Список судинних рослинІсландії містить перелік з 472 видів (у тому числі 58 — чужорідні), зареєстрованих в Ісландії згідно з МСОП, GRIN та вебсайту Ісландського інституту природної історії. Список налічує 38 видів судинних спорових рослин і один оригінальний ісландський вид голонасінних — ялівець звичайний, але ще три види: модрина сибірська (Larix sibirica), ялина ситхінська (Picea sitchensis) і сосна скручена (Pinus contorta) — широко культивуються та поширюються за межі зон культивації всією територією Ісландії[2]. Решта видів — покритонасінні (151 однодольних (Monocots), 278 евдикот (Eudicots) і 1 вид з порядку лататтєцвітих (Nymphaeales). Один регіонально вимерлий вид, Primula egaliksensis[3], культивовані види, які не утворили стійких популяцій за межами зон культивації, а також чужорідні випадкові види не включені до списку.
Особливості флори судинних рослин
Ісландія має відносно невелику кількість місцевих рослин, частково через свій суворий клімат, а почасти через виверження вулканів. Починаючи приблизно з 870 року, поселенці в Ісландії почали завозити рослини з Великої Британії й/або Скандинавії, будь то навмисно чи випадково. Викопні зразки пилку знайдені у болотяних відкладеннях показують, що валер'яна, подорожник і види роду Полин (Artemisia) з'явилися в Ісландії незабаром після створення людських поселень[4]. Після заселення острова століттями тривало вирубування лісів та інтенсивне випасання овець, що призвело до ерозії ґрунту[5]. Нині рослини переважно покривають пасовища, де регулярно випасають худобу; невеликі березові ліси збереглися в ізольованих резерватах[6]. Країна прагне до відновлення лісів, особливо добре можна спостерігати представників флори й фауни у національних парках острова[7].
Найбільш притаманним для острова деревом є береза пухнаста (Betula pubescens), яка формує значну частину лісів разом з осикою (Populus tremula), горобиною звичайною (Sorbus aucuparia), ялівцем звичайним (Juniperus communis) та іншими невеликими деревами. Верба філіколиста (Salix phylicifolia), верба шерстиста (Salix lanata), береза карликова (Betula nana) формують чагарникові зарості. Інвазивними породами дерев, які використовують переважно в лісовому господарстві є: тополя бальзамічна (Populus trichocarpa), ялина ситхінська (Picea sitchensis), модрина сибірська (Larix siberica) і сосна скручена (Pinus contorta). Регіони Ісландії майже не відрізняються за характером рослинності, хоча, наприклад, дзвоники круглолисті мінливі (Campanula rotundifolia subsp. polymorpha) та ломикамінь аїзоподібний (Saxifraga aizoides) ростуть на сході країни, а мак полярний (Papaver radicatum) і перестріч лісовий (Melampyrum sylvaticum) — на північному заході. Деякі рослини приурочені до певних місць, наприклад, аспленій північний (Asplenium septentrionale) — рослина північного узбережжя, а плаун булавовидний (Lycopodium clavatum) — південно-східного узбережжя[8]. Видовий поділ роду кульбаба на території Ісландії, як і всюди, є непевним і потребує подальшого експертного аналізу[9]. Рід нечуйвітер (Hieracium) має дуже велику кількість названих видів, загалом приблизно 9000. Арктичні Hieracium, за винятком Hieracium umbellatum, є апогамними (насіння в них розвивається без запліднення) мікровидами. Як і для кульбаби розподіл за видами потребує подальшого експертного аналізу[10]. У поданій нижче таблиці мікровиди нечуйвітра й кульбаби не наведені, однак їхній перелік див. нижче в цьому розділі.
також 1 регіонально вимерлий вид, 8 видів і 1 варитет зі статусом DD, 13 видів і 1 варитет зі статусом LC і 5 видів не відповідають критеріям оцінки (NA)[3].
Зростає по всій країні (найвище місце зростання перебуває на рівні 700 м). Трапляється переважно в глибоких западинах, ярах і на берегах засніжених районів.
