Вижня́ни (давніше також Вижляни )[ 8] — село в Україні , в Глинянській міській громаді , Львівського району , Львівської області . Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада [ 7] . Населення становить 333 особи[ 1] .
Історія
Власниками села в XIV -XV століттях були давньоукраїнські (руські) феодали : боярин «Ходко Лоєвич з Вижнян»[ 9] , шляхтич Грицько Кердейович .
Римо-католицьку парафію у 1400 році заснували Ян Клюс гербу Шренява [ 10] та його дружина Малґожата[ 8] .
Шляхтич Миколай Клюс (гербу Шренява [ 11] ) 1440 року підписувався «з Вижнян», а власником у XVII столітті був майбутній київський каштелян Ярош (Геронім) Станіслав Куропатніцький гербу Нечуя .
Руський чесник Юзеф з Ольшова Ольшевський купив у Александера Домініка Ґедзінського маєток Вижняни, контракт уклали в Галичі 26 вересня 1716 року[ 12] . 1720 року Вижнянам було надано Магдебурзьке право і разом з цим місто отримало дозвіл проводити 4 ярмарки щорічно[ 13] .
Август Олександр Чарторийський купив маєток 1762 року[ 12] .
У другій половині XIX століття селище мало власну символіку — печатку з зображенням колісного плуга[ 14] .
Станом на середину 1920-х років Вижняни ще мали статус містечка [ 15] .
Директором місцевої державної двокласової школи у 1926 році була Антоніна Гаас, а другим вчителем — Гелена Лянгнер.
На 1 січня 1939 року у селі мешкало 1150 осіб, з них: 630 українців , 20 поляків , 480 латинників та 20 юдеїв . Село належало до ґміни Куровіце Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки . Під час Другої світової війни та у повоєнний час село піддавалося терору з боку окупантів за підтримку ОУН-УПА[ 17] .
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 18] :
Пам'ятки
Костел святого Миколая
Костел святого Миколая , фундований Грицьком Кердейовичем. Він є одним із найстарших у Львівській архидієцезії РКЦ . У 1648 році татари спалили костел. Його було відновлено у 1651 році коштом власника села — шляхтича Яроша (Героніма) Станіслава Куропатніцького гербу Нечуя та його братів: рідного Анджея Міхала, зведеного Марціна з Панкрацевичів Грабянки[ 19] . Світлину можна побачити у праці Александера Чоловського та Януша Богдана «Przeszłość і zabytki województwa tarnopolskiego»[ 20] .
У міжвоєнний період був перебудований за проєктом Броніслава Віктора . Інтер'єри розписали Станіслав Тейсейр, Роман та Маргіт Сельські. Фіґура святого Йосифа , яка розташована на фасаді костелу, виконана скульптором Мар'яном Внуком . Від 1948 року костел використовувався, як склад[ 21] .
Відомі люди
Примітки
↑ а б Глинянська міська громада, Львівський район, Львівська область: с. Вижняни . socialdata.org.ua . Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ а б Облікова картка с. Вижняни, Львівська область, Золочівський район . rada.gov.ua . Верховна Рада України . Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018 .
↑ Знайти поштовий індекс . ukrposhta.ua . Укрпошта . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область . ukrtelecom.ua . Укртелеком . Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ Прогноз погоди в селі Вижняни . weather.in.ua . Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ а б Відстані від села Вижняни . della.com.ua . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ а б Картка Глинянської територіальної громади . kbmr.gov.ua . Глинянська міська громада . Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ а б Wyżniany — S. 164.
↑ Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) // Polski Słownik Biograficzny . — Warszawa — Kraków, 2003. — T. XLII/1, z. 172. — S. 23—26. (пол.)
↑ Sperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie Rusi Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły . — S. 221—222. (пол.)
↑ https://polona.pl/item/10355918/165/
↑ а б Wyżniany… — S. 165.
↑ Золочівщина. Вижняни . zolochiv.ridne.net . 4 травня 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 7 травня 2024 .
↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Фонд 178. — Опис 2. — Спр. 1966. — Арк. 7, 41.
↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim… — S. 66.
↑ Степан Бойко (19 жовтня 2017). Хто вбив мого батька? . galychyna.if.ua . Галичина . Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017 .
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
↑ Czołowski Aleksander , Janusz Bohdan Przeszłość і zabytki województwa tarnopolskiego . — Tarnopol: Pow. Organizacja Nar., 1926. — 198 s. — S. LXXI. (пол.)
↑ Głazińska A. Kościół parafialny p.w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 11. — S. 317—340. — ISBN 83-89273-04-7 . (пол.)
↑ Мазурак Я., Ткачов С. , Ханас В. Ґаватович Якуб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] (пол.)
Джерела
Посилання