Назарук Осип Тадейович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назарук.
Осип Тадейович Назарук
Осип Назарук. З приватної колекції Романа Метельського.
Народився31 серпня 1883(1883-08-31)
Бучач, нині Тернопільська область
Помер31 березня 1940(1940-03-31) (56 років)
Краків, нині Польща
ПохованняРаковицький цвинтар
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → ЗУНР ЗУНР →  УНР
Діяльністьполітик, державний діяч, прозаїк, публіцист
Alma materВіденський університет
Мова творівукраїнська
Magnum opus«Роксоляна»
CMNS: Назарук Осип Тадейович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

О́сип Тадейович Назару́к (31 серпня 1883, Бучач, нині Тернопільської області — 31 березня 1940, Краків) — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист, правник.

Життєпис

Осип Назарук
Файл:ZUNR & co 1.jpg
У першому ряді зліва направо: Сидір Голубович, позаду Осип Назарук, Степан Витвицький, Євген Петрушевич, позаду Євген Коновалець, Стефан Чмелик, Ярослав Селезінка (у Кам'янці на Поділлі, 1919 р.)

Народився 31 серпня 1883 року в м. Бучачі,[1] нині Тернопільська область, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина); за іншими даними — у місті Язловець[2]) в родині кушніра (гробівець батьків, Тадея та його дружини Анастазії з Чекановських, розташований біля церкви святого Михайла) у селі Нагірянка — нині частині Бучача).

Навчався в Бучацькій державній гімназії, де був головою таємного драгоманівського гуртка в 1900 р. За пропаґанду соціалізму Осипа відрахували з Бучацької гімназії із забороною складати матуру (іспит на атестат зрілості) в Галичині.[3] Також навчався у Золочівській гімназії. Вивчав право у Львівському університеті, під час хліборобського страйку в Бучаччині 1902 р. разом з адвокатом у Монастириськах доктором Анзельмом Мозлєром на сторінках газети «Служба двірська» (видавали українською, польською — «Służba Dworska» — мовами) друкував матеріали на його підтримку[4]. 1904–1905 рр. очолював роботу «Січі» (української студентської організації у Відні). У 1906–1907 рр. — голова львівської «Академічної Громади». Закінчив юридичний факультет Віденського університету у 1908 році[1].

За спогадами Івана Крип'якевича, мав великий вплив на його формування як особистості.[5]

Покликанням зі студентських років стала політика, водночас шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана до 1914 року низка брошур на політичні теми. Після початку Першої світової війни — в Легіоні Українських січових стрільців (УСС), літописець — один з організаторів Пресової кватири УСС. Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.

Один із чільних членів Української радикальної партії, в якій перебував до 1922–1923 рр.

Після окупації Львова російськими військами в 1914 році керівники Союзу визволення України, переїхавши до Відня, звернулися через Осипа Назарука до Симона Петлюри з пропозицією організувати і очолити всенародний рух у підросійській Україні. Проте, Петлюра, будучи на той час активним журналістом і політичним діячем, добре розумів ризики, пов’язані з цензурою та політичними репресіями[6]. 18 грудня 1914 року Петлюра, який тоді перебував у Києві, передав відповідь через Осипа Назарука, який перебував у Стокгольмі. Петлюра висловив підтримку ідеям національного визволення, але не міг відкрито закликати до організації збройного повстання через загрозу царської цензури[7].

1915 р. видав у Відні «Співанки УСС». 1916 року з друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові вийшла ґрунтовна праця Осипа Назарука «Слідами Українських Січових Стрільців»; у Відні побачила світ книжка «Над Золотою Липою»; у Львові вийшла книжка — «З кривавою шляху Українських Січових Стрільців» (був безпосередньо причетний, в цю «ілюстровану збірку оповідань і описів» вклав багато праці як автор, редактор і упорядник).

1915–1918 рр. — керівник Пресової Квартири УСС. Від жовтня 1918  — секретар філії УНРади у Львові[8], делегат Української Національної Ради ЗУНР від Радикальної партії[9]. 6 листопада 1918 р. зустрічався з гетьманом Павлом Скоропадським як представник Української Національної Ради ЗУНР: гетьман пообіцяв 2 млн доларів, ескадрилью літаків, кілька вагонів амуніції, відпустити з Києва Курінь Січових Стрільців (1300 чол.)[10]. Грудень 1918 — червень 1919 — керівник Головного управління преси й пропаганди уряду УНР. Один з авторів «Проскурівської Декларації Січових Стрільців» у березні 1919 р.[11], наприкінці січня — на початку лютого 1919 р. перебував в Одесі та Бірзулі разом із Сергієм Остапенком на перемовинах з начальником штабу французьких військ полковником Фрайденберґом про порозуміння Антанти з Директорією (закінчилися нічим). Виступав на з'їзді УРП 22–23 березня та на селянсько-робітничому (трудовому) з'їзді 30–31 березня 1919 р[12].

Доктор Назарук був адвокатом під час розгляду справ у міському суді Сколього.

Осип Назарук. Ймовірно 1920-ті рр

У складі Українських січових стрільців (УСС) перебував у Кам'янці-Подільському (липень — жовтень 1919). З червня 1919 року керував роботою пресової квартири Української Галицької Армії. Середина липня 1919 — у складі УГА прибув до Кам'янця-Подільського, увійшов до уряду Директорії, одночасно редагував газету УГА «Стрілець». Серпень 1919 р.— здійснив наукову екскурсію до Бакоти. У видавництві «Стрілець» вийшла книжечка Осипа Назарука «До Бакоти». Враження з подорожі до української Помпеї". У Кам'янці-Подільському почав писати повість «Роксоляна».

Могила Осипа Назарука в Кракові
Гробівець батьків Осипа Назарука. Бучач-Нагірянка
Гробівець батьків О. Назарука. Напис на таблиці

У 1922 році на прохання керівника дипломатичного представництво ЗУНР у США Луки Мишуги[13], Осип Назарук був направлений до Канади для очолення фінансової ініціативи уряду Західноукраїнської Народної Республіки в екзилі, спрямованої на залучення коштів від населення та української діаспори Канади шляхом випуску облігацій «Позички Національної Оборони» для підтримки уряду та дипломатичних місій. Продаж облігацій здійснювало представництво ЗУНР у Канаді під керівництвом Осипа та його заступника Івана Боберського[14]. За період 1922—1924 років було продано облігацій «Позички Національної Оборони» на суму 33 290 канадських доларів[15].

Заступник голови делегації УНР на Ризькій мирній конференції у вересні 1920 року[16]. Увійшов до президії Західноукраїнського товариства Ліги націй (22 січня 1922 р.)[17]. 19 квітня 1922 р. — з Відня у складі делегації ЗУНР відбув на Генуезьку конференцію[18]. Один з засновників Центральної Управи УСС 22 квітня 1922 р.[19], авторів звернення «До населення Галицької землі!» 10 вересня 1922 року із закликом бойкотувати вибори[18]. У 1922–1926 роках перебував у США, в 1923–1926 рр. редагував тижневик «Січ» (Чикаго), у 1926–1927 рр. — редактор «Америки» (Філадельфія).

Повернувшись до Львова в 1928 році,[2] став близько до Української Християнської Організації, від січня 1928 року очолював редакцію її газети «Нова Зоря».

У різних видавництвах Львова вийшли друком «Вчасна війна в північній Альберті», «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція», «Галицька делегація в Ризі», «Спомини учасника», «Вибір звання», «Венеція. Катедра св. Марка», «Галичина і Велика Україна», «Замах на церкву», «Значіння партій» та інші книжки і брошури.

Перед загрозою радянської окупації 1939 р. був змушений еміґрувати до Польщі.

Осип Назарук помер від інфаркту 31 березня 1940 року в Кракові, нині Польща (тоді Генерал-губернаторство, Третій Райх) куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Похований на Раковицькому цвинтарі Кракова. Поховання знаходиться: поле XXXIV, західний ряд, поховання 25, координати поховання: 50.075617, 19.956048[20].

Літературна діяльність

З іменем Осипа Назарука пов'язане видання «Вісника Пресової квартири У. С. С.», гумористично-сатиричних журналів стрільців «Бомба», «Самопал». «Самоохотник». щомісячника «Шляхи».

Письменника постійно вабила історична тематика; погляд зупинився, зокрема, на двох яскравих постатях минулого — князі Ярослава Осмомисла та Роксолані, помандрував у часи монгольських набігів. Першою вийшла до читачів у 1918 році «Українська повість з 12-го століття у двох частинах» — «Князь Ярослав Осмомисл». Товариство «Просвіта» нагородило твір престижною «Михайловою премією». Літературні критики відгукнулися на книгу О. Назарука по-різному (полеміка не припинялася кілька років). Читачі дуже активно розкуповували повість, її почали вивчати у школах.

У цей період написав ще дві повісти — «Проти орд Чингісхана» і «Роксоляна», видати не вдалося: на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну.

30 грудня 1918 року було утворене Управління преси та інформації УНР, яке він очолив. Після повернення до Галичини у 1919 р. керував Прес-кватирою Української галицької армії. Згодом із урядом ЗУНР еміґрував до Відня, де видав свій «Конспект споминів з української революції» під назвою «Рік на Великій Україні». В цій об'ємній книзі детально описував події від 5 листопада 1918 до 16 листопада 1919 року. Серед дійових осіб спогадів — Володимир Винниченко, Симон Петлюра, інші історичні постаті. 1971 р. побачила світ і двотомна повість «Проти орд Чингісхана».

Влітку 1922 р. виїхав із Відня до Канади, змушений був залишитися за океаном. У Канаді став відомий як співорганізатор гетьманського руху; в США (переїхав у листопаді 1923) одну за одною видав свої книжки і брошури: «Тома Томашевський — піонер української преси в Америці», «Іван Данильчук — найбільший український гуморист в Канаді», «На спокійнім океані», «Організаційний Отченаш», «В лісах Альберти і Скалистих горах», «В найбільшім парку Скалистих гір» та інші.

Повернувся до Львова у 1928 році, почав редагувати газету «Нова зоря» — католицький часопис. Виступав тут із публіцистичними статтями, найкращі з них видавав брошурами. 1930 р. побачила світ його доопрацьована протягом 1923—1929 рр. «Історична повість з XVI століття» під назвою «Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця».

Також у Львові у різних видавництвах вийшли «Вчасна війна в північній Альберті», «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція» (обидві — 1929), «Галицька делегація в Ризі. 1920. Спомин учасника» (1930), «Вибір звання», «Венеція», «Катедра св. Марка», «Галичина і Велика Україна», «Гоги і магоги» (усі — 1934), «Ромаятерна. Вічний Рим — апостольська столиця» (1937), «Вражіння з Волині», «В Будапешті» (обидві — 1938), «Замах на церкву», «Значіння партій» (обидві — 1939) та інші. Статті О. Назарука публікували львівські часописи «Діло», «Українське слово», «Свобода», «Поступ», «Шляхи»…

Чимало з того, що написав, залишилося в рукописах… Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого «визволення» 1939 року книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім'я Осипа Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повертаються до читача.

Твори

Автор історичних оповідань і повістей:

праць:

та багатьох статей, репортажів.

Оцінка діяльності

Дмитро Донцов у передмові до третього видання своєї праці «Націоналізм» назвав його «звеличником Петра й Катерини і ненависником козацтва».[21]

Примітки

  1. ↑ а б Васковський Р., Мельничук Б. Назарук Осип Тадейович… — С. 594.
  2. ↑ а б Станкевич М. Осип Назарук // Бучач та околиці… — С. 226.
  3. ↑ Д-р Ріпецький С. Історія ідейно-духовного життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 107.
  4. ↑ Витанович І. Від панщини до державної свідомости // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 843.
  5. ↑ Клименко Н. Іван Крип'якевич як особистість і науковець (за новими джерелами) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 108. — ISSN 0130-5247.
  6. ↑ Сергійчук В. Симон Петлюра. — К. : Україна, 2004. — С. 50. — ISBN 966-524-149-4.
  7. ↑ Сергійчук В. Симон Петлюра… — С. 60.
  8. ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 31.
  9. ↑ Там само. — С. 86.
  10. ↑ Там само. — С. 125
  11. ↑ Там само. — С. 229
  12. ↑ Там само. — С. 104–106.
  13. ↑ е-ресурс ЗУНР. zunr.arinsy.com. Процитовано 6 жовтня 2024.
  14. ↑ Гнатишак, 1974, с. 224.
  15. ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Звіт з Позички Національної Оборони в Канаді. diasporiana.org.ua. Процитовано 6 жовтня 2024.
  16. ↑ Там само. — С. 322.
  17. ↑ Там само. — С. 331.
  18. ↑ а б Там само. — С. 340.
  19. ↑ Там само. — С. 332
  20. ↑ Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.
  21. ↑ Дмитро Донцов. Націоналізм