Поширений на заході, але рідкісний в інших регіонах країни. Зростає серед чагарників, у лавових тріщинах та інших затінених місцях майже виключно в низинах нижче 350 м.
Дерево, що завозилось переважно з Аляски, особливо після 1960 року. Добре росте в Ісландії, й у кількох місцях вид значно поширився й утворив дикі ліси.
Досить рідкісний, який росте в солоних болотах або на берегах річок і пасовищах, як правило, близько до моря. Знайдений у кількох місцях по різних частинах країні, але на невеликих площах.
Вид присутній в Ісландії згідно з Базою даних рослин Європи та Середземномор'я з посиланням на Löve, Á. Flora of Iceland. — Reykjavik : Almenna Bókafélagid, 1983. — 403 с..
Вид присутній в Ісландії згідно з Базою даних рослин Європи та Середземномор'я з посиланням на Tutin, T. G., Heywood, V. H., Burges, N. A., Valentine, D. H., Walters, S. M. & Webb, D. A. Flora Europaea. — Cambridge : Cambridge University Press, 1964–1980. — Т. 1–5..
Рідкісний, але зібраний у кількох місцях, розподілених по всій країні. Водна рослина, яка зростає переважно біля моря, часто у водоймах або водних потоках, куди морська вода проникає з припливом. Іноді трапляється у воді геотермальних джерел на суходолі. Поширений тільки в низинах, найвища популяція розташована в теплому озері на висоті близько 270 м.
Рідкісний і дещо розкиданий по всій країні вид. Зростає найчастіше в лісистій місцевості або чагарниках. Трапляється переважно в низинах, хоча подекуди підіймається до висоти 200 м.
Досить поширений по всій країні, від низин до 500—600 м, найвище 720 м. Зростає на пустках, вересових і трав'яних схилах, більш поширений на півночі й сході країни, ніж в інших місцях.
Зростає на сухих луках і болотах, частіше на північному сході, ніж в інших місцях. Трапляється від низовин до висоти 600 м, найвищий осередок знайдений на рівні 750 м.
Поширений у центральних районах, але рідкісний в інших місцях або відсутній. Більшість місць зростання розташовані в низинах та передгір'ях на висотах до 200 м.
Досить поширений в деяких районах на півдні й південному заході. Зростає переважно на трав'яних схилах і мулових відкладеннях нижче 200—250 м над рівнем моря.
Поширений всією країною від низин до висоти 350 м, але зростає на більш високих рівнях на півдні й північному сході (найвище на 550 м). Трапляється у трав'яних напівболотних угіддях.
Зростає тільки на солоних болотах поблизу океану, або солончаках річкових лук. Часто утворює суцільний покрив біля океану. Відомий у багатьох місцях, за винятком солончаків Судурланду.
Поширений по всій країні, особливо на високогірних болотах. Найчастіше трапляється на висотах від 300 до 750—920 м, але в декількох місцях зростає в низинах.
Досить рідкісний. Найбільш поширений у гірській місцевості, як правило, на висотах 400—800 м, найвищий осередок розташований на висоті 930—950 м. Часто трапляється вздовж краю снігів, по краях боліт, уздовж ставків.
Зростає на всій території країни, за винятком півдня, де рідкісний. Трапляється на болотах, в лісах або чагарниках. Осередки розташовані від низовин до висоти близько 500—600 м.
Зростає у вологому середовищі: на берегах ставків, струмків або на вологому ґрунті на скельних виступах. Трапляється переважно в низинах (до 200 м), найвищі популяції розташовані на рівні 270—300 м.
Зростає в основному у відносно мілкій воді ставків, каналів і озер. Поширений по всій країні в низинах або нижче 200 м. Проте, був виявлений у геотермальних районах до 600 м.
Досить поширений на північному заході й східному узбережжі, але рідкісний в інших місцях. Росте переважно у вологих або сирих місцях або заболочених скелі.
Росте в напівболотних угіддях і по краях боліт. Вид типовий для півночі країни, але рідкісний на південному сході. Зростає переважно з низин до 500—550 м, найвище — на 710 м, де є геотермальні області.
