Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[4] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 1][6] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,52 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 17,19 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 2,33 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 458 мбер, з якої: зовнішнього — 33 мбер, загальна від радіонуклідів — 425 мбер (з них Cs — 414 мбер).[7]
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 17 осіб.[1] Густота населення — 34,67 особи/км².[2]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 176 осіб, з яких 82 чоловіки та 94 жінки.[8] На кінець 1993 року в селі мешкало 67 жителів, з них 7 — дітей.[7]
↑«Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[5]
