Абетки на основі кирилиці

У цьому переліку представлені мови, які використовують або коли-небудь використовували абетку на основі кирилиці. Велика частина символів кирилиці різних мов присутня в Юнікоді (див. Кирилиця в Юнікоді).

Усього 63 мови мають абетки на основі кирилиці.

Мапа поширення кириличної абетки

Офіційні

Абетки офіційних мов держав-членів ООН.

Порівняльна таблиця кириличних абеток
білоруська А   Б В Г   Д Е Дз   Ё Ж   З     І     Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У Ў   Ф Х   Ц   Ч Дж Ш     Ы   Ь Э   Ю Я
болгарська А   Б В Г   Д Е Дз     Ж   З   И       Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У     Ф Х   Ц   Ч Дж Ш Щ Ъ     Ь     Ю Я
казахська А Ә Б В Г Ғ Д   Е     Ё Ж   З   И І     Й К Қ Л   М   Н Ң   О Ө П   Р   С   Т   У Ұ Ү Ф Х Һ Ц   Ч   Ш Щ Ъ Ы   Ь Э   Ю Я
киргизька А   Б   Г   Д   Е     Ё Ж   З   И       Й К   Л   М   Н Ң   О Ө П   Р   С   Т   У   Ү   Х       Ч   Ш     Ы     Э   Ю Я
македонська А   Б В Г   Д Ѓ Е Ѕ     Ж   З   И   Ј     К   Л Љ М   Н Њ   О   П   Р   С   Т Ќ У     Ф Х   Ц   Ч Џ Ш
монгольська А   Б В Г   Д   Е     Ё Ж   З   И       Й К   Л   М   Н     О Ө П   Р   С   Т   У   Ү Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ Ъ Ы   Ь Э   Ю Я
російська А   Б В Г   Д   Е     Ё Ж   З   И       Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У     Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ Ъ Ы   Ь Э   Ю Я
сербська А   Б В Г   Д Ђ Е       Ж   З   И   Ј     К   Л Љ М   Н Њ   О   П   Р   С   Т Ћ У     Ф Х   Ц   Ч Џ Ш
таджицька А   Б В Г Ғ Д   Е     Ё Ж   З   И   Ӣ   Й К Қ Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У Ӯ   Ф Х Ҳ     Ч Ҷ Ш   Ъ       Э   Ю Я
українська А   Б В Г Ґ Д   Е   Є   Ж   З   И І   Ї Й К   Л   М   Н     О   П   Р   С   Т   У     Ф Х   Ц   Ч   Ш Щ       Ь     Ю Я

