PROFILPELAJAR.COM

Самухський район
Країна	Азербайджан
Адмінодиниця	Азербайджан; Азербайджанська РСР
Голова	Q16364376? і Firdovsi Aliyevd
Дата заснування	8 серпня 1930
Площа	1450 км²
Висота центру	79 м
Населення	58 300 осіб (2019)
Телефонний код	994 22
Поштовий індекс	AZ 5100
Автомобільний код	51
GeoNames	828302
OSM	r3764577 ·R
Офіційний сайт	samux-ih.gov.az
	Самухський район Самухський район (Азербайджан)

Самухський район (азерб. Samux rayonu) — один із 66 районів Азербайджану. Розташований на північному заході країни й належить до Гянджіно-Казахського економічного району. Межує з районами Горанбоя, Гейгель, Шамкір, Товуз, Гахском, Євлах, містами Гянджа і Кахетії регіону Грузії. Столицею і найбільшим містом є Самух. Станом на 2020 рік населення району становило 58 800 осіб.

Історія

Назва «Самух» походить від кавказького албанського слова, що означає «місце лісового полювання».^[2] Споріднений термін, Самоніс, використовується для позначення цієї території на карті Кавказу Птолемея 2 століття до нашої ери.^[3] Навколо міста Самукс є кургани бронзової доби.

Як адміністративна одиниця, у 1930 році утворено Самухський район з центром у селищі Гарачайли. Однак у 1954 році будівництво Мінгечевірської ГЕС зробило регіон недоцільним як адміністративну одиницю, і Самухський район було ліквідовано, а його територія після цього потрапила до розширеного Сафаралієвського району. Сам Сафаралієвський район був відокремлений від Гянджабасара 24 січня 1940 року Указом Верховної Ради Азербайджанської РСР № 11. У 1959 році Сафаралієвський район був ліквідований. Після здобуття Азербайджаном незалежності Самухський район було повернено, згідно з указом № 72 Національної Ради Верховної Ради Азербайджану від 18 лютого 1992 року. Його адміністративний центр, селище Сафаралієв, 31 грудня 1992 року було перейменовано в Nəbiağalı, а потім знову перейменовано в Самукс у 2008 році.^[4]^[5]

Населення

На початок 2017 року чисельність населення області становила 57,1 тис. осіб, з них 21,4 тис. — міське, 35,5 тис. — сільське. У 2018 році загальна чисельність населення зросла на 0,6 тис. осіб і становила 57,7. На початок 2018 року 28,9 тис. або 49,6 % від загальної кількості населення становлять чоловіки, 28,8 тис., або 50,4 % — жінки.^[6]^[7]

Населення району за роками (на початок року, тис. осіб)^[6]
Районний	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік	2015 рік	2016 рік	2017 рік	2018 рік
Самухський район	49,9	50,2	50,4	50,7	50,9	51,4	51,9	52,4	52,8	53,6	54,0	54,6	55,0	55,6	56,3	55,6	56,4	57,1	57,7
міського населення	12,4	12,9	13,3	13,7	17,9	18,4	18,8	19,3	19,7	20,3	20,5	20,7	20,8	21,1	21,3	20,6	21,0	21,4	21,6
сільське населення	37,5	37,3	37,1	37,0	33,0	33,0	33,1	33,1	33,1	33,3	33,5	33,9	34,2	34,5	35,0	35,0	35,4	35,7	36,1

Також в області перебувають 1860 біженців. За переписом населення 97,88 % населення складають азербайджанці, 0,07 — росіяни, 0,54 — турки, 1,40 — курди, а решта належать до інших етнічних груп. [1]

Географія

Природа

Такі рідкісні дерева, як Ельдарська груша і Гум-дерево, ростуть прямо на скелях, а не на солончаках. Дерева ростуть лише на площі 392 га в Самуху. Ельдарська сосна^{[перевірити]} виділяє багато кисню, тому корисна для тих, у кого астма.^[8]

Державний заповідник

Заповідник «Ельдар Шами» створений для охорони унікальної та ендемічної популяції рідкісних ельдарських сосен^[ru].^[9]

Історичні пам'ятки та спадщина

У Самуху знайдено багато відомих курганів. Вони належать до бронзової/кам'яної доби. Також тут є відомі природні пам'ятники-старі дерева, вік яких може перевищувати тисячоліття (1000 років). Одне з дерев названо Дюлдул на честь коня Імама Алі. Однією з історичних пам'яток регіону є гробниця Імамзаде (VIII ст.), висота якої сягає 12 м, і «вежа Короглу».^[9]

Інші експонати можна знайти в Центрі Гейдара Алієва, побудованому у 2007 році. До складу Центру входять 12 будинків культури, 14 клубів, 34 бібліотеки, 3 дитячі музичні школи.^[10]

Основні галузі регіону

Самухський район має добре розвинений перший сектор (фермерство). Цей регіон благодатний для вирощування зернових, тваринництва та плодівництва. Налічується понад 200 теплиць, що займають 61,3 га площі регіонів. Понад 5 000 000 кг фруктів і овочів вирощуються та імпортуються в країни колишнього Радянського Союзу.^[11]

На цій території будуються заводи та агропромислові підприємства, такі як: Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРО ДАІРІ», тваринницький комплекс «Боз гора», ТОВ «Улдуз 2011», ТОВ «Карабаський край МКТ», ТОВ «Регіон Агро».^[11]