні стражі порядку вже сидять мені в печінках" — властивий вжиток. "Ми будем стражами спочину // До перших променів зорі" — властивий вжиток. "— Агей, на конях, козаки! — гукнув озброєний страж біля воріт замку" — властивий вжиток. А щоб воно стало суржиковим... Щось не можу придумати. Наведу інші приклади. "Він купив кілограм зеленої КРАСКИ" — це суржик. "Гаряча КРАСКА залила їй обличчя" — це цілком поправно. "КРАСНИЙ у пияка ніс" — це суржик (втім, у пияка може бути не тільки червоний, але й гарний ніс. Тоді це не суржик). "Красний носик на лепському личку" — це цілком поправно.
Щодо статті «Warcraft: Останній Страж» і самого циклу романів мені важко судити. Треба прочитати хоч кілька розділів, щоб побачити, чи доречно вжито слово "страж". У своїй роботі я спершу перекладаю текст книжки, а тоді вже назву. Іноді доводиться добряче помізкувати, щоб знайти найвідповідніший варіянт... Олег-літредобг.00:07, 6 березня 2016 (UTC)Відповісти
Щиро дякую за детальну відповідь,для прояснення моментів розміщу її на сторінці обговорення статті, сподіваюся ви, що вине проти, у протилежному випадку - можете видалити ваші тези.
Якщо це могутній маг і якщо він справді стоїть на сторожі всього світу, то, гадаю, слово "страж" цілком доречне. Воно не нейтральне й може вживатися тільки в піднесеному або ж, навпаки, зниженому значенні. Як назвати апостола Петра, що з ключами біля райської брами? Найкраще — стражем. І урочистість, і піднесеність, і пошана? Як назвати недолугого мента, що сам порушує закон? Слово "страж" теж на місці — іронічне, навіть образливе. Все залежить від контексту. А чому Ви так заповзялися проти слова "страж"? Кажу ж Вам, воно дуже природне в нашій мові. Щоправда, марковане. Ним не можна надуживати й тицяти куди попало, бо воно не належить до нейтральної, повсякденної лексики. Як на мене, краще буде "страж", аніж слова, що Ви запропонували. Не ті, що треба, в них відтінки. Любий друже, не варто (навіть не можна!) воювати зі словами й викидати їх із словника тільки тому, що вони звучанням і значенням збігаються з російськими. Це не що інше, як пуризм, а він чи не гірший від суржикування. Ось так і дитину можна вилити з водою після купелі. Бувало, мені цілком усерйоз доводили, що в українській мові немає таких слів, як «їда», «мужчина», «осел», «дім», «лице»... Не уподібнюйтеся до таких. Олег-літредобг.17:59, 9 березня 2016 (UTC)Відповісти
Добре, переконали щодо стража. Хоча слова «їда», «мужчина» вважаю можна вживати лише для уникнення повторів у перекладі. До речі, "Воно" Старджона, це твір якого обсягу?--Yasnodark (обговорення) 15:14, 10 березня 2016 (UTC)Відповісти
Друже Яснодарку, я геть забув заперечити Вам із приводу «їди» та «мужчини». «Їда» — це аж ніяк не синонім слова «їжа». Їда — це ПРОЦЕС споживання. Їжа — це ПРЕДМЕТ споживання. Руки миєш перед ЇДОЮ. Щоб помити їх перед ЇЖЕЮ, доведеться ставити тазика на ослін перед столом, на якому є ЇЖА. «Мужчина» — це дуже рідко (а даремно, адже у Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших класиків його на кожному кроці напіткаєш. Натомість ми чомусь втовкли собі в голову, що дуже небажано його вживати: ось до чого довів нас каторжний пуризм!) вживаний синонім слова «чоловік». Доречний він тоді, коли треба наголосити на гендерному, маскулінному відтінку. Коли треба підкреслити риси когось як особи чоловічої статі. Ось Вам живий приклад. «Мій Микола як чоловік дуже добрий. А ось як мужчина...» — поскаржилася Варвара, пустивши сльозу. Еге ж, підтримуймо гасло Хвильового «Геть від Москви!», але не голобельно! Не розбиймо собі лоба, б'ючи поклони! Олег-літредобг.16:02, 10 березня 2016 (UTC)Відповісти
За пояснення щодо «їди» вдячний. А щодо «Мій Микола як чоловік дуже добрий. А ось як мужчина...» То я саме про це писав вище, що допускаю "вживання слова «мужчина» для уникнення повторів у перекладі" .--Yasnodark (обговорення) 15:34, 10 березня 2016 (UTC)Відповісти
Пане @Олег-літред:!, я щось не зрозумів, чому ви згадали у дискусії з ЮеАртеміс, що я якісь ваші слова вирвав з контексту, мабуть ви неуважно проглянули, адже і вашу думку і пізніше думку іншого фахівця - Словолюба з альтернативними поглядами на сторінці обговорення виклав повністю на момент викладання. Мабуть це якесь непорозуміння. Тож прошу вас, детальніше продивитися сторінку обговорення статті, зокрема моє редагування за 14:01, 9 березня 2016, щоб прояснити ситуацію. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:38, 11 березня 2016 (UTC)Відповісти
Якщо Ви маєте на увазі рівень знання (тобто незнання) мови, то я б оцінив його по-вікіпедійному як 0,5. Прочитав колись "Розмувкі голендерскє" і ще кілька казок Андерсена в нідерландському перекладі. Ото й усе. Загалом це питання злободенне й наболіле. В Україні ой як бракує перекладачів із нідерландської мови. Козацькому роду нема переводу = Казаческому роду нет перевода (в особенности голландско-украинского). На жаль, це не першоквітневий жарт. Олег-літредобг.12:40, 1 квітня 2016 (UTC)Відповісти
Просто у нідерладській вікі з українськими постатями просто - швах. З сотень тисяч осіб - лише 200 з лишком українців, і ті часо записані як росіяни. І це напередодні знакового референдуму. Адже менше ніж за тиждень у Нідерландах відбудеться референдум, що на роки вирішить долю України на роки, я гадаю голандцям, фламандцям та фризам варто бодай щось знати про Україну та українців. Мені здається кожному, треба приєднатися до братів Кличків у боротьбі за розуми і серця жителів Нідерландів. Я наприклад, мови не знаю - спробував скористатися автоперекладом - переклав статтю про Надію Савченко nl:Gebruiker:Yasnodark/Kladblok, додав фото, відповідні категорії та картку- та не пройшло - сказали - це не датч.--Yasnodark (обговорення) 12:32, 31 березня 2016 (UTC)Відповісти
Ідея чудова, та ось її здійснення... Автопереклад — це завжди белькіт, який ми спостерігаємо в дуже багатьох перекладних (і не тільки) статтях нашої Вікіпедії. Якщо хтось до кісточок просяк суржиком, то нізащо не напише справді доброго тексту — фактично внутрішнього перекладу з рідної та коханої суржиківщини геть чужою літературщиною. А у випадку чужої мови то й поготів не варто братися щось та писати нею: вийде якщо й не белькіт, то невиразне бубоніння. Бачу тут один-єдиний варіянт — зацікавити когось із голландців-фламандців-фризів українською тематикою. Отож пройдіться по мінгеерах-вікіпедистах. Може, й поталанить когось знайти. Зі свого боку я спробую зробити вікіпедистами моїх знайомих голландців. Навряд чи вдасться, бо це люди поважного віку. Але надія, хоч і слабенька, таки є. Її підкріплює те, що про двох із них вже є статті в нашій Вікі, а третій на таку статтю цілком заслужив. Отож сподіватимемося на успіх своєрідного бартеру: за ніднаписання пропонується 2 укрдоповнення + 1 укрнаписання. Ото я їм уже понадсилав листи. Якщо сподівання справдяться, відразу ж дам Вам знати. Олег-літредобг.19:31, 1 квітня 2016 (UTC)Відповісти
Було б добре, бо не мати статей про Стуса чи Грушевського в одному з 5 найбільших розділів - ганьба для України..--Yasnodark (обговорення) 13:12, 2 квітня 2016
Вітаю @Олег-літред:! Чи не могли б ви допомогти поліпшити правопис імен та прізвищ у фотогалереї da:Ukrainere, бо один приставучий данець вже в печінках сидить. Можливо справа в тому, що його дружина росіянка з Литви, ото він і прискіпується до правопису, а насправді йому дружина навушничає, що Україні лише 25 років, а до того була лише єдина і могутня Росія - маю такі підозри. Та наскільки я розумію - що достатньо прибрати формальну причину - ті кілька орфографічних помилок - може тоді згодиться з присутністю українських облич. Краще з ним не сперечатися, щоб не дістатися непереборної сутності його вимог, а от за корекцію власних назв був би дуже вдячний. Та мені здається, що зараз суттєвих недоречностей немає. Та судячи з його позиції - я помиляюся, тож прошу вас вказати мені на орфографічні помилки в іменах. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 12:32, 14 червня 2016 (UTC)Відповісти
Добридень, друже! Тим часом питання вичерпалося: данці видалили галерею. Зрештою, я й так не зарадив би. Тут, у рідній вікі, не маю сили воювати з сиромудрими впертюхами, а що вже казати про чужу вікіпедію... Це ж монастир, куди не годиться накидати свій статут. Олег-літредобг.08:15, 15 червня 2016 (UTC)Відповісти
Вітаю @Олег-літред: ще раз! Зараз запропоновано дискусію на сторінці обговорення статті, тож прошу вас, якщо вам не дуже складно, хоча б декількома фразами рідною мовою означеного вікірозділу, висловити думки про доцільність та важливість наявності фотогалеї видатних особистостей у статті як невід'ємної частини знань про народ. Бо не бачу чим подібна інформація порушує енциклопедичність статті. Сподіваюся на вашу допомогу в розповсюдженні інформації про видатних постатей України.--Yasnodark (обговорення) 14:12, 15 червня 2016 (UTC)Відповісти
Друже Яснодарку, невже не бачите, що данці вигадують казна-що, аби тільки Вас відфутболити? Попросту хочуть Вас спекатися. Ви доволі переконливо й вичерпно проаргументували свою позицію, мені тут нема чого додати. Чим можу Вам допомогти в цій справі? Та нічим. Я вже сказав, що з мене ніякий боєць навіть у рідній Вікіпедії, а про данську — годі й говорити. Ви зробили велике діло — створили статтю da:Ukrainere. Світлини — це бажана річ, але не головна. Найважливіше, як гадаю, — це розширення самої статті. Ось над цим і треба попрацювати. Олег-літредобг.07:53, 18 червня 2016 (UTC)Відповісти
Шановний Олег-літредобг. можу вас зрозуміти. Так люди дуже дивні, самі торочили про 3 фото, а потім почали обговорення щодо мого блокування, коли я їх розмістив у статті, ще дивніше що їм не заважають при цьому 21 фото англійців чи 8 фото данців. Я вже зрозумів у чому справа користувач mvh PerV з яким я першим зустрівся виявився не лише одруженим з росіянкою, він також активно редагує статті про компартії різних країн в багатьох вікі та заблокований у нас за нецільове використання сторінки. З самого початку звинувачував мене в українському шовінізмі та пропаганді української версії історії. Навіть Махно, що жив у часи незалежності - не український політик, що вже казати про Рєпіна і Боголюбова. Одним словом - Раша тудей кошти відробляє чудово, на відміну від наших дипломатів-мажорів, краще б студентів до посольств залучили. Та не всі такі.
Було непогано б у майбутньому включити цей матеріал da:Bruger:Yasnodark/sandkasse/Bogolubov до da:Nikolaj Bogoljubov, щоб довести адекватній частині данців, як Rmir2, що місце народження та смерті - звісно важливо, та якщо дитину привезли в Україну у віці 6 місяців, там він закінчив українську школу, курси , університет, захистив обидві дисертації, створив наукову школу та став академіком національної академії наук, а потім був вилучений до білокам'яної, будучи вже сформованою особистістю, і згодом звісно в ній помер, то це аж ніяк не означає, що треба вилучати категорію Kategori:Personer fra Ukraine, детальніше у розділі "Concerning your eddits today" на da:Brugerdiskussion:Yasnodark.
Може ви трохи допрацюєте da:Ukrainere, як з'явиться час, бо я не є фахівцем зі скандинавських мов і боюся гніву вікінгів за невичитаний автопереклад.
Друже, я вже написав, що аж ніяк не можу вважати себе бійцем. Характер не той, та й мені вже сьомий десяток літ. Такий вік зовсім не сприяє розвитку бійцівських властивостей, повірте мені.
Те, що я читаю і трохи розумію скількома там мовами, аж ніяк не означає, що я можу ПРАВИТИ тексти, написані цими мовами. Ото глянеш на українські вікі-статті деяких авторів-українців — за голову схопишся. Тому й не можу братися до такої роботи. Навіщо хтось має хапатися за голову й сердитися на малописьменних українців через мої калічені та штубацькі правки?
Дякую. Щось та й зроблю, хоч у мене й набралося кілька статей, які віддавна криком кричать, щоб їх довести до пуття. Постараюся, щоб новостворене та не було стабом. Це ж бо місячник ПОЛІПШЕННЯ, не годиться фабрикувати недоробки. Олег-літредобг.11:48, 7 березня 2016 (UTC)Відповісти
Переклав сьогодні статтю Дітмар фон Айст з німецької вікіпедії (німецької мови взагалі не знаю, такий-от парадокс, бува і таке). Є одна неясність. Може Ви зможете допомогти. Так-от, є там такий пасаж: «Er verwendet als einer der ersten Refrains und Wechsel.» Wechsel — як то слово взагалі транскрибувати? «Вексель»? Може в нас є якийсь відповідник?
У німецькій вікіпедії є визначення: «Der Begriff Wechsel bezeichnet eine Gruppe mittelalterlicher lyrischer Texte verschiedener Autoren. Kennzeichnend für den Wechsel als Subtyp des Minneliedes ist das Nebeneinanderstehen monologischer Männer- und Frauenstrophen.»
Це справді неясність. Більше того — неточність і нехлюйство, доволі дивні як на німців-акуратистів. Річ у тому, що «вексель» як літературознавчий термін має два значення, і про це треба було сказати на самому початку, у визначенні. Воістину, verkehrte welt der namen und begriffen…
Отже, перше значення. Вексель — це літературний засіб, який полягає в чергуванні строф із чоловічими і жіночими римами (загалом узявши — закінченнями) в тексті середньовічного поетичного твору.