Вкрай рідко трава, знайдена в кількох місцях на східному узбережжі та чотирьох ділянках на північному заході. Зростає особливо часто вздовж струмків донизу схилами.
Дуже поширеним рослина по всьому острову від низин до помірних гір, 1000 м, найвище 1200 м. Зростає на торфовищах, на сухих схилах і трав'яно-гравійних ділянках.
Уведена трава з початку століття. Вона витривала з раннім дозріванням тому значно поширилася. Росте в безпосередній близькості від полів у населених пунктах по всій країні, в тому числі багато вздовж доріг.
Поширений по всій країні від низин до близько 600—700 м. Росте на болотах, у пониззях і на трав'яних схилах, а також в лісах, на вересових пустищах і серед чагарників.
Поширений по всій країні від низин до 800—1050 м. Зазвичай росте на болотах та інших водно-болотних угіддях, наприклад, на вологих піщаних берегах лиманів. Це одна з панівних трав високогірних боліт.
Цю траву сіяли на полях раніше, хоча це досить бідна кормова рослина. Цей вид уже давно зайняв газони, поширився вздовж доріг і на меліорованих землях.
Трава, яка особливо часто трапляється в низинах, але в окремих випадках у гірській місцевості підіймається до 650—720 м. Зростає на луках і трав'яних схилах.
Рідкісна трава, яка частіше трапляється в північній частині країни, ніж на півдні. Росте на схилах, у чагарнику, лавових тріщинах від низовин до 500—600 м.
Натуралізований вид, який вже давно культивується. Поширений на рівнинах і обабіч полів по всій країні. Зростає переважно в низинах до 500 м, але знайдений навколо гори до 700 м.
Зазвичай трапляється у трав'яному покрові у тіні, як нижня рослинність, або в лавових тріщинах і пустотах. Зростає переважно від низовин до висоти 600 м, найвище на 750 м.
Загальний для наземної зони на північному сході, але також в інших районах, особливо міських. У гірській місцевості зростає в кількох місцях до 700—900 м.
Дуже поширений у столиці та в інших місцях на південному заході. Росте в садах, приміщеннях і на тротуарах. В інших частинах країни досить рідкісний вид.
Поширений на сході, але рідкісний в інших місцях. Найчастіше зростає в низинах, але також знайдений на невеликих горах заввишки до 500 м або вище (найвище — 1000 м, поблизу гарячих джерел)
Дуже поширений по всій країні. Зростає здебільшого на гравійних, піщаних рівнинах, у дельтах річок, потоках лави і на схилах гір. Трапляється як у низинах, так і в горах до 1460 м.
Поширений у населених пунктах по всій країні, особливо в місцях для утримання тварин. Імовірно, введений першими поселенцями вид. Зростає переважно в низинах, найвище на 730 м.
Досить рідкісний, розкиданий по всій країні, за винятком півдня. Знайдений лише високо в горах на гравію й мохових пустищах на (100-)600–1200(-1440) м н.р.м.
Поширений на південному заході й півдні, в інших місцях рідкісний. Трапляється переважно нижче 200 м, найвище — 300 м. Зростає на порушених ґрунтах, у тому числі на городах і в садах.
Населяє вулканічні піки та гірські вершини або ґрунтові мілини геть від скелі. Часто дуже розсіяний, навіть у тих областях, де найбільш поширений. Найвище зростає на 300 м.
Рідкісний, має розрізнене поширення. Знайдений на берегах ставків або озер, вздовж струмків, у струмках і дельтах річок. Зростає переважно в низинах до 300 м, найвище на 680—700 м.
Дуже поширений по всій країні, за винятком гірської місцевості. Населяє пустища, луки, яри та зсуви, іноді навіть в напівболотні угіддя. Найбільш поширений з низин до близько 500 м, найвище зростає на 770 м.
Трава поширена по всій країні, особливо в низинах. Часто росте на вулицях, особливо біля басейнів і фонтанів. Підіймається до 1000—1070 м над рівнем моря в гірській місцевості.
