Вижняни

село Вижняни
Костел Святого Миколая у Вижнянах
Костел Святого Миколая у Вижнянах
Костел Святого Миколая у Вижнянах
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Глинянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060050030057267
Облікова картка с. Вижняни[2] 
Основні дані
Засноване 1397[2]
Населення 333[1]
Площа 1,66 км²
Густота населення 200,6 осіб/км²
Поштовий індекс 80723[3]
Телефонний код +380 3265[4]
Географічні дані
Географічні координати 49°48′22″ пн. ш. 24°24′55″ сх. д. / 49.80611° пн. ш. 24.41528° сх. д. / 49.80611; 24.41528
Середня висота
над рівнем моря 		238 м[5]
Відстань до
обласного центру 		33 км[6]
Відстань до
районного центру 		33 км[6]
Найближча залізнична станція Задвір'я
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 80720, Львівська обл., Львівський р-н, м. Глиняни, вул. Шевченка, 38[7]
Карта
Вижняни. Карта розташування: Україна
Вижняни
Вижняни
Вижняни. Карта розташування: Львівська область
Вижняни
Вижняни
Мапа
Мапа

CMNS: Вижняни у Вікісховищі

Вижня́ни (давніше також Вижляни)[8] — село в Україні, в Глинянській міській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада[7]. Населення становить 333 особи[1].

Історія

Власниками села в XIV-XV століттях були давньоукраїнські (руські) феодали: боярин «Ходко Лоєвич з Вижнян»[9], шляхтич Грицько Кердейович.

Римо-католицьку парафію у 1400 році заснували Ян Клюс гербу Шренява[10] та його дружина Малґожата[8].

Шляхтич Миколай Клюс (гербу Шренява[11]) 1440 року підписувався «з Вижнян», а власником у XVII столітті був майбутній київський каштелян Ярош (Геронім) Станіслав Куропатніцький гербу Нечуя.

Руський чесник Юзеф з Ольшова Ольшевський купив у Александера Домініка Ґедзінського маєток Вижняни, контракт уклали в Галичі 26 вересня 1716 року[12]. 1720 року Вижнянам було надано Магдебурзьке право і разом з цим місто отримало дозвіл проводити 4 ярмарки щорічно[13].

Август Олександр Чарторийський купив маєток 1762 року[12].

У другій половині XIX століття селище мало власну символіку — печатку з зображенням колісного плуга[14].

Станом на середину 1920-х років Вижняни ще мали статус містечка[15].

Директором місцевої державної двокласової школи у 1926 році була Антоніна Гаас, а другим вчителем — Гелена Лянгнер.

На 1 січня 1939 року у селі мешкало 1150 осіб, з них: 630 українців, 20 поляків, 480 латинників та 20 юдеїв[16]. Село належало до ґміни Куровіце Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки. Під час Другої світової війни та у повоєнний час село піддавалося терору з боку окупантів за підтримку ОУН-УПА[17].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[18]:

Мова Кількість Відсоток
українська 333 100%

Пам'ятки

Костел святого Миколая

Костел святого Миколая, фундований Грицьком Кердейовичем. Він є одним із найстарших у Львівській архидієцезії РКЦ. У 1648 році татари спалили костел. Його було відновлено у 1651 році коштом власника села — шляхтича Яроша (Героніма) Станіслава Куропатніцького гербу Нечуя та його братів: рідного Анджея Міхала, зведеного Марціна з Панкрацевичів Грабянки[19]. Світлину можна побачити у праці Александера Чоловського та Януша Богдана «Przeszłość і zabytki województwa tarnopolskiego»[20].

У міжвоєнний період був перебудований за проєктом Броніслава Віктора. Інтер'єри розписали Станіслав Тейсейр, Роман та Маргіт Сельські. Фіґура святого Йосифа, яка розташована на фасаді костелу, виконана скульптором Мар'яном Внуком. Від 1948 року костел використовувався, як склад[21].

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ а б Глинянська міська громада, Львівський район, Львівська область: с. Вижняни. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2024.
  2. ↑ а б Облікова картка с. Вижняни, Львівська область, Золочівський район. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  3. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2024.
  4. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 травня 2024.
  5. ↑ Прогноз погоди в селі Вижняни. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 7 травня 2024.
  6. ↑ а б Відстані від села Вижняни. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2024.
  7. ↑ а б Картка Глинянської територіальної громади. kbmr.gov.ua. Глинянська міська громада. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2024.
  8. ↑ а б Wyżniany — S. 164.
  9. ↑ Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2003. — T. XLII/1, z. 172. — S. 23—26. (пол.)
  10. ↑ Sperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie Rusi Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły. — S. 221—222. (пол.)
  11. ↑ https://polona.pl/item/10355918/165/
  12. ↑ а б Wyżniany… — S. 165.
  13. ↑ Золочівщина. Вижняни. zolochiv.ridne.net. 4 травня 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 7 травня 2024.
  14. ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Фонд 178. — Опис 2. — Спр. 1966. — Арк. 7, 41.
  15. ↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim… — S. 66.
  16. ↑ Кубійович, 1983.
  17. ↑ Степан Бойко (19 жовтня 2017). Хто вбив мого батька?. galychyna.if.ua. Галичина. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
  18. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  19. ↑ Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
  20. ↑ Czołowski Aleksander, Janusz Bohdan Przeszłość і zabytki województwa tarnopolskiego. — Tarnopol: Pow. Organizacja Nar., 1926. — 198 s. — S. LXXI. (пол.)
  21. ↑ Głazińska A. Kościół parafialny p.w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 11. — S. 317—340. — ISBN 83-89273-04-7. (пол.)
  22. ↑ Мазурак Я., Ткачов С., Ханас В. Ґаватович Якуб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.
  23. ↑ Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

Посилання


Географія Львівської області Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.