Стосовно другого значення. Саме поняття «вексель» має доволі розмиті рамки. Різні фахівці трактують і класифікують його по-різному. У загальних рисах вексель — це літературний засіб, стосований у середньовічній поезії, який полягає в чергуванні монологу автора зі звертаннями до іншої особи — зазвичай коханої/коханого, читача тощо.
Як на мене, цілком доречно вживати цей термін живцем запозиченим, таким як є. Адже одним словом його не передаси. Напишеш «чергування» — доведеться додавати уточнення до цього багатозначного слова. Навряд чи варто силкуватися на український відповідник. Ми ж не перекладаємо таких слів, як, скажімо, «мейстерзинґер», «мінезинґер», «шпрух» і «мінезанґ». Гадаю, можна зі спокійним серцем помістити цей вексель у тексті статті, але в такому разі конче треба дати коротке пояснення. Щоби в укрвікістатті не було таких пасажів-ребусів, як ото в тій цілій німецькій.
Не люблю накидатися з порадами, але чому б Вам справді не взятися до німецької мови, раз Ви вже вибрали такий вікіпрофіль, як німецька література? Тоді було б набагато легше працювати. Правда ж? Я був би радий, якби Ви так і вчинили. Олег-літредобг.15:30, 3 квітня 2016 (UTC)Відповісти
У вірші «Прокинься, милий, час наспів!» — обидва. Попутно висловлю побажання, щоб упорядкувати строфи в перекладі Первомайського. Тоді воно стало б зручніше для читання й естетичніше для сприйняття. Олег-літредобг.17:58, 3 квітня 2016 (UTC)Відповісти
Добридень, пане Михайле. Оформляйте на свій розсуд, а тоді гуртом подумаємо. Щодо цієї статті є певні делікатні моменти. Прошу сигнальнути на мою електронну пошту (знайдете на моїй-таки сторінці користувача). Олег-літредобг.08:28, 19 травня 2016 (UTC)Відповісти
Вітаю! До чого тут - у деяких пунктах - «довбопис», яким іноді смердить кацапством та совітами? Є ж джерело українською мовою, на основі якого й названа стаття. Чи к-ч так любит більшовицкі «дастіженія» в «розвитку» української мови? --Бучач-Львів (обговорення) 08:40, 29 травня 2016 (UTC)
Тим більше, у к-ча - Pl-4. --Бучач-Львів (обговорення) 08:41, 29 травня 2016 (UTC)Відповісти
Добрый день. Хочу с вами посоветоваться, правильно ли я составил данное предложение.
Наиболее значимыми являются археологические раскопки в Los Cambados и El Barranco, обе находятся вблизи города Арона
Даже не столько ради практического смысла, сколько просто ради интереса. При написании статьи столкнулся с необходимостью соединить слова «раскопки» и местоимение «обе», но не могу понять в каком виде должно писаться последнее слово. Раньше не встречался с необходимостью построения подобных словесных конструкций, вот и стало интересно как это правильно пишется. Смущает, что само слово «раскопки» изначально существует вроде бы лишь во множественном числе и потому не совсем понятно как его сочетать с «обе». Есть ещё, правда, слово раскоп, но тоже не совсем понятно, просто ли это однокоренное слово или же это действительно единственное число слова «раскопки». Спасибо заранее за ответ. --Rinby (обговорення) 17:09, 26 червня 2016 (UTC)Відповісти
Добрый день. Знаете, такие стилистические нестыковки неизбежны в случае использования существительных типа «ножницы», «брюки», «ворота». Бывают случаи, что как ни старайся, а всё равно не получится ничего хорошего, естественно звучащего. Похожая ситуация и в украинском языке. Тогда практики (к которым принадлежу и я) весьма охотно идут, образно говоря, не в лоб, а в обход. Точно так же поступаю в нашем случае — переделываю предложение и предлагаю следующее:
Наиболее значимыми являются археологические раскопки в Лос-Камбадосе и Эль-Барранко — местностях (городах/сёлах), находящихся вблизи города Арона.
Возможны также другие варианты. Это уже на Ваш вкус. Кстати, как понимаю, Арона не в Италии, а в Испании (либо другой испаноязычной стране). Тогда следует писать Арона или как-то по-другому. Олег-літредобг.09:13, 28 червня 2016 (UTC)Відповісти
І Вам дякую на доброму слові. Здогадуюся, що́ саме в кінцевому підсумку спонукало Вас висловити цю приємну мені похвалу. Пояснення недалеко шукати. Щоправда, ця похвала не зовсім заслужена — з різних міркувань. Зокрема, стосовно правопису. З самого початку моєї вікі-діяльности я пробував писати старим (втім, не зовсім старим) правописом, але мене дуже скоро посадили на місце палкі любителі-ревнителі-блюстителі укрсуч'язу (українського сучасного язика). Як у моєму рідному селі кажуть: «І що, буду ся бив з дурним на чужині?» Вікіпедія не чужина, і блюстителі, сподіваюся, не дурні. Але, погодьтеся, щось дотичне тут таки є. Переважно буває так, що чим менше людина знає, тим вона впертіше стоїть, мов скеля непорушно, на засвоєних засадах. Що більше знаєш, то менше хибуєш на категоричність й довшає лінія дотику обмеженого круга твого знання з незвіданим простором. Відповідно, більше вагаєшся й сумніваєшся, бо бачиш питання в кількох вимірах і знаєш, із чим воно сусідує. А якщо твій кругозір вузенький і геометрично зводиться до точки, тоді кричиш: «Це моя точка зору! Єдино правильна!» Один мій щирий приятель, літред, сказав таке: «В Україні всі дуже добре розуміються на футболі й українській мові. Шкода тільки, що мало хто вміє грати у футбол. Ще менше таких, які вміють поправно говорити, а тим більш — писати».
Я проти голобельної політики в мовних питаннях. Не все зі старого правопису годиться сьогодні, але багато чого варто було б узаконити в новому. Як на мене, в нинішніх умовах, коли триває війна орфографій, доцільно було б послуговуватися авторським правописом — на розсуд. Тоді мирно співіснували б статті, які різняться в правописному (і не тільки) плані. Наприклад, таке спостерігається в англомовній, португаломовній, сербохорватській та інших вікіпедіях. Казахи послуговуються трьома алфавітами — на вибір. Татари й азербайджанці — двома. Словом, пора нам від них учитися згідливости та толерантности й не брати прикладу з білорусів і норвежців. Колись побачимося з Вами — побалакаємо докладніше. Є про що говорити. З пошаною — Олег-літредобг.18:52, 10 серпня 2016 (UTC)Відповісти
Добрий вечір! Ото після 17-годинного робочого дня сів я правити Вашу статтю й наламав купу дров. Перепрошую за помилки. Зрештою, ось ця моя помилка щодо того, хто кого перекладав, піде тільки на користь. Наголосить (на те сподіваюся) користувачам, що конче треба признаватися в запозиченні. І підкреслить те, що Ваша стаття справді добра, якщо вже її росіяни переклали (причому — на відміну від дуже-дуже-дуже багатьох наших вікіпедистів — зазначили, що вона не авторська, а взята з іншої вікі). Не гнівайтеся, будь ласка. Я справді хотів зробити корисну справу, а не виставити напоказ свою красу та грацію, як ото дехто виставляє. Щиро кажу. Успіхів Вам! Олег-літредобг.03:56, 16 серпня 2016 (UTC)Відповісти
Добрий день, п. Олеже. Прошу, коли буде ваша ласка, трохи повиправляти мій внесок (точніше, змінені речення, що містили «в якості») за принципом «Гимблюй, гимблюй, синку — тато прийде й сокирою поправить». Ви — майстер, я — ученик. Понад 15 тис. статей містять «в якості». Понад 1 тис. таких статей я вже змінив, але розібрали сумніви… Дякую. --MobyVan (обговорення) 11:10, 27 серпня 2016 (UTC)Відповісти
Добрий вечір. Вибачайте, що я забарився з реплікою. Не було часу на ґрунтовну відповідь, а саме такої й вимагає Ваше звернення. Дякую за високу оцінку, але я не вважаю себе майстром, і це зовсім не фальшива, удавана скромність. Не кокетую, кажу правду. Взагалі не можу бути майстром у плані навчання, бо належу до людей, подібних до Сталіна в тому, що дуже багато чого ставлять не те що під підозру — під сумнів. Такі люди не можуть бути вчителями, а тим паче менторами та третейськими суддями — категоричними й безапеляційними.
Тепер про наш випадок. Я прочитав обмін думками на Вашій сторінці обговорення й цілковито згоден з висловленим. Спробую трохи доповнити.
Я завжди проти голобельної практики (її різновид — це наскрізна правка), якщо її не поєднують з практикою конкретного розгляду. Отже, як вважаю, варто:
Зробити наскрізну правку «в якості → як» = «калька з російської → питомо українська форма».
Узгодити відмінки, утрясти інші речі. Наприклад, конче треба взяти до уваги сусідство з іншими словами, реченнями в логічному та стилістичному плані. Тобто не впасти в надмір «як» — не «заякати» статті. Допильнувати, щоб оте «в якості» чи (вже по-новому) «як» не перечило здоровому глузду.
Розглянути можливість інших варіянтів заміни. Їх чимало. До прикладу: «виступає в якості чогось → виступає як щось», «виступає в якості чогось → виступає чимось», «виступає в якості чогось → виступає в ролі чогось», «виступає в якості чогось → виконує функцію чогось»,«виступає в якості чогось → слугує чимось», «виступає в якості чогось → править чимось / править за щось» etc. У кожному конкретному випадку треба вибирати найкращий із варіянтів. Зрештою, «найкращий» — це вельми відносне поняття...
В окремих статтях взагалі не те що видалити «як» — піти на складну й делікатну річ, тобто перебудову самого тексту. З практики (не тільки вікіпедійної) знаю, що зазвичай автори проти такої перебудови (вони подають різні приводи, а причина переважно полягає в надмірній самооцінці, тобто в зарозумілості, або ж в ураженому самолюбстві). А тоді вже принагідно спростити текст (таке завжди бажане й можливе) і вимести з нього інші росіянізми, зокрема «так» у значенні «наприклад». Оте каторжне «так» вживають навіть українські філологи (тоді вони виступають в якості філ-олухів). Воістину, переробіть-но ломоносовське «Такъ, ежели гдѣ убудетъ...» на «Да, ежели гдѣ убудетъ...» — матимете відповідник вживання в українських текстах «так» замість «наприклад» чи чогось іншого...
Далі. На жаль, з кількох причин (головна — катастрофічний брак часу) я не зможу долучитися до такої глобальної й подвижницької роботи, за яку Ви взялися. Можу хіба що допомогти в певних випадках, зокрема в тих, коли від вікі-авторів Ви діставатимете тернові шпичаки замість лаврових вінків. Та й то... Я ж не боєць і ніколи таким не був.
Добрий день, п. Олеже. Дякую Вам за відповідь, за підтримку й добрі слова. Кажете «не майстер», а самі написали цілий маніфест для питання, яке мене цікавить. Зрештою, майстер не мусить багато говорити про щось, він може це щось показати 10 хв, а добросовісний ученик — довго пробувати повторити побачене (головне, щоб не псував статті). Щасти Вам! --MobyVan (обговорення) 12:15, 31 серпня 2016 (UTC)Відповісти
Добрий день, п. Олеже. Щодо каторжного «так». У Вікіпедії є понад 1000 статей з реченнями, що починаються з Так, наприклад. Схоже, це треба (майже без винятків) замінити на Наприклад. Чи я помиляюся? Дякую. --MobyVan (обговорення) 12:19, 18 листопада 2016 (UTC) P.S. Заміняти не треба, наприклад, у такому реченні: «Так, наприклад, говорять про „шведську модель соціалізму“.» --MobyVan (обговорення) 12:38, 18 листопада 2016 (UTC)Відповісти
Доброго дня пане Олег!
Дякую Вам за підтримку щодо питання сторінки Ростислава Кравця! Я трохи виправив стиль тексту, але все рівно, мені як новачку трошки складно розібратись із декількома питаннями.
Підскажіть будь ласка, як довго триватиме голосування про видалення чи залишення сторінок? та аналогічно в цій ситуації -тут я розумію мені теж потрібно це якось прокоментувати
Також, я ввів практично всю інформацію яку маю про Кравця, але не можу зробити коректні посилання (я додав ще forbes та censor).
Добридень! Про видалення не турбуйтеся. Баланс голосів на Вашу користь. Термін голосування, як знаю (я цим ніколи не цікавився), може тривати доволі довго. А про дальше поліпшення таки треба подбати. Стаття досі схожа на курикулюм віте. Або ж на якусь анкету-обіжник. Треба змінити її структуру. Розбийте її на дві частини: «Біографічні дані» та «Професійна діяльність». У першій напишіть: такий-то народився в сім'ї ... Пішов до школи ... Вступив до ... Закінчив ... Почав працювати тим-то й тим-то ... Вступив до ... Закінчив ... Візьміть за зразок першу-ліпшу по-людському написану біографічну вікі-статтю. Що більше даних, то краще. У другій частині треба докладніше описати діяльність Кравця: в чому вона полягає, за які справи переважно береться Кравець і описати найвідоміші та найгучніші. Доцільно подати короткий опис його фірм (аби тільки він не виродився в рекламу цих фірм; тут треба бути дуже обережним). Застерігаю: усе це належить подати з нейтрального погляду. Ніяких оцінок діяльности. Ніяких епітетів і метафор. Дуже бажано висвітлити погляди й аргументи протилежної сторони (тобто Гонтаревої та керівництва Нацбанку), подавши достовірні джерела. Тоді читач матиме не плоске зображення, а об'ємне. Якщо Кравець правий, то йому, як і автору статті, нема чого боятися. Колись Красіцький сказав: «Prawdziwa cnota krytyk się nie boi». Мав рацію. Далі. Бажано уконкретнити матеріяли про справи з Гонтаревою та керівництвом Нацбанку. Бажано навести приклади кілька гучних виступів на телебаченні, сказати кілька слів про їх тематику й подати відповідні джерела. Одне слово, тут ще роботи та роботи... Час від часу втручатимусь і робитиму корективи, хоч у мене цього часу — катма. Олег-літредобг.09:12, 3 вересня 2016 (UTC)Відповісти
Добридень. Власне, головний мотив того, що я таки залучився до місячника, — збити пиху данцям. Інакше я просто обмежився б подякою за пропозицію участи. Тож робитиму статті тільки на данську тематику. З самого початку я запланував написати про Гольберга, Альтшулера, Мадсена, Нільсена та Юрґенсена, а що з цього вийде — побачимо. Почалося копання картоплі, багато часу забирає приготування до Форуму видавців, а задницю не те що припікає — палить робота, в якій я добряче відстаю від графіка. Завантаження не по горло — по маківку. Олег-літредобг.09:39, 3 вересня 2016 (UTC)Відповісти
Пане Олеже, реально вдячний за намагання втулити вікіроботу в межах фантастичного місячнику посеред вашого перевантаженого графіку солідної перекладної роботи. До речі, судячи з відгуків критиків, Нільсен - один з найбільш недооцінених фантастів 20-го сторіччя. Тож перш за все, сподіваюся на цю статтю. Можливо колись, коли буде у вас можливість вам вдасться ознайомитись з його творами: "Місто Акерон" [Akerons porte] (1976) "Господарі" [Herskerne] (1970) "Хінсидес Бергенс" [Hinsides Bjergene] (1976), "Меч чарівника" [Troldmandens sva erd] (1967), "Планета волоцюг" [Vagabondernes planet] (1970), "Доповідь з Сахари" [Der meldes fra Sahara] (1953). Тоді з'явиться бодай найменша ймовірність (якщо звісно відки про якість творів - правдиві) хоч у чомусь втерти носа росіянам, в яких, так само, як у нас, нема жодної перекладеної книги Нільсена та жодної статті про них у вікіпедії. Та це мабуть лише марні сподівання - на вас мабуть зараз у видавництв великий спрямований попит. Прикро лиш, що їх спрямованість торую протореної стежкою росіян, замість того, щоб перекладати ті твори, до яких московитські руки ще не простяглися, як це вдало робив колись "Всесвіт", що змушував весь СРСР вивчати українську через унікальність перекладів чи Малкович з "Гаррі Поттером", що бодай українських дітей повернув до мови. Даруйте за зайвий ліричний відступ. Власне вдячний, чесно. Сподіваюся, що ваші плани на статті все ж відвоюють трішки часу в інших більш серйозних планів.. Зичу успіхів! З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:16, 3 вересня 2016 (UTC)Відповісти
Олег-літред вітаю! Радий, що ви на деякий час повернулися, відволікшись від більш серйозних справ перекладацтва. Сподіваюся, що ви не будете звертати увагу на усіляких претензіантів і будете іноді щось редагувати.
