Чемпіонат світу з футболу 1970

Чемпіонат світу з футболу 1970
Офіційний плакат
Команд 71
(у фінальній частині: 16)
Місце проведення Мексика
Час проведення 31 травня — 21 червня
Чемпіон Бразилія Бразилія (втретє)
Фіналіст Італія Італія
3-є місце ФРН ФРН
4-е місце Уругвай Уругвай
Зіграно матчів 32
Забито м’ячів 95
(2,97 за матч)
Кількість глядачів 1 604 065
(50 127 у середньому)
Найкращий бомбардир ФРН Герд Мюллер
(10 м’ячів)
Молодий гравець Перу Теофіло Кубільяс
← 1966
1974 →

Чемпіонат світу з футболу 1970 року — дев'ятий чемпіонат світу серед чоловічих збірних команд з футболу, що проходив з 31 травня по 21 червня 1970 року в Мексиці, ставши таким чином першою світовою футбольною першістю, фінальну частину якої провели поза межами Європи та Південної Америки.

У фінальній грі чемпіонату зустрілися два дворазові на той час чемпіони світу — збірні Бразилії та Італії. Таким чином переможці фіналу ставали першими в історії триразовими чемпіонами світу і отримували право навіки залишити в себе Кубок Жуля Ріме, а переможці подальших світових першостей отримували вже нову версію Кубка. Завдяки впевненій перемозі з рахунком 4:1 у фінальній грі чемпіоном світу 1970 року стала збірна Бразилії, очолювана Маріо Загалло. Тогорічна бразильська команда, у складі якої виступали зокрема Пеле, Карлос Альберто, Жерсон, Жаїрзіньйо, Роберто Рівеліно та Тостао, виграла усі свої матчі під час відбіркового раунду та всі шість ігор по ходу фінального турніру[1]. Вона неодноразово визнавалася найсильнішою командою в історії чемпіонатів світу[2][3][4].

Чинні на момент початку турніру чемпіони світу англійці вибули з боротьби за захист титулу вже на стадії чвертьфіналів.

Попри досить спекотну погоду під час проведення турніру та скарги деяких команд на складність грати на стадіонах, розташованих високо над рівнем моря, матчі чемпіонату відзначалися досить високою результативністю. У середньому забивалося 2,97 гола за гру, більше, ніж на двох попередніх чемпіонатах світу та на всіх подальших світових першостях.

Технологічні досягнення у сфері супутникового телебачення дозволили привернути до матчів турніру, які транслювалися наживо у багатьох куточках світу, рекордну на той час телевізійну аудиторію[5].

Вибір країни-господарки

Докладніше: Країни-господарки чемпіонатів світу з футболу

Рішення про проведення світової футбольної першості 1970 року в Мексиці ухвалили на конгресі ФІФА в Токіо 8 жовтня 1964 року. Єдиною альтернативною заявкою була заявка від Аргентини, якій згодом доручили проведення чемпіонату світу 1978 року. Фінальний турнір 1970 року став першим, проведеним поза Європою і Південною Америкою. Через 16 років Мексика після відмови Колумбії, яка стикнулася із фінансовими складнощами, прийняла світовий чемпіонат 1986 року, ставши першою країною, у якій цей турнір провели двічі.

Кваліфікаційний раунд і учасники

   Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу
   Країни, чиї збірні не кваліфікувалися
   Країни, чиї збірні не брали участі у відборі
   Країни, що не входили до ФІФА
Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (кваліфікаційний раунд)

Господарі турніру збірна Мексики і чинний чемпіон світу збірна Англії кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді. Бажання позмагатися за решту 14 місць у фінальній частині світової першості висловили рекордні на той час 73 національні команди. Після відмов в участі з боку ФІФА й дискваліфікації залишилося 68 команд, що взяли участь у матчах відбору, включаючи вісім команд, для яких це була перша спроба пробитися до фінальної частини світової першості[6]. Причому для однієї з них, збірної Сальвадору, перша ж спробу виходу на чемпіонат світу виявилася успішною.

