PROFILPELAJAR.COM

Березові; Період існування: 70–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
	Береза повисла (Betula pendula))
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Березові (Betulaceae); Gray
Роди
	Вільха (Alnus); Береза (Betula); Граб (Carpinus); Ліщина (Corylus); Хмелеграб (Ostrya); Ostryopsis; †Asterocarpinus; †Coryloides; †Cranea; †Kardiasperma; †Palaeocarpinus;
	Мапа поширення березових
Вікісховище: Betulaceae

Березові (Betulaceae) — родина однодомних рослин, що включає близько 150 видів дерев, рідше кущів, розбитих на 6 родів (згідно із системою класифікації APG II). Найпоширенішими родами цих рослин є береза і вільха. Березові поділяються на дві підродини: березові (Betuloideae), до якої входять роди береза (Betula) та вільха (Alnus), і ліщинові (Coryloideae), що включає роди ліщина (Corylus), граб (Carpinus), хмелеграб (Ostrya) і остріопсис (Ostryopsis).

Поширення

Березові — типові бореальні рослини, поширені у всіх помірних областях північної півкулі. Лише окремі види роду вільха заходять до Південної Америки (до Чилі та Аргентини), а в Азії доходять до Бенгалії і Північного В'єтнаму. Проте в південних областях вони ростуть тільки в горах. Окремі види берези і вільхи на півночі доходять до лісотундри і тундри і в горах піднімаються до субальпійського пояса. У цих суворих умовах вони набувають карликові форми.

Опис

Листя чергове, з перистонервним жилкуванням, з більш-менш довгими черешками або майже сидяче, частіше з пилчастим або зубчастим краєм, іноді лопатеве або розсічене. Листя, прилистки, черешки, бруньки та молоді пагони бувають голими, покритими восковим нальотом або запушеними більш-менш інтенсивно аж до повстяного запушення. Молоді гілки березових покриті корком. Чоловічі суцвіття довгі, циліндричні, сережкоподібні, складні, тому що в пазусі кожної покривної лусочки розміщується група з 2-3 квіток. Жіночі суцвіття коротші і теж складні. Квітки дрібні з простою оцвітиною. Тичинок 1-12. Зав'язь верхня, з 2 приймочками. Формула квітки: $\ast P_{4-8}\;A_{1-12}\;G_{0}$ ; $\ast P_{6}\;A_{0}\;G_{({\underline {3}})}$ Плоди — горіх, горішок або крилатка. Плоди дозрівають до кінця літа або восени, у вільхи до весни і розносяться вітром восени і взимку (по насту), а навесні і талими водами. За винятком ліщини всі березові є анемохорами. Коренева система досить потужна, у багатьох видів поверхнева. Характерна наявність мікоризи.

Значення

У представників березових знайдено багато фенольних сполук різних груп, а також терпеноїди, такі як лупеолом і бетулін. Останній, безсумнівно, має протипухлинну активність і потребує подальшого вивчення. Більшість березових дає якісну деревину, що використовується в столярно-меблевому виробництві, для різної переробки і як паливо. Бруньки і листя беріз використовують у медицині як бактерицидний і жовчогінний засіб, а берест — для різних кустарних виробів. Популярні багато березових в озелененні міст і садово-парковому господарстві. Супліддя вільхи використовуються в медицині, як в'яжучий засіб.