Запрошуємо Вас долучатися до написання та покращення статей в рамках тижня Михайла Грушевського, що відбудеться 29 вересня — 6 жовтня 2016 року.
Михайло Сергійович Грушевський — видатний український історик, письменник, археограф, громадсько-політичний діяч. Автор понад 2000 наукових робіт. 29 вересня 2016 року виповнюється 150 років від дня його народження. Вікіпедії, Вікіджерелам та іншим сестринським проєктам Вікімедії необхідні статті/тексти присвячені виділеній тематиці тематичного тижня. Заохочуються статті й на основі робіт Михайла Грушевського.
Вибачаюсь за те, що відриваю від ваших справ. Прошу звернути вашу увагу на діяльність цього користувача. Може Ви стикались з нею й раніше, можливо навіть спотикались об таке. Я не прибічник тотальної бездумної заміни г на ґ, особливо в усталених термінах і назвах, але таку підривну діяльність, що не додає статтям жодної нової корисної інформації, яка тільки шкодить розвиткові проекту, не можна попускати. Така конфліктна й беззмістовна діяльність не повинна залишатись непоміченою. Залишите свій голос, можливо репліку — він не залишиться непоміченим. Наперед дякую!
Доброго ранку, друже Дмитре! У такі речі, про які Ви сказали 23 листопада, я взагалі волію не втручатись. Не вважаю себе авторитетом, а навіть якби й вважав, то все одно не втручався б. Адже тут і без того бозна-скільки мовознавців, несила з ними сперечатися. А в той час я справді не міг навіть відповісти Вам. Роблю це тепер — перепросинами за дуже пізню відповідь. Хіба не гнівайтеся. Краще пізно, ніж ніколи, правда ж? Олег-літредобг.04:37, 9 лютого 2017 (UTC)Відповісти
Шановний дописувачу української Вікіпедії Олег-літред!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2017, присвяченого 13-річчю української Вікіпедії!
Протягом трьох днів (28—30 січня 2017) сотні дописувачів створюватимуть нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії багато нових статей, однак протягом останнього місяця ви мало редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей по всій Україні: звісно ж, у нас будуть традиційні зустрічі в Києві, Харкові чи Львові, але вікіпедисти зустрінуться також у десятках інших міст і містечок по всій країні. У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі у вашому місті!
Дякую. Долучуся. Попри те, що упродовж останнього року дедалі слабшає мені охота працювати у Вікіпедії. Попри те, що гризе мене непозбувна бентега за добрий десяток недолугих, не доведених до пуття моїх-таки вікі-статей і за термінову вельми недолугу роботу[en] яку я жену, упоравшись із, знову ж таки, терміновою та недолугою (саме так її охарактеризував автор статті у першому ж реченні преамбули; див. давніші варіянти) притчею во язицех — «Магом». Вікімарафон — це святе. Зроблю дві статті. Вони давно назріли. Олег-літредобг.20:25, 28 січня 2017 (UTC)Відповісти
Вітаю! Для мене це зовсім не принципово. Робіть на свій розсуд. У практиці я чергую у/в, і/й, керуючись не лише правилами, закарбованими в нашому бравому правописі. Є й інші засади, крім евфонії, тільки на яку й зважають браві автори ПУМу. Є ще ритміко-тонічна побудова речення. Є ще змістово-логічні наголоси. Ось ці моменти часто-густо суперечать евфонії, і часто (без «густо») доводиться робити вибір на їх користь. Наші класики так і робили. Загалом узявши, чергування у/в, і/й — це парафія не правопису, а стилістики. Краще б наші славні какадеміки облишили ті чергування та й взялися до справді насущних, злободенних питань, що кричма кричать. А якщо несила взятися, то хай хоча б поновили в новому виданні ПУМу великий шмат його видання 1973 року. Йдеться про непогано й ґрунтовно викладені правила пунктуації, в які я регулярно заглядаю, щоб не забувати й не помилятися. Їх викинуто. Навіщо? Це вже треба какадеміків питати... Олег-літредобг.11:25, 18 лютого 2017 (UTC)Відповісти
До 23:59 14 травня 2017 (UTC) відбуваються вибори трьох представників спільноти до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 9 кандидатів.
Чому ці вибори важливі? Тому що вони стосуються й нас. Саме через ці вибори спільнота може впливати на прийняття рішень Фондом Вікімедіа. Вони дозволяють нам вплинути на те, в якому напрямку розвиватиметься спільнота й Фонд, якою буде стратегія всього руху Вікімедіа. На минулих виборах вперше від спільноти до Ради були обрані не тільки представники Західної Європи та США — це допомогло Фонду мати краще представництво спільноти.
колишній голова правління «Вікімедіа Велика Британія»; організатор тренінгів для правлінь відділень Фонду; адміністратор і автор вибраних статей англ. Вікіпедії
організатор кампаній пожертв для громадських організацій
співзасновник і колишній член правління «Вікімедіа Сербія»; ініціатор AfroCROWD; член Мовного комітету; колишній стюард, колишній бюрократ і чек'юзер серб. ВП
власник малого підприємства, яке зокрема надає сервери та обслуговує веб-сайти Вікімедіа Сербія та AfroCROWD
чинний член Ради; чек'юзер, адміністратор і бюрократ пол. ВП; колишній стюард; був членом Комісії Омбудсменів і головою Комітету з розподілу коштів (FDC); автор книги про етнографію Вікіпедії.
член Ради у 2015; адмін в англійській Вікіпедії; активний дописувач вікіпроєкту Медицина та керівник WikiProject Med Foundation, співзасновник і член правління «Вікімедіа Канада», працює над медичними перекладами
чинний член Ради; бюрократ і адмін іспан. ВП; засновник вікіпроєкту ЛГБТ; організатор конкурсів статей; член-засновник «Вікімедіа Іспанія»; колишній член Комітету приєднання та Комітету індивідуальних грантів.
викладач магістерської програми з цифрових комунікацій, культури і громадянства
31.977, найактивніші — пол. ВП (3.053), рос. ВП (3.033)
розробник, входить до п'ятірки головних авторів коду MediaWiki, розробник графів для Вікіпедії; колишній працівник Фонду; виступав з доповідями про Вікіпедію у Вірменії, Україні, Росії та США
працює в Elastic, розробнику технології з відкритим кодом, на основі якої працює пошук Вікімедіа
На попередніх виборах українська Вікіпедія показала найвищу явку серед великих вікі (25%). Впевнений, що цього року ми можемо показати не гірший результат, щоб нашу думку знову почули.
Олег-літред Доброго дня! Не знаю чи є у вас зараз час та бажання для читання невідомої у нас широкому загалу класики та хочу зробити вам пропозицію. Можливо у вас виникне бажання прочитати класичний роман шведського письменника Класа Лундіна[sv] "Оксиген та Аромазія" http://runeberg.org/oxygen/. Тут він у повному обсязі, розбитий на розділи. А потім у разі цікавості може вам захочеться перекласти його українською та познайомити з ним і нас рядових громадян-нескандомовних, тим більше прав купувати не треба, це аргумент для видавництв у разі якості твору. У разі вашого схвалення принаймні ідеї щодо читання твору, хочеться почути від вас про якість шведської класики, зокрема в порівнянні автора з відомими нам його сучасниками - Верном, Андре Лорі чи Одоєвським. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:47, 16 травня 2017 (UTC)Відповісти
Добридень! Вибачайте, що забарився з відповіддю. Дякую за пропозицію та побажання, але наразі взятися до читання цієї книжки ніяк не можу. 2 квітня я закінчив переклад однієї книжки й тут же почав другу, яку, згідно з укладеним договором, мушу закінчити до 20 червня. А з цієї дати почнеться робота над тою третьою, яка висить на мені ось уже понад два роки. У ній залишилося перекласти півмільйона машинописних знаків, тож праця (причому напружена, іншої в мене не буває) триватиме десь до листопада-грудня. А далі — як Бог дасть...
Щодо перекладу Класа Лундіна. Знаєте, я ніколи не боявся роботи в шухляду й «шухлядував» майже сорок років. Тепер цього не можу робити, і йдеться не так про гроші (хоча вони й потрібні, бо останнім часом усі мої гонорари йдуть на ліки), як про те, щоб робота не пропала. У моїй шухляді півтора десятка книжок — готових, тільки бери й публікуй. Кому я їх тільки не пропонував, до того ж на якнайвигідніших умовах! Образно кажучи, це в'язні, що чекають виходу на волю. Найдовший тюремний термін триває вже 35 років, і кінця йому поки що не видно. Він може тривати й до безконечности, чого ніяк не скажеш про моє життя... Докладніше про ці речі, веселі й не дуже, побалакаємо віч-на-віч. Сподіваюся, ми ще зустрінемося. На все воля Божа. З пошаною — Олег-літредобг.12:46, 22 травня 2017 (UTC).Відповісти
Олег-літред вітаю ще раз. Дякую за відповідь та побажання, сподіваюся на те, що ваші в'язні совісті врешті-решт вирвуться на волю (хотів спитати, чи ви зверталися до харківських китів "Книжковий клуб сімейного дозвілля" та "Фоліо"), та бажаю міцного здоров'я. А також бажаю, щоб ваші Грушевські вас не вхекали, як сталося з Франком, тож обережніше із замовленнями. Взагалі я вважаю, що вас використовують не за призначенням: унікального рідкого знавця скандинавських мов змушують перекладати з англійської, яку знають до 10 відсотків населення. Натомість навіть найкращі зразки данської та шведської прози залишаються по той бік колючого дроту від української мови та наших читачів.