14 місць у фінальній частині футбольної першості світу, за які змагались учасники відбору, розподілили між континентальними конфедераціями таким чином: вісім місць для представників європейської УЄФА, три для південноамериканської КОНМЕБОЛ, по одному для африканської КАФ та північноамериканської КОНКАКАФ, а останню путівку мали розіграти між собою найкращі команди азійської АФК та ОФК, конфедерації Австралії і Океанії[6]. Уперше Африка отримала гарантоване місце у фінальній частині чемпіонату світу, що стало реакцією ФІФА на бойкот відбору на попередню світову першість африканськими командами через наявність квоти лише в одне місце у фінальній частині для всіх країн Африки, Азії та Океанії[7].

Жеребкування відбіркового турніру відбулося 1 лютого 1968 року в марокканській Касабланці, а безпосередньо відбіркові ігри проходили з травня 1968 по грудень 1969. У відборі не взяв участь чвертьфіналіст попереднього чемпіонату світу збірна КНДР, яку було дискваліфіковано через відмову грати проти збірної Ізраїлю з політичних причин.

У зоні відбору КОНКАКАФ на етапі півфіналу зійшлися збірні Сальвадору і Гондурасу, протистояння яких відбувалося на тлі політичної кризи у стосунках між двома державами і стало каталізатором чотириденного збройного конфлікту між ними у липні 1969 року, що став відомим як Футбольна війна і жертвами якого стали до двох тисяч осіб[8].

Половина команд, які успішно подолали відбірковий турнір, були учасниками попереднього чемпіонату світу, три команди (Сальвадор, Ізраїль і Марокко) уперше пробилися на мундіаль, а команди Перу, Румунії, Бельгії і Швеції поверталися на світову першість після перерв, які тривали відповідно з розіграшів 1930, 1938, 1954 і 1958 років.

Учасники

Наступні команди кваліфікувалися для участі у фінальному турнірі:

Формат

Формат турніру був загалом аналогічним тому, що використовувався на попередньому чемпіонаті світу — на першому етапі змагання відбувалися у чотирьох групах по чотири команди, які проводили з кожним із суперників по групі по одній грі. За перемогу нараховувалося два очки, за нічию — одне. До стадії плей-оф з кожної групи виходили по дві команди, що набрали найбільшу кількість очок. За рівності очок у двох і більше команд розподіл підсумкових місць у групі визначався різницею забитих і пропущених голів (до цього у подібних випадках на попередніх чемпіонатах світу використовувалося співвідношення забитих і пропущених голів).

Другий етап змагання, до якого виходили вісім команд, відбувався за олімпійською системою і складався з чвертьфіналів, півфіналів, матчу за третє місце і фіналу. У випадку нічиєї в основний час гри передбачалися 30 хвилин додаткового часу. Якщо б і він не визначив переможця, у випадку фінальної гри було б призначено перегравання, а на решті етапів плей-оф переможця б визначив жереб. Утім на практиці в усіх трьох іграх стадії плей-оф, де основний час гри завершився внічию, переможця визначили в додатковий час (включаючи півфінал Італія — ФРН, де в додаткові пів години забили відразу п'ять м'ячів).

Ключовою відмінністю від попередніх світових першостей стало запровадження права проведення кожною командою по ходу гри двох замін, що у тому числі мало запобігти ситуаціям, які не були рідкістю на чемпіонатах світу, коли травмований гравець був змушений продовжувати гру з ризиком ускладнення травми або залишав поле, лишаючи свою команду у меншості.

Міста та стадіони

Для проведення матчів чемпіонату світу 1970 року були обрані п'ять стадіонів у п'яти мексиканських містах. Також розглядалися альтернативні арени в штаті Ідальго та портовому місці Веракрус[9]. Ігри групового етапу в кожній із груп проводилися в одному місті за виключенням Групи 2, матчі якої прийняли Пуебла і Толука-де-Лердо. Більшість стадіонів, які приймали світову першість, крім Естадіо Луїс Досаль, були побудовані у 1960-х роках в рамках підготовки Мексики до самого футбольного турніру, а також Літньої Олімпіади 1968 року[10].

Найбільшою ареною, що приймала ігри чемпіонату, була столична Ацтека з місткістю понад 100 тисяч глядачів, на якій відбулося десять матчів, включаючи усі ігри Групи 1, в якій змагалися господарі турніру, а також матч за третє місце і фінал. Стадіон Халіско у Гвадалахарі став місцем проведення восьми ігор, у тому числі усіх ігор Групи 3 та півфіналу. На Естадіо Ноу Камп у Леоні глядачі спостерігали за усіма іграми Групи 4 та чвертьфіналом (сім ігор загалом). Ще чотири гри прийняв Естадіо Луїс Досаль у Толуці, а на стадіоні Куаутемок відбулося лише три гри Групи 2, і він став єдиною ареною, де не було проведено жодного матчу стадії плей-оф.

