PROFILPELAJAR.COM

Агсуйський район
азерб. Ağsu rayonu
Адм. центр	Агсу
Країна	Азербайджан
Номерний знак	06
Населення
- повне	77 290 осіб
- повна	1020 км²
Висота
- максимальна	57 м
- мінімальна	57 м
Дата заснування	8 жовтня 1943
Вебсайт	agsu-ih.gov.az
Код ISO 3166-2	AZ-AGU
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Агсуйський район

Не плутати з Ак-Суйський район.

Агсуйський район (азерб. Ağsu rayonu) — адміністративна одиниця в центральному Азербайджані. Адміністративний центр — місто Агсу.

Географія

Район історично входить до території Ширвану розташований за 156 км на захід від міста Баку, на шосейній дорозі Баку-Ґазах. Агсуйський район на заході і північному заході межує з Ісмаїллинським районом, на північному сході і сході — з Шемахинським районом, на півдні — з Кюрдамірським і Аджикабульським районами.

Рельєф району гірський, передгіський і рівнинний. Гірська частина розташована на висоті 700—1000 м від рівня світового океану. Для гірських зон з річками, ущелинами і ярами характерний складний рельєф. Дрібні сірі гори, починаючи від берегів Гейчая до Пірсаатчая, утворюють Ширванський гірський хребет. На цих ділянках, що складаються з невисоких гір, у напрямку захід-схід простягаються Хінгарські, Гюрджуванські, Нуранські, Кяркідзькі, Геседські, Лянгябізькі луки. Північна межа Ширванської долини називається Гарамяр'ям ясамали, а ділянка виходу Гірдиманчая на Ширванську долину називається Ханчобанською долиною.

Розташування Агсуйського району на південних схилах Великого Кавказу дуже впливає на клімат. Клімат цього регіону складається з напівпустельного, сухого (південь) типу клімату з помірно теплою зимою і помірно теплого (північ) типу клімату з посушливим літом. Зима буває посушливою, сонячною, з малою кількістю опадів (снігу).

Ґрунти гірсько-бурі, гірсько-лісові, гірсько-сіро-коричневі, світло-коричневі і сірі.

У горах є ліси й чагарники. Знаменита квітка хари бюль-бюль, один із символів Карабаху, також зустрічається в гірських районах Агсу.

В районі зустрічаються ведмеді, шакали, борсуки, вовки, лисиці, дикі кабани й інші тварини, фазани та інші подібні птахи, а також сарана, гюрза й інші рептилії.

Середньорічна температура повітря дорівнює 13-14 °С. Середньомісячна вологість протягом року буває 50-81 %. Середньорічна кількість опадів — 400 600 мм.

Історія

А. А. Бакіханов у своїй книзі зазначає, що 1735 року Надір Шах переселив населення Шамахи в засноване ним нове місто, розташоване на березі річки Агсу. В даний час назва міста Агсу, яке є районним центром, у деяких джерелах вказується як Нова Шамаха. Це пов'язано з переселенням населення Шамахи в Агсу. З цього часу історичне місто Шамаха називалося Стара Шамаха, а Агсу — Нова Шамаха. Назву міста, що існувало у XVIII столітті, було взято з назви «Ахсучай» і в багатьох джерелах місто називалося Агсу.

Руїни міста Агсу «Хараба шехер» (Зруйноване місто), що зберігають історію XVIII століття, знаходяться на півдні сучасного міста Агсу.

Район створено 8 жовтня 1943 року. 1963 року він був ліквідований і переданий до складу Кюрдамірського району, а 1965 року знову став незалежним районом.

Населення

За даними Державного комітету статистики, станом на 2018 рік населення району становило 79 200 осіб, що збільшилася на 16 100 осіб (близько 25,5 %) з 63 100 чоловік в 2000 році. 39 800 осіб становлять чоловіки, 39 400 — жінки. Понад 27,3 % населення (близько 21 700 осіб) складають молоді люди і підлітки у віці від 14 до 29 років.^[1]

Населення району за роками (на початок року, тис. чол.)
Територія	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Агсуйський район	63,1	63,9	64,6	65,4	66,1	67,0	67,9	68,5	69,4	70,3	71,0	72,1	73,2	74,1	75,1	76,3	77,3	78,3	79,2
Міське населення	16,6	16,9	17,2	17,6	17,8	18,3	18,7	18,9	19,3	19,7	19,8	20,1	20,2	20,4	20,7	21,0	21,3	21,5	21,8
Сільське населення	46,5	47,0	47,4	47,8	48,3	48,7	49,2	49,6	50,1	50,6	51,2	52,0	53,0	53,7	54,4	55,3	56,0	56,8	57,4

Національний склад

Переважну більшість жителів району становлять азербайджанці. На другому місці лезгини, на третьому — турки^[2].

Народ	1979 рік ос^[3].	1999 рік ос^[4].
азербайджанці	46 468 (96,2 %)	↗ 61 681 (99,0 %)
лезгини	515 (1,1 %)	↘ 484 (0,8 %)
росіяни/українці	75 (0,2 %)	↗ 80 (0,1 %)
вірмени	1174 (2,4 %)	немає даних
інші	44 (0,1 %)	↘ 22 (0,1 %)

Економіка

Агсуйський район є сільськогосподарським районом. Тваринництво, рослинництво, бавовництво, плодівництво та овочівництво є найважливішими галузями економіки району. 75,2 % або 76742 га його території придатні для сільського господарства, 46,3 % або 35550 га становлять орні землі.