Джерела

  • Баженов Л. Зачарований Поділлям // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 29 квітня. — С. 6.
  • Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX — на початку XX століть: Становлення. Історіографія. Біобібліографія. — Хмельницький, 1995. — С. 144-145, 219—220.
  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Васковський Р., Мельничук Б. Назарук Осип Тадейович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 594–595. — ISBN 966-528-199-2.
  • Ґачковський М. «Галичина й Велика Україна» — ідея соборності у спадщині Осипа Назарука // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків, 2014. — Т. 15. — С. 79—96.
  • Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б., Стецюк В. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 2 // Кам'янець-Подільський, 2007. — С. 104—111.
  • Качкан В. А., Качкан О. В. Політологізм Осипа Назарука // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі. — К., 2011. — С. 130—138.
  • Корновенко С. В. Українська революція: Історичні портрети: навчальний посібник для студ. іст. фак-тів вищ. навч. закл. України // С. В. Корновенко, А. Г. Морозов, О. П. Реєнт. — Вінниця : Фоліант, 2004. — С. 148—149.
  • Листи В'ячеслава Липинського до Осипа Назарука (1921—1930) / Упоряд. М. Дядюк. — Львів, 2004. — 156 с.
  • Лисяк-Рудницький І. Назарук і Липинський: історія їхньої дружби та конфлікту // Історичні есе. — К., 1994. — Т. 2. — С. 173—237.
  • Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ;видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
  • Марунчак М. Назарук Осип // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег : Накладом УВАН, 1986. — С. 455—456.
  • Мельничук Б. Під знаком історії: Світ Осипа Назарука // Вільне життя. — 1990. — 14 груд.
  • Назарук Осип // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т. 5. — С. 1678—1679.
  • Просалова В. (упорядник). Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Рубльов О. С.. Назарук Осип Тадейович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 161. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Федунь М. Мемуарна спадщина Осипа Назарука. — Брошнів : Таля, 2000. — 175 с.
  • Чорновол І. Про автора «Роксолани». Осип Назарук // Львівська газета. — 2007. — 14 вересня.
  • Швагуляк М. Назарук Осип // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 493.
  • Микола Гнатишак. Державні гроші України 1917–1920 років: Ілюстрований історико-іконографічний нарис. — Клівленд, 1974. — 356 с.

Література

  • В. І. Головченко. Назарук Осип Тадейович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Кучер. Назарук Осип // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.474 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Read other articles:

Bahar bin Smith

Bahar bin SmithBahar di Banjarmasin pada tahun 2018LahirSayyid Bahar bin Ali bin Smith23 Juli 1985 (umur 38)Manado, Sulawesi UtaraTempat tinggalKabupaten BogorNama lainHabib Bahar[1]PendidikanPonpes Alkhairaat Manado[2]Darul Lughah Wadda'wah BangilPekerjaanPenceramah[3]OrganisasiOrganisasi Terlarang Front Pembela IslamDikenal atas Pemimpin Majelis Pembela Rasulullah (2007–sekarang) Pendiri Pondok Pesantren Tajul Alawiyyin GelarHabib Ba'alawiSuami/istriFadl...

 

 

Cina-cina

Artikel ini bukan mengenai Cina. Cina-cina Thalassoma purpureum Rekaman Status konservasiRisiko rendahIUCN187746 TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasActinopteriOrdoPerciformesFamiliLabridaeGenusThalassomaSpesiesThalassoma purpureum (Forsskål, 1775) Tata namaProtonimScarus purpureus lbs Cina-cina ( Thalassoma purpureum ), juga dikenal sebagai keling loreng hijau, keling lembayung atau keling hijau merah, adalah spesies ikan keling yang berasal dari Samudra Atlantik tenggara melalui Sam...

 

 

Kloroasetil klorida

Kloroasetil klorida Nama Nama IUPAC (preferensi) Kloroasetil klorida Nama lain 2-Kloroasetil kloridaKloroasetil asam kloridaKloroasetil kloridaMonokloroasetil klorida Penanda Nomor CAS 79-04-9 Y Model 3D (JSmol) Gambar interaktif 3DMet {{{3DMet}}} ChemSpider 13856283 N Nomor EC KEGG C14859 Y PubChem CID 6577 Nomor RTECS {{{value}}} CompTox Dashboard (EPA) DTXSID4026472 InChI InChI=1S/C2H2Cl2O/c3-1-2(4)5/h1H2 NKey: VGCXGMAHQTYDJK-UHFFFAOYSA-N NInChI=1/C2H2Cl2O/c3...