Особливістю фінальної частини чемпіонату 1970 року було розташування усіх без виключення стадіонів турніру на значній висоті над рівнем моря, яка варіювалася від 1,5 тисячі метрів (Гвадалахара) до понад 2,6 тисячі метрів (Толука-де-Лердо). Крім того, у період проведення турніру регіон характеризувався спекотним і вологим кліматом з денною температурою понад 30 °C та регулярними дощами. Враховуючи ці особливості, більшість команд-учасниць завчасно прибули до Мексики аби звикнути до цих умов до початку турніру[11]. Деякі із учасників турніру вже мали досвід виступів за таких умов, адже брали участь у футбольному турнірі Олімпійських ігор 1968 року.

Мехіко Гвадалахара Пуебла Толука-де-Лердо Леон
Ацтека Халіско Куаутемок Естадіо Луїс Досаль Естадіо Ноу Камп
Місткість: 107,247 Місткість: 71,100 Місткість: 35,563 Місткість: 26,900 Місткість: 23,609

Жеребкування

Для визначення складу груп на груповому етапі 10 січня 1970 року було проведено жеребкування. Для цього 16 команд-учасниць були розподілені по чотирьох кошиках по чотири команди в кожному за загалом географічним принципом, при цьому також намагалися врахувати силу команд та навіть політичні міркування. Зокрема збірні Ізраїлю і Марокко були включені до одного кошику, що унеможливлювало їх потрапляння до однієї групи, адже представники Марокко погрожували знятися зі змагання у випадку необхідності грати проти команди невизнаного арабським світу Ізраїлю, аналогічно до того як вони вчинили двома роками раніше після жеребкування олімпійського футбольного турніру[12].

Кошик 1: Європа I Кошик 2: Америка Кошик 3: Європа II Кошик 4: Решта світу

До проведення жеребкування було визначено, що ігри Групи 1 пройдуть у Мехіко, Групи 2 — у Пуеблі і Толуці, Групи 3 — у Гвадалахарі, а Групи 4 — у Леоні. Крім того, заздалегідь господарям, збірній Мексики, відвели місце у Групі 1, аби за її грою могла поспостерігати найбільша кількість уболівальників, а чинні чемпіони, збірна Англії, отримали місце у Групі 3, ігри якої приймала друга за місткістю арена турніру у Гвадалахарі[13].

Склади команд

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (склади команд)

Усі збірні скористалися правом заявити на турнір по 22 гравці за виключенням збірної Марокко, до складу якої було включено лише 19 футболістів.

Груповий етап

Група 1

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (група 1)

Учасниками змагання в групі були господарі турніру збірна Мексика та команди СРСР, Бельгії і Сальвадору. Переможцями групи стали радянські і мексиканські футболісти, які набрали однакову кількість очок.

Абсолютний новачок фінальних частин чемпіонатів світу, збірна Сальвадору, посіла останнє місце, програвши всі три матчі й не забивши жодного гола при дев'яти пропущених.

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 СРСР СРСР 3 2 1 0 6 1 +5 5[a] Вихід до плей-оф
2 Мексика Мексика 3 2 1 0 5 0 +5 5[a]
3 Бельгія Бельгія 3 1 0 2 4 5 −1 2
4 Сальвадор Сальвадор 3 0 0 3 0 9 −9 0
Джерело: ФІФА
Примітки:
  1. ↑ а б Збірні СРСР та Мексики набрали однакову кількість очок і мали однакову різницю забитих і пропущених голів, тому їх місця у підсумковій таблиці були визначені жеребкуванням.
31 травня 1970
12:00
Мексика Мексика 0–0 СРСР СРСР
Протокол
Ацтека, Мехіко
Глядачів: 107,160
Арбітр: Курт Ченшер (ФРН)
3 червня 1970
16:00
Бельгія Бельгія 3–0 Сальвадор Сальвадор
Ван Мур Гол 12', 54'
Ламбер Гол 76' (пен.)
Протокол
6 червня 1970
16:00
СРСР СРСР 4–1 Бельгія Бельгія
Бишовець Гол 14', 63'
Асатіані Гол 57'
Хмельницький Гол 76'
Протокол
Ламбер Гол 86'
7 червня 1970
12:00
Мексика Мексика 4–0 Сальвадор Сальвадор
Вальдівія Гол 45', 46'
Фрагосо Гол 58'
Басагурен Гол 83'
Протокол
10 червня 1970
16:00
СРСР СРСР 2–0 Сальвадор Сальвадор
Бишовець Гол 51', 74'
Протокол
11 червня 1970
16:00
Мексика Мексика 1–0 Бельгія Бельгія
Пенья Гол 14' (пен.)
Протокол