Список

Сім'я Група Мова Примітки
індоєвропейська балтійська литовська кін. XIX століття — 1904, паралельно з латинською
індоєвропейська індоарійська циганська в Сербії та колишньому СРСР із 1927
індоєвропейська іранська белуджська в Туркменії з 1980-х
індоєвропейська іранська курдська на території колишнього СРСР із 1946, зараз практично не використовується
індоєвропейська іранська осетинська XVIII століття — 1924; із 1938
індоєвропейська іранська таджицька з 1940
індоєвропейська іранська гірсько-єврейська (татська) з 1938. В Азербайджані з 1990-х функціонує на латиниці
індоєвропейська іранська шугнанська з 1980-х
індоєвропейська іранська ягнобська з 1990-х
індоєвропейська романська молдовська до 1932; 1937–1989 в Молдові; досі в Придністров'ї
індоєвропейська романська румунська до 1860-х
індоєвропейська романська ладіно у деяких сефардських публікаціях, виданих у Болгарії.
індоєвропейська слов'янська білоруська
індоєвропейська слов'янська болгарська
індоєвропейська слов'янська македонська із 1945
індоєвропейська слов'янська польська спроби сер. XIX століття
індоєвропейська слов'янська русинська
індоєвропейська слов'янська російська
індоєвропейська слов'янська сербська поряд з латиницею
індоєвропейська слов'янська українська
індоєвропейська слов'янська чорногорська поряд з латиницею
індоєвропейська слов'янська старослов'янська стара церковнослов'янська
індоєвропейська слов'янська церковнослов'янська окрім хорватського і чеського глаголичних ізводів
індоєвропейська слов'янська міжслов'янська поряд з латиницею
кавказька абхазо-адизька абазинська з 1938
кавказька абхазо-адизька абхазька 1862-1926; з 1954
кавказька нахсько-дагестанська аварська XIX століття, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська агульська з 1990
кавказька абхазо-адизька адигейська з 1938
кавказька нахсько-дагестанська арчинська спроби з 2000-х
кавказька нахсько-дагестанська ахвахська спроби з 1980-х
кавказька нахсько-дагестанська даргинська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська інгуська з 1937
кавказька абхазо-адизька кабардинська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1936
кавказька нахсько-дагестанська кубачинська спроби з 1990-х
кавказька нахсько-дагестанська лакська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська лезгінська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька нахсько-дагестанська рутульська з 1990
кавказька нахсько-дагестанська табасаранська з 1938
кавказька нахсько-дагестанська удінська спроби 1990-х, паралельно з латинською
кавказька нахсько-дагестанська хіналугська спроби 1990-х
кавказька нахсько-дагестанська цахурська з 1990, паралельно з латинською
кавказька нахсько-дагестанська цезька з 1993
кавказька нахсько-дагестанська цезька з 1993
кавказька нахсько-дагестанська чеченська з 1938, у 1991-2000 також латиниця
китайсько-тибетська китайська дунганська з 1953
чукотсько-камчатська ітельменська ітельменська з 1980-х
чукотсько-камчатська чукотсько-коряцька коряцька з 1937
чукотсько-камчатська чукотсько-коряцька чукотська з 1937
алтайська монгольська бурятська проби кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з монгольською; з 1939
алтайська монгольська калмицька 1924-1930; з 1938
алтайська монгольська монгольська з 1940
алтайська монгольська даурська спроба 1957
алтайська тунгусо-маньчжурська нанайська спроби кін. XIX століття; 1928—1929; з 1937
алтайська тунгусо-маньчжурська негідальська з 2009
алтайська тунгусо-маньчжурська орокська з 2008
алтайська тунгусо-маньчжурська орочська з 2000-х
алтайська тунгусо-маньчжурська сібінський спроба 1957
алтайська тунгусо-маньчжурська удегейська з 1937
алтайська тунгусо-маньчжурська ульцька з 2001
алтайська тунгусо-маньчжурська евенкійська спроби XIX століття; з 1937
алтайська тунгусо-маньчжурська евенська з 1937
тюркська огузька азербайджанська 1939-1991; паралельно з латиницею у 1991-2001. донині в Дагестані[1]
тюркська алтайська алтайська 1845-1928; з 1938
тюркська кипчацька башкирська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940
тюркська огузька гагаузька спроби кін. XIX — поч. XX століть; 1957-1990-і
тюркська якутська долганська з 1973
тюркська кипчацька казахська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940
тюркська кипчацька караїмська XX століття
тюркська кипчацька каракалпацька 1940-і — 1994
тюркська кипчацька карачаєво-балкарська з 1936
тюркська алтайська киргизька з 1940
тюркська кипчацька кримськотатарська з 1938-1990-тих, іноді використовується зараз
тюркська кипчацька кримчацька 1990-ті
тюркська алтайська кумандинська спроби з 1990-х
тюркська кипчацька кумицька з 1938
тюркська кипчацька ногайська з 1938
тюркська саянська сойотсько-цатанська з 2000-х
тюркська кипчацька татарська кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
тюркська алтайська телеутська з 2004
тюркська саянська тофаларська з 1988
тюркська саянська тувинська спроби 1920-х; з 1941
тюркська огузька туркменська 1940–1995, використовується і зараз поряд з латиницею
тюркська карлуцька узбецька 1941–1998; з 1998 використовується поряд з латиницею
тюркська карлуцька уйгурська з 1947
тюркська хакаська хакаська кін. XIX століття — 1929; з 1939
тюркська булгарська чуваська з кін. XVIII століття
тюркська хакаська шорська кін. XIX століття — 1929; з 1938
тюркська якутська якутська XIX століття — 1917; з 1939
уральська самодійська нганасанська з 1990-х
уральська самодійська ненецька спроби кін. XIX століття; з 1937
уральська самодійська селькупська спроби кін. XIX століття; з 1937
уральська самодійська енецька спроби з 1980-х
уральська угро-фінська вепська спроби кін. 1980-х — початку 1990-х; 2010-х
уральська угро-фінська карельська XIX — поч. XX століть; 1937—1940
уральська угро-фінська комі див. також давньопермське письмо
уральська угро-фінська комі-зирянська поч. XIX століття — 1930; з 1936
уральська угро-фінська комі-перм'яцька поч. XIX століття — 1930; з 1936
уральська угро-фінська комі-язьвинська з 2003
уральська угро-фінська мансійська (вогульська) спроби поч. XX століття; з 1937
уральська угро-фінська марійські з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська мокшанська з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська ерзянська з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська саамська спроби кін. XIX століття; 1937—1938; з 1982 (у Росії)
уральська угро-фінська удмуртська з кін. XVIII століття
уральська угро-фінська хантийська спроби кін. XIX — поч. XX століть; з 1937
палеоазійська ескімосько-алеутська алеутська XIX — поч. XX століть; з 1990-х
палеоазійська ескімосько-алеутська алютікська XIX — поч. XX століть; з 1990-х
афразійська семітська ассирійська в СРСР у 1920-ті роки
палеоазійська єнісейська кетська з 1980-х
палеоазійська ескімосько-алеутська ескімоська спроби кін. XIX століття; з 1937 в Росії
палеоазійська гіляцька нівхська з 1937
Дене-єнісейська на-дене тлінгітська спроби XIX — поч. XX століть
Уральсько-юкагірська юкагірська юкагірська з 1987

Посилання

Примітки

  1. ↑ Зокрема, азербайджанська газета «Дярбянд» видається на кирилиці, хоч у назві латиниця; див. сайт газети на порталі дагестанської преси EtnoSmi [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]