Марка Союзного військового командування (DEA) Німецька марка (DEM) Купон Німецького емісійного банку (DDK) Німецька марка Німецького емісійного банку (DDM)
Райхсмарка, рентна марка і марка Союзного військового командування були вилучені з обігу на території Західної Німеччини й замінені німецькою маркою, випущеною Банком німецьких земель, у період з 21 червня до кінця серпня 1948 р.
У радянській зоні окупації райхсмарка, рентна марка і марка Союзного військового командування замінювалася на німецькі марки, випущені Німецьким емісійним банком у ході реформи, розпочатої 23 червня 1948 / 24 липня 1948 рр.
Вартість 1 долара США (USD) в паперових марках (DEP)
Дата
DEP/USD
01.01.1920
50 М
01.01.1921
75 М
01.01.1922
190 М
01.07.1922
400 М
01.08.1922
1 000 М
01.12.1922
7 000 М
01.01.1923
9 000 М
01.06.1923
100 000 М
01.09.1923
10 000 000 М
10.10.1923
10 000 000 000 М
25.10.1923
1 000 000 000 000 М
15.11.1923
4 200 000 000 000 М
У 1921—1923 роках Німеччину охопила глибока економічна криза: середній рівень інфляції щоденно становив близько 25 %. Ціни в магазинах змінювалися кілька разів на день: за кожні 49 годин вартість товарів зростала вдвічі, відповідно за місяць купівельна спроможність скорочувалася у тисячу разів. У 1923 році гіперінфляція в країні дійшла свого апогею та становила 3,25·106 відсотків (3,25 млн.%) в місяць. Нові банкноти паперової марки, яка на той час в Німецькому Рейху на ряду з золотою маркою (нім.Goldmark) були єдиними законними платіжними засобами, друкувалися не рідше 2 разів на тиждень все більшого номіналу та для економії — з однієї сторони. Крім того використовувалася практика передрукування нового номіналу на знецінених банкнотах. Найбільшою купюрою стала банкнота 100 000 000 000 000 паперової марки (нім.Einhundert Billionen Mark). У короткі терміни люди втратили свої заощадження: якщо на початку кризи серед платоспроможного населення різко зріс купівельний ажіотаж на товари, то в кінці це призвело до масової зупинки виробничих потужностей підприємств, повсюдного використання серед населення бартеру побутових речей і неофіційних сурогатних грошей (Нотгельд).
З метою стабілізації економічної ситуації в країні та припинення падіння офіційної валюти, 15 листопада 1923 року проведено грошову реформу та введено в обіг тимчасову грошову одиницю — рентну марку, 4,20 котрої дорівнювали одному долару США. 1924 року проведено чергову грошову реформу: прийнятий «Закон про карбування монет» від 30 серпня та остаточно введено постійну грошову одиницю — райхсмарку, теоретично еквівалентну 1/2790 кг чистого золота. Натомість паперова марка була вилучена з обігу в лютому 1924 року по курсу 1012 одиниць за одну райхсмарку або рентну марку[1][2][3].
Художньо, правдиво і цікаво гіперінфляція у веймарському Німецькому Рейху описана в романі Е. М. Ремарка «Чорний обеліск».
Гіперінфляція 1921—1923 років в Німецькому Рейху
Курс паперової марки Німецького Рейху протягом 1921—1923 років.
100 мільярдів паперових марок 1923 року випуску, одностороння — результат гіперінфляції 1921—1923 років. За кілька днів і ця банкнота знецінилася в тисячу разів.
Житель Німецького Рейху обклеює стіни банкнотами, що не представляють цінності.
Поштові марки Німецького Рейху періоду гіперінфляції. Номінали від 500 тисяч до 50 мільярдів паперових марок
Поштова марка Веймарського Німецького Рейху зі збільшеним в 10 тисяч разів номіналом поверсі старого — з 200 до 2 мільйонів паперових марок.
Вилучення райхсмарки з обігу
Після поразки нацистського Німецького Рейху у Другій світовій війні на його території, де райхсмарка колись була основним законним платіжним засобом, виникло кілька держав і державних утворень. Так, тільки з населених переважно німецькомовним населенням держав на політичній карті Європи з'явилися Саар, ФРН, НДР (включаючи Східний Берлін), Західний Берлін та Австрія. Враховуючи відмінність новостворених державних інститутів у кожній з них, в різних областях колишнього Рейху одні й ті ж банкнотні та монетні типи втратили статус законного платіжного засобу в різний час. Крім зазначених держав, частина територій Німецького Рейху відійшла до інших держав зі своєю національною валютою, відмінною від німецької. Так, у Польщі райхсмарки офіційно втратили статус законного платіжного засобу 28 лютого 1945 року і підлягали обміну за курсом 2 райхсмарки за 1 польський злотий.
Керівництвом Третього Рейху перед початком війни була розроблена програма з постачання військових на захоплених територіях. Вона передбачала створення імперських кредитних кас, які б володіли правом емісії власних грошових знаків. На них покладалося завдання випуску грошей, які б циркулювали на окупованих територіях разом з національними валютами. 3 травня 1940 р. було ухвалено закон про заснування імперських кредитних кас, що знаходилися в підпорядкуванні Райхсбанку, де для керівництва ними було створено Головне управління імперських кредитних кас. 15 травня 1940 р. закон доповнило урядове розпорядження. Імперські кредитні каси почали випуск окупаційних марок, які були обов'язкові до прийому в окупованих країнах, але при цьому не були законним платіжним засобом в самій Німеччині.
