З 1988 року — член Групи тридцяти (Group of Thirty), міжнародній організації, що об'єднує фінансистів і економістів. Мета групи: поглиблене вивчення фінансових і економічних проблем; аналіз наслідків рішень прийнятих в цьому секторі у суспільній і приватній сферах.
З 1992 року Пол Круґман є членом Американської Академії мистецтв і науки (American Academy of Arts and Sciences), Почесний член мюнхенського Центру економічних досліджень (1997).
Пол Круґман – автор багатьох книг і наукових досліджень.
Пол Круґман з 2000 року веде аналітичну колонку в газеті «Нью-Йорк Таймс». На сайті цього видання він також веде інтернет-блог. У авторських колонках Круґман послідовно критикує політику адміністрації президента США Джорджа Буша. Дорікаючи американському президентові і колишньому главі Федеральний резервної системи Алану Грінспену в недалекоглядності, професор поклав на них відповідальність за фінансову кризу 2008 року. Свій блог на сайті The New York Times Круґман назвав «Совість ліберала». У нім він аналізує не тільки економічні, але і політичні процеси США.
Лауреат Нобелівської премії в області економіки2008 року. Комітет відзначив його теорію про причини глобальної урбанізації, яка пов'язала питання міжнародної торгівлі та економічної географії.
Починаючи з 2001 року, висловлював поради знизити відсоткову ставкуФРС для здуття нової економічної бульбашки — бульбашки на ринку нерухомості, для того, аби перекрити наслідки від краху бульбашки на фондовому ринку Nasdaq.[5]
У своїй колонці в газеті «Нью-Йорк Таймс» Круґман висловив бачення[6]глобальної фінансової кризи 2008 року. На думку нобелівського лауреата, уряди вчиняють правильно, надаючи фінансову підтримку банкам і націоналізуючи фінансові установи, що найбільше постраждали від кризи. Причому ці заходи повинні проводитися незалежно від стану державного бюджету. Проте, допомога банкам — це тільки перший крок на шляху протистояння кризі. За словами Круґмана, нефінансовий сектор економіки також потребує підтримки. Уряд США має ще багато що зробити. Зокрема, він має розширити компенсації безробітним, надати допомогу владі штатів, викупити іпотечні застави і багато що інше. Докладніше Круґман написав, що треба робити федеральному уряду США та урядам інших розвинених країн в есеї «Що слід робити» для «New York Review of Books» у листопаді 2008 року[7].
У 2009 році Круґман висловив припущення, що існує потреба у створенні нової економічної бульбашки для подолання наслідків нещодавно луснутої бульбашки на ринку нерухомост[8]і.
Пол Круґман використовує модель економіки, що базується на досвіді кооперативу з догляду за дітьми в Джорджтауні, для описання та аналізу економічних негараздів.[9][10] Цю модель було описано Джоаном та Річардом Свіні в 1977 році.[11] Члени кооперативу платять та отримують купони за кожен догляд за дитиною; за Круґманом в кооперативі виникає зростання попиту на купони, що відповідає зменшенню сукупного попиту, і кооператив потрапляє в рецесію. Його рецепт подолання цієї рецесії полягає в друку нових купонів з наступною роздачею членам кооперативу, тобто, в інфляції. На думку Круґмана, рецесії в реальному світі виникають зазвичай через бажання населення накопичення готівки а для подолання рецесії необхідно спонукати інфляцію.
Однак, запропонована Круґманом модель надто примітивна, в ній відсутні важливі атрибути справжньої економіки.[10][12] Наприклад, ціни в цій моделі фіксовані і не можуть змінюватись разом з ситуацією на ринку.
Основні роботи
«Стратегічна торгова політика і нова міжнародна економічна теорія» (1986);
«Міжнародна економіка: теорія і політика» (1988, в співавторстві з М. Обстфельдом);
«Торгова політика і структура ринку» (1989);
«Просторова економіка: міста, регіони і міжнародна торгівля» (1999, в співавторстві з М. Фуджита і Е. Венейблсом).
↑
Paul Krugman (14 серпня 1998). Baby-Sitting the Economy. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 31 серпня 2009.
↑ абMARK THORNTON. APOPLITHORISMOSPHOBIA // THE QUARTERLY JOURNAL OF AUSTRIAN ECONOMICS. — . — Т. 6, вип. 4.
↑Sweeny, Joan, and Richard James Sweeny. Monetary Theory and the Great Capital Hill Babysitting Co-op Crisis. // Journal of Money, Credit and Banking. — 1977. — Т. 9, вип. 1 (30 жовтня). — С. 86-89.