Канторович Леонід Віталійович

Канторович Леонід Віталійович
рос. Леонид Витальевич Канторович
Леонід Канторович, 1975 рік
Леонід Канторович, 1975 рік
Леонід Канторович, 1975 рік
Ім'я при народженнірос. Леонид Витальевич Канторович
Народився6 (19) січня 1912(1912-01-19)
Санкт-Петербург, тепер Росія Росія
Помер7 квітня 1986(1986-04-07) (74 роки)
Москва, СРСР СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар[1]
Місце проживанняСанкт-Петербург[2]
Москва[2]
Barochnaya streetd
Країна СРСР
 Російська імперія
Національністьєвреї[3]
Діяльністьматематик, економіст, викладач університету
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет (1930)[2]
Галузьфункціональний аналіз, лінійне програмування, теорія множин, математика[4] і економіка[4]
ЗакладПетербурзький державний університет шляхів сполучення
Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург)[2]
State Committee for Science and Technologyd[2][5]
Institute for Systems Analysisd[5]
Новосибірський державний університет[2]
Ленінградський державний університет[2]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук[2] (1935) і професор[d] (1934)
Науковий керівникФіхтенгольц Григорій Михайлович[6] і Володимир Смирнов[6]
Відомі учніКублановська Віра Миколаївна[2]
Hoàng Tụyd[7]
Аспіранти, докторантиSvetlozar Rachevd[6]
László Czáchd[6]
Михайло Захарович Солом'якd[6]
Gennady Rubinshteind[6]
Vladimir Aleksandrovich Bulavskyd[6]
Tamara Nikiforovna Smirnovad[6]
Lyudmila Trofimovna Petrovad[6]
Iosif Romanovskyd[6]
Igor Karlovich Daugavetd[6]
Valentin Ilyind[6]
Izabella Yurievna Kharrikd[6]
Viktor Khavind[6]
Valery Makarovd[6]
Gleb Pavlovich Akilovd[6]
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Економетричне товариство[8]
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
ВійнаДруга світова війна[2]
У шлюбі зневідомо[2]
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1975)

Леоні́д Віта́лійович Канторо́вич (нар. 6 (19) січня 1912(19120119), Санкт-Петербург — †7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст.

Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р.

У 1938 р. вченого запросили на роботу консультантом лабораторії Ленінградської фанерної фабрики. Результатом цієї роботи стала праця «Математичні методи організації й планування виробництва» (1939), де Канторович заклав основи теорії оптимального виробничого планування й лінійного програмування.

Канторович — першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці «Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів» (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування.

Разом з В. Німчиновим засновує в 1958 р. Лабораторію із застосування статистичних і математичних методів у економіці. Того ж року Канторовича обирають член-кореспондентом, а в 1964 р. — дійсним членом Академії наук СРСР.

Восени 1960 р. разом з групою математиків і економістів переїжджає до Новосибірська, де в Сибірському відділенні Академії наук СРСР керує відділом економіко-математичних методів, одночасно працюючи професором Новосибірського університету.

З 1971 р. Канторович — завідувач проблемної лабораторії в Інституті управління народним господарством (Москва). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, брав участь у роботі комісій Держплану СРСР тощо.

За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в 1975 р. було присуджено Нобелівську премію. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів — єдиний професійний математик.

Помер 7 квітня 1986 р.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
  2. а б в г д е ж и к л м Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. JewishGen — 1987.
  4. а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. а б http://mi.mathnet.ru/smj1283 — С. 7.
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. https://link.springer.com/article/10.1007/s43069-020-0007-8
  8. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam