Глухий м'якопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких людських мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті представляється наступними символами: ⟨k͡x⟩ and ⟨k͜x⟩, еквівалентний символ X-SAMPA: k_x. Допустимий запис без риски, тобто як ⟨kx⟩ у МФА або kx у X-SAMPA.
У деяких мовах є глухий передм'якопіднебінний африкат[1], місце артикуляції якого ближче до рота, ніж у типового м'якопіднебінного, однак не настільки, як у глухого твердопіднебінного африката.
Аналогічно, у деяких мовах є глухий зам'якопіднебінний африкат[2], що артикулюється трохи далі, ніж типовий м'якопіднебінний, однак не так далеко, як глухий язичковий африкат.
Особливості
Спосіб творення — несибілянтний африкат.
Місце творення — м'якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Moosmüller, Sylvia; Schmid, Carolin; Brandstätter, Julia (2015), Standard Austrian German, Journal of the International Phonetic Association, 45 (3): 339—348, doi:10.1017/S0025100315000055
Penhallurick, Robert (2004), Welsh English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 98—112, ISBN3-11-017532-0
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.