Пóльська кири́лиця (цырылица) — спільна назва проєктів кириличної абетки для польської мови. Зазвичай для запису текстів польською використовують лише латиницю.

Через той факт, що польська мова є слов'янською, неодноразово відбувались спроби застосувати до неї кирилицю, яка історично розроблена з урахуванням особливостей слов'янських мов та вживається серед деяких слов'янських народів. Так, в українській, білоруській, болгарській, македонській, російській мовах використовується кирилиця (всього 5 мов)^[1], тоді як в польській, чеській, словацькій, словенській, хорватській, кашубській, верхньо-і нижньолужицьких мовах (всього 8 мов) використовується латиниця, а сербська та чорногорська мова використовують обидва алфавіти.

Існує багато варіантів кирилиці для польської мови як сучасних, так і історичних. Російський цар Микола I у середині XIX сторіччя, під час хвилі русифікації у Польському царстві, мав намір кирилізувати польську мову^[2], але зазнав невдачі у впровадженні своєї нової орфографії. Ось приклад тексту^[3] на варіанті кирилиці того часу:

Поврóтъ Таты, пр̌езъ А. Мицкевича

Пóйдзьце о дзятки, пóйдзьце вшистке разэм
За място, подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкнийце образэмъ, Побожне змóвце пацёрэкъ.

Тато не враца ранки и вечоры
Вэ Лзах го чекамъ и трводзэ;
Розлялы р̌еки, пэлнэ звер̌а боры, И пэлно збóйцóвъ на дродзэ;-

Слышąцъ то дзятки бегнą вшистке разэмъ
За място подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкая̨ образемъ, И зачиная̨ пацёрэкъ.

Цалуя̨ земę, потэмъ въ Имę Ойца, Сына и Духа свęтэго, Бąдзь похвалёна пр̌енайсьвęтша Трóйца
Тэразъ и часу вшелькего.

Оригінальний текст (пол.)

«Pójdźcie, o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciórek.

Tato nie wraca; ranki i wieczory
We łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory
I pełno zbójców na drodze».

Słysząc to dziatki biegą wszystkie razem,
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem
I zaczynają paciórek.

Całują ziemię, potem: «W imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona, przenajświętsza Trójca,
Teraz i czasu wszelkiego»...

Особливості цієї орфографії:

• Використовується літера р̌ замість польського rz;
• Традиційний дореформений твердий знак (ъ) на кінці багатьох слів;
• Польське ó залишається незмінним;
• Зберігається польський „хвостик“ (ogonek), який тепер додається до літер кирилиці;
• Для польських ć та dź використовуються ць та дзь, які присутні в сучасній білоруській мові.

Абетка, що використовує староцерковнослов'янські „юси“ для передавання польських носових голосних, називається цырылица пољска чи просто юсовица^[4]. У цьому варіанті польської кирилиці 46 літер.

Приклади використання твердого знака (ъ): съинус, лъикэнд.

Приклади використання м'якого знака (ь):

Найбільшою проблемою пов'язаною з перекладом польської на кириличну писемність є звуки, які вже не існують в інших слов'янських мовах: носові голосні ą та ę. У XIX сторіччі росіяни просто перенесли знак огонек на кирилицю, що створило 4 нові літери, яких до того часу не існувало: а̨, э̨, я̨ і е̨ (останні дві позначають ją і ję, відповідно). Проте церковнослов'янська писемність вже мала 4 відповідні старовинні букви для цих звуків: ѫ, ѧ, ѭ і ѩ. На відродженні використання цих літер засновується „Юсовица“ (назва пішла від букв Юси), що всього налічує 37 букв:

А Б В Г Д Е Ë Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ

У цьому варіанті кириличної орфографії не впроваджується еквівалент латинської літери ó, чиє звучання на сьогоднішній момент збіглося зі звуком У (U). ć та dź пишуться у кирилиці як ць та дзь, за аналогією з білоруською мовою, чи ть та дь, що вірніше з етимологічних міркувань. З тих же міркувань rz, що вимовляється як ż, не перетворюється на кириличне Ж, а позначається як рь. Пари літер е/э та и/ы використовуються на російський лад.

Приклад тексту на цій кирилиці:

Поврут Таты, през А. Мицкевича

Пуйдьте о дятки, пуйдьте вшистке разэм
За място, под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкнийте образэм, Побожне змувте патëрэк.

Тато не враца ранки и вечоры
вэ лзах го чекам и трводзэ;
Розлялы реки, пэлнэ зверя боры, И пэлно збуйцув на дродзэ;-

Слышѫц то дятки бегнѫ вшистке разэм
За място под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкаѭ образэм, И зачинаѭ патëрэк.

Цалуѭ земѩ, потэм в Имѩ Ойца, Сына и Духа свѩтэго, Бѫдь похвалëна пренайсвѩтша Труйца
Тэраз и часу вшелькего.

(…)

Оригінальний текст (пол.)

Powrót Taty, przez A. Mickiewicza

Pójdźcie o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciorek.

Tato nie wraca ranki i wieczory
we łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory,
I pełno zbójców na drodze;-

Słysząc to dziatki biegną wszystkie razem
Za miasto pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem,
I zaczynają paciorek.

Całują ziemię, potem w Imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona przenajświętsza Trójca
Teraz i czasu wszelkiego.

(...)

Перелік підручників польською мовою, надрукованих кирилицею в період 1865—1869 рр.^[5]

1. Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Варшава, Урядова тип. при Урядовій Комісії публічної просвіти, 1866. 8°. 88 с.
   • Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Вид. 2-ге. Варшава, 1867. 8°. 88 с.
2. Буквар для сільських дітей. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1865. 8°. 120 с.
   • Буквар для сільських дітей. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 118 с.
   • Буквар для сільських дітей. Вид. 3-тє. Варшава, тип. Яна Котті, 1869. 8°. 118 с.
3. Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 104 с.
   • Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. Вид. 2-ге. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 108 с.
4. Коротка історія Старого й Нового Завіту. Варшава, Урядова тип. при Урядової Комісії публічної просвіти, 1866. 12°. 124, III с.
   • Коротка історія Старого й Нового Завіту. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1867. 12°. 123, III с.
5. Початкове навчання арифметиці для початкових шкіл, сільських і міських. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 67 с.
6. Зразки польської каліграфії. Варшава, 1866. 8° (альбомний формат). 8 с., 20 а.табл.
   • Екземпляри не збереглися.

• Абецадло
• Українська латинка
• Польсько-українська практична транскрипція

• ЮСОВИЦА — чыли цырылица пољска. (пол.)
• A Cyrillic orthography for the Polish language(англ.)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.