Група 2

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (група 2)

Учасниками змагання в групі були збірні Ізраїлю, Італії, Уругваю і Швеції. Переможцями групи стали італійці, а друге місце і, відповідно, другу путівку до стадії плей-оф з Групи 2 здобули уругвайці завдяки кращій різниці голів, ніж у Швеції.

Абсолютний новачок фінальних частин чемпіонатів світу, збірна Ізраїлю, посіла останнє місце, проте продемонструвала пристойний рівень гри, здобувши дві нічиї у трьох іграх.

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Італія Італія 3 1 2 0 1 0 +1 4 Вихід до плей-оф
2 Уругвай Уругвай 3 1 1 1 2 1 +1 3
3 Швеція Швеція 3 1 1 1 2 2 0 3
4 Ізраїль Ізраїль 3 0 2 1 1 3 −2 2
Джерело: FIFA
2 червня 1970
16:00
Уругвай Уругвай 2–0 Ізраїль Ізраїль
Манейро Гол 23'
Мухіка Гол 50'
Протокол
3 червня 1970
16:00
Італія Італія 1–0 Швеція Швеція
Доменгіні Гол 10'
Протокол
6 червня 1970
16:00
Уругвай Уругвай 0–0 Італія Італія
Протокол
Куаутемок, Пуебла
Глядачів: 29,968
Арбітр: Руді Глекнер (НДР)
7 червня 1970
12:00
Швеція Швеція 1–1 Ізраїль Ізраїль
Турессон Гол 53'
Протокол
Шпіглер Гол 56'
10 червня 1970
16:00
Швеція Швеція 1-0 Уругвай Уругвай
Гран Гол 90'
Протокол
Куаутемок, Пуебла
Глядачів: 18,163
Арбітр: Генрі Ландауер (США)
11 червня 1970
16:00
Італія Італія 0–0 Ізраїль Ізраїль
Протокол

Група 3

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (група 3)

Учасниками змагання в групі були переможці двох останніх світових першостей, збірні Бразилії та Англії, а також команди Румунії і Чехословаччини. До стадії плей-оф вийшли обидва номінальні фаворити, причому бразильці з першого місця завдяки перемозі в очній зустрічі проти англійців.

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Бразилія Бразилія 3 3 0 0 8 3 +5 6 Вихід до плей-оф
2 Англія Англія 3 2 0 1 2 1 +1 4
3 Румунія Румунія 3 1 0 2 4 5 −1 2
4 Чехословаччина Чехословаччина 3 0 0 3 2 7 −5 0
Джерело: FIFA
2 червня 1970
16:00
Англія Англія 1–0 Румунія Румунія
Герст Гол 65'
Протокол
3 червня 1970
16:00
Бразилія Бразилія 4–1 Чехословаччина Чехословаччина
Рівеліно Гол 24'
Пеле Гол 59'
Жаїрзіньйо Гол 61', 83'
Протокол
Петраш Гол 11'
6 червня 1970
16:00
Румунія Румунія 2–1 Чехословаччина Чехословаччина
Нягу Гол 52'
Думітраке Гол 75' (пен.)
Протокол
Петраш Гол 5'
7 червня 1970
12:00
Бразилія Бразилія 1–0 Англія Англія
Жаїрзіньйо Гол 59'
Протокол
10 червня 1970
16:00
Бразилія Бразилія 3–2 Румунія Румунія
Пеле Гол 19', 67'
Жаїрзіньйо Гол 22'
Протокол
Думітраке Гол 34'
Дембровський Гол 84'
11 червня 1970
16:00
Англія Англія 1–0 Чехословаччина Чехословаччина
Кларк Гол 50' (пен.)
Протокол

Група 4

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (група 4)

Учасниками змагання в групі були команди ФРН, Болгарії, Перу і Марокко. Путівки до стадії плей-оф здобули західнонімецькі і перуанські футболісти.