Головним управлінням керувала адміністративна рада, у складі представників міністерства господарства, міністерства фінансів, верховного командування збройних сил та ін. Головою її був директор Райхсбанку. До компетенції ради входило управління кредитно-грошовими системами окупованих територій і ведення переговорів з емісійними банками окупованих і союзних країн.
Кредитні каси було відкрито в Польщі, Бельґії, Нідерландах, Юґославії, Люксембургу, Франції та в інших окупованих країнах. Наприкінці 1942 р. у країнах Європи налічувалося 52 каси: 11 — у Франції, 5 — у Бельґії, 1 — в Нідерландах, 1 — у Польщі, 2 — в Юґославії, 2 — у Греції, 30 — на окупованій території СРСР. На Головне управління імперських кредитних кас було покладено випуск та постачання білетами в окупаційних райхсмарках єдиного зразка всіх кредитних кас, організованих на територіях окупованих країн. Випускалися білети номіналом від 50 райхспфенніґів до 50 райхсмарок, а також монети в 5 і 10 райхспфенніґів. Було оголошено про гарантоване забезпечення білетів позичкових кас. Таким забезпеченням служили чеки, векселі, валюта Рейху та іноземна, казначейські зобов'язання, а також товарні та цінні папери, під які каси могли видавати позики й які знаходилися в портфелі кредитних кас. Реально далі забезпечення військових марок фіктивними зобов'язаннями казначейства справа не дійшла. Військові марки кредитних кас були законним платіжним засобом на території всіх окупованих країн або обмінювалися в місцевих банках та відділеннях кредитних кас на внутрішню валюту за фіксованим курсом.
У більшості окупованих країн за національною валютою було збережено платіжну силу. Курс військової марки стосовно місцевої валюти завжди встановлювався окупантами на рівні, що значно перевищував паритет купівельної сили. Офіційний курс військової марки у грудні 1941 р. становив: 20 французьких франків = 2,50 бельгійського франка = 1,67 норвезької крони = 0,75 нідерландського ґульдена = 2 данських крони = 20 сербських динарів = 60 грецьких драхм. Фактично білети імперських кредитних кас у певному сенсі стали міжнародною валютою.
Купівельна сила окупаційної райхсмарки як на ринку, контрольованому окупантами, так і на чорному ринку була різною залежно від місцевих умов. У Франції, наприклад, вона була вищою, ніж у Бельгії, в Бельгії вище, ніж в Югославії. Як правило, знецінення військової валюти збільшувалася в напрямку із заходу на схід, що пояснювалося стосовно до кожної країни відмінністю в ступені і методах пограбування окупованих країн, у розмірах емісії місцевих та військових грошей.
Різка відмінність купівельної сили військової марки в окремих окупованих країнах викликала жваву спекуляцію. Операціями з окупаційними марками займалися військовослужбовці вермахту, чиновники окупаційної влади, торговці, французькі партизани, британська розвідка та ін. Оскільки спекуляція військовими марками підривала моральний стан армії й посилювала корупцію в адміністративних органах, німецький уряд 9 листопада 1942 р. видав розпорядження про покарання за привласнення, передачу як винагороду і незаконний вивіз військових грошей з однієї країни в іншу. Поступово, у міру створення місцевих емісійних систем, випуск військових марок припинявся, німецька військова влада переходила до фінансування своїх витрат за рахунок місцевої валюти, отриманої нею, в основному, під виглядом відшкодування окупаційних витрат. Вилучення окупаційних марок не оформлялося законодавчими актами і відбувалося без широкого розголосу.
Окупаційні марки вилучалися з обігу шляхом обміну на національні валюти по примусовому курсі. У Франції, Бельгії та Нідерландах кошти, витрачені емісійними банками на викуп окупаційних марок, були включені в «вартість окупації», а в Данії і Норвегії — в «кредит», наданий емісійними банками уряду Німеччини. Вилучення відбувалося без широкого розголосу. Іноді виникали ускладнення, так, в Бельгії був встановлений занадто короткий термін обміну, в результаті чого окупаційна райхсмарка сильно знецінилася відносно бельгійському франку. Це призвело до посилення спекуляції та вивезення марок у Францію, де зберігався вільний розмін. Як результат, владі Бельгії довелося видати розпорядження про безперешкодний обмін марок на бельгійський франк протягом усього періоду війни. Окупаційна марка навіть у тих країнах, де їх випуск був припинений, залишалася законним платіжним засобом на тривалий час.
Точної інформації про емісію військових марок немає. За даними зведеного балансу імперських кредитних кас, до кінця 1943 р. емісія склала 7122 млн окупаційних марок. Відомостей про суму емісії після 1 січня 1944 р. — немає.
Крім окупаційної райхсмарки в маріонеткових державних утвореннях були введені власні грошові одиниці: в Райхспротектораті Богемії і Моравії — крона Богемії і Моравії, в Генерал-губернаторстві — злотий Емісійного банку в Польщі, які випускалися здебільшого у вигляді банкнот та їх похідні відповідно — гроши і гелери, які випускалися у вигляді монет.
