PROFILPELAJAR.COM

Огузький район
азерб. Oğuz rayonu (7 лютого 1991)
Адм. центр	Огуз
Країна	Азербайджан
Номерний знак	48
Населення
- повне	41 300 осіб (2012)
- повна	1216 км²
Висота
- максимальна	1090 м
- мінімальна	1090 м
Дата заснування	8 серпня 1930
Губернатор	Javid Abdul-Gadirovd
Вебсайт	oguz-ih.gov.az
Код ISO 3166-2	AZ-OGU
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Огузький район

Огузький район (азерб. Oğuz rayonu) — один із 66 районів Азербайджану. Розташований на півночі країни та належить до Шекі-Загатальського економічного району. Межує з районами Шекінським, Кабалинським, Агдашським, та Російською Республікою Дагестан. Столицею і найбільшим містом є Огуз. Станом на 2020 рік у районі проживало 44 700 осіб.

Розташування

Огузький район розташований на південних схилах Великого Кавказу. Найвища точка регіону — гора Малкамуд (3879 м). Це кордон з Російською Федерацією на півночі, з Габалою на сході, Шекі на заході та з Агдашем на півдні.

Історія

За результатами археологічних розкопок поблизу сіл Керімлі та Карабаглар знайдено останки доісторичної людини. Тут знайдено кам'яні статуетки, різноманітні знаряддя праці, предмети побуту.

Район входив до складу Гянджинської губернії, що існувала з 3 квітня 1952 року по 23 квітня 1953 року. Ця губернія ліквідована постановою Верховної Ради СРСР від 23 квітня 1953 року. У 1962—1964 рр. проведено адміністративно-територіальні реформи у зв'язку зі створенням сільськогосподарського відомства та створенням народного господарства на території СРСР. В результаті на базі великих районів утворилися промислові та сільськогосподарські райони. 4 січня 1963 року в Азербайджанській РСР створили 31 район і 7 міст на території шести міст з 50 районами. Відповідно до цього рішення створено місто Нуха (з 1968 року — Шаки), а села району входять до складу Варташенського району (згодом став Огузьким). Цю реформу скасували 6 січня 1965 року через неефективність. З цієї причини села, що входять до складу Варташенського району, підпорядкували Нуху. До 1961 року село Варташен було центром Варташенського району. Згідно з рішенням Верховної Ради Азербайджанської РСР у лютому 1991 року Варташен перейменовано в Огуз^[1]

Населення

Згідно зі звітом Держкомстату, загальна кількість населення у 2010 році становила 37 тис. У 2018 році цей показник зріс на 7 тис. осіб.^[2]

Населення регіонів (на початок року, тис. осіб)^[2]
Регіони	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік	2015 рік	2016 рік	2017 рік	2018 рік
Огузький район	37,0	37,3	37,7	38,1	38,4	38,8	39,3	39,6	39,9	40,2	40,5	40,9	41,3	41,7	42,1	42,6	43,1	43,5	44,0
міське населення	6,5	6,5	6,5	6,6	6,6	6,7	6,8	6,9	6,9	6,9	6,9	7,0	7,0	7,0	7,1	7,2	7,2	7,3	7,4
сільське населення	30,5	30,8	31,2	31,5	31,8	32,1	32,5	32,7	33,0	33,3	33,6	33,9	34,3	34,7	35,0	35,4	35,9	36,2	36,6

Етнічні групи

Етнічна група	За переписом 1999 р.^[3]		За даними перепису 2009 р.^[4]
Етнічна група	Номер	%	Номер	%
Всього	36 488	100,00	40 284	100,00
азербайджанці	29 735	81,49	34 296	85.14
лезгини	5 167	14.16	4 831	11,99
турки-месхетинці	1 021	2,80	805	2.00
росіяни	200	0,55	142	0,35
євреї народ	179	0,49	85	0,21
Уді люди	104	0,29	74	0,18
курди	. . .	. . .	21	0,05
татари	33	0,09	5	0,01
українці	17	0,05	. . .	. . .
авари	3	0,01	. . .	. . .
інші	24	0,07	25	0,06

Пам'ятки

В Огузькому районі функціонує 27 клубів, у тому числі 1 районний, 3 сільські будинки культури, ЦВК та її 31 відділення, обласний історико-етнографічний музей, музей Г. Алієва, дитяча музична школа, парк культури. В області налічується 39 пам'яток історії та культури, з яких 32 зареєстровані та взяті під державну охорону, а також включені до переліку пам'яток історії та культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки від серпня. 2, 2001. 17 з цих пам'яток (з них 15 археологічних, 2 скульптурних) мають загальнодержавне значення, а 15 (з них 13 скульптурних, 2 археологічних) — місцевого значення.^[5]