PROFILPELAJAR.COM

Шарурський район
Şərur rayonu
Районний центр	Шарур
Країна	Азербайджан
Автономна республіка	Нахічеванська Автономна Республіка
Номерний знак	68
Населення
- повне	97 900
- густота	138.37
- повна	810 км²
Висота
- максимальна	952 м
- мінімальна	952 м
Дата заснування	8 серпня 1930
Код ISO 3166-2	AZ-SAR
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Шарурський район

Шарурський район (азерб. Şərur rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджан. Адміністративний центр — місто Шарур.

Розташування

Шарурський район накрайніша північно-східній частині Азербайджану, яка межує:

на півдні — з Ісламською Республікою Іран (по річці Араз);
на заході — з Садаракським районом.
на півночі — з Вірменією (по гірських хребтах);
на сході з Кенгерлінським районом.

Історія

Статус району було отримано 8 серпня 1930 року. Тоді він називався Норашенський з центром в селі Баш-Норашен^[1].

У 1964 році Норашен (вірм. Նորաշեն — Нове поселення) був перейменований в Іллічівськ, а район, відповідно, Іллічівський.

В часи вже незалежного Азербайджану, 28 лютого 1991 кавказький Іллічівськ був перейменований в Шарур, а район в Шарурський.

Археологічні розкопки, проведені поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан та інших підтвердили припущення про існування тут стародавніх поселень бронзової доби, тому й історія цих земель давня і багата різними історичними подіями.

Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.

Географія

Шарурський район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу та в низовині довкола річок Араз та Арпачай, тому рельєф району, наполовину вважається низинним.

З заходу і півночі район підпирають гірські хребти Уджубіз, Агдакан, Велідаг и Текгар. З заходу дві гори: Дахна (Dähnä Dağı) 1154 метри над рівнем моря і Валідаг (Välidağ) 1242 метри над рівнем моря. А з північного заходу Тезкгар (Gora Tezhgar) 1438 метрів, Багарсук (Gora Bagarsuk) 1958 метрів, Шал-Даг (Gora Shal-Dag) 2391 метр. З півночі і північного сходу займає Даралаязська гірська система з вершинами: Долонал (Gora Dolonal) 1726 метрів, Мйункх-Бала-Огли (Gora Myunkh-Bala-Ogly) 1560 метрів, Ардидж Даги (Ardıc Dağı) 2034 метрів, Гнісхік (Gora Gnishik Lerrnagagat) 2371 метр, Кецхалтапа (Gora Kechaltapa) 2744 метрів, а найвища точка в районі — гора Гялінкая (Gora Gyalinkaya) 2775 метрів.

Дві головні водойми району — річки Аракс та Арпа, водами яких живляться більшість земель району. В районі протікає ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходиться Арпачайське водосховище^[2].

Клімат в Шарурському районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від +3 С до +6 С, липня — від +20 С до +26 С. За рік випадає 200—400 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг)^[3].

Район має багату флору і фауну. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Шарурському районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.

Населення

Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Шарур, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.

За даними 2007 року в районі проживало 97 900 мешканців, в 65 населених пунктах^[4]:

#	Населені пункти	Кількість жителів (2007)
1	Шарур (Şərur)	6700
2	Демерчі (Dəmirçi)	4980
3	Дюденге (Düdəngə)	3927
4	Махмудкенд(Mahmudkənd)	3878
5	Енгідже (Yengicə)	3791
6	Пусьян (Püsyan)	3679
7	Черчибоган (Çərçiboğan)	3200
8	Чомахтур (Çomaxtur)	3050
9	Огланкала (Oğlanqala)	2897
10	Даньєри (Danyeri)	2814
11	Зейве (Zeyvə)	2485
12	Махта (Maxta)	2425
13	Алішар (Alışar)	2077
14	Шахрияр (Şəhriyar)	2056
15	Ханліклар (Xanlıqlar)	2049
16	Кархун (Qarxun)	1893
17	Кишлакаббас (Qışlaqabbas)	1785
18	Діза (Dizə)	1758
19	Керімбейли (Kərimbəyli)	1697
20	Джелілкенд (Cəlilkənd)	1662
21	Сіякут (Siyaqut)	1548
22	Юхари Дашарх (Yuxarı Daşarx)	1459
23	Ашаги Яйси (Aşağı Yaysı)	1453
24	Ахура (Axura)	1448
25	Ібадулла (İbadulla)	1337
26	Хеледж (Xələc)	1260
27	Алаклі (Əlikli)	1253
28	Вермезіяр (Vərməziyar)	1237
29	Косаджан (Kosacan)	1226
30	Дерекенд (Dərəkənd)	1184
31	Муганли (Muğanlı)	1079
32	Юхарі Аралик (Yuxarı Aralıq)	1049
33	Меммедсабір (Məmmədsabir)	955
34	Ашаги Аралик (Aşağı Aralıq)	931
35	Вайхір (Vayxır)	914
36	Юхарі Яйджи (Yuxarı Yaycı)	906
37	Чеменлі (Çəmənli)	875
38	Ахамед (Axaməd)	873
39	Ереб'єнгідже (Ərəbyengicə)	872
40	Кюркенд (Kürkənd)	858
41	Кюрчюлю (Kürçülü)	812
42	Тананам (Tənənəm)	746
43	Муданджик Мюслюм (Mudancıq Müslüm)	728
44	Карахесенлі (Qarahəsənli)	722
45	Гемзелі (Həmzəli)	717
46	Арбатан (Arbatan)i	715
47	Огузкенд (Oğuzkənd)	706
48	Корчулу (Qorçulu)	689
49	Ашаги Дашарх (Aşağı Daşarx)	371
50	Муганцик Меграб (Muğancıq Mehrab)	607
51	Тумасли (Tumaslı)	585
52	Дервішлер (Dərvişlər)	552
53	Шахбулак (Şahbulaq)	551
54	Сарханли (Sərxanlı)	514
55	Арпачай (Arpaçay)	506
56	Гюмюшлю (Gümüşlü)	472
57	Карабурк (Qaraburc)	444
58	Станція Дашарх (Stansiya Daşarx)	407
59	Хатаі (Xətai)	361
60	Діядин (Diyadin)	332
61	Тезекенд (Təzəkənd)	254
62	Єні Гавуш (Yeni Havuş)	244
63	Гавуш (Havuş)	113
64	Бабекі (Babəki)	110
65	Разом	93778

Економіка

Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство та виноробство^[5].

В районі працює: 60 загальноосвітніх шкіл, 1 професійний ліцей, 6 позашкільних та 2 дошкільних виховних закладів, 60 бібліотек, 67 клубних закладів, 1 музей, Арпачайський історико-культурний заповідник, 6 дитячих музичних училищ, кінотеатр «Бахар», центральна лікарня та 8 дільничних лікарень, 20 лікарських амбулаторій, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 27 фельдшерських пунктів, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації^[6].

Через район проходить автомагістраль M-7 Highway яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона не діюча, і зрідка використовується для військових потреб)..

Історичні пам'ятники

На території району є чимало археологічних пам'яток. У 1987—1990 роках в печері Ґазма були знайдені артефакти, які відносяться до епохи Мустьє: кам'яні і обсидіанові знаряддя праці первісної людини.

Стародавні поселення епохи бронзи розташовувалися по берегах річок Араз і Арпачай. Тут, в селищі Шахтахти, виявлені зразки розписного посуду, зроблені з великою майстерністю.

Розкопки-дослідження, поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан, Гарагасанлі, Бабека, Косаджан підтвердили існування тут стародавніх поселень: Кюлюкляр, Кехня Арбатан, Кехнякянд, Кюлтяпя, Кюлюк. Тут були знайдені предмети домашнього начиння, фрагменти глиняного та емальованого посуду з різьбленими візерунками і розписом: горщики, вази, глечики та інші предмети^[7].

З архітектурних пам'яток збереглися середньовічний міст на річці Арпачай, мавзолей Гарабаглар (XII—XIII століть), Гоша-мінарет (XIV в), мавзолей Гуті-хатун, середньовічні мечеті, святилища, караван-сарай.