Hendrik Setrowidjojo

Hendrik Setrowidjojo(2011) BiografiKelahiran13 September 1956 (67 tahun)KegiatanPekerjaanPolitikus dan menteri Hendrik Soerat Setrowidjojo (lahir 13 September 1956) adalah seorang politikus Suriname keturunan Jawa. Setelah menempuh pendidikan malam hari dalam arsitektur, ia mencapai karier sukses ketika pada tahun 2001 ia menjadi wakil direktur di direktorat urusan kerakyatan di Kementerian Urusan Sosial dan Ekonomi Kerakyatan. Pada tahun 2005, ia menjadi menteri di kementerian tersebut di Ka...

 

 

2014 Indian general election in Gujarat

General election for Gujarat Indian general election in Gujarat, 2014 ← 2009 April–May 2014 2019 → 26 seatsTurnout63.66% (15.76%)   First party Second party   Party BJP INC Alliance NDA UPA Last election 15 seats 11 seats Seats won 26 0 Seat change 11 11 Gujarat In the 2014 Indian general election for Gujarat that were held for 26 seats in the state, the major two contenders in the state were Bharatiya Janta Party (BJP) and the Indian National ...

 

 

Joint Security Area (film)

Joint Security AreaPoster film Joint Security AreaNama lainHangul공동경비구역 JSA Hanja共同警備區域 JSA Alih Aksara yang DisempurnakanGongdonggyeongbiguyeok jeieseueiMcCune–ReischauerKongdonggyŏngbiguyŏk cheiesŭei SutradaraPark Chan-wookProduserShim Jae-myungLee EunSkenarioKim Hyun-seokJeong Seong-sanLee Moo-yeongPark Chan-wookBerdasarkanDMZoleh Park Sang-yeonPemeranLee Byung-hunSong Kang-hoLee Young-aePenata musikJo Yeong-wookBang Jun-seokSinematograferKim Seong-...

Travail forcé sous domination nazie pendant la Seconde Guerre mondiale

Travail forcé en Europe occupéeTravailleurs forcés posant des câbles à Ostende (Belgique) en 1941.Travailleuses forcées à Riga (Lettonie) le 11 juillet 1941. Le recours au travail forcé et à l'esclavage dans le Troisième Reich et dans toute l'Europe sous domination nazie pendant la Seconde Guerre mondiale fut d'une ampleur sans précédent[1]. Ce fut une part importante, considérée comme vitale, de l'exploitation économique allemande des territoires conquis, contribuant égalemen...

 

 

1904 United States presidential election in North Carolina

Main article: 1904 United States presidential election 1904 United States presidential election in North Carolina ← 1900 November 8, 1904 1908 →   Nominee Alton B. Parker Theodore Roosevelt Party Democratic Republican Home state New York New York Running mate Henry G. Davis Charles W. Fairbanks Electoral vote 12 0 Popular vote 124,091 82,442 Percentage 59.71% 39.67% County Results Parker   40-50%   50-60%   60-70% &...

 

 

Cleat (nautical)

Rope-securing device For other uses, see Cleat. An original cleat from HMY Britannia In nautical contexts, a cleat is a device for securing a rope. Types Types of cleat designs include the following: A horn cleat is the traditional design, featuring two “horns” extending parallel to the deck or the axis of the spar, attached to a flat surface or a spar, and resembling an anvil. A cam cleat in which one or two spring-loaded cams pinch the rope, allowing the rope to be adjusted easily, and ...

周處除三害 (電影)

周處除三害The Pig, The Snake and The Pigeon正式版海報基本资料导演黃精甫监制李烈黃江豐動作指導洪昰顥编剧黃精甫主演阮經天袁富華陳以文王淨李李仁謝瓊煖配乐盧律銘林孝親林思妤保卜摄影王金城剪辑黃精甫林雍益制片商一種態度電影股份有限公司片长134分鐘产地 臺灣语言國語粵語台語上映及发行上映日期 2023年10月6日 (2023-10-06)（台灣） 2023年11月2日 (2023-11-02)（香�...

 

 

آدم سميث

  لمعانٍ أخرى، طالع آدم سميث (توضيح). آدم سميث (بالإنجليزية: Adam Smith)‏  آدم سميث معلومات شخصية الميلاد 5 يونيو 1723كيركالدي[1]  الوفاة 17 يوليو 1790 (67 سنة)إدنبرة[1]  المعمودية 5 يونيو 1723  مواطنة مملكة بريطانيا العظمى  عضو في الجمعية الملكية،  والجمعية المل�...