Внаслідок аграрних реформ, проведених за ініціативою Гейдара Алієва і під його керівництвом, 36184 га орних земель безоплатно передано багаторічним власникам. Майно радгоспів і колгоспів на суму 17,8 млрд. манатів (3,6 млн доларів) було приватизовано, а власникам дано дозвіл на придбання акцій. 98-100 % продукції району, роздрібний товарообіг, платні послуги припадають на частку недержавного сектора.^[5]

Основою господарської діяльності району є сільськогосподарська продукція. Понад 70 % населення регіону зайняті сільськогосподарським виробництвом. В наш час у регіоні стрімко розвивається хліборобство, бавовництво, садівництво, овочівництво і тваринництво. Переважно вирощують зерно, бавовну, картоплю, дині, соняшник, гранат, виноград та інші рослинні продукти. Розвиток тваринництва значно зріс після процесу приватизації тваринництва в регіоні у зв'язку з аграрними реформами в країні. Потреба населення району в м'ясних продуктах задовольняється за рахунок тварин, що вирощуються на території району. Останнім часом виробництво продукції птахівництва значно зросло.^[6]

Сільське господарство

Основу економіки району становить сільське господарство. 2007 року випуск основної продукції склав 55879,9 тисяч манат, з них 36685,8 тисяч манат або 66 % припадає на частку сільського господарства. Виготовлено продукції рослинництва вартістю 21644 тисяч манат, також продукції тваринництва вартістю 15042 тисяч манат.

Птахівництво

У Державній програмі «Про соціально-економічний розвиток регіонів Азербайджанської Республіки» (2004—2008 рр.) було також передбачено розвиток птахівництва в районі. У всіх зонах населення займається птахівництвом. В районі 3 приватних інкубаційних цехи посезонно здійснюють свою діяльність.

Приділяється увага розвитку промислового птахівництва. На території села Мусабейлі від 2005-го року діє ТОВ «Шабан — Птахівництво». На цьому виробництві птахів розводять для забою. У першій чверті поточного^[коли?] року було вирощено 10 тисяч голів птахів, з них 7000 голів продано.

Тваринництво

В районі динамічно розвивається тваринництво. Тварин розводять з метою одержання молока і для забою. Двоє фізичних осіб створили скотарські господарства (з яких одна фізична особа — буйволине господарство), а одна юридична і троє фізичних осіб організували вівчарські господарства.

В сімейно-сільських та інших формах господарств йде інтенсивний розвиток тваринництва. На 1 липня 2008 року по району кількість великої рогатої худоби склала 39235 голів, а овець і кіз — 149676 голів. Відповідно зросло виробництво продукції тваринництва, і таким чином, було отримано 3939 тонн м'яса (в живій вазі), 23302 тонни молока та 274 тонни вовни.

Рослинництво

В районі вирощують пшеницю, ячмінь, конюшину, кукурудзу, соняшник, баштанні культури, овочі, цукрові буряки, картоплю, бавовна, виноград, гранат та інші рослинні культури.

2007 року в районі приватні господарства і окремі власники землі виробили 80018 тонн зерна (на ділянці 27520 га), 1032,1 тонни бавовни, 311,4 тонни картоплі, 1818,6 тонн овочів, 3932,2 тонни баштанних культур, 5053 тонни фруктів. В районі виробництво зерна на 15 липня поточного^[коли?] року склало 81,6 тисяч тонн, що більше минулорічного показника на 1600 тонн. Показник врожайності досяг 29,3 центнера.

Культура

Мавзолей шейха Дурсуна, розташований за 3 км від міста Агсу, побудовано 1457 року. Фасад мавзолею шейха Мезіда прикрашено різнобарвною мозаїкою. Білий мавзолей на південному заході міста, руїни XVIII століття на сході Агсу і Дівоча вежа в грузинському селі вважаються цікавими об'єктами для туристів. Агсуйський район є батьківщиною килимів Біджо, однієї з перлин історії азербайджанської культури, найвідомішої композиції Ширванської школи килимарства. Килими Біджо тепер називають на честь села Біджо, якє розташоване в районі. Килими Біджо, які мають дуже давню історію, пізніше виробляли й в інших відомих центрах килимарства в Гойларе, Пірхасанлі і Ширвані, а також в Ґубі та Ірані. У другій половині XIX століття килими Біджо, вивозили з Азербайджану в Нижній Новгород. В наш час вони доступні в Канаді, США, Чехії, Росії, Туреччини, Італії, Великій Британії та інших країнах. 2014 року за підтримки Міністерства праці та соціального захисту населення Азербайджанської Республіки в селі Біджо запущено курс професійної підготовки «Килими».^[7]

У жовтні 2019 року історичну територію Агсуйського району «Середньовічне місто Агсу» оголошено Державним історико-культурним заповідником^[8].

Див. також

Адміністративний поділ Азербайджану

Примітки

↑ Anar Samadov (www.anarsamadov.net). Population (англ.). The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 6 лютого 2019.
↑ [1] [Архівовано 27 червня 2015 у Archive.is] Ethnic composition of Azerbaijan by 2009 census
↑ 1979г Ахсуйский район 1979 перепись. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
↑ АЗЕРБАЙДЖАН (1999 г.). Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 9 червня 2020.
↑ Земельная Реформа. www.azerbaijan.az. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-15 у Wayback Machine.]
↑ İqtisadiyyat - AĞSU RAYON Icra Hakimiyyəti. agsu-ih.gov.az. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 6 лютого 2019.
↑ Ройя Тагиева. Азербайджанский ковер: происхождение и символика // Ковры Азербайджана. — 2015. — № 74.
↑ В Азербайджане создаются историко-культурные заповедники (рос.). Trend.Az. 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.