P.S., довший, ніж це треба. Ще одне божевільне безглуздя: один лише я знаю виключно у самій фантастиці понад 3000 визначних блискучих та непересічних книжок (за відгуками авторитетних критиків), що не були перекладені не лише українською, а й російською (в інших жанрах так само) - та ні - наші видавництва не хочуть перекладати невідомі їм (звісно невідомі, бо російською вони прочитати їх не могли) надзвичайні твори і охопити, як колись "Всесвіт", навіть російськомовну аудиторію. Та беручи приклад з росіян купувати права на переклад рос. та укр. мовами разом. Натомість вони навпаки вперто жаліються, що не можуть перекласти затерті шедеври, неодноразово перекладені російською, бо права в росіян, а потім не менш вперто б'ються за здобуття цих прав за шалені кошти, і врешті-решт жваво кричать "віват" над подинокими перемогами, що приносять радість лише тій купці українців, що російською не читали ці твори принципово замість розширення горизонтів. Замість того, щоб пробути вічно наздоганяти росіян на ішаку російський мотоцикл на вузькій книжковій лісовій стежці, треба просто звернути на поворот у бік хайвею через поле, де море неперекладених шедеврів. Причому неперекладених російською і без прав росіян на переклад українською. Чому не перекладають книги Філіппа Кюрваля 1976-9 років про актуальну тему - майбутнє ЄС, "День сміття" англійця Артура Селлінгса та дилогію "Світвотер" норвежця Кнута Фальдбаккена на фоні ситуації зі Львовом, романи валлійця Пітера Тейта "Любов до Батьківщини та отруйний дощ" та "Той, що оре Хаммаду" франкоканадця Армана Греньє про прагнення незалежності Вельсу та Квебеку, співзвучні до українських, роман "Білий серпень" Джона Боланда чи "Кліматичний синдикат погоди" вчителя Веллса Джорджа Гріффітса у зв'язку з травневим засніжжям та кліматичними змінамим, чудові книжки Нільса Нільсена, Чарльза Харнесса, Жулі Верланже, Мішеля Жьорі, Джона Браннера, Рафаеля Маріна, Р. А. Лаффферті, Вілсона Такера, Ієна Воллеса, Джоанни Расс, Акіра Хорі, Сема Люндвалла, Рю Місуце, Сакьо Комацу, Анхеліки Городішер, Масакі Ямади, П'єра Пело, Хесуса де Арагона, Януша Зайделя, Адама Холланека, Віктор Жвікевича, Зорана Живковича, Чарльза Еріка Мейна, Дейвіда Гая Комптона, Кіта Робертса, Річарда Ромера, Моніки Г'юз, Джорджа Тьорнера, Бертіль Мартенсон, Денніса Ліндбома, Ахмеда Гумаюна, Людвіга Соучека, Ярослава Вейса, Маріко Охара, Маргарет Cент-Клер, Фреда Гойла, Пола Кепона, Крістіана Лер'є, Пауля ван Герка, Рьо Ханмури, Анджея Трепки, Елени Гарро, Карла Амері, Пемели Сарджент, Сьюзет Елджин, Гвінет Джоунз, Реймонда та Денніса Джоунзів, Джона Бойда, Баррі Молзберга, Рене Баржавеля, Черрі Вайлдер, Вольфганга Жешке, Ангели та Карлгайнца Штайнмюллерів, Едмунда Внука-Ліпінського, Едді Бертена, Гербена Геллінги, Жака Стернберга, Фресніса Басбі, Наомі Мітчісон, Даніеля Вальтера, Міхи Ремеча, Кейт Вільгельм, Антоніо де Мачадо, Петера Жолдоша, Гюнтера та Йоганни Браун, Гюнтера Крупката чи врешті-решт французького Саймака Б.Р. Брюсса, що зробив карколомний стрибок від чиновника в уряді Віші, засудженого на смерть до на Марії Сепеш, французького Саймака Б.Р. Брюсса, що зазнав карколомного перетворення від високого чиновника у фашистському уряді Віші, засуджеого на смерть, до найбільшого гуманіста французької НФ, мабуть питання риторичне та треба все одно намагатися втовкмачити нашим видавцям помилковість обраного шляху, бо інакше ми вічно плентатемося на ішаку безмовно дивлячись на мотицикл московитів, незримий слід вихлопів якого зникає десь у небаченій оку далині... Пробачте за словилив. З повагою та найкращими побажаннями.--Yasnodark (обговорення) 14:46, 22 травня 2017 (UTC)Відповісти
Вітаю, друже! Щось та й зроблю. Перш за все треба було б мені закінчити статті, що я почав був і відклав на довжелезне дороблення, зокрема ті про данських письменників. Муляють вони моє вікіпедійне сумління. Колись закінчу. У мене, як завжди, брак часу. Це вже хронічне. Олег-літредобг.23:53, 21 липня 2017 (UTC)Відповісти
Вітаю, дякую! Якщо будете на форумі видавців у Львові не знехтуйте можливістю зустрітися з знаменитим письменником на ім`я Пітер Воттс. І якщо вдасться поспілкуватися з видавцями, як буде нагода згадайте про наявність у вікіпедії Портал:Фантастика та Проект:Фантастика. Зокрема сторінки:
Ну це як вийде, наприклад зустрінете якогось видавця (наприклад Ярослава Мариновича, Івана Малковича, Богдана Будного, Олексія Жупанського), критика (наприклад Михайла Назаренка, Олександра Левченка, Віталія Карацупу чи Володимира Пузія-Аренєва) чи перекладача (наприклад Богдана Стасюка, Ігоря Дубинського чи Олену Любенко), то не забудьте пам`янути незлим тихим словом проект "фантастика" в укрвікі. У координатора якого є пропозиції щодо перекладу та видання книжок, зокрема і тих, що ніколи російською не видавалися, видавалися давно невеликим тиражем, що збільшить потенційну аудиторію читачів чи на які права вже не діють, що зменшить матеріальні видатки на видання. Та участі згаданих осіб щодо певної участі у проекті за бажання. Не лякайтесь від того, що я тут написав та може колись це вам спаде на згадку під час вільної випадкової розмови з кимось. А раптом...--Yasnodark (обговорення) 13:36, 6 серпня 2017 (UTC)Відповісти
Шановний Олег-літред, дякую Вам за участь у Тижні Харківщини! Завдяки Вам з'явилось 2 чудові нові статті. Дозвольте у цей жаркий літній час пригостити Вас віртуальним морозивом . Натхнення й наснаги Вам у подальшій роботі. З повагою, — Шиманськийહાય!13:38, 5 серпня 2017 (UTC)Відповісти
Щиро дякую. Сподіваюся, що так воно й буде. "Не лелій ані мрій, ані згадок, // Загуби своїм прикрощам лік. // Щастя треба — на всякий випадок. // Сили треба — на цілий вік". Олег-літредобг.10:01, 23 серпня 2017 (UTC)Відповісти
Вітаю, друже! Вже зареєструвався. Дякую за ґрунтовну підготовку місячника. Щось зроблю, принаймні спробую дати лад отим данцям, що досі хомутом мені висять і сумління гризуть. Олег-літредобг.17:33, 28 серпня 2017 (UTC)Відповісти
пане Олеже Дякую за Другаля та початок статті про шведа, яку маю надію з часом завершете, та я найбільше сподіваюся, що все ж у першу чергу ви, за появи часу, займетесь двома тими великими данцями - особливо одним з 200 найбільших фантастів світу Нільсеном, а також згаданим нижче Медсеном, з яким ситуація менш критична: там у крайньому випадку можна буде і обмежитись прибиранням неперекладеного тексту, якщо часу не буде на до переклад. Хоча в це не хочеться вірити. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 14:13, 23 жовтня 2017 (UTC)Відповісти
Друже любий, нема за що дякувати. Ці статті (і не тільки вони) віддавна мене гризуть. Неодмінно доведу їх до ладу. Якби моя воля, то я день і ніч сидів би у Вікіпедії. На жаль, нема змоги. Олег-літредобг.14:27, 23 жовтня 2017 (UTC).Відповісти
пане Олеже вдячний також за шведа, як би не вимовлялося його прізвище, та Внука-Липинського та мені все ж здається, що спершу було б доцільно щось зробити Нільсена і за можливістю добити, щоб не вони не гризли. А то тепер ще один гризун намалювався - Голланек, що має йти попереду Медсена, дуже сподіваюся, що викраєте час бодай на Нільсена та Голланека. Бо з ними ситуація критично кричуща, а обидва є знаковими постатями у фантастиці своїх країн і не лише. Пропоную вихід, щоб не надто напружуватись одне речення на добу чи 7 речень раз на тиждень про Нільсена - як то кажуть крапля камінь точить і все ж не так обтяжливо для часу у вашому напруженому графіці та неюнацькому віці. І так за 2-3 місяці стаття набуде певного вигляду та рівня. Бо інших знавців данської - не знайти. Пробачте за докучливість. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 16:46, 28 листопада 2017 (UTC).Відповісти
Олег-літред, вітаю знову! Планую поступово провести анкетування серед шанувальників фантастики з метою визначення найкращих фантастичних романів на думку вікіпедистів. Не знаю, чи ви знайдете час, проте можливо для власної розваги чи розради вам сподобається створити і свій варіант переліку. Хотілося, щоб у вільний час ви також подумали і поступово створили (якщо подобається ідея) якомога список з 50 (чи менший у разі наявності прочитаного недобору) найкращих жанрових романів різних авторів незалежно від мови творів (бажано: 1 автор - 1 роман), особисто прочитаних вами. До списку можна включати усі романи, що містять фантастичні елементи — науково-фантастичні, фентезійні та казково-фантастичні, фантастико-жахливі та містичні, альтернативно-історичні тощо. Місце роману у списку має відповідати якості твору та вашому враженню, отриманного від нього. 1-й роман у списку буде оцінено у 50 балів, останній - в 1 бал. А коли назбирається достатньо анкетантів - зсумуємо кількість балів і отримаємо список з 100 найкращих романів. Сподіваюсь на вашу згоду і що у вас назбирається 50 прочитаних романів та знайдеться час та бажання.---Yasnodark (обговорення) 14:17, 2 грудня 2017 (UTC)Відповісти
Пропоную у випадку згоди наступний приклад оформлення переліку:
Тиждень передбачає заповнення прогалин та підняття загального рівня Української версії Вікіпедії завдяки створенню статей в 34 і більше інтервікі посилань, яких не має в УкрВікі. Будемо раді Вас бачити серед учасників. Приєднуйтесь!
Вітаю, Олег-літред. Допоможіть, будь ласка, з перекладом цитати для статті «Хлопці Анансі», бо в мене виходить геть кострубато. Ось оригінал: "My new novel is a scary, funny sort of story, which isn't exactly a thriller, and isn't really horror, and doesn't quite qualify as a ghost story (although it has at least one ghost in it), or a romantic comedy (although there are several romances in there, and it's certainly a comedy, except for the scary bits). If you have to classify it, it's probably a magical-horror-thriller-ghost-romantic-comedy-family-epic, although that leaves out the detective bits and much of the food." Наперед дякую за відповідь.--Andrew-CHRom (обговорення) 16:47, 31 жовтня 2017 (UTC)Відповісти
Добрий вечір, Андрію. Вибачайте, що пізно відповідаю. Справді, текст не дуже простий. Тут може бути чимало варіянтів перекладу. Подаю свій, не претендуючи на дослівність.
Мій новий роман — це моторошний та потішний різновид оповіді, не зовсім трилер і не достеменний твір із жанру жахіть; його не дуже-то й можна кваліфікувати як роман про привидів (хоча в ньому є принаймні один привид) або як романтичну комедію (хоча там є кілька романтичних моментів; хоча це, безумовно, комедія, якщо не брати до уваги жахітливих уривків). Якщо вже класифікувати його, то це, мабуть, магічний, жахітливий, трилерний, примарний, романтичний, комедійний, родинний епос, хоча таке означення й не охоплює елементів детективу й багато чого з поживи для читача (духовної поживи).Олег-літредобг.17:58, 6 листопада 2017 (UTC)Відповісти
Добрий вечір! Дякую, я нею вже скористався. Щодо п'ятдесяти авторів — мабуть, не потягну. Мало прочитав, та й те навряд чи розкладу по поличках. Тут я не компетентний. Олег-літредобг.14:37, 29 грудня 2017 (UTC)Відповісти
Олег-літред зрозумів, щодо пропозиції, то 50 романів - це верхня межа і є її досягнення не є обов'язковим критерієм, книги того самого автора теж можна згадувати. Тож буду дуже вдячний за ваш варіант переліку, він дуже допоможе репрезентативності узагальненого списку . Скільки згадаєте - стільки і буде. Підходять усі твори обсягом більше 100 сторінок стандартного формату А5 та радянського шрифту. Буде 27 книг - гаразд, буде 35 - ще краще. Розташовуйте у списку за вашим залишковим враженням, вибір кожного окремого користувача буде звісно суб'єктивним (і повірте ваш - найгіршим не буде) та чим більше буде респондендентів - тим зростатиме об'єктивність об'єднаного списку романів.
Якщо ви згодні, достатньо створити на цю сторінку і поступово формувати ваш варіант аналогічно до 1 чи 2. Скільки достойних романів згадаєте - стільки і буде. З повагою. І вітаю зі святами!--)--Yasnodark (обговорення) 15:12, 29 грудня 2017 (UTC)Відповісти
Вітаю. Переклад такий: «Дякую Тобі за складену пропозицію, але я з неї скористаюся». Здається, в оригіналі випущено заперечення «nie». Щодо решти. Видавництва орієнтуються передусім на попит. Усе залежить від того, наскільки відомий і розрекламований автор. Тому «Каллокаїн» продається гірше, ніж твори Лавкрафта. Ось недавно я переклав збірку оповідань Френсіса Скотта Фіцджеральда — безнадійну графоманію, а ця книжка матиме кращий збут, ніж мій переклад видатних творів Амброуза Бірса…
Список романів я помалу складаю. Невдовзі скину Вам.
Я так і гадав, що певно з тією фразою не все гаразд.
У тому то і справа, що попит формується вже прочитаним (через що Сімака чи Желязни будуть краще купувати ніж Браннера чи Лафферті), з іншого боку найкращі російські серії перекладної фантастики, що презентували нових авторів "Золотая биб-ка фантастики", "Классика мировой фантастики", и последняя "Сны разума" мали не менший успіх, потому что першу книгу нової серії улюбленого жанру купують завжди добре, а далі дивляться на якість твору. І якщо нові автори будуть такої ж якості як Сімак чи Желязни, то їх купуватимуть краще за тих, бо аудиторія буде втричі більшої. Так було з перекладами Гаррі Поттера, що виходили раніше за російські та були більш якісними. Чого видавці такого не розуміють - незрозуміло. Бо як люди можуть замовляти те, чого не читали. Видавець повинен сам запропонувати якісне та нечитане і тоді читачі потягнуться: як україномовні, так і російськомовні. От хіба за сучасного безгрошів'я та нестачі місця я собі можу купувати те, що читав чи навіть те, що в мене є бодай іншою мовою. А що казати про менш патріотичних несвідомих зросійщених громадян, які взагалі російськомовний текст сприймають набагато легше. Інша справа - неперекладена новинка.
Ось приклади тез потенційної аудиторії:
Кларк: "Друзі, у мене проблема.В буденному житті я повністю україномовний, але книжки з тих бородатих часів звик читати російською. Настільки звик, що українською читати не можу — просто не сприймаю інформацію (намагався читати в електронці).
Ринок і так сформований — адже де-факто всі читають російською. Аби не плентатися в хвості російських видавництв, українським потрібно оперативно видавати нову західну фантастику, яка ще не встигла побачити світ в російському перекладі.
Але оскільки новинки західної фантастики виходять друком в російських видавництвах значно оперативніше й у значно більшому обсязі, аніж в українських, то й аудиторія читає здебільшого російськомовні версії. Я, наприклад, залюбки й охоче прочитав би українською Корі, Леккі, Макдевіта, Маклеллана, Рейнольдса і т.д., якби така змога була. Але, як і багато-багато інших читачів в Україні, я читаю все це російською за відсутністю українського перекладу."
Verdi1: "Видання українською класики фантастики — це, зрозуміло, добре, але чи видають українською сучасну фантастику, нову, яка російською ще не виходила?" https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page50
А вони вперто видають слідом за московитами. Це так як з якісною українською музикою раніше на радіо, "не формат". А спробуйте поставте, ні пробувати не про наших володарів перснів, шампанського пити і журавлів ловити не хочуть, тримаються за синиць як за останню краюху хліба в часи голодомору.
До речі, Фіцжеральда купували краще саме за принципом другої книжки. Сподобалася одна з 2 найвідоміших, купили й цю. Та чи куплять третю?..
