PROFILPELAJAR.COM

село Рудня
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Тер. громада	Висоцька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56080050080093908
Облікова картка	с Рудня
Основні дані
Засноване	1552[джерело?]
Населення	511 (01.01.2011)
Площа	0,87[джерело?] км²
Густота населення	673,56[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс	34123[джерело?]
Телефонний код	+380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати	51°41′17″ пн. ш. 26°34′58″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	143[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради	34123, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6[джерело?]
Карта
	Рудня
	Рудня
Мапа
	Рудня у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Рудня.

Ру́дня — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Входить до Висоцької сільської громади. До 2020 року підпорядковувалося Людинській сільській раді Дубровицького району.^[2] Населення становить 511 осіб (2011).^[1]

Назва

Польською мовою згадується як Rudnia,^[3] російською — як Рудня.^[4]

Географія

Відстань до Висоцька складає 8 км, до Дубровиці — 18 км, до залізничної станції Дубровиця — 21 км.^{[джерело?]}

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).^[5] Опадів 610 мм на рік.^[5] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.^[5] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.^[5] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.^[5] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.^[5] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.^[5]

Клімат Рудні
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,6	−1,3	3,4	12,4	19,3	22,9	23,9	23,1	18,2	11,7	4,8	0,0	11,3
Середня температура, °C	−5,6	−4,5	−0,3	7,5	13,7	17,5	18,6	17,7	13,2	7,7	2,3	−2,5	7,1
Середній мінімум, °C	−8,5	−7,7	−3,9	2,7	8,2	12,1	13,3	12,3	8,3	3,8	−0,2	−5	2,9
Норма опадів, мм	36	29	29	42	56	89	81	64	57	45	41	41	610
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Рудня на мапах

Рудня^{[ком. 1]} на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Село Рудня розташоване поблизу старих ранньосередньовічних городищ і селищ, над автомобільною дорогою Старокостянтинів — Городище. А колись, це був Волинський тракт, що проходив через саме село. В назві села збереглися відомості про заняття місцевих жителів ще з часів добування та переробки болотної руди на залізо. На цей вид корисних копалин ці болотні краї були багаті. В межах села ймовірно було значне родовище руди.^{[джерело?]}

Стародавня людина тут поселилася ще 35-15 тис. років тому. Тоді в цій місцевості з'явилися мезолітичні племена північного (поліського) типу. Вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом та спорудженням легкого житла а також майстерно обробляли камінь, виготовляючи з нього вістря стріл, шкребки, проколки, різці, сокири, молотки та інше. Тут про це свідчать сім місць проживання людини, які відкрили вчені — археологи. Це археологічні пам'ятки, розташовані поблизу села, а саме:^{[джерело?]}

дві стоянки, поселення та могильник в заплаві річки Сирань (притока річки Горинь), на лівому березі, (ІХ — УІ тис. до н. е., У — ІІ тис. до н. е., 1Х — Х тис., ІІ тис до н. е.) розмір 100×200 м;
стоянка мезолітична в урочищі «Млин, Млинища» (УІІ тис. до н. е.), розмір (80х50м);
стоянка фінальнопалеолітична (ІХ — УІ до н. е.) площа 120×70 м;
поселення ранньослов'янське на північно — східній частині піщаного мису, на відстані 800 метрів на схід від села (початок І тис. н. е.) розмір 120 х 70 метрів.

В краєзнавчій літературі перша згадка про село датується 1552 роком, проте джерело звідки взята дата, не вказується. В 1861 році село Рудня є приписним до дубровицької Різдво Богородичної православної церкви (кам'яної).^{[джерело?]}

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.^[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.^[6]^[7]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.^[8] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.^[3] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.^[9] У 1935 році село Рудня разом з хутором Правосудівка належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.^[10]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.^[11] У липні 1941 року до села зайшли німці. У роки війни тут також діяли формування Бульби (Боровця). У 1943 році прийшли на Полісся групи ОУН УПА (Б).^{[джерело?]} За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовицька банда пограбувала село та вбила господарчого.^[12] Загалом встановлено 29 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 10 загинуло, 13 було репресовано.^[13]

У 1944 році у селі знову встановлений радянський контроль. Збройний опір УПА проти більшовицької окупації тривав до 1951 року.^{[джерело?]}

