Межує з
Вифлеє́м[20] або Витлеє́м[21] (івр. בית לחם Бет-лехем «будинок хліба»; араб. بيت لحم Бейт-лахм «будинок м'яса»; грец. Βηθλεέμ) — місто в Палестині, історично належить до коліна Юдиного.
Розташоване на Західному березі річки Йордан, 8 км на південь від Єрусалиму, на висоті 765 м над рівнем моря. Агломерація Вифлеєм також включає міста Бейт-Яла та Бейт-Сахур. Населення становить близько 30 000 осіб [22] [23], переважно палестинці християнського та мусульманського віросповідання. Християни становлять 1/3 населення, проте багато їх емігрувало у 2000—2003 роках через нестабільну ситуацію до Європи та Америки. У 1967—1995 роках місто перебувало у складі Ізраїлю, а від 1996 року, на підставі мирних переговорів, є частиною частково визнаної Палестинської автономії.
Вифлеєм є релігійним центром християн та місцем паломництва, позаяк вважається Біблією місцем народження царя Давида та Ісуса Христа. У Вифлеємі розташований Храм Різдва Христового, що збудований над гротом (чи печерою) — місці народження Ісуса Христа. Храм було збудовано 326 року римським імператором Костянтином Великим, у 529 році, після повстання самаритян, відбудований Юстиніаном І, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями.
У місті є також храм св. Катерини та створений 1973 року університет. Господарство складається з ремісництва, торгівлі та дрібного промислу, у тому числі виготовлення сувенірів, гуралень, вирощування фіг та оливок. Велике значення для міста має туризм.
Від 2006 року місто повністю оточене восьмиметровим бетонним муром.
Величезна любов Бога до людства проявилася через народження Його сина. Довгоочікувана вістка про Спасителя справдилася. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Іван 3:16 — 17)
Вифлеєм у Біблії часто згадується як Вифлеєм-Ефрата (рос. Виѳлеемъ Ефраѳа) для відмінності від Вифлеєма Галілейського розташованого бл. 11 км на північний захід від Назарету.
Перша згадка про Вифлеєм у Біблії знаходиться у Книзі Буття (Бут. 35:19), при згадці місця поховання Рахилі — одної з двох дружин патріарха Якова, її гробниця досі тут вшановується. Після завоювання Ханаану ізраїльськими племенами Вифлеєм стає частиною Юдеї. Події Книги Рут також значною мірою відбуваються у Вифлеємі (Рут. 1:1). Вифлеєм згадується у Святому Письмі як «будинок Давида» або Ефрата (Ефрата, івр. אפרת \ ה — плодоносний). Тут народився цар Давид (1 Сам. 16:1), і тут він був помазаний на царство пророком Самуїлом. Згідно з пророцтвом Михея — у Вифлеємі мав народитися Месія, цар Ізраїля — нащадок Давида (Мих. 5:1). У цьому вірші і згадується Вифлеєм-Ефрата.
Вифлеєм найбільш відомий тим, що в цьому місті, згідно з Євангеліями, відбулося Різдво Ісуса Христа (Мт. 2:1, Лк. 2:4-11). Мудреці побачили зірку над містом і прийшли поклонитися майбутньому Царю, принісши дари: золото як Царю, ладан як Богу і смирну як Людині. Однак після того, як цар Ірод наказав убити всіх немовлят чоловічої статі, Святе сімейство покинуло Вифлеєм та перейшло у Єгипет.
Колядки · Список українських колядок і щедрівок · Список іноземних колядок
Lokasi Pengunjung: 3.141.31.100