Знаєте, мати вікі-статті й переклади книжок, яких не мають росіяни, — це важливо й добре. Але значно важливіше й краще писати вікі-статті й переклади книжок, які є всіма мовами, крім української. Це моя думка. Якщо наші вікі-статті та переклади кращі, ніж російські відповідники, тоді українці й читатимуть рідною мовою, попри те, що такий матеріял уже є російською. Он скільки моїх статей скопіювали росіяни, в багатьох випадках перекриваючи свої вже написані статті моїми, кращими. Он Генрік Мейнандер висловив побажання жінці, яка мала перекласти російською мовою його «Фінляндію-1944», щоб узяла за зразок мій переклад. Дайте мені, будь ласка, файл, щоб я міг туди скинути неймовірно поганий російський переклад твору відомого на весь світ письменника, оригінал цього твору й мій переклад, який я досі вважаю найкращою річчю у своєму доробку. Ба, літературний редактор (з дозволу сказати! такі дубові неуки, глухі до мови, мені ще не траплялися!) обкакав ріденьким лайном цю роботу, і тепер я домагаюсь у видавця, щоб випустив у світ додаткову — необкакану версію, хоча б 500 примірників. Ось прочитайте — й поділіться зі мною своєю думкою. Олег-літредобг.19:58, 17 січня 2018 (UTC)Відповісти
Олег-літред На жаль, віддаю перевагу паперовим книгам, не люблю читати з екрану, хіба що по діагоналі. Та й часу зараз на електронні книжки нема та й вистачить з мене компа у вікі. Я он два цікаві романи закинув, яких нема на папері, ніяк не повернуся до їх читання. Тож можливо потім. На мені ще підсумки місячника висять, а я ще це опитування затіяв. І незабаром - Олімпіада. Не кажучи про все інше, не скажу, що тема мені не є цікавою, хоча про автора від вас дізнався, проте просто не на часі. Та й куди скидати і як скидати текст, треба ще додуматись. Тож поки пробачте, зараз не до цього, щоб ще над цим гадати. Навесні над цим поміркую, а наразі поки пробачте, вже дуже не люблю я читати з екрану монітора, навіть нехудожку, яку необов'язково читати від і до. Хоча вірю, що ваш український переклад, є справді кращим за російський і що редактор здатен його спаскудити.
Принаймні спробуйте наступного разу розпочати співробітництво з Клуб сімейного дозвілля: величезні тиражі, масштабна мережа, більш-менш доступні ціни на книжки і відповідно до цього ваші переклади матимуть значно ширші обрії поширення. Мені здаєте варто спробувати, бо у західноукраїнських видавництвах певен забагато народу вважають себе блискучим мовознавцем, а на сході можливо будуть більш рахуватися з вами як з яскравим представником мовного осередку українства. Хоча, і невідомо, що за люди ними керують. Та принаймні там бодай записують пропозиції потенційних читачів, причому навіть не від членів Клубу, чого не скажеш про усіляких керівників та свити "Жупанських", "Богданів" та "Комубуків", у яких телефони записані як контакти лише для галочки чи для своїх, що їх забули, а не для читачів, а як зателефонуєш — у нас плани розписані на роки, на ваші пропозиції нам глибоко начхати, якщо вам так кортить, то скиньте нам на сайт, може за років за десять хтось від нудьги туди гляне, так само їм глибоко пофіг, що завсідники соцмереж та читачі паперових книг (й прибічники прямого телефонного зв'язку) - це дві різні, практично недотичні паралельні категорії людей. Не кажучи вже, що у половини українців взагалі нема доступу до інтернету. Часто саме в тієї половини, що відвідує книгарні та бібліотеки (Та слово маркетинг чи прагнення до розширення аудиторії їм не знайоме, а от "Книжковий клуб" має тиражі через доступність та різноманітність підходів: і книга поштоюб, і в інтернеті, і у мережі книгарень, і телефонний контакт з читачем, принаймні принаймні так здається). Орієнтуються на продажі в інших країнах та на власні смаки, перекладачів шукають серед знайомих замість того, що проводити конкурси та тренінги серед студентів та викладачів десятків філфаків та журфаків вишів. Пробачте за емоційний вилив.--Yasnodark (обговорення) 17:58, 19 січня 2018 (UTC)Відповісти
Щодо мене Ви трохи не в курсі справи. Для КСД я перекладаю ось уже четверту книжку (перед нею були "Маг" Джона Фаулза, "Кінець роману" Ґрема Ґріна і "Я віддав би життя за тебе" Френсіса Скотта Фіцджеральда. Для "Богдана" -- "Щось лихе насуває" Рея Бредбері. Для Жупанського -- "Пісню Соломона" Тоні Моррісон, "Світло в серпні" Вільяма Фолкнера, "Воїнів Карла ХІІ" Вернера фон Гейденстама, "Імператора всіх хвороб" Сіддгартхи Мукерджі, "Каллокаїн" Карін Боє і "Зібрання творів" Амброуза Бірса. Усі ці видавництва відкриті для спілкування й підтримують його, але всі вони (і не тільки вони) керуються девізом "Кожний Іван має свій план". Деякі мої переклади лежать уже понад тридцять років, і я не можу їх спихнути. З тих книжок, що я пропонував різним видавництвам, надруковано (по длуґіх і цєнжкіх цєрпєнях, як ото кажуть поляки) тільки сім. Залишається ще п'ятнадцять не опублікованих (і навряд чи хтось їх опублікує). Се ля ві, друже. Такі реалії. Олег-літредобг.12:13, 24 січня 2018 (UTC)Відповісти
<sn style="color:blue">Олег-літредДякую за відповідь, за прокол щодо КСД визнаю та вибачаюсь, можливо тоді вам варто запропонувати їм чи іншим якісь книги, які б ви хотіли перекласти, приміром з тих же неперекладанців та з вище наведеною аргументацією, бо мені здається, що все ж більше користі від перекладів неперекладеного російською. Керівник "Громадського радіо" Андрій Куликов та багато інших відомих людей теж з цим згодні. Бо перекладені російською перли, завжди встигнемо перекласти, проте хоч десь випередимо їх. Тим більше, приміром ви, не цураєтесь фантастики на відміну від інших сивочолих майстрів перекладу старої школи, та й пропозиції ще неперекдаденого все ж є кращими за пропозиції зпідшухлядного, бо на останні ви вже витратили час і ваш напор може відлякати видавця, на відміну від аргументованої пропозиції ще неперекладеного. Хоча можливо я помиляюся, бо схоже всі ці видавці — дивозаплановані. Просто на фантастику попит в Україні зараз чи не найбільший, а на невидану російською — буде вдвічі більшим. До речі, "по длуґіх і цєнжкіх цєрпєнях" - для мене залишилося абеткою Морзе.--Yasnodark (обговорення) 14:34, 31 січня 2018 (UTC)Відповісти
Доброго дня Олег-літред пробачте за зайву попередню писанину, можете не звертати увагу, а як щодо вашого варіанту списку найкращих? "невдовзі" ще не настало, щоб створити цю сторінку з тим що є. А доповнювати можна згодом.--Yasnodark (обговорення) 14:39, 4 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Ви не відповіли на моє питання про причину перейменування. Я не просто так відкинув редагування. Скопіював останню версію для того, щоб поновити правильну назву, яка ніяк не поновлюється. І вставив цю останню версію. Жодна з Ваших вельми численних правок не пропала, я зробив одну тільки правку - викинув слово "було". Тепер неможливо перейменувати статтю. Спробую ще раз анулювати. Може, вдасться. Якщо ні, доведеться звернутися по допомогу. Олег-літредобг.04:47, 14 січня 2018 (UTC)Відповісти
Взаємно, друже! Веселих свят! Дякую за поздоровлення. Я оце написав статтю про одного унікума й думаю подати відповідну цікавинку. Зробив це не тільки задля цікавинки як такої. Він (поряд із іншими корифеями детективів) разом із Северським -- мій улюбленець серед польських авторів, що писали в цьому жанрі. Олег-літредобг.19:46, 15 січня 2018 (UTC)Відповісти
До 31 березня 2018 року в україномовному розділі Вікіпедії триватиме конкурс статей «Скандинавська весна». Мета — написання нових та покращення вже наявних статей про країни Скандинавії, про географію, культуру, науку, історію, суспільне життя тощо. Ознайомтесь з запропонованим списком статей до створення та покращення і, якщо знайдете щось для себе, — долучайтесь! Більше інформації про конкурс тут --Anntinomyобг10:15, 8 березня 2018 (UTC)Відповісти
Олег-літред вітаю та приєднуююсь, можливо ви могли б створити кілька статей з фантастики^
Вітаю. Мабуть, приєднаюся. Але напишу про норвежців. До речі, я написав листа дочці фантаста Бер'є Круни з проханням дати біографічні дані її батька. Досі жду відповіді. Мабуть, не діждуся. Олег-літредобг.22:19, 10 березня 2018 (UTC)Відповісти
вітаю та дякую за попередню згоду! Ось троє найвідоміших норвежців:
Добридень. Мабуть, працюватиму у Вікіпедії тільки зрідка, та й то переважно над зачищенням давніх гріхів і над написанням статей, на які йде мінімум роботи. Донедавна я носився зі СВОЇМИ проєктами, до яких усе не доходили руки, та й навряд чи дійдуть. Гострішає брак часу, падає продуктивність праці, й здоров'я почало капітально підводити. Олег-літредобг.07:33, 15 травня 2018 (UTC)Відповісти
Олег-літред вітаю та бажаю зміцнення здоров'я, мені здається вам не треба братися за усі пропозиції видавництв на переклади (краще зоредитися на тих мовах, з яких ніхто окрім вас та кількох осіб не перекладе, бо саме ви один з тих, хто збагачує багаж наших перкладів зі скандинавських мов), що пропонують, адже тихіше їдеш — далі будеш. Бігти спринтом на марафонську дистанцію не варто, більше встигнете, якщо більше проживете, а більше проживете — якщо терміни здачі купи замовлених перекладів вас не підганятимуть у спину. Звісно гроші з повітря не беруться, проте можливо вам треба розбавляти заробіток якимись семінарами для початківців, запроноувати це видавництвам чи кафедрам філваків, або редагуванням чужих перекладів, зокрема тих саме первинно навчених вами чи іншими початківців.
Щодо вікіпедії - прикро, можливо треба змінити ставлення до статей тут як не до чергового навантаження, а як до розваги та відпочинку, та це звісно - як вийде. Дивіться по силах.
Взагалі бережіть себе та навчиться відмовляти замовникам, якщо вам казатимуть "якщо не ви, то хто". Письменник-перекладач Іван Франко та актор Андрій Краско - так і не начилися і життям поплатися, а їх сучасники зробили більше, бо у більш співмірному з їх силами темпі. Побажаю розраховувати сили і не гнатися за кількома журавлями одночасно. А то видавці з вас вичавлять сили передчасно. тож раджу рухатись у бік збільшення перекладацького доробку тихою самою, у вашому віці гіперлупом ставати не безпечно. Тоді і в здоров'я буде більше шансів поліпшитися. З повагою, найкращими поббажаннями та надією на довге й продуктивне творче життя.--Yasnodark (обговорення) 13:36, 15 травня 2018 (UTC)Відповісти
P.S. дуже був би вам вдячний за створення вашого варіанту найкращих фантастичних романів цій сторінці. Можна без жодного оформлення, у відомих книг навіть авторів можете не зазначати. Щоб зайвий час не витрачати. Просто хотілося б мати варіант і від такої людини, я дооформлю сам. Скільки згадаєте достойних творів - стільки й буде, часу вистачить на 20 романів - і то добре.--Yasnodark (обговорення) 13:43, 15 травня 2018 (UTC)Відповісти
Добрий вечір! Ось я й підредагував текст. Зробив би це краще, якби прочитав саму книжку. Тепер Вам треба зробити самотужки таке:
Дати поправне означення офісу у виразі «в офісі у сфері фінансів».
«У п'ятницю, — сказав Ричард, — я мав роботу в одній з найкращих фінансово-аналітичних компаній Лондона»
Виправити вираз «на новому Плавучому ринку». Чому «новому»?
Бо місце проведення ринку весь час змінюється, тому його й називають плавучим.
У Річардовій квартирі гостював тільки Маркіз? Якщо з ним була Мисливиця, то треба зробити відповідні правки.
Мисливиця долучилася до них згодом, на Павучому ринку.
Змінити вираз «об'єднати Долішній Лондон». Що значить «об'єднати»? Згуртувати?
— Я балакав з твоїм батьком, Дуері, — продовжував ангел. — Він переймався майбутнім Долішнього. Хотів об'єднати Спідній Лондон, усунути розподіл на феоди й землі — може навіть укласти якийсь союз із Горішнім Лондоном. Я сказав, що допоміг би йому, якби він допоміг мені. Тоді я описав йому природу помочі, якої від нього хотів, а він посміявся з мене. — Ангел повторив ці слова, неначе й досі не міг повірити в сказане. — Посміявся. З мене.
Видалити всю зайвину — повтори, що є в цій статті.
Добрий вечір! Дякую Вам за редагування. Обов'язково найближчим часом врахую Ваші зауваги. Захистив сьогодні магістерську роботу і щось так сумно стало, що навіть не маю бажання щось писати до Вікіпедії.--Andrew-CHRom (обговорення) 17:37, 26 червня 2018 (UTC)Відповісти
Олег-літред вітаю, розпочалася реєстрація щодо участі у місячнику фантастики, що стартує у вересні, для участі в тематичнику фантастики запрошую зареєструватися на сторінці. Сподіваюся, що ви все ж знайдете прогалину у вашому щільному графіку з цього переліку:
Доброго дня! Дякуємо за участь у місячнику! Ініціатор місячника, користувач Yasnodark, звернувся до ГО «Вікімедіа Україна» з проханням відзначити найактивніших учасників та учасниць акції. На жаль, йому не вдалося підвести підсумки раніше, тому ми тільки зараз розсилаємо форму для збору даних від Вас. Вікіпоштою Вам надіслала форму для заповнення, щоб ми могли передати чи переслати Вам сувеніри--VikaIvankiv (WMUA) (обговорення) 15:02, 7 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Шановний дописувачу української Вікіпедії Олег-літред!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2019, присвяченого 15-річчю української Вікіпедії!
Протягом п'яти днів (26—30 січня 2019) сотні дописувачів створюватимуть нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії десятки або навіть сотні нових статей, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статтею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей. Вони проводяться по всій Україні від Ужгорода до Старобільська, тож, можливо, якась із цих зустрічей саме у вашому місті чи селищі? У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі!
Привіт! До 30 квітня у Вікіпедії проходить місячник 10000 необхідних статей — вікітолока зі створення та покращення статей із обов'язкових 10000. Ви зробили понад 300 редагувань у цих статтях, може цей захід Вас зацікавить? Тут можна ознайомитися із переліком пропозицій: статей до створення та поліпшення. Дуже хотілося б підвищити якість статей українською, тому щиро запрошуємо приєднатися до цієї ініціативи! --アンタナナ22:35, 4 березня 2019 (UTC)Відповісти
Доброго дня! Завтра починається тематичний тиждень Швеції, який триватиме до 30 червня. Колись ви брали участь у Місяці Швеції — можливо, вам було б цікаво долучитися і до цього тематичного тижня.
