Свен Оге Мадсен народився в сім'ї вихідців із Західної Ютландії — страхового агента Ганса Педера Мадсена і поштарки Юлії Мадсен (до шлюбу Бертельсен)[4]. Був наймолодшим із чотирьох дітей. Перші 25 років свого життя мешкав на вулиці Шернвей, у робітничому кварталі Оргуса[5]. У школі вчився посередньо, мав нахил до математики й вибрав відповідну спеціалізацію в Марселіборзькій гімназії, яку закінчив у 1958-му. Того ж року почав студіювати математику в Оргуському університеті. Вів щоденник, записи в якому з часом стали нагадувати літературні твори. Провчившись кілька років, Мадсен покинув університет. 1964 року став професійним літератором і переселився до Оргуса, де мешкав разом із лікаркою-терапевткою Бенте Інгер Лісе (1939—2013) в мансардній кімнаті площею шість квадратних метрів[4]. 1966 року взяв шлюб з нею. Вони багато мандрували й певний час проживали в Чикаго, Алжирі та Бангалорі. Згодом осіли в Рісскові — оргуському передмісті.
У подружжя було двоє дітей і двоє внуків. Разом із дружиною Свен Оге Мадсен під псевдонімом «Маріанна Каїнсдаттер» написав три детективні романи та радіоп'єсу.
У 2005 році Свен Оге Мадсен став членом Данської академії.
Творчість
Ще студентом Мадсен надсилав різним видавцям свої перші твори й діставав негативні відповіді. Зокрема, видавництва «Гюллендаль» і «Арена», мотивуючи свою відмову, натякнули, що автор хворіє на шизофренію[5]. У 1962-му газета Vindrose («Роза вітрів») опублікувала його оповідання «Восьмий день», а наступного року в .
Твори Мадсена перекладено багатьма мовами. У дужках вказано три числа, які позначають, відповідно, кількість окремих перекладних прозових книжок, кількість перекладних антологій з Мадсеновими творами й кількість перекладених п'єс — станом на початок жовтня 2016 року. Англійською (3 + 11 + 2), болгарською (0 + 1 + 0), грецькою (0 + 1 + 0), естонською (1 + 0 + 0), ісландською (1 + 0 + 0), іспанською (0 + 1 + 0), італійською (1 + 2 + 0), латиською (2 + 2 + 1), нідерландською (1 + 4 + 0), німецькою (7 + 10 + 3), норвезькою (1 + 3 + 0), польською (1 + 1 + 0), російською (1 + 0 + 0), словацькою (0 + 0 + 1), угорською (0 + 1 + 0), фінською (0 + 1 + 0), французькою (3 + 4 + 0), чеською (1 + 3 + 0), шведською (2 + 2 + 0) і японською (0 + 4 + 0)[6].
Літературна творчість
Твори
Романи
Besøget, 1963
Lystbilleder, 1964
Otte gange Orphan, novelleroman, 1965
Tilføjelser, 1967
Modsatterne og Omvendterne, 1967
Liget og lysten, 1968
Tredje gang så tar vi ham, 1969
Sæt verden er til, 1971
Dage med Diam eller Livet om natten, 1972
Jakkels vandring, 1974
Tugt og utugt i mellemtiden, 1976
Hadets bånd, 1978
Se dagens lys, 1980
Den største gåde, 1982
Vi? — Vi, Vi!, 1982
Af sporet er du kommet, 1984
Lad tiden gå, 1986
Slægten Laveran, 1988
At fortælle menneskene, 1989
Jagten på et menneske, 1991
Edens gave, 1993
Syv aldres galskab, 1994
Den usynlige myre, 1995
Kvinden uden krop, 1996
Finder sted, 1998
Genspejlet, 1999.
Nærvær og næsten: Tomas Fants familiekrøniker, 2000
Den ugudelige farce, 2002
De gode mennesker i Århus; Læselysten, 2003
Levemåder, 2004
Det syvende bånd, 2006
Mange sære ting for, 2009
Pigen i cementblanderen, 2013
Af den anden verden, 2017
Enden på tragedie, 2019
Fremtidsspejl, 2020
Збірки оповідань
Maskeballet, 1970
Mellem himmel og jord, 1990
Ude af sit gode skind, 2004
Manden der opdagede at han ikke eksisterede, 2007
Skabt for hinanden og andre dystopier, 2014 (sammen med Karen Skovmand og Kenneth Bøgh Andersen)
Uforelsket, 2016
Електронна кореспонденція
Når man mailer, 2009 (uddrag af Svend Åge Madsens emails til vennen Flemming Chr. Nielsen siden 2000)
Оповідання
Vores sommerliv, 1979 (i novellesamlingen: Det kolde dusin, redigeret af Mogens Wolstrup (1983))
Skabt for hinanden, 1995 (i novellesamlingen: Novelleveje (1997) samt i Skabt for hinanden og andre dystopier (2014))
Kærlighed ved sidste blik (i Ud & Se, 2013)
Hin Anden, 2014 (i publikationen: Neuroetik (2014), som blev udgivet af Etisk Råd)
Під псевдонімом «Маріанна Каїнсдаттер»
Blodet på mine hænder, 1973
Mord dem bare, 1975 (радіоп'єса)
Et ved jeg som aldrig dør, 1991
Engleskyts. Kriminalroman, 2002
У співавторстві
Septemberfortællingerne, 1988
П'єси
Et livstykke i 6 billeder, 1967
Hopla, vi…prik prik prik, 1967
Stikord, 1967
Rapport fra internatet, 1967
Forestillinger, 1970
I virkeligheden, 1972
Dr. Lemmas problem, 1975 (tv-spil)
Man skal høre meget, 1975
Jo værre, jo bedre, 1975
Narrespillet om Magister Bonde og Eline Mortensdatter, 1978
Uden for nummer, 1984
Kasper søger efter tilværelsen, 1982
Margrethe den milde 1982
Svejk i tredie verdenskrig, 1984
Dr. Strangula, 1985
Knud den Hellige, 1986
Det sidste suk, 1986
Nøgne masker, 1987
Svar udbedes, 1987
Dødens teater, 1987
Robert og Judith, 1993
Kopisten, 1994
Tiger, 2012
Література про Мадсена
Bredsdorff, Thomas: Sære fortællere: hovedtræk i den ny danske prosakunst tiåret omkring 1960. 1967
Kampmann, Christian: Man kommer til at skrive ‘revolution’ hver 20. side. 1970. Information. 1970-11-13
Mørk, Ebbe: Jeg er glad for min dårlige samvittighed. 1972. Politiken. 1972-09-17
Brostrøm, Torben: Danske digtere i det 20. århundrede, bind 5. 1982
Skyum-Nielsen, Erik: Modsprogets proces: poesi, fiktion, psyke, samfund: essays og interviews om moderne dansk litteratur. 1982. Arena
Sylvest, Ole: Det litterære karneval: den groteske realisme i nyere danske romaner. 1987. Odense Universitetsforlag
Dalgaard, Niels: Dage med Madsen eller livet i Århus 1996. Museum Tusculanum
Grymer, Claus: «Århus — den evige stad». 1996. Interview i Kristeligt dagblad, 1996-01-23
Gemzøe, Anker: Metamorfoser i mellemtiden 1997. Medusa
Nørager Pedersen, Ejnar: Af og om Svend Åge Madsen — en bibliografi 1999. Statsbiblioteket
Jørgensen, John Christian (red.): Dansk forfatterleksikon. 2001. Rosinante
Mai, Anne-Marie: Danske digtere i det 20. århundrede, 4.udgave. 2001. Gad
Madsen, Svend Åge: Svend Åge Madsen — at fortælle menneske 2002. Film, Videokassette. Manuskript og produktion Christian Braad Thomasne
Gemzøe, Anker: Hovedspring mellem magnetiske spor. En analyse af Svend Åge Madsen: Af sporet er du kommet. 2006. Netdokument. Trykt version offentliggjort som artikel i K & K nr. 54/1986
Møller, Anne: Frankensteins paradoks — om det fantastiske — og Shelley, Ingemann og Svend Åge Madsen. 2005. I: BUM. — Årg. 23 (2005)
Dansk Litteraturhistorisk Bibliografi. Henvisninger fra onlineudgaven af «Dansk litteraturhistorisk bibliografi» til fortolkninger af og artikler om Svend Åge Madsen.
Svend Åge Madsens romaner. Kort præsentation af Svend Åge Madsens forfatterskab og temaer fra Det Kgl. Biblioteks portrætter over nyere danske forfattere.
Skyum-Nielsen, Erik: Møder med Madsen, Aarhus Universitetsforlag, 2009. ISBN 978-87-7934-329-0
Christian Bach, Amanda Lundberg Kelly: Vild med Svend Åge Madsen, Gyldendal, 2012. ISBN 978-87-02-11712-7
2002 року Крістіан Бро Томсен (Christian Braad Thomsen) зняв 56-хвилинний документальний фільм про Мадсена (Svend Åge Madsen — at fortælle menneskene)[7].