Тимофіївка лучна

Тимофіївка лучна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Тимофіївка (рослина) (Phleum)
Вид:
Тимофіївка лучна (P. pratense)
Біноміальна назва
Phleum pratense
L., 1753

Тимофі́ївка лучна́ (Phléum praténse L.) — багаторічна трав'яниста рослина з роду тимофіївка (Phleum) родини тонконогові (Poaceae).

Ненаукова назва рослини (укр. тимофіївка, англ. Timothy-grass, нім. Timotheegras, пол. tymotka), ймовірно пов'язана з ім'ям американського агронома Тімоті (Тимофія) Генсона (англ. Timothy Hanson)[1][2], який першим звернув увагу на високі кормові якості цієї трави й інтродукував її з Нової Англії в південні штати на початку XVIII ст.[3][4][5].

Поширення та екологія

Ареал охоплює більшість Європи, за винятком середземноморського регіону, Північну Африку, Азію (крім тропічних районів). В Північну Америку та Австралію вид було занесено. В Україні поширений на всій території, особливо на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах, Гірському Криму, в Степу трапляється менше. Росте на лугах, лісових галявинах, вирубках, в розріджених лісах[6].

Мезофіт, добре витримує короткотривале затоплення талими водами (до 40 днів). Зимо- і морозостійка, але малопосухостійка. Росте на основних типах ґрунтів лісової і лісостепової зон.

Ботанічний опис

Багаторічна нещільнокущова верхова пізньостигла яра злакова рослина 80-150 см заввишки із добре облистненими пагонами. Коренева система мичкувата, розгалужена із тонкими коренями, проникає на глибину 80-100 см. Стебла прямі, порожнисті, з 5-7 листками на генеративних і 5-15 листками на вегетативних пагонах. Листки плоскі до 1 см завширшки і 45 см завдовжки, жорсткуваті, звисаючі, розеточні.

Суцвіття — колосоподібна густа циліндричної форми шорстка стиснута волоть (султан) 7-15 см завдовжки і 8-10 мм шириною. Колоски одноквіткові. Плід — плівчата зернівка, сріблясто-сіра, овальна, дрібна. Маса 1000 насінин 0,4-0,8 г.

Навесні відростає пізніше і повільніше від багатьох інших багаторічних трав. Період вегетації становить 85-130 днів. Перехресно-вітрозапильна рослина[7]. Колоситься в середині — наприкінці червня, на насіння достигає в середині — кінці липня[8].

Тимофіївку можна сплутати з лисохвостом лучним (Alopecurus pratensis).

Значення і застосування

Цінна трава і кормова рослина, використовується на зелений корм, сіно, сінаж, трав'яне борошно. Внесена до реєстру сільськогосподарських культур в Європейському Союзі.

Тимофіївка одна із найурожайніших і найпоживніших багаторічних злакових трав. В основному використовується для сінокосів, але витримує і випасання. У чистому вигляді і як компонент травосумішей використовується для пасовищ на вологих та осушених торфовищах. Придатна для вирощування на луках і в польових сівозмінах. У травостої утримується 3-5 років, повного розвитку досягає на другий рік росту. Урожайність сіна сягає 80 ц/га.

Примітки

  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. ↑ В «Етимологічному словнику української мови» прізвище передано як «Ганзен»
  3. ↑ Timothy Grass. The Louisville Daily Courier. 9 липня 1859. с. 4. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015 — через Newspapers.com. публікація знаходиться у відкритому доступі
  4. ↑ Merriam-Webster's Collegiate Dictionary, 11th ed., p. 1310.
  5. ↑ Oxford English Dictionary, s.v. timothy grass.
  6. ↑ Прокудин Ю. Н. Злаки Украины / Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. — К.: Наук. думка, 1977. — 518 с.
  7. ↑ Основные сельскохозяйственные культуры [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] в Агроэкологическом атласе России и сопредельных стран (рос.)
  8. ↑ Багаторічні трави / за ред.: В. М. Рабіновича, Й. І. Власюка. — К. : Урожай, 1968.

Посилання

Джерела

  • Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк, Г. М. Седіло, Г. С. Коник [та ін.]. — Л. : СПОЛОМ, 2013. — 301 с. — ISBN 978-966-665-807-7.
  • Макаренко П. С. Луківництво: підручник / П. С. Макаренко, Г. І. Демидась, О. М. Козяр. — К. : Нора-прінт, 2002. — 394 с. — ISBN 966-7837-38-6.