У 1947 році село Рудня разом з хутором Прасодівка підпорядковувалося Руднянській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.^[14]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.^[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.^{[ком. 3]}^[17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,44 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 5,54 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,84 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 211 мбер, з якої: зовнішнього — 71 мбер, загальна від радіонуклідів — 14 мбер (з них Cs — 136 мбер, Sr — 3 мбер).^[18]

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1859^[19]	120	—
1906^[4]	347	+189.2%
1921^[3]	459	+32.3%
1989^[20]	581	+26.6%
1993^[18]	617	+6.2%
2001^[21]	581	−5.8%
2011^[1]	511	−12.0%
2017^[22]	541	+5.9%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Рудня налічувалося 11 дворів та 120 жителів (67 чоловіків і 53 жінок), з них 113 православних і 7 євреїв^[19]. Станом на 1906 рік у селі було 34 двори та мешкало 347 осіб.^[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та сусідньому хуторі Прасодівка разом налічувалося 71 будинок та 459 мешканців, з них: 220 чоловіків та 239 жінок; 449 православних, 6 юдеїв та 4 римо-католики; 449 українців, 6 євреїв та 4 поляки.^[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 282 чоловіки та 299 жінок.^[20] На кінець 1993 року в селі мешкало 617 жителів, з них 179 — дітей.^[18]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 581 особа.^[21] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 511 осіб.^[1]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[23]

Мова	Відсоток
українська	99,49 %
російська	0,34 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):^[24]

**Статевий склад серед основних вікових груп**
Вік	Чоловіків	Жінок	Разом
0-17	50	41	91
18-39	28	61	89
40-59	82	66	148
60+	101	82	183
Разом	261	250	511

Соціально-економічні показники

**Працездатність (станом на 2011 рік)**^[25]
Працездатне населення						Непрацездатне населення						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		511
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
174	33	138	26	312	59	97	18	117	22	214	40

**Зайнятість (станом на 2011 рік)**^[26]
Зайняті						Безробітні						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		511
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
148	7	147	7	295	14	456	22	408	20	864	42

**Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)**^[27]
Дорослі	Діти	Пенсіонери	Інваліди Німецько-радянської війни	Учасники бойових дій	Інваліди всіх груп і категорій	Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому	Неповні сім'ї	Діти з неповних сімей	Багатодітні сім'ї	Діти з багатодітних сімей	Діти-інваліди	Діти-сироти	Одинокі багатодітні матері
420	112	139	-	-	32	3	4	5	10	34	-	3	-

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.^[2]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.^[28] У селі розташована виборча дільниця № 560270.^[28] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 411 осіб.^[1]

Культура

У селі працює Руднянський сільський клуб на 56 місць.^[29] Діє Руднянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 4635 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 400 осіб.^[30]

Релігія

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади	Релігійна організація	Дата реєстрації	Орієнтовна кількість парафіян	Тип ритуальної будівлі	Джерела
Релігійна громада УПЦ (Свято-Парескевської)	УПЦ (МП)	12 лютого 2001	120	Церква	^[31]
— православні.

Освіта

У селі діє Руднянська загальноосвітня школа І ступеня.^[32] У 2011 році в ній навчалося 14 учнів (із 80 розрахованих) та викладало 4 учителі.^[32]

Примітки

Коментарі

↑ рос. Рудня, 11 дворів.
↑ нім. Rudnja, 49 дворів.
↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»^[16]

Джерела

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
↑ ^а ^б с Рудня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
↑ ^а ^б ^в ^г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. (пол.)
↑ ^а ^б ^в ^г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 207. (рос.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Rudnia climate: Average Temperature, weather by month, Rudnia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
↑ ІАУ, 1980, с. 55.
↑ Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
↑ ІАУ, 1980, с. 57.
↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 2016-10-12 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
↑ Літопис УПА, 2007, с. 416.
↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 222. — ISBN 978-966-8424-79-3.
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ ^а ^б ^в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
↑ ^а ^б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 651. (рос. дореф.)
↑ ^а ^б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ ^а ^б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
↑ ^а ^б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
↑ Паспорт Дубровицького району, 2011.
↑ ^а ^б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.

Книги

Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.