Білаші (Сарненський район)

село Білаші
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070050041640 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с Білаші 
Основні дані
Засноване 1620[1]
Населення 15 (01.01.2021)
Площа 0,08 км²[1]
Густота населення 425[1] осіб/км²
Поштовий індекс 34164[1]
Телефонний код +380 3658[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°27′53″ пн. ш. 26°27′08″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		160[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Білаші. Карта розташування: Україна
Білаші
Білаші
Білаші. Карта розташування: Рівненська область
Білаші
Білаші
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білаші.

Білаші́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалося Бережницькій сільській раді.[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[2]

Населення становить 25 осіб (2011).[3]

На даний момент населення складає 15 осіб.

Назва

Польською мовою згадується як Białasze.[4]

Географія

Площа села — 0,08 км².[1]

Історія

Село вперше згадується 1620 року.[1]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[5][6] У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[7] У 1921 році колонія Білаші входила до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[8] Загалом встановлено 2 жителів Білашів, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 1 загинув, 1 був репресований.[9]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[10] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 1][12] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,87 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 2,32 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,48 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 96 мбер, з якої: зовнішнього — 24 мбер, загальна від радіонуклідів — 72 мбер (з них Cs — 61 мбер).[13]

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1921[4] 56 —
1989[14] 50 −10.7%
1993[13] 41 −18.0%
2001[15] 33 −19.5%
2011[3] 25 −24.2%
2017[16] 31 +24.0%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 25 осіб.[3] Густота населення — 425 особи/км².[1]

Станом на 10 вересня 1921 року в колонії налічувалося 8 будинків та 56 мешканців, з них: 32 чоловіки та 24 жінки; усі 56 жителів були православними та українцями (русинами).[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 50 осіб, з яких 26 чоловіків та 24 жінки.[14] На кінець 1993 року в селі мешкав 41 житель, з них 7 — дітей.[13]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 33 особи.[15] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[17]

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[18]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 4 0 4
18-39 1 0 1
40-59 3 5 8
60+ 6 6 12
Разом 14 11 25

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)[19]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 25
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
3 12 2 8 5 20 8 33 11 45 19 79
Зайнятість (станом на 2011 рік)[20]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 25
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
98 20 103 21 201 41 2 0 3 1 5 1

Політика

Органи влади

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Бережницькою сільською радою.[1]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[21] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 23 особи.[3]

Примітки

Коментарі

  1. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[11]

Джерела

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м с Білаші // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  2. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  3. ↑ а б в г Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  4. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
  5. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  6. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  7. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  8. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  9. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 50. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  10. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  11. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  12. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  13. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  14. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  16. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-09 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  19. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  20. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  21. ↑ Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання