Львівська обласна організація Національної спілки письменників України — добровільна творча спілка поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів Львівської області.

Львів, будучи з часів Івана Франка осередком української культури, у першій чверті ХХ століття вів насичене літературне життя. До Першої світової війни заявило про себе літературне угруповання «Молода муза», учасники якого Петро Карманський, Василь Пачовський, Степан Чарнецький, Богдан Лепкий, Михайло Яцків задекларували поширення модернізму в українській літературі. Діяло «Товариство прихильників літератури і штуки». У міжвоєнне двадцятиліття функціонувала створена 1922 року літературна група «Митуса» і її учасники, недавні січові стрільці Василь Бобинський, Роман Купчинський, Олесь Бабій, Юрій Шкрумеляк, видавали однойменний щомісячний літературно-мистецький альманах.

Літературні групи й організації 1920-1930-х років мали свої друковані органи або ж самі гуртувалися навколо них: націоналістична — навколо журналу «Літературно-науковий вісник» (з 1933 року на чолі з Дмитром Донцовим); католицька, заснована на засадах християнської етики, з журналом «Дзвони» під опікою митрополита Андрея Шептицького; «ліберальна» група «Назустріч», виразниками ідей якої були Михайло Рудницький і Святослав Гординський; та у 1927—1932 роках угруповання письменників комуністичної орієнтації «Горно» (Степан Тудор, Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан) з друкованим органом «Вікна». Втім, базою для створення Спілки стало Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка (ТОПІЖ), яке проіснувало з 1925 до 1939 року.

Попередницю організації — Львівську обласну організацію Спілки радянських письменників України засновано на початку Другої світової війни, 1939 року, після вступу радянських військ до Львова. Тоді до міста літаком навіть було доправлено оргкомітет. На той час багато українських і польських письменників емігрувало на Захід, натомість із Польщі прибували єврейські письменники, рятуючись від німецьких репресій, і українські письменники зі Сходу України, які й очолили процес.

Організатором Львіського осередку СПУ був Петро Панч, першим головою — Олекса Десняк, який став і головним редактором створеного в 1940 р. журналу «Література і мистецтво».

15, 16 і 18 вересня 1940 року у Львові відбувалися засідання поширеної президії Спілки. Головував Олександр Корнійчук. Членами були Микола Бажан, Яків Городской, Андрій Головко, Юрій Кобилецький, Іван Ле, Андрій Малишко, Петро Панч, Натан Рибак, Максим Рильський, Михайло Тардов, Павло Усенко, Ісаак Фефер. У засіданнях брали участь також Кирило Студинський і представники Оргкомітету письменників Львова на чолі з головою Олексою Десняком.

До Спілки радянських письменників України було прийнято 58 місцевих літераторів: Ізраель Ашендорф, Ян Бжоза, Н. Бліц, Нахум Бомзе, Єжи Борейша, Адам Важик, Ванда Василевська, Станіслав Василевський, Ірина Вільде, Бруно Вінавер, Михайло Возняк, Андрій Волощак, Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Григорій Гануляк, Зузанна Ґінчанка, Р. Грін, Галина Гурська, Александер Дан, Тадеуш Бой-Желенський, Петро Карманський, Альтер Кацизне, Давид Кенігсберг, Іван Керницький, Юліуш Кляйнер, Петро Козланюк, Філарет Колесса, Ярослав Кондра, Р. Корна, Уляна Кравченко, Теодор Курпіта, Василь Левицький-Софронів, Станіслав Єжи Лец, Микола Мельник, Богдан Нижанківський, Леон Пастернак, Василь Пачовський, Єошуа Перле, Єжи Путрамент, Юліан Пшибось, Вільгельм Раорт, Адольф Рудницький, Михайло Рудницький, Влодзімеж Слободнік, Кирило Студинський, Василь Ткачук, Степан Тудор, Леон Хвістек, Ярослав Цурковський, Степан Чарнецький, Володимир Шаян, Ельжбета Шемплінська, Луціан Шенвальд, Л. Шерляг, Юрій Шкрумеляк, Василь Щурат, Мечислав Яструн, Михайло Яцків.

18 вересня відбулися загальні збори львівських радянських письменників, на яких обрано правління львівської організації Спілки Радянських Письменників України в складі 11 чоловік: відповідальний секретар — Олекса Десняк; члени: Ванда Василевська, Ірина Вільде, Олександр Гаврилюк, Р. Грін, Тадеуш Бой-Желенський, Петро Карманський, Давид Кенігсберг, Леон Пастернак, Степан Тудор, Ельжбета Шемплінська.

