PROFILPELAJAR.COM

Балакенський район
азерб. Balakən rayonu
Адм. центр	Балакен
Країна	Азербайджан
Номерний знак	08
Населення
- повне	97 700 осіб (2017)
- повна	923 км²
Висота
- максимальна	496 м
- мінімальна	496 м
Дата заснування	8 серпня 1930
Губернатор	Islam Rzayevd
Вебсайт	balaken-ih.gov.az/index.html
Код ISO 3166-2	AZ-BAL
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Балакенський район

Не плутати з Балаганський район.

Балакенський район (азерб. Balakən rayonu, до 11.08.1991 — Белоканський^[1]) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Балакен.

Етимологія

Назва району походить від назви районного центру, міста Белокани, розташованого на однойменній річці. Сам же топонім Белокани походить від тюркських слів «бел» (височина) і «кан» (джерело, криниця), тобто — джерело в височини^[2].

Історія

Белоканський район утворено 8 серпня 1930 року. 4 січня 1963 року скасовано, а територію передано Загатальскому району, 6 січня 1965 року відновлено^[3].

Географія і природа

Район межує на півночі з Росією, на сході і південному сході з Загатальським районом, на заході і південному заході з Грузією.

Рельєф району на північному сході — гірський, на півдні і південному заході — низовинний. На півночі, у Великому Кавказькому хребті, уздовж кордону з Росією, розташовані вершини Гутон (3648 метрів), Тіновросо^[ru] (3385 метрів) та інші. Низовина складається з антропогенових, а гори — з юрських і крейдових відкладень^[4]. На території розташовані колчеданно-поліметалічні (Філіс-чай, Тенрос, Кас-даг, Катех) і глиняні родовища^[5]. На території Белоканського району поширені бурі гірськолісові, алювіальні лучно-лісові і алювіальні лучні ґрунти. На півночі і північному сході велику територію займають ліси (дуб, бук, граб та інші). На високогірних територіях розташовані субальпійські та альпійські луки. Ландшафти лучно-лісові і гірськолісові, гірсько-лучні і скелясті^[6]. З тварин на території району проживають гірські козли (тури), олені, козулі, бурі ведмеді, сарни, кабани, кам'яні і лісові куниці, вовчок сірий та інші. З птахів — орли, соколи, фазани та інші. 2/3 Закатальського державного заповідника розташовані на території Белоканського району.

Клімат помірний жаркий, напіввологий субтропічний, у нагір'ї — холодний і вологий. Середня температура в січні коливається від -7,8 до -1,5 °С, у липні від 10,5 до 24,5 °С. Середньорічний рівень опадів — 600—1400 мм. Річкова мережа густа, з великих річок протікають Белокани, Мазим, Каних і Катех.

Населення

Численность населения
1939	1959	1970^[7]	1976^[6]	1979^[8]	1989^[9]	1991^[10]	1999	2009^[11]	2013	2014	2017
32 964	▲35 510	▲51 219	▲55 600	▲58 881	▲68 843	▲70 500	▲83 732	▲89 827	▲93 000	▲93 800	▲96 800

1976 року густота населення становила 60,2 особи/км², 2009 року ця цифра склала 99 осіб/км².

На 2009 рік 88,7 % населення проживає в селах.

Адміністративний устрій

№	Назва муніципалітету	Кількість населення
1	Балакенський муніципалітет	82 777
2.	Кабахчольський муніципалітет	1 005
3.	Катеський муніципалітет	7 432
4.	Газмаський муніципалітет	6 639
5.	Кулларський муніципалітет	5 794
6.	Толібський муніципалітет	5 719
7.	Ханіфійський муніципалітет	5 571
8.	Талабінський муніципалітет	5 028
9.	Магамаларський муніципалітет	4 572
10.	Гарагалський муніципалітет	3 672
11.	Кеський муніципалітет	3 595
12.	Рохошамбулський муніципалітет	3 438
13.	Шарифський муніципалітет	3 231
14.	Ціябшарипський муніципалітет	3 086
15.	Керталінський муніципалітет	2 996
16.	Шамбулський муніципалітет	2 796
17.	Халаталинський муніципалітет	2 731
18.	Пуштаталинський муніципалітет	2 292
19.	Ітіталинський муніципалітет	2 115
20.	Кацбінайський муніципалітет	2 110
21.	Сарибулацький муніципалітет	1 543
22.	Почбінайський муніципалітет	1 246
23.	Чедерабталинський муніципалітет	846
24.	Рочахмадський муніципалітет	428

