PROFILPELAJAR.COM

Клаудія Голдін
Клаудія Голдін
Помилка Lua у Модуль:Lang у рядку 560: invalid value (table) at index 4 in table for 'concat'.
Народилася	14 травня 1946 (78 років); Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	економістка, викладачка університету
Галузь	економіка, історія економіки, історія освітиd і ринок праці
Alma mater	Чиказький університет (1972) і Корнелльський університет
Науковий керівник	Роберт Фоґель, Alfred E. Kahnd і Гері Беккер
Знання мов	англійська
Заклад	Гарвардський університет і Національне бюро економічних досліджень
Членство	Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Економетричне товариство
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1987) Carolyn Shaw Bell Awardd (2005) IZA Prize in Labor Economicsd (2016) заслужений член Американської економічної асоціаціїd член Економетричного товариства[d] (1991) Член Американської академії мистецтв і наук премія Ервіна Плейна Неммерса з економіки (2020) Thomson Reuters Citation Laureates (2020) 100 жінок (BBC) (2023)
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

Клаудія Голдін (англ. Claudia Goldin; нар. 14 травня 1946(19460514), Бронкс, Нью-Йорк, США^[6]) — американська економістка, історикиня економіки й фахівчиня з економіки праці, а також з гендерних питань. Докторка філософії (1972), професор Гарвардського університету і співробітниця Національного бюро економічних досліджень. Інколи згадується серед десяти найвпливовіших економісток у світі.

Біографія

З ранніх років хотіла стати вченим^[7]. Навчалася в Bronx High School of Science^[en]. В 1967 році закінчила Корнелльський університет зі ступенем бакалавра економіки з відзнакою з усіх предметів, в 1969 році здобула магістерський ступінь з економіки у Чиказькому університеті, і в 1972 році там же — ступінь доктора філософії з економіки. Її наставниками були Alfred E. Kahn^[en], Гері Беккер (нобелівський лауреат 1992 року) і Роберт Фогель (нобелівський лауреат 1993 року)^[7].

В 1971—1973 роках асистент-професор економіки університету Вісконсин у Медісоні. В 1973—1979 роках асистент-професор економіки Принстонського університету і в 1987—1988 роках там запрошений дійсний член. В 1982—1983 роках член Інституту перспективних досліджень. З 1979 року асоційований, в 1985—1990 роках професором економіки Пенсильванського університету, в 1983—1984 роках директор тамтешньої аспірантури. А з 1990 року, будучи першою жінкою-економістом в постійному штаті (як і у Пенсильванському університеті), іменний професор (Henry Lee Professor) економіки Гарвардського університету; в 1975—1976 роках там запрошений лектор економіки. В 1993—1994 роках запрошений дійсний член інституту Брукінгса, в 1997—1998 роках запрошений вчений Фонду Рассела^[en], в 2005—2006 роках запрошений співробітник Інституту перспективних досліджень Редкліффа^[en]. Директор Програми розвитку американської економіки (протягом 28 років до 2017 року) і асоційований співробітник Національного бюро економічних досліджень.

Нагороди та визнання

1987—88: Грант Ґуґґенгайма;
1988: віцепрезидент Асоціації економічної історії^[en];
1990: премія Річарда Лестера за видатні книги з економіки праці і трудових відносин (за книгу «Розуміння гендерного розриву»);
1990-91: віцепрезидент Американської економічної асоціації;
1991: член Економетричного товариства;
1992: Член Американської академії мистецтв і наук;
1994: почесний Doctor of Humane Letters^[en] університету Небраски^[en];
1996—2003: Spencer Foundation^[en], Major Research Grants;
1999: Bogen Visiting Professor of Economics, Єврейський університет в Єрусалимі;
1999—2000: президент Асоціації економічної історії^[en];
2000: Professional Achievement Citation Чиказького університету;
2002: Marshall Lecturer Кембриджа;
2005: член Товариства економіки праці;
2006: член Американської академії політичних і соціальних наук^[en];
2006: член Національної академії наук США^[8];
2008: премія Р. Р. Гокінгс^[en] від Асоціації американських видавців^[en];
2009: премія Річарда Лестера за видатні книги з економіки праці і трудових відносин (за книгу «Гонка між освітою і технологією»);
2009: приз Мінсера від Товариства економіки праці^[de] за кар'єрні досягнення з економіки праці;
2009: приз Джона Коммонса від почесного товариства Омікрон Дельта Епсілон^[en] за кар'єрні досягнення;
2010: член товариства кліометрики;
2011: почесний доктор honoris causa Лундського університету;
2013: президент Американської економічної асоціації;
2015: член Американського філософського товариства^[9];
2016: премія з економіки праці^[en] від Інституту економіки праці^[en] за видатні наукові досягнення в галузі економіки праці;
2017: Lindahl Lectures^[10];
2018: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards;
2020: Clarivate Citation Laureates;
премія Неммерса з економіки^[11];
2023: премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля^[12]

Доробок

Women Working Longer/ ed. C.D.Goldin, L.F. Katz — Chicago IL: University of Chicago Press, 2017
Goldin C. D., Olivetti C. Shocking Labor Supply: A Reassessment of the Role of World War II on U.S. Women's Labor Supply [Архівовано 10 Жовтня 2020 у Wayback Machine.], NBER Working Papers 18676, 2013
Goldin C. D., Katz L. F. The Race between Education and Technology — Cambridge, MA: The Belknap Press of Harvard University Press, 2008
Corruption and Reform: Lessons from America's History/ ed. Goldin C.D., Glaeser E.L. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 2006
The Defining Moment: The Great Depression and the American Economy in the Twentieth Century/ ed. M.Bordo, Goldin C.D., White E. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1998
The Regulated Economy: A Historical Approach to Political Economy/ ed. Goldin C.D., Libecap G. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1994
Strategic Factors in Nineteenth Century American Economic History/ ed. Goldin C.D., Rockoff H. — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1992
Goldin C. D. Understanding the Gender Gap: An Economic History of American Women — New York: Oxford University Press, 1990
Goldin C. D. Urban Slavery in the American South, 1820 to 1860: A Quantitative History — Chicago, IL: University of Chicago Press, 1976
Goldin C. D. The economics of emancipation [Архівовано 4 Листопада 2020 у Wayback Machine.]//Journal of Economic History 33(1), 1973, pp. 66-85
Goldin C. D. The Economist as Detective // [[https://web.archive.org/web/20210815230642/https://books.google.com/books?id=F8zynA594DUC&pg=PA98 Архівовано 15 Серпня 2021 у Wayback Machine.] Passion and Craft: Economists at Work]. / ed. Szenberg M. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1998. ISBN 978-0-472-09685-5 (автобиография)

Примітки

↑ Freebase Data Dumps — Google.
d:Track:Q95 d:Track:Q648625 d:Track:Q15241312 d:Track:Q1453477
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ Claudia Goldin
↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
↑ https://scholar.harvard.edu/goldin/biocv [Архівовано 5 Листопада 2020 у Wayback Machine.] The President and Fellows of Harvard College
↑ ^а ^б Interview with Claudia Goldin [Архівовано 27 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] Federal Reserve Bank of Minneapolis
↑ Claudia D. Goldin [Архівовано 27 Березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
↑ APS Member History. Архів оригіналу за 18 Вересня 2020. Процитовано 31 Жовтня 2020.
↑ Claudia Goldin [Архівовано 3 Листопада 2020 у Wayback Machine.] Department of Economics — Uppsala University, Sweden
↑ Nemmers Prize in Economics 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
↑ The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 2023. Nobelprize.org. Процитовано 10 жовтня 2023.(англ.)

Посилання

The Economist as Detective [Архівовано 15 Серпня 2021 у Wayback Machine.], a brief autobiographical essay by Claudia Goldin. In: M. Szenberg (ed.). Passion and Craft: Economists at Work. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1998, ISBN 978-0-472-09685-5.
Academic Papers [Архівовано 14 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] by Claudia Goldin.
Interview [Архівовано 1 Вересня 2014 у Wayback Machine.] with Goldin by The Region of the Minneapolis Fed