Вид поширений по всій країні, охоплюючи людські поселення. Полюбляє багаті ґрунти, наприклад, садові, а також місця, де пасуться вівці. Поширений від низин до, найвище, 730 м.
Поширена трава в Ісландії, що зростає на всіх видах земель, пустищах, болотах і на гірському гравію. Трапляється від низовин до 1150 м, найвище — 1290 м у горах.
Поширений по всій країні, особливо в горах. Частіше трапляється серед валунів, скель, каньйонів і гравію, ніж у низинах, хоча також часто зростає на морських скелях. У горах найвище зафіксований на 1440 м н.р.м.
Поширений у селищах у більшій частині країни. Обмежено поширений у дикій природі, особливо вздовж річок, боліт. Найвище він зареєстрований на 700 м. Вид уведений, імовірно, щойно земля була заселена.
Росте в струмках, на краю ставків або навіть у ставках на мілині. Поширений по всій території країни, крім центральної області. Зазвичай зростає до 750—800 м висоти в холодних джерелах, але до 1040 м у теплих джерелах.
Вид поширений на півночі й північному заході, й незначно в північній частині східного узбережжя. Росте серед вересу, трав і низьких чагарників у засніжених районах у низинах до 200 м.
Вирощується переважно в садах, й іноді поширюється звідти. Вона тісно пов'язана з Valeriana officinalis L. subsp. sambucifolia, яка росте в дикому вигляді, зокрема, на південних схилах на півдні країни.
Дуже поширений у деяких частинах країни, але повністю відсутній ув інших місцях, наприклад, на північному заході й льодових полях центру. Знайдений від низовин до 600—750 м.
Досить рідкісний вид, частіше зростає у центральних півночі та сході. Поширений на кислих ґрунтах боліт, як правило, серед сфагнуму. Зростає переважно в низинах до 350 м, найвище — 500 м.
У багатьох місцях уздовж узбережжя країни переважно на пісках, але також у кількох більш віддалених районах, особливо на півдні. Вид украй чутливий до випасання.
Росте частіше поблизу споруд або біля сільськогосподарських угідь. Усі місця зростання розташовані на низинах нижче 200 м. Зазвичай росте у відносно невеликих плямах або обмежених областях, але цвіте рясно
Культивується з початку XX століття, широко застосовується у лісовому господарстві. Трапляється на меліорованих землях, коло будинків та на полях. Поширюється спонтанно насіннєвим способом.
Росте в низинах (найвище — 380 м) по всій країні, найбільш поширений на південному заході, півночі та сході. Трапляється переважно на трав'яних полях, часто на рівнинах уздовж берегів.
Поширений по всій країні, але рідкісний на півдні. Раніше вид був дуже поширеним і на низовинах формував суцільні ліси. Найвище зростає на 550 м н.р.м.
Особливо поширений по всьому південному заходу, але рідкісний в інших місцях. На півночі й сході знайдений тільки на невеликих ділянках. Висота проживання до 600 м н.р.м.
Знайдено у багатьох місцях у всіх частинах країни, за винятком південного сходу і східного узбережжя. Досить рідкісний, зростає на болотах або болотистих місцях в низинах нижче 300 м.
Знайдений у багатьох місцях по всій країні, за винятком південного сходу. Зростає здебільшого на полях з досить високою травою в низинах, найвище на 250 м.
Трапляється тільки на північ від східного узбережжя. Росте в основному серед вересу, трав'янистих западин або схилів, іноді під скелями на висотах 350—400 м. Перебуває під захистом охорони природи.
Населяє локальні осередки із теплим кліматом, особливо на півдні й заході, а також Ейяфіорді й на східному узбережжі. В інших місцях зростає майже виключно в зонах геотермальної активності.
Росте, плаваючи у воді. Виявлений тільки в низинах до 300 м. Знайдений у кількох осередках по всій країні, чисельність скорочується і, швидше за все, скорочуватиметься.
Росте у багатьох каналах і басейнах на південному заході. В інших місцях, рідкісні й, імовірно, тільки в геотермальних місцях за межами південно-західних земель. Зростає переважно в низинах нижче 200 м, найвище розташований на 740 м.
Водна рослина, яка росте на мілководді й може покрити великі площі. Зростає по всій країні, часто в озерах, пов'язаних з океаном, але також знайдена в ізольованих водоймах центру країни. Більшість місць зростання розташована в низинах на півночі країни, але вид також виявлений на висотах до 500 м у гірській місцевості.
Це водна рослина, що зростає в ставках і здатна покрити великі площі в мілких водоймах. Поширена по всій країні, хоча в гірській місцевості трапляється зрідка; найвище знайдена на 650 м н.р.м.
Досить поширений на південному заході, і рідкісний в інших районах країни. Росте в основному в ставках або мілководних озерах. Росте в низинах нижче 300 м, винятком є два озера на висотах 410 і 600 м.
Основним місцем зростання є південь країни. Знайдений переважно на крутих трав'яних схилах. На півночі країни зростає майже виключно поряд з геотермальними джерелами.
Відома по всій країні, але рідкісна на південному сході. Росте у напіввологому ґрунті, часто вздовж струмків і канав від низин до висоти 600 м, найвище — 700 м.
Досить рідкісний, найбільше розповсюджений в чотирьох областях: Рейк'янесскаґі, Снайфельснес, на півночі й на сході. зростає переважно на трав'яних схилах і в западинах, в низинах до 200 м.
Зрідка трапляється по всій країні, рідкісний у низовинах на півдні. Зростає здебільшого в затінених місцях в глибоких ярах, ущелинах або на крутих схилах. Найвище було виявлено на рівні 480 м.
Украй рідкісний вид, знайдений у кількох осередках на сході. Перебуває під захистом природоохоронних законів. Завжди зростає в тіні: або в лісах, або в порожнинах між скелями.
Зростає переважно на гравійних та піщаних ґрунтах, а іноді й на гірських породах. Поширений на північному заході й південному сході; велика частина популяцій описана на висотах від 600 до 1000 м.
Поширений від низин до висоти 300—400 м; найвище у геотермальному районі на рівні 600 м. Зростає поблизу джерел і струмків, що впадають у болота, у канавах уздовж доріг.
Рідкісний, його можна знайти лише в сільській місцевості. Як правило, росте на крутих кам'янистих горах, часто кам'янистих зсувах від низин до висоти 600—680 м.
Поширений у деяких частинах країни, особливо на півдні, заході й у центрі півночі. Трапляється переважно в низинах до висоти 300 м, найвища популяція описана на рівні 400 м.
Поширений в рівнинних районах країни. Росте на родючих схилах й улоговинах, часто в лісах. Зростає найбільше в низинах, однак, місцями трапляється до висоти 500 м при хороших умовах.
Росте під водою, верхній лист і квіти плавають на поверхні. Поширений по всій країні, в заповнених водою канавах і каналах, у ставках і озерах, розташованих до висот 550—800 м.
Рідкісний і перебуває під природоохоронним захистом. Знайдений тільки в кількох гірських районах (зазвичай на висотах 800—1200 м) у центральній частині півночі.
Населяє гористі місцини по всій країні, хоча і менш поширений на заході й півдні, ніж в інших районах. Трапляється у каньйонах, ярах і зсувах, особливо в горах, часто підіймається до висоти 1300 м, найвище знайдений на рівні 1520 м.
↑Timo Tanninen, Bo Storrank, Ivar Haugen, Peter Friis Møller, Rolf Löfgren, Ingvi Thorsteinsson, Haukur Ragnarsson. Natural Woodlands in the Nordic Countries. — Copenhagen : Nordic Council of Ministers, 1998. — С. 16. — ISBN 9289301627.(англ.)
.jpg)
.JPG)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
_IMG_2670.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_-_geograph.org.uk_-_723138.jpg)
_BHL10459595.jpg)
_-_geograph.org.uk_-_723135.jpg)
_IMG_9095.jpg)
.jpg)
.jpg)
2.JPG)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_-_uitsnede.jpg)
_5749.JPG)
.jpg)
_IMG_4622.JPG)
_1.jpg)
_5780.JPG)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
.JPG)
.jpg)
