Маринець — розташоване на півдні села, зі боку Дідилова. Василь Лаба виводить мікротопонім від поняття худоба, пастухи, наводячи паралелі з хорватськими словами marva, marvince, marvogojstvo та наддністрянським словом мерва;
Найдавніші писемні згадки про село, найімовірніше не збереглися, позаяк у 1440 році під час пожежі згоріло більшість архівних матеріалів у Львові[11]. Тому село вперше згадується у судових книгах від 4 липня1440 року під назвою Банюнин або Dycis, коли Іван Банюнинський (тодішній власник села) виграв процес в князя Михайла з Вільшаниці. Дослідник Василь Лаба допускає тлумачення другої назви Dycis як спотворене лат.Ducis, тобто Княже[11].
За реєстрацією 1515 року частина Банюнина була розорена татарами і лише 3 (три) лани залишилися зеленими. За ілюстрацією 1578 року частина села Банюнин належала Миколаю Герберту з трьома ланами і ставом та одним загородником[12].
У 1850 році після скасування панщини у села Банюнин був 1371 морг землі, з яких 456 моргів належало Кароліні Веберг. Решта землі була селянська та парафіяльна. Панами поступово були: Зельський, Гарбер, Вітлін, Піштинський, останній з яких близько 1877 року продав землю Розенбергу. Вже на початку XX століття Розенберг перепродав землю Розалії Трускальовській, яка пізніше розпарцелювала всю землю[12].
24 серпня1939 року була підписана угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом відома, як пакт Молотова — Ріббентропа. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією у першій світовій війні територій. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини на Польщу.
Німеччина почала виконувати умови цієї угоди, розпочавши польську компанію, себто вже 1 вересня1939 року напала на Польщу. Цей день і є початком Другої світової війни. Лише за 27 днів німецькі окупаційні війська анексували частину Польщі та вийшли на умовну лінію Керзона. 17 вересня 1939 року о п'ятій годині ранку передові та диверсійно-штурмові загони Червоної Армії перетнули радянсько-польський кордон на річці Збруч.
З приходом радянської влади у 1939 році у Банюнині та навколишніх селах утворили сільські ради, а у самому селі ще й був організований Тимчасовий комітет[12].
Під час німецької окупації на примусові роботи до Німеччини було вивезено близько 20 осіб[12], переважно молодих хлопців та дівчат.
Вже по війні, 12 вересня1948 року, у селі Банюнин був створений колгосп Імені 17 вересня. У 1984 році було розпочато будівництво газопроводу, який офіційно запрацював 5 серпня1986 року[12].
У селі працюють дошкільний навчальний заклад загального розвитку та загальноосвітня школа I—II ступенів.
Економіка
У селі діють підприємства:
сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Нива» — займається змішаним сільським господарством;
товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаливосервіс» — займається роздрібною торгівлею пальним;
мале підприємство «Наталя» — займається роздрібною торгівлею.
100 фазанів випустили у мисливських угіддях Львівщини. Птахи оселилися в лісах поблизу села Банюнин.Розвести фазанів для відновлення популяції вирішили місцеві лісівники[15].
У 2014 році затверджено генеральний план забудови с. Банюнин[16].
Спорт
Місцеви ФК «Нива» — переможець районного Кубка з футболу «Весна-2017»[17].
.jpg)