Платіжні засоби забезпечення німецьких збройних сил
У 1940—1945 рр. випускалися «платіжні засоби забезпечення німецьких збройних сил» (Behelfszahlungsmittel für die Deutsche Wehrmacht), що призначалися для військовослужбовців, постачання товарами по лінії інтендантських та інших тилових служб. Випускалися купюри номіналом в 1, 5, 10, 50 райхспфенніґів, 1 і 2 райхсмарки [2].
На початку 1945 р. Головне управління державних кредитних кас розпочало випуск «розрахункових знаків німецьких збройних сил» (Verrechnungsschein für die Deutsche Wehrmacht) для військовослужбовців при виїзді (транзиті) за кордон. На них повинні були обмінюватися німецькі й окупаційні райхсмарки. Прибуваючи до місця служби за кордонами Рейху, військовослужбовці обмінювали ці розрахункові знаки на окупаційні чи місцеві грошові знаки, що ходили на даній території. Інші операції з цими розрахунковими знаками були заборонені. Випускалися купюри номіналом в 1, 5, 10 і 50 райхсмарок [3].
Спеціальні випуски для таборів військовополонених
У 1940—1945 рр. випускалися спеціальні грошові знаки для використання в таборах військовополонених (Kriegsgefangenen — Lagergeld) — купюрами в 1, 10, 50 райхспфенніґів, 1, 2, 5, 10 райхсмарок.
Інші грошові знаки та цінні папери
Крім зазначених номіналів, в державі до оплати продовжували приймати наступні монети, карбування яких було вже припинено:
Монети рентних пфенігів;
Срібні монети в 1 (до 01.04.1937), 2 (до 01.01.1940), 3 (до 01.10.1934) та 5 (до 01.04.1937) марок.
Монети в 1 і 2 пфеніга Німецького Рейху (до 01.03.1942), які були ідентичні за складом, діаметром і вазі аналогічним монетам райхспфенніґів ранньої серії.
Золоті монети в 10 і 20 марок випусків 1871—1915 років, хоч і не використовувалися в обороті через перевищення вартості дорогоцінного металу, який містився в них по відношенню до номінальної купівельної спроможності, однак офіційно вони були демонетизовані лише в 1938 році.
Векселі «МЕФО» (MEFO, нім.Metallurgische Forschungsgesellschaft, mbH), які випускались нацистським урядом з метою фінансування озброєнь. Це відбувалося в ситуації відсутності в країні фінансових резервів. Векселі «МЕФО» були гарантовані державою, приймалися всіма німецькими банками і враховувалися потім Райхсбанком для друкування нічим не забезпечених банкнот. Векселі «МЕФО» були призначені виключно для переозброєння економіки Німеччини і не відбивалися ні в бюлетенях Національного банку, ні в державному бюджеті, що дозволяло зберігати в секреті масштаби переозброєння. Формально векселі видавалися створеною Шахтом компанією МЕФО, котра насправді не вела ніякої діяльності, і була просто фінансовим механізмом нацистів.
Герб м. Любек, внутрішнє кільце, напис «700 Jahre Reichsfreiheit Lübeck», рік випуску
3 RM
1927 (з нагоди 100-ліття Бремерхафена)
A
150 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Navigare necesse est»
Герб м. Бремерхафена, внутрішнє кільце, номінал, напис «Deutsches Reich»
Корабель, герб м. Бремерхафена, внутрішнє кільце, напис «Hundert Jahre Bremerhaven», рік випуску, знак монетного двору
5 RM
1927 (з нагоди 100-ліття Бремерхафена)
A
50 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
25,0
36,0
3,1
карбований, напис «Navigare necesse est»
Герб м. Бремерхафена, внутрішнє кільце, номінал, напис «Deutsches Reich»
Корабель, герб м. Бремерхафена, внутрішнє кільце, напис «Hundert Jahre Bremerhaven», рік випуску, знак монетного двору
3 RM
1927 (з нагоди 1000-ліття заснування Нордхаузена)
A
100 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Номінал, знак монетного двору, внутрішнє кільце, напис «Deutsches Reich», знак монетного двору
Королівська свита, герб Нордхаузена, рік заснування Нордхаузена, внутрішнє кільце, напис «Jahrtausendfeier der Reichsstadt Nordhausen», рік випуску
3 RM
1927 (з нагоди 450-ліття університету в Тюбінгені)
F
50 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich», рік випуску
Еберхард V Бородатий у профіль, знак монетного двору, внутрішнє кільце, напис «450 Jahre Universitat Tubingen · Eberhard IM Bart»
5 RM
1927 (з нагоди 450-ліття університету в Тюбінгені)
F
281 568 (244 000)
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
25,0
36,0
3,1
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich», рік випуску
