Підводні човни типу X розроблявся на основі унікального IXD-2/42. Вони були розраховані на постановку мінних полів поблизу прибережних територій США. Їхня осадка була значно нижчою, щоб наблизитися на мілководді, і на них були відсутні передні торпедні апарати і паливні танки. Маючи водотоннажність майже 1800 тонн під водою, човни цього типу стали найбільшими діючими німецькими підводними човнами часів війни.
Восени 1942 року було спущено на воду вісім човнів, призначених для виконання завдань з мінування, зокрема, біля Нью-Йорка та Сан-Франциско. На жаль для них, «золотий вік» операцій поблизу американського узбережжя вже закінчився, а американці були набагато краще організовані та оснащені.
Шість із восьми побудованих човнів були потоплені під час війни (чотири з усім екіпажем), але два пережили Другу світову війну. Один з тих, хто вижив, U-234, 14 травня1945 року здався кораблям ВМС США під час руху до Японії з вантажем, що включав 560 кг оксиду урану, два реактивні винищувачі Me 262 та 10 реактивних двигунів. Ще один, U-219, який дістався до Батавії (сучасна Джакарта) у грудні 1944 року з вантажем, що включав розібрані ракети V-2 для Японії. Після капітуляції Німеччини U-219 був захоплений японцями у Батавії 8 травня 1945 року, а 15 липня 1945 року був включений до Імператорського флоту Японії як I-505.
Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
Бишоп К. Подводные лодки кригсмарине. 1939—1945. Справочник-определитель флотилий = Kriegsmarine U-boats 1939—1945. — М.: Эксмо, 2007. — 192 с. — (Военная техника III Рейха). — ISBN 978-5-699-22106-6.