Господарство і економіка району

В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, було збільшено обороти тютюнництва, коконівництва, тваринництва, рільництва і вирощування фруктів. 1975 року в районі працювало 18 колгоспів. На 1975 рік в районі придатних земель було 33,2 тисячі гектарів, з них: 11,7 тисяч гектарів орних земель, 5,3 тисяч гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 2,3 тисячі гектарів земель, залишених для відпочинку, 800 гектарів, виділених під сінокіс, 2,3 тисячі гектарів пасовищ. З 11,7 тисяч гектарів 52 % виділено під зернові і зернобобові культури, 16 % під технічні культури, 5 % під овочі і картоплю, 27 % — під кормові культури. На 4,1 тисячі гектарів вирощувалися фрукти, на 65 гектарах — чай. В колгоспах району утримували 12 тисяч голів великої рогатої худоби і 12,6 тисяч голів дрібної. 1975 року господарства району продали державі 4,5 тисячі тонн тютюну, 389 тонн коконів шовкопряда. В районі були тютюново-ферментаційний і консервний заводи, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінат побутового обслуговування, виробничий і лісовий комбінати.

Нині район належить до Шекі-Закатальського економічного району. Белоканський район є переважно сільськогосподарським районом^[4]. В районі процвітає тваринництво, овочівництво, вирощування зерна і фруктів. У господарствах на 2017 рік міститься 36581 голова великої, 36376 голів дрібної рогатої худоби і 186399 голів птиці. В районі 7 тисяч гектарів виділено під багаторічні рослини, 3 тисячі гектарів використовується в підсобних господарствах, 18 тисяч гектарів — орні, 8,5 тисяч га виділено під пасовища, 311 гектарів — під сінокіс. 2017 року в районі вироблено 48076 тонн зерна, 718 тонн бобових, 317 тонн тютюну, 5257 тонн картоплі, 24115 тонн овочів, 32218 тонн фруктів і ягід, 233 тонни винограду і 4085 тонн баштанних культур.

З сільськогосподарських підприємств у районі діють: фірма «Azza», колективне господарство імені Мірзи Алекпера Сабіра, виробничий кооператив «Шафак». Останні роки почала розвиватися промисловість, діють підприємства: цех з переробки фундука «Dərya-R», цегельний завод ТОВ «Balakənkərpic», піщано-щебеневий завод, завод бетонних конструкцій, завод комбікормів ТОВ «Azəryemsənaye», шовковий завод, консервний завод ВАТ «Konserv» і тютюново-ферментаційний завод ТОВ «AZ-AQRO»^[5].

Інфраструктура

Через район проходить автодорога Баку-Тбілісі^[5], залізниця Євлах-Белокани. У селі Тулі розташований аеропорт, що з'єднує місто Белокани з Баку.

На 2017 рік в районі діють 16 АТС і 25 поштових відділень.

Культура, освіта та охорона здоров'я

В районі видається громадсько-політична газета «Балакян» (до 1939 року — «Гизил Балакян», в 1939—1965 роках — «Ірелі», в 1965—1991 роках — «Шен хаят»). 1936 року на території району розпочато радіомовлення.

В районі на 2009 рік було 25 дошкільних закладів, 49 загальноосвітніх шкіл, 2 професійних училища, музична школа та школа мистецтв, 17 клубів, 20 будинків культури, музей, 52 бібліотеки, парк культури і відпочинку^[4].

У Белоканському районі знаходяться 6 лікарень на 556 ліжок, 8 лікарських амбулаторій, центр епідеміології та гігієни, 19 фельдшерско-акушерських пунктів^[4]. На 2009 рік у медзакладах району працювало 148 лікарів, 15 стоматологів, 548 середніх медичних працівників, з яких 61 акушер.

Белоканський район багатий на архітектурні пам'ятки. В районі розташовані: фортеця Пері-кала^{[прояснити]} (XII—XIII століття) і храм (1780) в селі Куллар; фортеця (XVII століття) і мечеть (1902), храм і молитовня (дата побудови невідома) у селі Катех; мечеть у селі Ітітала; мечеть у селі Халатала (XVII століття); храм у селі Ганіфа (XIV століття); мечеть з мінаретом у місті Балакен (XIX століття); стародавні кладовища в селах Солбан (XII століття) і Магомалар (II—I століття до н. е.), руїни міста (VI—VIII століття) і фортеця (XIX століття) в селі Магомалар; мавзолей у селі Тюлі (XIV століття)^[4].