В рамках тижня можна писати на будь-які теми, пов'язані із Швецією. Для активних учасників тижня передбачені сувеніри від Посольства Швеції в Україні та ГО «Вікімедіа Україна», а для найактивніших — окремі призи і запрошення на нагородження в Посольстві у Києві. Запрошую вас долучатися! --Aced11:16, 5 червня 2019 (UTC)Відповісти
Олег-літред вітаю, вже розпочалася реєстрація щодо участі на цьогорічну фантастичну осінь, що стартує офіційно 20 вересня, проте розпочинати можна вже зараз, для участі в тематичнику запрошую зареєструватися на сторінці. Щиро сподіваюся, що з вами все гаразд і що іноді будете поветратися і до вікі.--Yasnodark (обговорення) 12:44, 4 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю. Дякую за запрошення, але найближчим часом я нічого нового не писатиму. Мушу довести до пуття всі мої статті, які цього вимагають. Треба завжди залишати після себе порядок і лад. Такий закон життя. Олег-літредобг.00:21, 10 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Олег-літред Дякую за відповідь, прикро, бажаю вам міцного здоров'я та чергових перекладів. До речі, хотів спитати, чи працюєте ви зараз над новими та якщо так - якими саме? Бо стаття про вас теж достатньо давно оновлювалася в цьому плані. На жаль вашу статтю про вашу колегу відстояти тут за вашої відсутності не вдалося, тож можливо ви подасте її згодом на відновлення, бо мені особа видається очевидно значимою, а причини її вилучення надуманими.--Yasnodark (обговорення) 15:28, 11 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Дякую за побажання. У статтю про мене (спасибі завзятим видалянтам-ампутаторам за те, що досі її не видалили) я вже вніс відповідні зміни. Поки що я нічого не перекладаю. Редагую доволі товстеньку книжку, яку написала моя мама. Це забарна справа. Щодо статті про мою колегу. Знаю приводи і причини цього, як на мене, ганебного видалення. Знаю також, чому вибрано саме цю колегу. Від такого вибору ганьба ще більша. На поновлення, звичайно ж, подам. Але не зараз. Почекаю: може, в когось із тих заповзятливців раптом та й сумління прокинеться і той хтось сам візьметься поновити. Я завжди був невиправним оптимістом. Олег-літредобг.14:02, 13 вересня 2019 (UTC)Відповісти
@Yasnodark: Вітаю Вас навзаєм. Моє редагування триває. Фактично я не редагую, а пишу майже наново. Закінчу — знову візьмуся до літературних перекладів. Нові статті писатиму ТІЛЬКИ ТОДІ, коли доведу до пуття всі свої вікі-недоробки й побачу поновленою свою несправедливо видалену статтю. Олег-літредобг.10:55, 20 січня 2020 (UTC)Відповісти
Тоді побажаю вам якомога скорішого завершення й повернення до літперекладів, і побажаю вам загітувати когось з видавців купити права на Нільса Нільсена, Пера Єршильда, Кнуда Люндберґа, Cема Люндвалла, Свена Гольма чи Андерса Боделсена. Бо наші перекладають лише те, що перекладено російською. З Оксаною Смерек ви раптом не знайомі може її ціавтори також зацікавлять для перекладу? Боодин Нільсен чого вартий... Прикро що данський Бердник таксамо зневажений усвітіяк і наш. А якби посольства цим переймалися можнабуло перекладати за обміном. А нобелівсько-шведською з нашої взагалі не перекладають, а потім ще дивуємося. От кажуть про Шевчука чи Винничука, а хто їх переклав?--Yasnodark (обговорення) 14:17, 21 січня 2020 (UTC)Відповісти
P. S. А чому "Льоне Кобербьоль", а не "Лене Кобербель"? Lene — це завжди Лене. Правило умляутів завжди актуальне. Якщо росіяни пишуть "Кобербёль", то на здоров'ячко. Але ми МУСИМО передавати умляутоване "о" тільки як "е". Не інакше. Ось послухайте, як воно звучить. Олег-літредобг.11:09, 20 січня 2020 (UTC)Відповісти
Тут я завжди за фонетичну транскрипцію від оригінальних мовців, на жаль наші часто погано слухають і так само відтворюють так само. Звуть схоже її Ліне, а от щодо прізвища я вперто за Кобербьоль. І росіяни тут ні до чого. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 14:17, 21 січня 2020 (UTC)Відповісти
@Yasnodark: Добридень. Я так і не знайшов останнього Вашого допису. Тож прошу поміщати кожний свій допис не посередині файлу, а таки в його кінці, під відповідним заголовком. Бо інакше постає плутанина й безлад. Про умляути побалакаємо згодом. Таки доведеться побалакати й довести, що у Вас хибний підхід. На все свій час. Олег-літредобг.13:24, 24 січня 2020 (UTC)Відповісти
Так тут буде довга вперта розмова (тож краще на неї не витрачати часу), проте якщо знайдете відео інтерв'ю цієї конкретної авторки з вказанням хвилини, де чітко чутно вимова прізвища нею чи за її присутності - я залюбки послухаю (нервів буде менше - користі більше). Бо в цьому випадку мені не пощастило.--Yasnodark (обговорення) 13:52, 24 січня 2020 (UTC)Відповісти
Першу частину допису продублюю тут в розширеному варіанті (хоча особливо надважливого там нема):
З Оксаною Смерек, до речі, ви раптом не знайомі? Може її ці автори також зацікавлять для перекладу? Бо один Нільсен чого вартий... Прикро що данський Бердник таксамо зневажений усвітіяк і наш. А якби посольства цим переймалися можнабуло перекладати за обміном. А нобелівсько-шведською з нашої взагалі не перекладають, а потім ще дивуємося. От кажуть про Шевчука чи Винничука, а хто їх переклав?--Yasnodark (обговорення) 14:17, 21 січня 2020 (UTC)Відповісти
Щодо Оксани Смерек і самого мене. Якби я міг якось впливати на видавців, то в мене в шухляді не лежали б тринадцять (!) досі не опублікованих книжок. Знали б Ви, скільки часу й нервів коштувало мені знайти видавництво, яке нарешті зацікавилося моєю книжкою «Пісня Соломона», і запустити свій перекладацький конвеєр, який досі сунеться. Так що самі пишіть видавцям і побачите, як воно на ділі. Якщо знайдете охочого надрукувати той чи інший переклад, тоді вже звертайтеся до перекладачів.
Олег-літред Щодо вимови ваше друге посилання також українське, мене ж цікавить вимова виключно самої авторки чи за її присутності данською чи принаймні англійською. Як вимовляють українські філологи мене слабо цікавить.--Yasnodark (обговорення) 15:03, 24 січня 2020 (UTC)Відповісти
Може не через те, що з України, а через те, що ви для них незнайомець.
Я сам принципово соцмережами та елпоштою не користуюся, дійсно серед видавців багато тугих панів, телефонні дзвінки видавцям мало що давали (єдиний поки результативний приклад, років 6 тому редактор вид-ва "Богдан" записав нечувано багато творів фантастики - з півтора десятка, хоча тоді і казав, що перспективи жодної і от минулого року видали Баржавеля, роман, що ніколи не видавався російською, про автора навіть на фантлабі ще статті нема, та як на зло я загубив десь правильний телефон, а коли почався книжковий бум - знайшов лише якісь не ті номери - де відповідали з магазину). Хоча вікіпедію видавці схоже читають.
А з не ваших шухляд нікому не пропонували перекладати скандинавських фантастів? Бо все ж таки ви - людина не з вулиці, а про знайомство з Оксаною Смерек ви не відповіли? Може вона більш активна і готова освоювати нові горизонти? Я не знаю, якого вона віку...--Yasnodark (обговорення) 15:03, 24 січня 2020 (UTC)Відповісти
Є цікава енциклопедія Сем Люндвалл● "Наукова фантастика: від заснування до сьогодення" [Science Fiction: fran beginnelsen till vara dagar] (швед. 1969; доп.англ. 1971 - "Наукова фантастика: про що це все" [Science Fiction: What It's All About]) ; фантастика: ілюстрована історія" [Science Fiction: An Illustrated History] (англ. 1974).--Yasnodark (обговорення) 15:03, 24 січня 2020 (UTC)Відповісти
Останнє: може варто спробувати перекладати канадців? Там 50 відсотків витрат сплачує Канада... Видавців це може спокусити, щоб дати замовлення (хоча у вашому старому шухлядному способі - теж є свій плюс - ніхто тисне з термінами, проте звісно зараз вам не до таких ризикованих варіантів).--Yasnodark (обговорення) 15:06, 24 січня 2020 (UTC)Відповісти
Привіт! На сторінці користувача у вас є шаблон {{Помічник новачкам}}, тож я подумала, що вам буде цікаво.
Планується (я писала про це у Кнайпі (пропозиції)) увімкнути в уквікі нову функцію під назвою «Домашня сторінка новачка»: свіжозареєстрований користувач матиме власну «домашню», де будуть підказки про те, що можна зробити, і, що головне — згадуватиметься персональний наставник. Таким чином, новачок могтиме звернутися із запитанням не в знеособлену кнайпу (про яку ще якось треба дізнатися), а до конкретної людини, яка зголосилася допомагати.
Система випадково присвоюватиме новачкам когось зі списку тих, хто додав своє ім'я на цій сторінці: Вікіпедія:Кнайпа (допомога)/Наставники.
Якщо вас і далі цікавить допомагати новачкам, будь ласка, додайте своє ім'я користувача на цій сторінці.
Дякую! -- Ата(обг.)18:12, 11 жовтня 2019 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:00001 Михайло Барабаш.JPG. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『Gouseru』Обг.21:42, 11 червня 2020 (UTC)Відповісти
@AlexKozur: Це фото надіслав мені сам Михайло Барабаш. Воно з його родинного архіву. Фотографувала Анастасія Шестопалова — донька Михайла Барабаша. Це я вказав, завантажуючи файл. Які саме докази дозволу я маю навести? Таблицю, оформлену від імени Анастасії Шестопалової? Так там же треба контактні дані вказати. А саме? Номер телефону? Номер електронної пошти? Це ж конфіденційні дані. Які ще можуть бути? Олег-літредобг.11:38, 12 червня 2020 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Dawydiw.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Andriy.v (обговорення) 07:55, 29 жовтня 2020 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Kaniv1.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Andriy.v (обговорення) 07:56, 29 жовтня 2020 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Szewczenko Tbilisi.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Andriy.v (обговорення) 07:57, 29 жовтня 2020 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Morynci.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Andriy.v (обговорення) 07:58, 29 жовтня 2020 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Szewczenko Brody.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Andriy.v (обговорення) 07:59, 29 жовтня 2020 (UTC)Відповісти
@Користувач:91.197.junr3170 Добридень! Дякую за повідомлення. Знаєте, востаннє я бачився з Володимиром Андрійовичем кілька днів перед написанням статті, і ми умовились: якщо в нього будуть якісь зауваги до тексту, то він дасть мені знати. Зауваг не було. Якщо є неточності, то попрошу Вас виправити їх. Спробую з'ясувати дату смерти в моїх сокальських знайомих. Сам я, на жаль, дуже рідко буваю в Сокалі. Олег-літредобг.08:02, 13 листопада 2020 (UTC)Відповісти
Доброго дня. Помітив, що ви створюєте сторінки обговорення, і вставляєте посилання на Статистику відвідувань. Проте для цього є відповідна кнопка у меню зліва, так що думаю це зайве. --Kanzat (обговорення) 10:07, 30 листопада 2020 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файли, список яких вказаний нижче. Однак на сторінці опису файлів немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даних файлів, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлів, тобто дати посилання на сайти (або інші джерела), з яких ви взяли ці файли, а також умови використання файлів із вказаних сайтів.
На сторінці опису файлів завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковані ці праці. Якщо ви є їх автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файли під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажені вами файли із сервера.
Нема за що. Я виправив і переклав цитату. Маю зауваги до тексту статті.
1. Вважаю правки «був співавтор» → «був співавтором» і «дальший» → «подальший» неслушними, але не наполягаю на своєму. Хай буде по-Вашому.
2. Погано з посиланнями. Тиснеш у тексті — вискакують джерела: «Горбенко, 1995» і «Повсякденна історія, 2005». Що за Горбенко? Що за «Повсякденна історія»? Посилання на «Повсякденну історію» я переробив так, щоб читач відразу побачив, що воно таке. Посилання на «Києво-Могилянську академію: архітектурний нарис» Горбенка прошу зробити самотужки: я не сильний у таких справах.
3. У тексті написано: «у центрі — підвищені велика шестивіконназали для диспутів та зборів (конгрегацій), театральних вистав і клас богослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви».
Тут треба узгодити іменники і прикметники. Ще одне: що саме прилягає до церкви? Зала і клас? Сіни? Ці сіни тільки перед класом чи перед залою та класом? Незрозуміло. Треба виправити речення так, щоб стало зрозуміло.
4. У тексті написано: «...меблі, встановлені по периметру стін Конгрегаційної зали та верхніх поверхів бібліотеки Київської духовної академії...»
Чому «бібліотеки Київської духовної академії»? Це йдеться про приміщення бібліотеки колишньої Київської духовної академії? Якщо так, то треба вказати сучасну назву цього приміщення (чи приміщень). Що означає «верхні поверхи бібліотеки»? Як можуть стояти меблі по периметру поверхів бібліотеки?
Я б виправив, але ніколи не бував у Староакадемічному корпусі й не маю уявлення, де ж саме ці меблі і як вони розміщені.
5. Я так і не з'ясував, що таке «гришпан». Може, зайшла помилка в самому джерелі? В усякому разі треба подати значення. Або ж взагалі викинути з тексту вікістатті той цілий гришпан.
Дякую! щодо 2: за правилами, якщо є кілька посилань на одне джерело, але різні сторінки, вони групуються за допомогою шаблону, сам опис при цьому можна скоротити, повний опис можна було прочитати за гіперпосланням Горбенко (при натисканні на Горбенко лінк переносить вас у розділ Джерело з повним біблографічним описом). щодо 3,4,5 спрощу, подумаю, виправлю. Дуже дякую!--Anntinomyобг15:33, 24 квітня 2021 (UTC)Відповісти
@ЛютийПан: Дякую за повідомлення. Як на новака-вікіпедиста, Ви з самого початку своєї недавньої діяльности у Вікіпедії робите навдивовижу вправні правки. Щось мені здається, що наші шляхи вже перетиналися. Якщо Ви харків'янин, то мій привіт Харкову. Олег-літредобг.20:56, 17 травня 2021 (UTC)Відповісти
Ліцензія {{GFDL}} початково створювалася для посібників з користування програмним забезпеченням, і вона є не дуже придатною для медіафайлів, оскільки створює труднощі для повторного використання матеріалів. Мотивована прагненням спростити повторне використання файлів у відповідності з нашим баченням майбутнього вікіруху, 2009 року Рада повірених Фонду Вікімедіа вирішила припинити використання GFDL як єдиної ліцензії та використовувати на додачу до неї також ліцензію Creative Commons. Ви можете допомогти здійснити це оновлення шляхом переліцензування ваших власних файлів, перелічених нижче.