Еберхард V Бородатий у профіль, знак монетного двору, внутрішнє кільце, напис «450 Jahre Universitat Tubingen · Eberhard IM Bart»
3 RM
1927 (з нагоди 400-ліття Університету Філіппа в Марбурзі)
A
130 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich»
Льви, зірки, комірки, написи «Philipps-Universität» та «Sitaet Marburg 1527-1927», знак монетного двору
3 RM
1928 (400 років з дня смерті Альбрехта Дюрера)
D
50 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Ehrt eure deutschen Meister»
Альбрехт Дюрер у профіль, внутрішнє кільце, напис «Gedenkjahr», рік випуску
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich», знак монетного двору
3 RM
1928 (з нагоди 900-ліття заснування Наумбурга)
A
100 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Орел, внутрішнє кільце, номінал, напис «Deutsches Reich», знак монетного двору
Жінка зі щитом, рік заснування Наумбурга, рік випуску, внутрішнє кільце, напис «Grvndvngsfeier Navmbvrg saale»
3 RM
1928 (з нагоди 1000-ліття Дінкельсбюхля)
D
40 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich»
Замок (споруда), чоловік з серпом та снопом жита, герб Дінкельсбюхля, рік випуску, внутрішнє кільце, напис «Tausend Jahre Dinkelsbühl», знак монетного двору
3 RM
1929 (з нагоди 200-річчя з дня народження Готхольда Ефраіма Лессінга)
A, D, E, F, G, J
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
рубчастий
Готхольд Ефраім Лессінг у профіль, рік його народження, рік випуску, знак монетного двору
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich»
5 RM
1929 (з нагоди 200-річчя з дня народження Готхольда Ефраіма Лессінга)
A, D, E, F, G, J
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
55,0
36,0
3,1
рубчастий
Готхольд Ефраім Лессінг у профіль, рік його народження, рік випуску, знак монетного двору
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich»
3 RM
1929 (з нагоди об'єднання Вальдека с Пруссією)
A
170 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Орел, щит, дата об'єднання Вальдека с Пруссією, напис «Vereinigung Waldecks mit Preussen», знак монетного двору
Орел, номінал, напис «Deutsches Reich»
3 RM
1929 (з нагоди 1000-ліття Мейссена)
E
200 000
26.08.1941
0,5 Ag та 0,5 Cu
15,0
30,1
2,8
карбований, напис «Einigkeit und Recht und Freiheit»
Чоловік з державними регаліями, напис «Jahre Burg und Stadt Meissen», знак монетного двору, рік випуску
Пауль фон Гінденбург у профіль, роки його життя, знак монетного двору
Орел, дубовий вінок, свастика, номінал, напис «Deutsches Reich», рік випуску
Примітки: Обсяги карбування монет
↑Тираж 1 Rpf у розрізі 1933—1936 років випуску та монетних дворів: 1933 A — 37 845 645, E — 2 944 568, F — 5 023 160; 1934 A — 51 213 728, D — 7 408 587, E — 4 627 932, F — 5 667 151, G — 2 450 000, J — 4 270 650; 1935 A — 35 894 038, D — 15 489 698, E — 8 351 000, F — 12 094 068, G — 7 454 222, J — 8 505 098; 1936 A — 50 948 962, D — 12 261 715, E — 2 576 000, F — 6 914 532, G — 2 940 413, J — 5 421 000
↑Тираж 2 Rpf 1936 року у розрізі монетних дворів: 1936 A — 3 220 045, D — 6 525 000, E — 572 750, F — 3 100 000
↑Тираж 5 Rpf у розрізі 1935—1936 років випуску та монетних дворів: 1935 A — 19 178 219, D — 5 480 249, E — 2 383 800, F — 4 585 428, G — 2 652 048, J — 2 614 400; 1936 A — 36 992 383, D — 8 108 128, E — 2 980 800, F — 6 643 170, G — 2 273 773, J — 4 469 944
↑Тираж 10 Rpf у розрізі 1933—1935 років випуску та монетних дворів: 1933 A — 1 349 197, G — 1 046 000, J — 1 634 000; 1934 A — 3 199 581, D — 1 252 080, F — 100 000, G — 150 000; 1934—1935 E — 5 965 932; 1935 A — 35 889 733, D — 8 959 712, F — 7 944 426, G — 4 847 483, J — 8 994 811
↑Тираж 50 Rpf у розрізі 1933, 1935—1938 років випуску та монетних дворів: 1933 G — 332 720, J — 654 359; 1935 A — 6 389 828, D — 2 812 000, E — 745 100, F — 2 005 791, G — 650 145, J — 1 634 597; 1936 A — 7 696 012, D — 843 600, E — 1 190 174, F — 601 573, G — 935 883, J — 490 200; 1937 A — 10 841 546, D — 2 814 000, F — 1 700 000, J — 300 200; 1938 E — 1 200 000, G — 1 298 831, J — 1 333 349
↑Тираж 1 Rpf у розрізі 1936—1940 років випуску та монетних дворів: 1936—1937 A — 67 180 396, D — 14 060 000, F — 11 058 467, G — 4 250 104, J — 6 713 525; 1936 E — 150 000; 1937 E — 10 700 000; 1938 A — 75 707 447, B — 2 378 000, D — 13 930 000, E — 14 502 500, F — 11 714 409, G — 8 390 000, J — 15 458 353; 1939 A — 97 540 639, B — 22 732 400, D — 20 760 000, E — 12 477 600, F — 12 482 484, G — 12 250 000, J — 8 368 230; 1940 A — 27 094 471, F — 7 850 000, G — 3 875 332, J — 7 450 000