Тоді ж в аннали історії були записані Владислав Броневський, Александер Ват, Вацлав Ґрубінський, Ялю Курек, Кароль Курилюк, Денис Лукіянович, Тарас Мигаль, Гермінія Наґлерова, Юзеф Нахт-Прутковський, Тадеуш Пайпер, Францішек Парецький, Йосип Позичанюк, Адам Полевка, Войцех Скуза, Анатоль Стерн, Юліан Стрийковський, Зенон Тарнавський, Агата Турчинська, Зофія Харшевська, Яків Шудріх. Всього обліковано 162 письменники.

Після війни радянську організацію поновили. Станом на квітень 1947 року вона нараховувала всього 16 письменників і 4 кандидати у члени. Основу її становили місцеві літератори, а до правління входили Петро Козланюк, Ірина Вільде, Ярослав Галан та Антон Шмигельський. У листопаді 1947 року за націоналізм зі Спілки були виключені Петро Карманський та Михайло Рудницький, членство яких поновили 1951 року. У радянську добу репресій зазнали львівські письменники, які хоч й не були тоді спілчанами, Михайло і Богдан Горині, Михайло Косів, Михайло Осадчий у 60-ті, згодом Ірина і Ігор Калинці.

Якщо за даними довідника за 1997 рік на обліку в організації перебували 90 письменників, то вже через вісім років майже вдвічі більше — понад 160. Проте за цей час відійшли у засвіти Дмитро Герасимчук, Галина Гордасевич, Мирослава Гурладі, Георгій Книш, Йосип Кобів, Олександр Лізен, Оксана Сенатович, Микола Тарновський, Роман Федорів, Микола Красюк, виїхали за межі з України Марія Шунь і Володимир Олейко. У 2018 році на обліку перебувало 167 членів, серед них чинні лавреати Національної премії імені Тараса Шевченка Роман Горак, Галина Пагутяк та Маріанна Кіяновська.

Організацією видано кілька бібліографічних покажчиків («Письменники радянського Львова» (1960), що налічував 29 імен, два видання «Письменники Львівщини» (1997, 2005)), засновано 5 літературних премій, а саме: Міжнародна літературна премія рукописів прози «Крилатий Лев»; всеукраїнські ім. Ірини Вільде (за книгу прози), ім. Катерини Мандрик-Куйбіди (за збірку патріотичної поезії), ім. Романа Гамади (за книжку перекладів); та Обласна премія «Львівська слава» у номінаціях:; «Поезія» ім. Маркіяна Шашкевича, «Проза» ім. Богдана Лепкого, «Драматургія» ім. Бориса Романицького та «Літературознавство, критика й переклади» ім. Михайла Возняка.^[2] Впроваджено відзнаку «Подяка» для партнерів організації.^[3]

• Олекса Десняк 1939—1941
• Петро Козланюк 1944—1965
• Ірина Вільде 1965—1966
• Ростислав Братунь 1966—1979
• Роман Лубківський 1980—1992
• Левко Різник 1993—2005
• Марія Якубовська 2006—2011
• Роман Іваничук почесний голова, Ярослав Камінецький робочий голова 2011—2015
• Ігор Гургула 2015—2020
• Дяк Олесь Михайлович з листопада 2020

Є співзасновником «Нової неділі» — мистецького часопису Львівщини.

• Національна спілка письменників України : Біобібліографічний довідник / Головн. ред. Василь Клічак. — К. : Український письменник, 2023. — 1008 с., — ISBN 978-966-579-0571-1. — С. 264—353.
• Письменники Львівщини : бібліографічний довідник. — Львів : Кобзар, 2005. — 70 с.
• Письменники Львівщини : бібліографічний довідник. — Львів : Кобзар, 1997. — 116 с.
• Письменники радянського Львова: матеріали до біобібліогр. / склав М. П. Гуменюк (за участю Є. М. Лазеби). — Львів, 1960. — Вип. 1. — 352 с.
• Відомості про Львівську організацію НСПУ // Book Forum
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд. Б. К. Коваль, В. П. Павловська. — Київ : «Радянський письменник», 1988. — 719 с. — ISBN 5-333-00364-5. — с. 16.