PROFILPELAJAR.COM

Дата:	29—30 січня 1943 року
Місце:	Біля острову Реннелл, Соломонові острови
Результат:	Перемога Японії

Бій біля острова Реннелл
	Друга світова війна, Війна на Тихому океані
	Чикаго, який занурився в воду вранці 30 січня 1943 року в результаті пошкоджень від торпеди, отриманих вночі.Чикаго, який занурився в воду вранці 30 січня 1943 року в результаті пошкоджень від торпеди, отриманих вночі.
	11°25′00″ пд. ш. 160°56′00″ сх. д. / 11.416666666667° пд. ш. 160.93333333333° сх. д.
Дата:	29—30 січня 1943 року
Місце:	Біля острову Реннелл, Соломонові острови
Результат:	Перемога Японії
Сторони
США	Японська імперія
Командувачі
Вільям Холсі,; Роберт Гіффен	Ісороку Ямамото; Дзін'їті Кусака
Військові сили
1 авіаносець, ; 2 ескортних авіаносця, ; 6 крейсерів, ; 8 есмінців, ; 14 винищувачів	43 бомбардувальники
Втрати
1 крейсер потонув,; 1 есмінець важко пошкоджений,; 85 загиблих	12 літаків збито,; 60-84 осіб загинуло

Див. також: Реннелл

Бій біля острову Реннелл (англ. Battle of Rennell Island) — битва Другої світової війни в Тихому океані між американськими силами, що супроводжували конвой на острів Гуадалканал і авіаційними силами Японського імперського флоту, яка відбувалася 29-30 січня 1943 року. Бій відбувся між островами Реннелл і Гуадалканал в південній частині Соломонових островів.

Під час бою японські торпедоносці наземного базування, завданням яких було прикриття евакуації японських сухопутних сил з Гуадалканалу, провели декілька атак американських військових кораблів протягом двох днів на південь від Гуадалканалу.

Крім знищення будь-яких японських кораблів, які могли бути виявлені американським з'єднанням, перед ним також стояло завдання захисту конвою Союзників з солдатами, яких перевозили на Гуадалканал для заміни.

В ході повітряних атак, проведених в сутінках, японцям вдалося потопити американський важкий крейсер «Чикаго» і важко пошкодити ескадрений міноносець, інша частина американського з'єднання змушена була відступити до південної частини Соломонових островів. Багато в чому завдяки відходу американського з'єднання з поля бою японці успішно завершили евакуацію своїх солдатів 7 лютого 1943 року і залишили острів в руках Союзників.

Посилання

Crenshaw, Russell Sydnor (1998). South Pacific Destroyer: The Battle for the Solomons from Savo Island to Vella Gulf. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-136-X.
Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1.
Frank, Richard B. (1990). Guadalcanal: The Definitive Account of the Landmark Battle. New York: Penguin Group. ISBN 0-14-016561-4.
McGee, William L. (2002). The Six-Month Struggle for Guadalcanal. The Solomons Campaigns, 1942–1943: From Guadalcanal to Bougainville—Pacific War Turning Point, Volume 2 (Amphibious Operations in the South Pacific in WWII). BMC Publications. ISBN 0-9701678-7-3.
Morison, Samuel Eliot (1958). Chapter 15. The Struggle for Guadalcanal, August 1942 – February 1943, vol. 5 of History of United States Naval Operations in World War II. Boston: Little, Brown and Company. ISBN 0-316-58305-7.
Tagaya, Osamu (2001). Mitsubishi Type 1 "Rikko" 'Betty' Units of World War 2. New York: Osprey. ISBN 978-1-84176-082-7.

Примітки

↑ Frank, Guadalcanal, с. 288. Кусака командував 11-м повітряним флотом зі штаб-квартирою в Рабаулі, в яку входили 701-а, 705-а і 751-а ескадрильї, що брали участь у бою.
↑ Morison, Struggle for Guadalcanal, с. 353 & 361. Незважаючи на те, що три авіаносця в сумі несли більше літаків, саме 14 винищувачів реально брали участь у бою.
↑ Frank, Guadalcanal, с. 578.
↑ Frank, Guadalcanal, с. 581 & 641. Загинувші по кораблям: Чикаго — 62, Ла-Валетта — 22 і Монпельє — 1. Японські бомбардувальники атакували американські кораблі 29 і 30 січня, що призвело до загибелі однієї людини на Монпельє (Morison, Struggle for Guadalcanal, с. 355.)
↑ Frank, Guadalcanal, с. 581; Tagaya, сс. 66-67. Японські екіпажі збитих дванадцяти літаків складали від п'яти до семи осіб, брали участь у бою бомбардувальники Mitsubishi G4M і Mitsubishi G3M.