 

 

Cypress PSoC

Type of integrated circuit PSoC 1 IC chips PSoC 1 capacitive sensing development board with MiniProg programmer / debugger PSoC 5LP development kit PSoC (programmable system on a chip) is a family of microcontroller integrated circuits by Cypress Semiconductor. These chips include a CPU core and mixed-signal arrays of configurable integrated analog and digital peripherals. History In 2002, Cypress began shipping commercial quantities of the PSoC 1.[1] To promote the PSoC, Cypress spo...

Uinta County, Wyoming

County in Wyoming, United States This article is about the Wyoming county. For the Utah county, see Uintah County, Utah. County in WyomingUinta CountyCountyUinta County Courthouse FlagLocation within the U.S. state of WyomingWyoming's location within the U.S.Coordinates: 41°17′N 110°33′W / 41.29°N 110.55°W / 41.29; -110.55Country United StatesState WyomingFoundedDecember 1, 1869Named forUinta MountainsSeatEvanstonLargest cityEvanstonArea • ...

 

 

Everyone Poops

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Februari 2023. Everyone Poops Sampul tebal edisi bahasa Inggris pertamaPengarangTarō GomiJudul asliMinna Unchi (みんなうんち)PenerjemahAmanda Mayer StinchecumIlustratorTarō GomiPerancang sampulTarō GomiNegaraJepangBahasaJepangSeriKagaku no Tomo Ke...

 

 

Testimoni di Geova

Congregazione dei Testimoni di GeovaClassificazionerestaurazionista Orientamentomillenarista, antitrinitarista FondatoreCharles Taze Russell Fondataanni 1870 Diffusionemondiale Sede Warwick, New York, Stati Uniti Membri8.699.048 Sito ufficialejw.org in origine chiamati Studenti Biblici[1][2] Modifica dati su Wikidata · Manuale Milano Convention Centre, - Milano 27 luglio 2023 - Congresso 2023 dei Testimoni di Geova Testimoni di Geova che predicano la loro fede di casa in...

Carlos Castillo Armas

Untuk orang lain dengan nama yang sama, lihat Carlos Castillo. Letnan kolonelCarlos Castillo Armas Presiden Guatemala ke-28Masa jabatan7 Juli 1954 – 26 Juli 1957PendahuluElfego Hernán Monzón AguirrePenggantiLuis González López Informasi pribadiLahir4 November 1914Santa Lucía Cotzumalguapa, GuatemalaMeninggal26 Juli 1957 (usia 42)Kota Guatemala, GuatemalaPartai politikGerakan Pembebasan NasionalSuami/istriOdilia de Castillo Armas[1]PekerjaanMiliterTanda tanganSuntin...

 

 

Tonya Pinkins

Questa voce sull'argomento attori statunitensi è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Tonya Pinkins Tonya Pinkins (Chicago, 30 maggio 1962) è un'attrice e cantante statunitense. Indice 1 Biografia 2 Filmografia 2.1 Cinema 2.2 Televisione 3 Doppiatrici italiane 4 Note 5 Altri progetti 6 Collegamenti esterni Biografia Tonya è prevalentemente un'attrice teatrale nota soprattutto per il suo lavo...

 

 

Associazione Calcio Turris 1979-1980

Voce principale: Football Club Turris 1944. Associazione Calcio TurrisStagione 1979-1980 Sport calcio Squadra Turris Allenatore Cané Presidente Michele Lomuto Serie C17º posto, girone B Maggiori presenzeCampionato: Izzo, Martin, Radio (34) Miglior marcatoreCampionato: Capogna (4) 1978-1979 1980-1981 Si invita a seguire il modello di voce Questa voce raccoglie le informazioni riguardanti l'Associazione Calcio Turris nelle competizioni ufficiali della stagione 1979-1980. Indice 1 Ro...

Siege of Kilkenny

Siege during the Cromwellian conquest of Ireland 52°38′52″N 7°15′22″W / 52.6477°N 7.2561°W / 52.6477; -7.2561 Siege of KilkennyPart of the Cromwellian Conquest of IrelandKilkenny CastleDate22–28 March 1650LocationKilkennyResult Commonwealth victoryBelligerents  Commonwealth of England Royalists Irish ConfederationCommanders and leaders Oliver Cromwell Sir Walter ButlerStrength 4,000 Soldiers[1] 300 Soldiers[2]andCivilian MilitiaCasual...

 

 

Isao Nakajima

Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut...