PROFILPELAJAR.COM

	Микільська слобідка; Київ
	Микільська слобідка; Микільська слобідка
Загальна інформація
	50°27′05.6″ пн. ш. 30°35′36.3″ сх. д. / 50.451556° пн. ш. 30.593417° сх. д.
Країна	Україна
Район	Дніпровський
Адмінодиниця	Київ
	Транспорт
Метрополітен	«Лівобережна»
Залізнична інфраструктура	Микільська Слобідка,; з. п. Лівобережна
Карта
	Микільська слобідка Микільська слобідка (Київ)
	Микільська Слобідка у Вікісховищі

Микі́льська Слобі́дка — історична місцевість на лівому березі Києва.

Розташована між сучасними вулицями Микільсько-Слобідською (Євгена Маланюка) і Каховською, пік розвитку території припав на першу половину XX століття^[1].

Історія

На території Микільської Слобідки розташовувалося поселення неоліту Дніпро-Донецької культури.

Територія Микільської Слобідки згадується з XV ст. як «земля напівкнязівська». З 1508 року — власність Пустинно-Микільського монастиря (звідси — її назва).

За Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 років, як село Микільське, зазначено у списку населених пунктів Гоголівської сотні^[2]. За описом Київського намісництва 1781 року, зазначена вже як слобідка Микільська тієї ж сотні. На той час у слобідці була 31 хата. За описом 1787 року в ній проживало 128 «казенних людей»^[3].

З XVII століття у поселенні існували декілька Миколаївських церков, останню з яких, дерев'яну на мурованому фундаменті із дзвіницею, у районі нинішньої школи № 128 (вулиця Раїси Окіпної, № 6), збудували 1880 року. 25 квітня 1910 року в ній вінчалися^[4] студент-поет Микола Гумільов та Анна Горенко — майбутня поетеса Анна Ахматова. Церкву закрили в грудні 1935 року та невдовзі знищили.

З XVIII століття — робітниче поселення (переважно робітників заводу «Арсенал»).

У XIX столітті на території слобідки існував заїзд, де подорожні на диліжансах могли перепочити перед переправою до Києва.

У 2-й половині XIX століття на Слобідці Бродський заснував дитячий притулок для єврейських хлопчиків, який поліція закрила 1898 року^[5].

З 1903 року — адміністративний центр Микільсько-Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії.

1906 року від Микільської слобідки в бік Києва було збудовано Русанівський міст (1906), зруйнований у Німецько-радянську війну. У 1912 році до поселення почав курсувати бензомоторний трамвай із Києва, згодом селище було сполучене трамваєм із Дарницею і містом Бровари.

Поселення складалося з трьох кутків — Пожарище, За кладовищем, Дачна.

У 1920-х роках у селі діяла дослідна станція кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка^[6].

З 1923 року — у межах Києва.

Під час Другої світової війни навесні 1943 року Микільська Слобідка була спалена німецькими військами^[7]. Надалі багато будівель, включно з 2—3-поверховими, не відновлювалися^[8].

У 1960-х роках на території слобідки планувався проєкт лівобережного громадського центру. Проєкт змінювався багато разів. Реалізовані частини цього проєкту включають готель «Турист», лівобережний поштамт, Театр драми і комедії^[9].

У 1970–1980-ті роки більшу частину Микільської Слобідки знесено (вона простягалася до Русанівського каналу), на її місці збудовано житловий масив Лівобережний. Водночас багато старих хат зберігалися в центральній частині Микільської слобідки, прилеглій до Броварського проспекту. Вони були знесені лише на початку 1990-х^[8].

У 1984 році (за іншими даними у 1986 році) розпочалося будівництво адмінбудівлі за адресою вулиця Луначарського (тепер Шептицького), 2. Будівля призначалася для Держкомітету з матеріально-технічного постачання УРСР. Але після отримання Україною незалежності будівництво зупинилося^[10]. С 1999 року перебувало у власності «Нафтогаз України». Планувалося розмістити там головний офіс компанії. У 2018 році за розпорядженням кабінету міністрів будівлю була безкоштовно передано в управління національної поліції. У ньому планується облаштувати службові приміщення поліції^[11]. Станом на листопад 2022 будівництво не продовжується.

Примітні установи

Міжнародний виставковий центр
Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ — головний собор УГКЦ в Україні та місце розташування Київської архієпархії УГКЦ
Готель «Турист»
Лівобережний поштамт і музей поштового зв'язку^[12]^[13]
Київський академічний театр драми і комедії

Інфраструктура

Освіта та культура

Заклади дошкільної освіти

Заклад дошкільної освіти № 691 «Джерельце»
Заклад дошкільної освіти № 566 «Іскорка»
Заклад дошкільної освіти № 616
Дитячий садочок «Країна Дитинства»
Заклад дошкільної освіти № 628

Середня та спеціальна освіта

Школа № 65 з поглибленим вивченням іноземних мов
Український колеж імені В. О. Сухомлинського № 272
- На базі колежу діє соціальна спортивна школа Фонду Реал Мадрид^[14]
Школа джазового та естрадного мистецтв