Для цього додайте шаблон {{cc-by-sa-4.0}} до сторінки опису файлу та замініть шаблон {{GFDL}} на {{GFDL|migration=redundant}}, або просто замініть {{GFDL}} на {{self|GFDL|Cc-by-sa-4.0}}.
Та викидайте на ... всі мої фотографії і всі мої статті. Ось це Ваше повідомлення — ще одна спонука покинути на ... Українську вікіпедію, яка вироджується у розплідник бюрократів / самодурів / даннінґ-крюґерівців. Мабуть, перейду до поляків і білорусів. А ви собі урядуйте, як хочете. Олег-літредобг.21:12, 9 червня 2021 (UTC)Відповісти
Hi! Sorry to write in English. The message was send out to you and other users because I asked for it. The vision of Wikipedia is to make knowledge free for everyone in the world. And the license GFDL is not a good license for that. So that is why the message was send to you. In hope that you would be willing to relicense the files to a better license. The update of licenses have been done on all Wikipedias around the world. Some faster than other. So it is not just a crazy idea on Ukrainian Wikipedia. --MGA73 (обговорення) 20:43, 15 червня 2021 (UTC)Відповісти
До 23:59 31 серпня 2021 (UTC) відбуваються вибори чотирьох представників спільноти Вікімедіа до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 19 кандидатів.
Саме через ці вибори спільнота Вікімедіа може впливати на якість прийняття рішень Фондом Вікімедіа. Таким чином члени спільноти можуть вплинути на те, в якому керунку розвиватиметься сама спільнота й Фонд, якою буде стратегія всього руху Вікімедіа і як вона буде втілюватися. Можна ознайомитися із блогпостом, де про це все (і трохи більше) написано простою мовою: «Світова вікімедійна спільнота йде на вибори Фонду Вікімедіа».
Нижче — коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа. Також можна прочитати повні біографії та програми кандидатів (українською!) тут.
Зверніть увагу, що змінилися правила голосування, тепер потрібно «ранжувати» кандидатів, розміщуючи їх за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 19 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді).
адміністратор проєктів тамільською; програмний директор «Вікімедіа Індія» (2014—16), де допоміг вивести тамільські Вікіджерела до топ-10; Керівник стратегічних партнерств Азії та Східної Європи у Фонді Вікімедіа (2016—18), там розробив «Проєкт Тигр» з розвитку контенту мовами Індії
з нижчої індійської касти; засновник фонду, що створює інструменти та репозиторії для розвитку вільних знань тамільською; був членом генеральної ради з розвитку тамільських IT-стандартів; активіст опозиції до індійського уряду
автор 655 нових статей в англ. ВП, засновник там вікіпроєкту Лускокрилі; організатор першої індійської Вікіконференції в 2011; був радником «Вікімедіа Індія» та Освітньої програми в Індії
32 роки цивільного та військового виконавчого досвіду у сфері оборони як офіцер-інженер; керував бібліотекою військового коледжу; член правління Армійського філателістичного товариства Індії
7 років працював розробником програмного забезпечення у Фонді Вікімедіа, нині 2 роки як працює на такій самій посаді у «Вікімедіа Німеччина», поважає спільноту
працював розробником ПЗ та різноробочим, заснував продовольчий колектив та безкоштовну школу, намагався створити профспілку Фонду Вікімедіа
адміністраторка російської Вікіпедії, була арбітром, одна з ініціаторів системи посередництва; допомагала заснувати «Вікімедіа РУ» (Росія); авторка історії руВікі; була в Комітеті грантів Фонду
родом з Білорусі, захистила дисертацію з біології у Великій Британії, нині працює технічним фахівцем на педагогічному факультеті університету; активістка білоруської опозиції в діаспорі
чинний член Ради; адміністратор пол. ВП, колишній стюард, бюрократ, чек'юзер та омбудсмен, був головою Комітету з розподілу коштів (FDC); автор книги про етнографію Вікіпедії
членкиня правління «Вікімедіа Франція»; входить до комітету складання Універсального кодексу поведінки
асистент сектору соціальних мереж у Відділі цифрової публікації Європейського телебачення ARTE; митець (фотографія, живопис); волонтерила на організації ООН, такі як ВООЗ та ЮНІСЕФ; феміністка зі стажем
співзасновник і менеджер «Берберських вікімедійців»; відповідальний за комунікації «Вікімедіа Алжир»; співавтор підручника з редагування російської Вікіпедії; колишній член Комітету приєднання; організатор конференцій і конкурсів
родом з Казахстану, ріс в Алжирі, захистив дисертацію з менеджменту та живе в Росії; співзасновник та фінансовий директор алжирської культурної організації; був керівником департаменту шведської компанії в Росії
адміністратор італійської Вікіпедії, волонтер OTRS, ботовласник; колишній голова правління «Вікімедіа Італія»; був членом Комітету з розподілу коштів (FDC); організатор Конференції Вікімедіа 2013, БоГеМА та «Вікі любить пам'ятки»
магістр з математики, писав дисертацію; заснував власну компанію з використанням бібліографічних даних; нині керує розробкою електронної брокерської платформи; у правлінні кількох італійських організацій
адміністратор і автор понад 1000 статей іспанської Вікіпедії; засновник і колишній голова «Вікімедіа Мексика»; координатор «Вікіманії-2015»; омбудсмен; волонтер регіональної вікіспівпраці Iberocoop; член Комітету грантів Фонду
3 роки в галузі маркетингу та організації великих заходів; нині працює над захистом прав людини (і зокрема над адвокацією цифрової безпеки) в одній з найбільших організацій Латинської Америки; засновник і менеджер Creative Commons Мексика
активний у Вікісловнику, Вікіданих, Вікіпедії та Вікісховищі; засновник Мовного комітету Фонду Вікімедіа; автор першого проєкту GLAM (БоГеМА) з Тропічним музеєм
зробив більше тисячі редагувань у 13 різних проєктах, брав участь в організації індійської Вікіконференції, тренував новачків у рамках «Проєкту Тигр», розвивав нові партнерства
25 років золотого досвіду керівником та членом правління малого підприємства в галузі IT в Індії; був волонтером в проєкті уряду Індії з Intel; розвивав проєкти машинного навчання та штучного інтелекту по всьому світу
член-засновник і колишній «Вікімедійців Леванту»; член групи «Арабських вікімедійців»; був членом Комітету приєднання; започаткував Освітню програму в Палестинів; провів віківишкіл для сирійських біженців у Нідерландах
родом з США, жив і в США, і в Палестині; програміст за фахом; борець за права людини та цифрові права в арабському світі та за його межами
адміністратор, автор статей, шаблонів, ботовласник; співзасновник та член першого правління «Вікімедіа Велика Британія»; член «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC)
радіоастроном, працював у Сполученому Королівстві й Бразилії, а нині в Іспанії, працює в міжнародних проєктах співпраці над телескопами та керує багатомільйонними проєктами; багато програмує
заступник голови «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член правління «Вікімедіа Медицина»; активний у напрямках комунікацій, різноманітності та деколонізації
лікар у бідних районах Ріо-де-Жанейро, викладає медицину в університеті; гей, активіст за соціальну справедливість, зокрема за доступ до базової медицини та права ЛГБТ+
активний в англ. ВП та Вікісховищі; колишній голова «Вікімедіа Південна Африка»; голова оргкомітету «Вікіманії-2018»; співорганізатор першої африканської конференції ВікіІндаба; працює над реформою авторського права в ПАР
кримінолог за фахом, працював над вирішенням конфліктів; кар'єра дослідника і технолога
адміністраторка англійської Вікіпедії, співзасновниця груп «Пані в червоному», «ВікіЖінки», «Вікіконференція Пн. Америки»; член правління «Вікімедіа DC» (Вашингтон); голова Комітету приєднання; Вікіпедист року-2016
адміністратор Вікіпедії телугу, автор там 750+ статей; працював в індійській організації CIS-A2K над розвитком проєктів Вікімедіа мовою телугу; організував проєкт з поліпшення 25 тисяч стабів; співорганізатор конференцій
виріс у сільській і приміській Індії, перший у родині подорожував літаком; нині менеджер телугу-мовної спільноти у Quora, де працює над партнерствами й маркетингом
10 років працює над дисертацією з етнографічного дослідження Вікіпедії; співзасновник та колишній член правління «Вікімедіа Бельгія»; адміністратор французького Віківерситету
досвід у галузі соціальних та політичних справ (кандидат від Партії піратів на місцевих виборах), антропології, картографії, волонтерських молодіжних рухів, у спільноті неповносправних (дислексія)
віцепрезидентка групи «Вікімедійці Кот-д'Івуару»; організаторка проєктів боротьби з гендерною прогалиною контенту; регіональна амбасадорка руху «Мистецтво+Фемінізм» у франкомовній Африці
8 років досвіду в галузі комунікацій, спочатку в уряді (заступниця директора зі зв'язків з громадськістю Міністерства комунікацій Кот-д'Івуару), нині в американській ГО
Спільнота української Вікіпедії мала високу явку у попередні роки — найвищу серед великих вікі у 2015 році (25%), а у 2017 році стала другою найактивнішою (27%).
Якщо ж уже проголосували, то перепрошую за зайве нагадування і дякую за активність. Зауважу, що голоси можна змінювати й переголосовувати (враховується останній голос) до завершення виборів, тобто до 23:59 31 серпня 2021 (UTC) --アンタナナ07:13, 26 серпня 2021 (UTC)Відповісти
Добридень. Дякую за запрошення, але… Друже Яснодарку, ми ж уже не раз ділилися думками на цю тему. Повторюся: доведу до пуття свої незакінчені статті, тоді підніму питання про несправедливо видалену статтю, а там побачимо, що робити. Олег-літредобг.09:29, 10 вересня 2021 (UTC)Відповісти
Олег-літред Дякую за відповідь, проте якщо б вклинили у ці плани переклад однієї скандинавської статті, я б вам був дуже вдячний, бо поліпшувати можна до нескінченості, а з тією статтею - спробуємо відновити наступного року, бо не може бути незначимою людину з дисертацією про Хвильового та якій довіряють переклад найкращих майстрів. А до перекладів книг ви повертаєтесь чи ще рухаєте брилу родинної справи?--Yasnodark (обговорення) 16:09, 10 вересня 2021 (UTC)Відповісти
Вітаю @Олег-літред:! Вже підійшла до завершення ФО-2021, на жаль цього вам не вдалося долучитися, проте дякую за ваш попередній фантастичний внесок під час попередніх фантастичних тематичників, зокрема місячників 2017 та 2018, що має бути винагороджений принаймні 1-ю книгою (залежно від остаточного внеску усіх к-чів), наймовірніше з переліку нижче:
тож прошу розставити книги у списку в порядку пріорітетів (зверху - найбажаніші) і справа зазначити ті, які у вас вже є, якщо ви оперативно відповісте, ми за можливості спробуємо врахувати ваші побажання. Сподіваюся на вашу відповідь та згоду прийняти заслужену винагороду. --Yasnodark (обговорення) 15:19, 20 грудня 2021 (UTC)Відповісти
Вітаю @Yasnodark:! Дякую, друже, але я вважаю, що не варто. Я не взяв участи у ФО-2021, та й взагалі не писатиму нових статей, поки не вирішиться одне питання (знаєте, що я маю на увазі). Ця нагорода незаслужена. Може, відкладемо цю справу на потім. Олег-літредобг.12:09, 23 грудня 2021 (UTC)Відповісти
Шановний Олеже вітаю! В перші три роки проєкту "Фантастика" ви створили достатньо важливих статей, що є якісними перекладами переважно лише з вам відомих мов, тож я вважаю, що вона заслужена, поки є можливість я хочу закрити старі кватирки і починати новий рік з чистим серцем, тому дякую, що ви все ж змінили думку і дали позитивну відповідь Антону, і хоча у мене самого багато питань до вікібюрократії, вікіавтократії та поодиного віківолюнторизму, це не є причиною поспішних висновків. Тож зважаючи на це попросив би вас спростити мені задачу і визначити пріорітет для вас серед наданих варіантів.--Yasnodark (обговорення) 14:47, 23 грудня 2021 (UTC)Відповісти
Австрія ближче ніж здається. В українській Вікіпедії є багато австрійських тем, які залишаються недостатньо глибоко висвітленими або взагалі неописаними в порівнянні з іншими мовними розділами.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Vadym Piskaryov1.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Andriy.v (обговорення) 13:09, 4 грудня 2021 (UTC)Відповісти
__DTSUBSCRIBEBUTTONDESKTOP__{"headingLevel":2,"name":"h-AlexKozur-2021-12-07T21:29:00.000Z","type":"heading","level":0,"id":"h-\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441_\u0444\u0430\u0439\u043b\u0443_\u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek_Za_dveryma.jpg-2021-12-07T21:29:00.000Z","replies":["c-AlexKozur-2021-12-07T21:29:00.000Z-\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441_\u0444\u0430\u0439\u043b\u0443_\u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek_Za_dveryma.jpg"],"text":"\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441 \u0444\u0430\u0439\u043b\u0443 \u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek Za dveryma.jpg","linkableTitle":"\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441 \u0444\u0430\u0439\u043b\u0443 \u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek Za dveryma.jpg"}-->
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
__DTSUBSCRIBEBUTTONMOBILE__{"headingLevel":2,"name":"h-AlexKozur-2021-12-07T21:29:00.000Z","type":"heading","level":0,"id":"h-\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441_\u0444\u0430\u0439\u043b\u0443_\u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek_Za_dveryma.jpg-2021-12-07T21:29:00.000Z","replies":["c-AlexKozur-2021-12-07T21:29:00.000Z-\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441_\u0444\u0430\u0439\u043b\u0443_\u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek_Za_dveryma.jpg"],"text":"\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441 \u0444\u0430\u0439\u043b\u0443 \u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek Za dveryma.jpg","linkableTitle":"\u0421\u0442\u0430\u0442\u0443\u0441 \u0444\u0430\u0439\u043b\u0443 \u0424\u0430\u0439\u043b:Jelinek Za dveryma.jpg"}-->
завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
Доброго дня! Дякую за вашу активну участь у тематичній кампанії «Фантастична осінь». Зараз ми у ГО «Вікімедіа Україна» фіналізовуємо підсумки цього проєкту за 2021 рік та попередні роки — і хотіли б надіслати вам поштою призи та сувеніри за ваш внесок.
Доброго дня! Хотів би нагадати, що не отримали відповіді від вас. Якщо ви хотіли б отримати заслужені призи та сувеніри за внесок до проєкту, прохання заповнити анкету, яку я надсилав у грудні, або ж написати мені напряму за адресою anton.protsiukwikimedia.org.ua. --Антон Процюк [ВМУА] (обговорення) 21:41, 18 січня 2022 (UTC)Відповісти
Олег-літред вітаю та повідомляю, що нещодавно стартувала Фантастична осінь 2023, для участі запрошую реєструватися та приступати, щоб трошки розширити фантастичний розділ укрвікі. Всі, хто подолав певний рубіж активності, може розраховувати на книжкові призи. Сподіваюся, що у вас цього року знайдеться трохи часу на кілька якісних перекладів статей на скандинавську тематику. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 12:42, 27 вересня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Yaryna Katorozh.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.23:13, 5 лютого 2022 (UTC)Відповісти
Ви вказали на своїй сторінці, що гарно володієте польською мовою. Тому, якщо ви маєте зараз таку можливість, запрошую долучитися до покращення висвітлення України у польському мовному розділі Вікіпедії.
«Український місяць» триває до кінця квітня. Головний приз для учасників та учасниць — право вибору благодійної організації, що допомагає біженцям з України, якій організатори пожертвують 1000 злотих. Серед додаткових призів: подарункові набори з символікою вікіпроєктів та українські солодощі.
Доброго дня! Дякую, що долучилися до конкурсу статей «Європейська весна». Кілька важливих нагадувань:
Нагадуємо, що цьогоріч конкурс триватиме до 15 травня включно (до півночі 16 травня за київським часом / 21:00 15 травня за UTC). До завершення конкурсного періоду ви можете покращувати створені раніше статті; чим якіснішою буде стаття станом на кінець конкурсу, тим вищу оцінку журі вона отримає. Зокрема переконайтеся, що стаття відповідає мінімальним критеріям щодо розміру (мінімум 3500 байтів) та іншим правилам конкурсу.
Просимо перевірити, чи додали ви до всіх опрацьованих статей конкурсний шаблон {{Європейська весна 2023}} і чи правильно його оформили. Про те, як його оформити, можете прочитати на сторінці довідки. Зокрема перевірте, чи вказали ви у шаблоні ім'я користувача і чи поставили позначку про покращення, якщо це покращення вже наявної статті.
Звертаємо увагу, що конкурс також триває у сестринських проєктах — Вікімандрах та Вікіцитатах. За активну участь там можна отримати окремі відзнаки.
Нагадуємо, що у конкурсі передбачені цінні призи для основних авторів статей, які отримають статус «доброї» чи «вибраної». Доробити статтю потрібно до завершення конкурсу, отримати статус «доброї» чи «вибраної» — до кінця червня 2023 року.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Zhubil2011.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. Анатолій (обг.) 21:06, 17 червня 2023 (UTC)Відповісти
@Ahonc: Дякую, що дякуєте. Як я доведу Вам святу правду, що цей файл (як і всю решту файлів) скинула мені зі свого архіву сама Галина Жубіль, моя добра знайома? Листом від Юрія Жубіля? А Ви йому повірите? Олег-літредобг.21:29, 17 червня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Kryshtalewa1.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.09:53, 5 серпня 2023 (UTC)Відповісти
__DTSUBSCRIBEBUTTONDESKTOP__{"headingLevel":2,"name":"h-AlexKozur-20230806112200","type":"heading","level":0,"id":"h-\u0429\u043e\u0434\u043e_\u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily_-_na_website_a_copy.jpg-20230806112200","replies":["c-AlexKozur-20230806112200-\u0429\u043e\u0434\u043e_\u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily_-_na_website_a_copy.jpg"],"text":"\u0429\u043e\u0434\u043e \u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily - na website a copy.jpg","linkableTitle":"\u0429\u043e\u0434\u043e \u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily - na website a copy.jpg"}-->
Найсвіжіший коментар: 1 рік тому1 коментар1 особа в обговоренні
__DTSUBSCRIBEBUTTONMOBILE__{"headingLevel":2,"name":"h-AlexKozur-20230806112200","type":"heading","level":0,"id":"h-\u0429\u043e\u0434\u043e_\u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily_-_na_website_a_copy.jpg-20230806112200","replies":["c-AlexKozur-20230806112200-\u0429\u043e\u0434\u043e_\u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily_-_na_website_a_copy.jpg"],"text":"\u0429\u043e\u0434\u043e \u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily - na website a copy.jpg","linkableTitle":"\u0429\u043e\u0434\u043e \u0424\u0430\u0439\u043b:Vasily - na website a copy.jpg"}-->
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Vasily - na website a copy.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.11:22, 6 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:DSC05053.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.11:30, 6 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Skavron Bohdan.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.11:45, 6 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Luba Dolyk.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.05:51, 8 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:P7069134.JPG. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.06:30, 8 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Suduk Olena 4668.JPG. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.06:38, 8 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Levko Hryciuk.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.06:46, 8 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Oleh Korol 1958.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.04:02, 9 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Khrushchak.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.05:04, 9 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:ZavadskyYouriyAutorLesyaHerasymchuk.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『白猫』Обг.06:44, 9 серпня 2023 (UTC)Відповісти
Наприкінці січня українська Вікіпедія відзначає своє 20-річчя: два десятиліття спільного росту, наповнення знаннями та розвитком. Ви входите до числа найактивніших авторів української Вікіпедії, створивши понад 100 статей — тож ви також зробили вагомий внесок до цього зростання й розвитку!
Ви можете долучитися до відзначення 20-річчя вікіспільнотою, де можна буде разом обмінятися спогадами й історіями: реєстрація в анкеті
Вівторок 30 січня о 18:00, онлайн
Субота 3 лютого о 13:00, офлайн у Києві
З 26 січня до 4 лютого також триває Вікімарафон 2024. Запрошуємо долучитися до створення статей у межах цьогорічної кампанії та отримати сувеніри з символікою Вікіпедії від громадської організації «Вікімедіа Україна»! Для цього потрібно створити хоча б одну статтю українською мовою та додати на сторінку обговорення шаблон {{Вікімарафон 2024}}. Для отримання сувенірів поштою слід записатися на сторінці Вікіпедія:Вікімарафон 2024/Учасники та учасниці .
Долучитися можна як онлайн, так і прийшовши на одну із офлайн-зустрічей. Цього року заходи Вікімарафону проходять у багатьох містах України та за кордоном. Повний список зустрічей організатори публікують на сторінці Вікіпедія:Вікімарафон 2024/Вікізустрічі.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Iryna Yemelianova.jpg. Однак, схоже, що цей файл завантажено Вами без дозволу правовласника, тобто з порушенням правил Вікіпедії. Якщо файл було звантажено із сайту, а Ви є власником сайту чи маєте доступ до сторінки на сайті, де розміщене це фото, то змініть умови розповсюдження зображень, розмістивши на сайті формулювання, що дозволить використовувати їх у Вікіпедії. Приклади формулювань можна подивитися тут.
Якщо ж Ви не є власником сайту і не маєте доступу до сторінки де розміщене це фото, то треба діяти відповідно до інструкції отут: Вікіпедія:Дозволи. Відповідно до цього алгоритму треба діяти і якщо зображення було взято із книги, а Ви є автором чи правовласником. Якщо статус завантажених Вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії, на жаль, будуть змушені вилучити завантажений Вами файл із сервера. Дякуємо за розуміння. 『Shiro Neko』Обг.17:34, 14 червня 2024 (UTC)Відповісти
До 23:59 17 вересня 2024 (UTC) тривають вибори чотирьох представників спільноти Вікімедіа до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 12 кандидатів.
Саме через ці вибори спільноти Вікіпедії та сестринських проєктів можуть впливати на те, як приймає рішення Фонд Вікімедіа. Можливо, протягом минулого року ви бачили повідомлення про Хартію руху або Універсальний кодекс поведінки — це приклади документів, щодо яких голосує Рада повірених Фонду. Детальне пояснення, чому ці вибори потрібні, є тут: Вікіпедія:Чому вибори до Фонду Вікімедіа важливі.
Голосування рейтингове, вам слід розмістити кандидатів за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 12 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді).
Нижче — коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа.
Коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроектах та у русі Вікімедіа
написала 101 статтю в англ. ВП; заснувала програму промоції Вікіпедії в штаті Акуре; організаторка проєкту WikiClimate Campus Tour Nigeria за участі 6 інституцій Нігерії; членкиня правління «Вікімедіа Медицина»
вчиться на оптометриста; перша жінка-президент Унілорінського відділення Національної асоціації студентів штату Ондо; засновниця й голова Mira Sight Foundation з запобігання сліпоті; домоглася ремонту туалету в своєму магазині
менеджер комунікацій, роботи з громадськістю й кампаній «Вікімедійців дагбані»; співкоординатор Вікіпедії мовою дагарі; радник Редакційного комітету Хартії руху; координатор «Вікі любить фольклор» у Гані; адмін розсилки Art+Feminism
освітянин, колишній вчитель і директор школи, нині в офісі підтримки поліпшення шкіл; член низки робочих груп Creative Commons; член ради Global Voices; член команди комунікацій Internet Society Ghana; член однієї з робочих груп ICANN
щодня читає Вікіпедію й інші проєкти і щорічно жертвує гроші, зробив кілька редагувань, зокрема, про рідне місто Такома
20+ років досвіду в ГО: як консультант з управління, член правління, двічі був в.о. виконавчого директора; автор 4 книг про управління ГО; 12 років на обраній посаді комісаріату парків Такоми; нині працює на місцевому радіо мережі NPR.
родом з Білорусі, захистила дисертацію з біології у Великій Британії, нині працює технічним фахівцем на педагогічному факультеті Манчестерського міського університету; авторка десятків наукових публікацій в авторитетних журналах
чинний член Ради; адміністратор італійської Вікіпедії, волонтер VRT, ботовласник; колишній голова правління «Вікімедіа Італія» та член Комітету з розподілу коштів (FDC); чинний голова Комітету з продуктів і технологій Фонду Вікімедіа
магістр з математики, писав дисертацію; заснував власну компанію з використанням бібліографічних даних; нині керує розробкою електронної брокерської платформи товарів сталого розвитку; у правлінні кількох італійських організацій
член-засновник і член правління «Вікімедійців Леванту»; член групи «Арабських вікімедійців» та «Вікімедіа UK»; був членом Комітету приєднання; започаткував Освітню програму в Палестині; член грантового комітету Африки й Близького Сходу
бакалавр математики та магістр ділового адміністрування; 24 роки досвіду розробки програмного забезпечення для напівпровідникової індустрії, нині менеджер команди з 10 людей; борець за цифрові права
голова оргкомітету «Вікіманії-2024» в Катовицях; колишній адмін польської ВП; член правління «Вікімедіа Європа»; колишній член правління «Вікімедіа Польща»; член Комітету приєднання; член Команди відстеження малих вікі; ботовласник
магістр бізнесу та соціального впливу; експерт в робочій групі з ШІ Міністерства цифрових справ Польщі; працював у команді стратегії Фонду Вікімедіа; співзасновник і перший президент Фонду Людвіка Райхмана для молоді Польщі
12 років роботи професійним вікіпедистом, патрульний і 50+ тис. редагувань англ. ВП та 10+ тис. на Вікісховищі, співзасновник «Вікімедіа Медицина» і «Вікімедіа ЛГБТ+», засновник вікіконференцій Пн. Америки та квірів, 100+ вікізустрічей
бакалавр хімії; дослідник даних за фахом, організовував клінічні дослідження; 6 років вікімедієць у Consumer Reports, з 2018 вікімедієць в Університеті Вірджинії; активіст профспілок, рухів за все відкрите, комунізм, фітотерапію тощо
адмін та автор 16.000 статей у Вікіпедії мовою африкаанс, координує її у «Вікімедіа ПАР» і досяг серйозного зростання; співпрацює з національними радіо й газетами; проводить освітній конкурс статей; отримав дозвіл на 60.000 фото флори
бакалавр фінансового менеджменту, досвід проєктного менеджменту: 20 років у Telkom SA, також був експертом з оптоволокна в Aberdare Cables та менеджером проєктів Siemens та Ericsson у ПАР; нині має власний бізнес із безпеки заходів
чинна членкиня Ради; адміністраторка англійської Вікіпедії; колишня віце-президентка «Вікімедіа DC» (Вашингтон), співзасновниця групи «Пані в червоному»; голова Комітету таланту і культури Фонду Вікімедіа; Вікіпедист року-2016
активний дописувач англійською та сваті, адміністратор інкубатора Вікіпедії мовою південна ндебеле; голова правління «Вікімедіа ПАР»; голова оргкому регіональної конференції WikiIndaba, фасилітатор обговорень стратегії-2030 в Африці
спеціаліст з комунікацій, працював у виконкомі урядового департаменту земельної реформи та сільського розвитку ПАР, музикант, працював менеджером зі знань в ООН
авторка статей в німецькій Вікіпедії (поточний фокус — жінки), була її адміністраторкою протягом 3,5 років і працювала над проблемами поведінки; адміністраторка і авторка вибраних зображень на Вікісховищі; працювала у Фонді Вікімедіа
працює в соціальній сфері, очолювала центр для дітей з когнітивними вадами, 6 років працювала в командах безпеки та розвитку спільноти Фонду Вікімедіа (зокрема, над Універсальним кодексом поведінки), 20+ років досвіду в соціальних ГО
На попередніх виборах українська спільнота мала явку серед найвищих у світі (25% в 2015, 27% у 2017, 22% у 2021), і лише російське повномасштабне вторгнення збило явку до 10% в 2022. Станом на зараз (минула половина терміну голосування) явка української спільноти — лише близько 3%.
Вітаю! Запрошуємо вас взяти участь у конкурсі «Вікіпедія для школи», який триватиме з 18 листопада 2024 року по 19 січня 2025 року.
Цей конкурс є чудовою можливістю для всіх, хто цікавиться українською мовою та іншими науками, створювати і вдосконалювати статті в українській Вікіпедії, що відповідають шкільній програмі.
.svg){kind=small}
.svg)
.jpg)
.jpg)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