↑Тираж 2 Rpf у розрізі 1936—1940 років випуску та монетних дворів: 1936—1937 A — 34 403 593, D — 9 016 000, F — 7 486 972; 1937—1938 E — 5 450 000; 1937 G — 490 000, J — 450 000; 1938 A — 27 264 163, B — 2 714 000, D — 8 770 000, F — 10 089 650, G — 3 685 000, J — 7 242 776; 1939 A — 37 348 377, B — 9 360 740, D — 7 555 000, E — 6 650 350, F — 7 019 087, G — 4 885 000, J — 6 995 892; 1940 A — 22 681 300, D — 3 855 000, E — 3 412 000, G — 1 161 275, J — 2 357 023
↑Тираж 5 Rpf у розрізі 1936—1939 років випуску та монетних дворів: 1936—1937 A — 29 699 953, D — 4 991 623, G — 2 749 008; 1937 E — 4 474 400, F — 2 091 571, J — 6 990 686; 1938 A — 54 012 158, B — 3 447 300, D — 17 708 000, E — 8 601 500, F — 8 147 143, G — 7 323 078, J — 7 646 461; 1939 A — 35 336 559, B — 8 312 900, D — 8 304 000, E — 5 138 440, F — 10 338 770, G — 4 266 394, J — 4 177 000
↑Тираж 10 Rpf у розрізі 1936—1939 років випуску та монетних дворів: 1936—1937 A — 36 830 442; 1936 E — 245 000, G — 128 503; 1937 D — 6 882 000, E — 3 785 740, F — 5 934 490, G — 2 131 475, J — 4 439 429; 1938 A — 70 068 396, B — 7 852 083, D — 16 990 241, E — 10 738 700, F — 12 306 908, G — 8 583 983, J — 10 388 883; 1939 A — 41 170 780, B — 7 813 867, D — 11 306 759, E — 5 078 600, F — 6 993 039, G — 5 531 806, J — 5 557 067
↑Тираж 50 Rpf 1935 року у розрізі монетних дворів: 1935 A — 75 911 893, D — 19 688 000, E — 10 418 400, F — 14 061 301, G — 8 540 000, J — 11 438 000
↑Тираж 50 Rpf у розрізі 1938—1939 років випуску та монетних дворів: 1938 A — 5 051 180, B — 1 124 302, D — 1 260 000, E — 949 280, F — 1 210 113, G — 460 006, J — 730 430; 1939 A — 15 036 735, B — 2 826 184, D — 3 648 000, E — 1 923 822, F — 2 602 077, G — 1 564 517, J — 2 113 685
↑Тираж 1 RM у розрізі 1933—1939 років випуску та монетних дворів: 1933 A — 6 030 127, D — 4 561 848, E — 3 500 000, F — 1 400 000, G — 2 000 000; 1934 A — 52 344 995, D — 30 597 152, E — 15 135 450, F — 23 671 811, G — 13 251 940, J — 16 820 000; 1935 A — 57 896 085, J — 3 620 827; 1936 A — 20 286 704, D — 4 940 163, E — 3 200 000, F — 2 075 000, G — 620 000, J — 2 975 000; 1937 A — 49 976 359, D — 10 528 837, E — 2 926 600, F — 6 221 044, J — 4 720 540; 1937—1938 G — 6 093 116; 1938 A — 9 829 077, E — 2 072 750, F — 2 738 623, J — 1 295 714; 1939 A — 52 150 117, B — 9 836 458, D — 12 522 040, E — 6 569 880, F — 10 032 928, G — 5 475 255, J — 8 477 829
↑Тираж 1 Rpf у розрізі 1940—1945 років випуску та монетних дворів: 1940 A — 223 947 561, B — 62 197 700, D — 43 951 000, E — 20 749 200, F — 33 854 362, G — 20 164 957, J — 24 458 908; 1941 A — 281 618 125, B — 62 284 900, D — 73 745 000, E — 49 040 800, F — 51 016 929, G — 44 809 988, J — 57 624 805; 1942 A — 558 877 269, B — 124 740 000, D — 134 145 000, E — 84 673 500, F — 90 788 233, G — 59 857 744, J — 122 933 510; 1943 A — 372 401 495, B — 79 315 340, D — 91 629 000, E — 34 190 900, F — 70 268 919, G — 24 688 109, J — 37 694 967; 1944 A — 124 420 577, B — 87 850 310, D — 55 395 000, E — 41 728 800, F — 15 579 706, G — 34 968 815; 1945 A — 17 144 590, E — 6 800 000
↑Тираж 5 Rpf у розрізі 1940—1944 років випуску та монетних дворів: 1940 A — 174 684 244, B — 63 468 620, D — 44 364 000, E — 25 800 000, F — 31 381 162, G — 24 147 563, J — 30 518 415; 1941 A — 246 215 852, B — 59 296 700, D — 51 100 000, E — 26 353 840, F — 36 724 788, G — 21 275 662, J — 52 871 914; 1942 A — 161 042 035, B — 12 405 000, D — 15 486 000, E — 8 800 000, F — 24 662 224, G — 12 749 125; 1943 A — 46 829 689, B — 838 200, D — 13 650 000, E — 16 581 400, F — 9 891 372, G — 7 237 315; 1944 A — 23 698 734, D — 26 340 000, E — 21 324 136, F — 6 853 434, G — 3 540 423
↑Тираж 10 Rpf у розрізі 1940—1945 років випуску та монетних дворів: 1940 A — 212 947 789, B — 76 273 890, D — 45 434 000, E — 34 349 650, F — 27 603 404, G — 27 307 609, J — 41 678 230; 1941 A — 240 283 804, B — 70 747 430, D — 77 560 000, E — 36 548 408, F — 42 833 532, G — 28 764 932, J — 30 524 514; 1942 A — 184 544 974, B — 16 329 460, D — 40 852 000, E — 18 333 920, F — 32 690 303, G — 20 295 258, J — 29 957 497; 1943 A — 157 356 753, B — 11 939 710, D — 17 303 800, E — 10 445 030, F — 24 803 893, G — 3 618 365, J — 1 821 396; 1944 A — 84 163 871, B — 40 780 850, D — 30 369 000, E — 29 962 612, F — 19 638 810, G — 13 022 878; 1945 A — 7 112 008, E — 4 897 400
