Бойко Надія Михайлівна
Народилася	13 жовтня 1964(1964-10-13) (60 років) Лиса, Підгаєцький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	поетеса
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов	українська
Членство	Національна спілка письменників України
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Бойко (Галущак) Надія Михайлівна (13 жовтня 1964(19641013) в селі Лиса Підгаєцького району Тернопільської області) — українська  поетеса, член Національної Спілки письменників України (2018), член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури (2016).

Народилася в родині сільської інтелігенції. Батько, Галущак Михайло Леонідович, завідував сільським клубом, керував хором та аматорським театром, мати, Галущак (Метанчук) Марія Євзебіївна, працювала бібліотекарем. Пише з юних літ. Творить в жанрі лірики та літературної пародії.

За фахом — інженер. Здобула освіту в Національному університеті «Львівська політехніка».

18 жовтня 2018 прийнята в члени Національної спілки письменників України.^[1]

Мешкає у Львові. Працює інженером-науковцем.

Сестра поетеси Галини Запорожченко.

Автор поетичних збірок:

• «Шлях додому» (видавництво «БОНА», Львів, 2015);
• «Нерозгадана осінь» (видавництво «БОНА», Львів, 2017);

• «Пегас на ковзанах» (видавництво «БОНА», Львів, 2018);
• «Маруся» (видавництво «Простір-М», Львів, 2019);
• «Між дійсністю і мрією» (видавництво «Простір-М», Львів, 2020);
• «Слово на два голоси» (видавництво «Іліон», Миколаїв, 2021);
• «Сорока на уроках» (видавництво «Іліон», Миколаїв, 2023).

Співавтор колективних поетичних збірок та альманахів:

• «Україна-мати кличе нас повстати» (2014);
• «Поетична топоніміка» (2015, 2018);
• «Українська хвиля» (2017);
• «Мовою серця» (2016);
• «Крила» (2017, 2018);
• «Ковток життя» (2020).

Співавтор (автор текстів) ряду пісень.

«Мого дитинства праведна святиня…» // «Літературний Тернопіль»: літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис, № 4 (81), 2019.

• Дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу імені Володимира Дроцика — за поетичну збірку «Шлях додому» (2016)^{[джерело?]}.
• Дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича — за поетичну збірку «Шлях додому» (2017)^{[джерело?]}.
• Дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича — за поетичну збірку «Нерозгадана осінь» (2018)^{[джерело?]}.
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша — за збірку віршів «Маруся» та активну життєву позицію (2020).^[2]
• Лауреат Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка — за пісню «Я поверну» (слова) та популяризацію української пісенної творчості (2020).^[3]
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Генріха Бьолля (Німеччина) — за визначну творчу діяльність (2020).^[4]
• Лауреат Міжнародної літературної премії миру — за визначну літературну діяльність (2021).^[5]
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Лесі Українки — за вагому творчу діяльність та стійку громадянську позицію (2021).^[6]
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Світ пограниччя» — за популяризацію і примноження культурно-духовних надбань України (2021).^[7]
• Медаль «За служіння мистецтву».^[8]
• Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича — за збірку пародій та гуморесок «Пегас на ковзанах» (2021).

• Бойко (Галущак) Надія. Біографія. Українська літературна газета. 19 лютого 2020 [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Надія Бойко. Жінка-УКРАЇНКА [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Публікації Надії Бойко. Клуб поезії [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Рівненський режисер створив короткометражний фільм про кохання і війну. Сайт чесних новин ВСЕ, 1 серпня 2015
• Луговська Наталія. Топоніми Тернопільщини в збірці «Поетична топоніміка». Культура Тернопільщини. 29 лютого 2016 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Надія Бойко: «Щастя — це любити і бути потрібною». Народ UA, 15 травня 2017 [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Надія Бойко — мрійниця, закохана в поезію. Народ UA, 21 травня 2017 [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Ювілейний випуск альманаху «Українська хвиля» об'єднав твори понад 50 авторів. Видавничий будинок «ЕЛЛАДА». 10 жовтня 2017 [Архівовано 21 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Дві жінки, дві сестри, дві різні долі. У миколаївській бібліотеці. Миколаївська правда, 16 лютого 2018 [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Творчий вечір письменниці Надії Бойко. Галина Фесюк [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.]

1. Вовчанська В., Мельничук Б. Чудодійне зерно поетичного слова // «Вільне життя»: газета. № 92 (16140). Тернопіль. 15 листопада 2019.
2. Мельничук Б. Дві письменниці з однієї хати // «Сільський господар»: всеукраїнська громадсько-політична газета. № 49 (133). 11 грудня 2019.
3. Мельничук Б. «Іду до тебе» // «Вільне життя»: газета. Тернопіль. 13 березня 2020.
4. Мельничук Б. Знайомий клекіт понад отчим краєм // «Вільне життя»: газета. Тернопіль. 20 березня 2020.
5. Семеняк В. Її «Маруся» — це славень українській жінці-матері // Буквоїд. 20 травня 2020 [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.]
6. Семеняк В. «Маруся» нашої краянки — теплий дотик до серця кожної людини // TeNews. 20 травня 2020 [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.