Працював у відділі пропаганди й агітації ЦК КПЗУ, був редактором комсомольського журналу «Сяйво», легальної газети «Молот», нелегальної газети «Прапор комунізму» (орган КПЗУ).
Був арештований польською владою у 1930, потім у 1934 році. На Луцькому процесі 57-ми у 1934 році засуджений до 7 років позбавлення волі, але в 1936 році амністований.
У 1939—1941 роках — на педагогічній і профспілковій роботі у Львівській області.
У 1948 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка.
У 1949 — червні 1953 року — директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна. Працював заступником голови виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.
16 травня 1953 року постановою ЦК КПУ призначений заступником міністра культури Української РСР. 24 червня 1953 року це рішення було скасоване постановою Бюро ЦК КПУ.