↑Тираж 50 Rpf у розрізі 1939—1944 років випуску та монетних дворів: 1939 A — 5 000 000, B — 5 482 000, D — 600 000, E — 2 000 000, F — 3 600 000, G — 560 000, J — 1 000 000; 1940 A — 56 127 946, B — 10 016 086, D — 13 800 000, E — 5 617 600, F — 6 662 634, G — 5 615 611, J — 7 335 048; 1941 A — 31 262 834, B — 4 291 130, D — 7 200 000, E — 3 805 720, F — 5 127 810, G — 3 090 835, J — 4 165 305; 1942 A — 11 579 960, B — 2 875 500, D — 2 247 430, E — 3 810 480, F — 5 132 756, G — 1 400 000; 1943 A — 29 325 023, B — 8 828 892, D — 5 314 600, G — 2 891 530, J — 4 166 252; 1944 B — 5 622 400, D — 4 885 500, F — 3 738 586, G — 1 190 000
↑Тираж 5 Rpf (окупаційні) у розрізі 1940—1941 років випуску та монетних дворів: 1940 A — 11 310 763 B — 3 020 340 D — 7 682 000 E — 2 445 150 F — 1 798 461 G — 1 247 492 J — 1 678 000; 1941 A — 10 670 418 F — 2 049 590
↑Тираж 10 Rpf (окупаційні) у розрізі 1940—1941 років випуску та монетних дворів: 1940 A — 7 435 223 B — 843 040 D — 964 000 E — 510 350 G — 2 264 370 J — 532 000; 1941 A — 9 469 036 F — 651 894
↑Тираж 1 Rpf у розрізі 1945—1946 років випуску та монетних дворів: 1945 F — 2 983 730; 1946 F — 1 633 061, G — 1 500 000
↑Тираж 5 Rpf у розрізі 1947—1948 років випуску та монетних дворів: 1947 D — 16 528 000; 1948 E — 7 666 000
↑Тираж 10 Rpf у розрізі 1945—1948 років випуску та монетних дворів: 1945 F — 5 942 000; 1946 F — 3 738 000, G — 1 600 000; 1947 E — 2 612 000, F — 1 269 000; 1948 F — 19 579 000
↑Тираж 3 RM, випущеної з нагоди 1000-ліття Рейнланда, у розрізі монетних дворів: 1925 A — 3 052 156, D — 1 122 520, E — 441 100, F — 172 875, G — 299 664, J — 492 000
↑Тираж 2 RM 1933 року, випущеної з нагоди 450-річчя з дня народження Мартіна Лютера, у розрізі монетних дворів: 1933 A — 541 900, D — 140 600, E — 74 500, F — 100 300, G — 61 100, J — 81 700
↑Тираж 5 RM 1933 року, випущеної з нагоди 450-річчя з дня народження Мартіна Лютера, у розрізі монетних дворів: 1933 A — 108 380, D — 28 120, E — 14 900, F — 20 060, G — 12 200, J — 16 340
↑Тираж 2 RM 1934 року, випущеної з нагоди 1-ї річниці влади нацистів у розрізі монетних дворів: 1934 A — 2 709 500, D — 703 000, E — 372 500, F — 501 500, G — 305 000, J — 408 500
↑Тираж 5 RM 1934 року (з датою прийняття присяги державі А.Гітлера), випущеної з нагоди 1-ї річниці влади нацистів у розрізі монетних дворів: 1934 A — 2 167 600, D — 562 400, E — 298 400, F — 401 200, G — 244 000, J — 326 800
↑Тираж 5 RM, випущеної з нагоди 1-ї річниці влади нацистів у розрізі 1934—1935 років випуску та монетних дворів: 1934 A — 14 526 001, D — 6 302 605, E — 2 739 000, F — 4 844 000, G — 2 304 000, J — 4 294 000; 1935 A — 23 406 999, D — 3 539 395, E — 2 476 000, F — 2 177 000, G — 1 966 000, J — 1 425 000
↑Тираж 2 RM, випущеної в пам'ять про Пауля фон Гінденбурга у розрізі 1936—1939 років випуску та монетних дворів: 1936 D — 840 000; 1936—1937 E — 3 725 000, G — 1 912 500, J — 2 306 410; 1937 A — 23 424 549, D — 6 190 000, F — 5 015 000; 1938 A — 13 201 040, B — 13 163 000, D — 3 711 380, E — 4 730 750, F — 1 882 190, G — 2 312 800, J — 2 306 410; 1939 A — 26 855 061, B — 3 521 500, D — 5 356 500, E — 250 825, F — 3 179 914, G — 2 305 425, J — 3 414 025
↑Тираж 5 RM, випущеної в пам'ять про Пауля фон Гінденбурга у розрізі 1935—1936 років випуску та монетних дворів: 1935 A — 19 324 843, D — 6 596 000, E — 3 260 000, F — 4 372 000, G — 2 370 600, J — 2 830 200; 1936 A — 30 611 157, D — 7 032 000, E — 3 320 000, F — 4 926 000, G — 2 734 400, J — 3 705 800
↑Тираж 5 RM (зі свастикою), випущеної в пам'ять про Пауля фон Гінденбурга у розрізі 1936—1939 років випуску та монетних дворів: 1936 A — 8 429 999, D — 1 872 000, E — 870 000, F — 1 732 000, G — 743 400, J — 640 000; 1937 A — 6 662 001, D — 2 173 420, E — 1 490 000, F — 1 577 710, G — 1 471 600, J — 2 191 400; 1938 A — 6 788 830, D — 1 304 000, E — 424 650, F — 740 000, G — 860 700, J — 1 302 290; 1939 A — 3 427 547, B — 1 942 000, D — 1 216 000, E — 1 320 000, F — 1 060 000, G — 567 000, J — 1 710 000
Модифікація монет
Веймарський зразок (1924—1936). Відмінні риси: колоски зерна, орел.
Нацистський зразок (1936—1940). Розпорядчими документами від 5 листопада 1935 року та 7 березня 1936 року керівництвом Німецького Рейху затверджена нова геральдична конструкція, яка складалася зі свастики, розміщеної в центрі дубового вінка та орла, що постає на вінкові з розпростертими крилами і повернутою в право головою. Тому починаючи з 1936 року головним елементом банківських монет стає нова державна емблема Третього Рейху. Виключенням стала лише нікелева 1 RM, випущена 1933 року, яка залишалася незмінною до кінця її карбування, 1939 року.
Воєнний зразок (1940—1945). Враховуючи брак родовищ нікелю, міді та срібла, а також їх необхідність для військових потреб, монетним дворам ще в 1935 році було доручено підготувати відповідні технології для швидкої масової заміни нікелевих, мідних та срібних монет на аналоги з інших металів. Починаючи з 1 серпня 1939 року монети з вмістом міді та нікелю, а з 1 березня 1940 року і срібла були демонетизовані — поступово вилучалися з ужитку та перестали виконувати роль законного платіжного засобу. Натомість з 1 березня 1940 року в обіг надійшли низькопробні монети з алюмінію та цинку рівноцінні по номіналу вилученим.
Союзний зразок (1945—1948). Після закінчення існування нацистського Німецького Рейху, окупаційні адміністрації країн-переможців зіткнулися з цілою низкою проблем. Однією з них було забезпечення відновлення зруйнованої економіки Німеччини. У зайнятих Союзниками областях гостро відчувалася нестача розмінних грошей невеликого номіналу. Це призвело до того, що на монетних дворах стали карбувати монети номіналом в 1, 5 і 10 пфенігів, які повністю відповідали своїм аналогам 1940—1945 років, за винятком напису «DEUTSCHES REICH» та свастики, які були вилучені.
Монетні двори
Монети райхсмарки в Німецькому Рейху карбувалися спочатку на 6 монетних дворах у Берліні, Мюнхені, Фрайберзі, Штутгарті, Карлсруе та Гамбурзі, а після аншлюсу Австрії в 1938 році випуск монет розпочався і у Відні. Про походження тієї чи іншої монети свідчить знак монетного двору — викарбувана на монеті відповідна буква. Майже всі монетні двори працювали, як у воєнний період так і у після воєнний. Навіть у 1945 році невеликими тиражами були випущені монети в Берліні і Фрайберзі. Виключенням стали лише Віденський головний монетний двір, який відійшов у підпорядкування Союзного військового командування, діючих на окупаційних зонах в Австрії, та Гамбурзький монетний двір, який у 1943 році під час бомбардування був практично повністю зруйнований і відбудований лише у 1948 році.
У зв'язку з різним тиражем, на сьогодні вартість монет однакового номіналу, того ж року, однак викарбуваних на різних монетних дворах, може відрізнятися на порядки.
Території на яких райхсмарка була основною валютою
Рентна марка (DEN) Золота марка (DEG) Паперова марка (DEP) Місце: Німецький Рейх
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 30.08.1924 – 01.09.1949 Місце: Німецький Рейх Причина: Знецінення паперової марки Співвідношення: 1 DER = 1 DEN = 1 DEG = 1012 DEP
Марка Союзного військового командування (DEA) Німецька марка (DEM) Купон Німецького емісійного банку (DDK) Німецька марка Німецького емісійного банку (DDM) Місце: Союзні окупаційні зони в Німеччині Причина: Поділ Німецького Рейху на Федеративну Республіку Німеччини та Німецьку Демократичну Республіку Співвідношення: 1 DEA = 1 DEM = 1 DDK = 1 DDM = 10 DER = 10 DEN
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 01.03.1935 – 15.12.1947 Місце: Гау Західна марка (до 11.03.1941 – земля Саар) Німецького Рейху Причина:Плебісцит і возз'єднання з Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 20 FRG = 20 SAAF
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 13.03.1938 – 30.11.1945 Місце: Альпійські та дунайські райхсгау (до 1939 – рейсгау Східна марка) Німецького Рейху Причина: Анексія Австрії Німеччиною (аншлюс) Співвідношення: 1 DER = 1,5 ATO
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 30.09.1938 – 13.05.1945 Місце: Гау Байройт (до 1942 — Байройтська східна марка), райхсгау Судетенланд, Верхня Сілезія, Верхній та Нижній Дунай Німецького Рейху Причина:Мюнхенська змова, часткова анексія Чехословаччини Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 1 DEN = 6 CSO
Чехословацька крона (CSO) Чехословацька крона СРСР (CSR) Місце: Прикордонні території Богемії та Моравіє-Сілезії Чехословацької Республіки Причина: відновлення суверенітету Чехословаччини Співвідношення: 1 CSO = 1 CSR (обмін обмежено до 500 крон на людину)
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Крона Богемії и Моравії (CSM) Період: 15.03.1939 – 13.05.1945 Місце:Райхспротекторат Богемії та Моравії Причина: Окупація Чехословаччини та об'явлення протекторату Німеччини Співвідношення: 1 DER = 1 DEN = 10 CSM = 10 CSO
Чехословацька крона (CSO) Чехословацька крона СРСР (CSR) Місце: Богемія та Моравіє-Сілезія Чехословацької Республіки Причина: відновлення суверенітету Чехословаччини Співвідношення: 1 CSO = 1 CSR (обмін обмежено до 500 крон на людину)
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 23.03.1939 – 28.01.1945 Місце: Гау Східна Прусія Німецького Рейху Причина: Уступка Клайпедського краю Литвою Німеччині Співвідношення: 1 DER = 2,5 LTB
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 02.09.1939 – 02.08.1945 Місце: Райхсгау Данциг-Західна Прусія (до 29.01.1940 – райхсгау Данциг) Німецького Рейху Причина: Анексія Данцига Німеччиною Співвідношення: 7 DER = 10 DZGG
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 28.09.1939 – 02.08.1945 Місце: Гау Верхня Сілезія і Східна Прусія, райхсгау Вартеланд (до 29.01.1940 – Позен) і Данциг-Західна Прусія (до 29.01.1940 – Західна Прусія), Німецького Рейху Причина:Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною, анексія та окупація Польщі Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 2 PLO
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 18.05.1940 – 17.01.1945 Місце: Гау Кьольн-Аахен Німецького Рейху Причина: Анексія Ейпен-Мальмеді та Мореснет Бельгії Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 12,5 BEF
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 10.05.1940 – 11.09.1944 Місце: Область цивільного управління Люксембург гау Мозельланда Німецького Рейху Причина: Окупація та анексія Люксембургу Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 10 LUF
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 22.06.1940 – 22.04.1945 Місце: Області цивільного управління Ельзас та Лотарингія гау Бадена та Західної марки Німецького Рейху Причина: Анексія Франції Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 20 FRG
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 17.04.1941 – 07.03.1945 Місце: Області цивільного управління Каринтія, Крайна та Нижня Штирія райхсгау Каринтії і Штирії Німецького Рейху Причина: Анексія Югославії Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 20 YUS
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 27.06.1941 – 16.08.1945 Місце:Область цивільного управління Білосток Німецького Рейху Причина: Окупація та часткова анексія СРСР Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 0,1 SUG
Німецька райхсмарка (DER) Німецька рентна марка (DEN) Період: 10.09.1943 – 09.05.1945 Місце: Оперативні Зони Адріатичного Узбережжя та Передні Альпи Німецького Рейху Причина: Анексія Італії Німеччиною Співвідношення: 1 DER = 10 ITL
Югославський динар (YUF) Ліра Союзного військового командування (ITA, ITB) Місце:Народна Республіка Словенія Демократичної Федеративної Югославії та Трентіно-Альто-Адідже, Фріулі-Венеція-Джулія і Венето (Беллуно) Королівства Італія Причина: Відновлення суверенітету Югославії та повернення Італії її територій Співвідношення: 1 YUF = 1 ITA = 1 ITB = 0,1 DER
Території на яких райхсмарка була допоміжною валютою
Німецька райхсмарка (DERK) Період: 28.09.1939 – 08.04.1940 Місце: Генерал-губернаторство Німецького Рейху Причина:Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною, анексія та окупація Польщі Німеччиною Співвідношення: 1 DERK = 2 PLO
Злотий Емісійного банку в Польщі (PLK) Місце: Генерал-губернаторство Німецького Рейху Причина: Грошова реформа Співвідношення: 1 PLK = 0,5 DER
Данська крона (DKK) Німецька райхсмарка (DERK) Період: 09.04.1940 – 04.05.1945 Місце: Королівство Данія Причина: Окупація Данії Німеччиною зі збереженням довоєнного режиму, а з 29.08.1943 введення військової адміністрації Співвідношення: 1 DER = 1 DKK
Данська крона (DKK) Місце: Королівство Данія Причина: Підписання акта про капітуляцію німецьких військових сил в північно-західній Німеччині, Нідерландах, Шлезвіг-Гольштейні та Данії, ліквідація військової адміністрації Співвідношення: 1 DKK = 1 DER
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