Абсолютний новачок фінальних частин чемпіонатів світу, збірна Марокко, до плей-оф не вийшла, проте здобула свою історичну першу нічию в рамках фінальних частин чемпіонатів світу, розділивши очки у грі з Болгарією.

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 ФРН ФРН 3 3 0 0 10 4 +6 6 Вихід до плей-оф
2 Перу Перу 3 2 0 1 7 5 +2 4
3 Болгарія Болгарія 3 0 1 2 5 9 −4 1
4 Марокко Марокко 3 0 1 2 2 6 −4 1
Джерело: FIFA
2 червня 1970
16:00
Перу Перу 3–2 Болгарія Болгарія
Гальярдо Гол 50'
Чумпітас Гол 55'
Кубільяс Гол 73'
Протокол
Дерменджиєв Гол 13'
Бонєв Гол 49'
3 червня 1970
16:00
ФРН ФРН 2–1 Марокко Марокко
Зеелер Гол 56'
Мюллер Гол 80'
Протокол
Жарір Гол 21'
6 червня 1970
16:00
Перу Перу 3–0 Марокко Марокко
Кубільяс Гол 65', 75'
Чальє Гол 67'
Протокол
7 червня 1970
12:00
ФРН ФРН 5–2 Болгарія Болгарія
Лібуда Гол 20'
Мюллер Гол 27', 52' (пен.), 88'
Зеелер Гол 67'
Протокол
Никодимов Гол 12'
Колев Гол 89'
10 червня 1970
16:00
ФРН ФРН 3–1 Перу Перу
Мюллер Гол 19', 26', 39'
Протокол
Кубільяс Гол 44'
11 червня 1970
16:00
Болгарія Болгарія 1–1 Марокко Марокко
Жечев Гол 40'
Протокол
Газуані Гол 61'

Плей-оф

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 1970 (плей-оф)

Турнірна піраміда

Чвертьфінали Півфінали Фінал
                   
14 червня – Мехіко        
 СРСР СРСР  0
17 червня — Гвадалахара
 Уругвай Уругвай дч  1  
 Уругвай Уругвай  1
14 червня — Гвадалахара
   Бразилія Бразилія  3  
 Бразилія Бразилія  4
21 червня — Мехіко
 Перу Перу  2  
 Бразилія Бразилія  4
14 червня — Толука
   Італія Італія  1
 Італія Італія  4
17 червня — Мехіко
 Мексика Мексика  1  
 Італія Італія дч  4 Третє місце
14 червня — Леон
   ФРН ФРН  3  
 ФРН ФРН дч  3  Уругвай Уругвай  0
 Англія Англія  2    ФРН ФРН  1
20 червня — Мехіко

Чвертьфінали

14 червня 1970
12:00
СРСР СРСР 0–1 Уругвай Уругвай
Протокол
Еспарраго Гол 117'
14 червня 1970
12:00
Італія Італія 4–1 Мексика Мексика
Гусман Гол 25' (аг)
Ріва Гол 63', 76'
Рівера Гол 70'
Протокол
Гонсалес Гол 13'
14 червня 1970
12:00
Бразилія Бразилія 4–2 Перу Перу
Рівеліно Гол 11'
Тостао Гол 15', 52'
Жаїрзіньйо Гол 75'
Протокол
Гальярдо Гол 28'
Кубільяс Гол 70'
14 червня 1970
12:00
ФРН ФРН 3–2 Англія Англія
Бекенбауер Гол 68'
Зеелер Гол 82'
Мюллер Гол 108'
Протокол
Маллері Гол 31'
Пітерс Гол 49'

Півфінали

Докладніше: Футбольний матч Італія — ФРН (1970)
17 червня 1970
16:00
Бразилія Бразилія 3–1 Уругвай Уругвай
Клодоалдо Гол 44'
Жаїрзіньйо Гол 76'
Рівеліно Гол 89'
Протокол
Кубілья Гол 19'
17 червня 1970
16:00
Італія Італія 4–3 ФРН ФРН
Бонінсенья Гол 8'
Бурньїч Гол 98'
Ріва Гол 104'
Рівера Гол 111'
Протокол
Шнеллінгер Гол 90'
Мюллер Гол 94', 110'
Ацтека, Мехіко
Глядачів: 102,444
Арбітр: Артуро Ямасакі (Мексика)

Матч за третє місце

20 червня 1970
16:00
ФРН ФРН 1–0 Уругвай Уругвай
Оверат Гол 26'
Протокол

Фінал

Докладніше: Фінал чемпіонату світу з футболу 1970
21 червня 1970
12:00
Бразилія Бразилія 4–1 Італія Італія
Пеле Гол 18'
Жерсон Гол 66'
Жаїрзіньйо Гол 71'
Карлос Альберто Гол 86'
Протокол
Бонінсенья Гол 37'
Ацтека, Мехіко
Глядачів: 107,412
Арбітр: Руді Глекнер (ФРН)

Бомбардири

Найкращим бомбардиром турніру став західнонімецький футболіст Герд Мюллер, який записав до свого активу десять голів. Загалом було забито 95 голів, авторами яких стали 55 різних гравців, включаючи один автогол.

10 голів

7 голів

5 голів

4 голи

3 голи

2 голи

1 гол

1 автогол

Примітки

  1. ↑ Netherlands' perfect winning streak can match historic feat of Brazil 1970. Goal.com. 7 липня 2010. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 7 липня 2013.(англ.)
  2. ↑ The Story of the 1970 World Cup. BBC. 12 травня 2010.(англ.)
  3. ↑ Brazil's 1970 winning team voted best of all time. Рейтер. 9 липня 2007.(англ.)
  4. ↑ The Boys from Brazil: On the trail of football's dream team. Індепендент. 10 квітня 2010.(англ.)
  5. ↑ Dunmore, Tom (2011). Historical Dictionary of Soccer. Scarecrow Press. с. 13. (англ.)
  6. ↑ а б Preliminary Competition: History by year (PDF). ФІФА. Листопад 2009. Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2010.
  7. ↑ Boycott! When Africa & Asia said "Enough". Twohundredpercent.net. 31 травня 2010. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 23 червня 2013. [Архівовано 2013-09-24 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Soccer War 1969 (англ.)
  9. ↑ Del 31 de mayo al 21 de junio de 1970. Ла Насьйон. 30 червня 1967.(ісп.)
  10. ↑ Building for the future. The Christian Science Monitor. 19 жовтня 1967. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 17 січня 2021. [Архівовано 2013-06-24 у Archive.is] (англ.)
  11. ↑ Problem of altitude. Ottawa Citizen. 2 червня 1970. (англ.)
  12. ↑ Football at the 1968 Ciudad de México Summer Games: Men's Football. Sports-reference.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. (англ.)
  13. ↑ Dawson, Jeff (2001). Back Home: England and the 1970 World Cup. Orion. (англ.)
  14. ↑ Матч мав відбутися в Мехіко на Ацтеці. За три дні до гри місце його проведення було змінено на Гвадалахару попри протести уругвайської сторони.

Посилання

Read other articles:

DR (stasiun radio)

DRJenisPenyiaran publikNegaraDenmarkJangkauanNasionalPemilikKerajaan DenmarkTokoh pentingMaria Rørbye Rønn, Director GeneralGitte Rabøl, Media DirectorMartin Præstegaard, D.o. EconomyTanggal luncur1925Nama sebelumnyaRadioordningen (1925-1926)Statsradiofonien (1926-1959)Danmarks Radio (1959-1996)Situs resmiwww.dr.dk DR-Byen, DR's new headquarters in Copenhagen DR (sebelumnya bernama Danmarks Radio hingga 1996, Inggris: Danish Broadcasting Corporation[1]) adalah jaringan radio dan t...

 

Joon Park

Untuk seniman Korea-Amerika, lihat Joon Park (seniman). Ini adalah nama Korea; marganya adalah Park. Joon ParkPark saat konser g.o.d tahun 2017Nama asalPark Joon-hyungLahir20 Juli 1969 (umur 54)Korea Selatan[1]PekerjaanAktor, penyanyiAgenSidusHQAnak1Karier musikInformasi latar belakangGenreK-pop, R&BTahun aktif1999–sekarangLabelJYP EntertainmentSidusHQArtis terkaitg.o.d JYP Nation Nama KoreaHangul박준형 Hanja朴俊炯 Alih AksaraBak JunhyeongMcCune–ReischauerPak C...

 

Oscar van Dillen

Oscar van Dillen Anggota Dewan Pengawas Yayasan WikimediaMasa jabatan15 Desember 2006 – 13 Juli 2007 Informasi pribadiLahir25 Juni 1958 (umur 65) 's-Hertogenbosch, BelandaSunting kotak info • L • B Oscar Ignatius Joannes van Dillen (lahir 25 Juni 1958) adalah seorang penggubah, konduktor, dan instrumentalis Belanda. Ia adalah ketua pertama Yayasan Wikimedia Belanda di antara para pendirinya.[1][2] Sejak Desember 2006 hingga Juli 2007 ia menjabat s...

Los Angeles Kings Monument

Monument in Los Angeles, California, U.S. Los Angeles Kings MonumentThe monument in 2022Artist Itamar Amrany Julie Rotblatt Amrany Omri Amrany Completion dateNovember 26, 2016LocationLos Angeles, California, U.S.Coordinates34°2′37.8″N 118°16′4.1″W / 34.043833°N 118.267806°W / 34.043833; -118.267806 The Los Angeles Kings Monument[1] (also known as the 50th Anniversary Monument[2] and the LA Kings Monument)[3] is a monument by artists ...

 

Padang Bulan

Padang Bulan PengarangAndrea HirataNegaraIndonesiaBahasaIndonesiaGenre Fiksi Penerbit Bentang Pustaka (Yogyakarta) Tanggal terbit2010Halaman260 halamanISBNISBN 978-602-881-109-5 Padang Bulan adalah sebuah novel fiksi karya Andrea Hirata, diterbitkan oleh Bentang Pustaka pada 2010. Novel ini berkisah tentang Enong, gadis kecil yang ketika usia ke 14 harus kehilangan sosok seorang ayah dan mengemban tugas sebagai anak pertama yang begitu berat. Enong harus meninggalkan sekolahnya demi seko...

 

Promozione 1951-1952 (Lega Interregionale Nord)

Voce principale: Promozione 1951-1952. La Lega Interregionale Nord fu l'ente FIGC a cui fu demandata l'organizzazione del campionato di Promozione nella stagione sportiva 1951-1952. La Lega Interregionale Nord aveva sede a Torino. Nella giurisdizione della Lega ricadevano le società aventi sede nell'Italia settentrionale sopra il Po.[1] Il campionato giunse alla sua ultima edizione: dalla stagione successiva sarebbe stato sostituito dal nuovo torneo di IV Serie gestito da un'unica l...

Persero Batam

PT Pengusahaan Daerah Industri Pulau Batam (Persero) atau Persero Batam adalah sebuah badan usaha milik negara yang melaksanakan pembangunan dan/atau melaksanakan pembiayaan pembangunan prasarana dan sarana-sarana lainnya yang diperlukan untuk menunjang kegiatan-kegiatan industri arus lalu lintas barang dan perdagangan, serta sarana prasarana pelabuhan laut dan udara di Pulau Batam. Sejarah sebagai suatu Kawasan Industri Berikat (Bonded Zone), didirikan pada tahun 1971 dengan terbitnya Keputu...

 

South Korea

Country in East Asia Republic of Korea redirects here. For the Democratic People's Republic of Korea, see North Korea. For the 1919–1945 government in exile that used the same name, see Provisional Government of the Republic of Korea. Republic of Korea대한민국 (Korean)Daehanminguk (RR) Flag Emblem Anthem: 애국가AegukgaThe Patriotic SongNational seal:  Territory controlled   Territory claimed but not controlled (North Korea)Capitaland largest citySeo...

 

土库曼斯坦总统

土库曼斯坦总统土库曼斯坦国徽土库曼斯坦总统旗現任谢尔达尔·别尔德穆哈梅多夫自2022年3月19日官邸阿什哈巴德总统府（Oguzkhan Presidential Palace）機關所在地阿什哈巴德任命者直接选举任期7年，可连选连任首任萨帕尔穆拉特·尼亚佐夫设立1991年10月27日 土库曼斯坦土库曼斯坦政府与政治 国家政府 土库曼斯坦宪法 国旗 国徽 国歌 立法機關（英语：National Council of Turkmenistan） ...

哥伦布 (密西西比州)

密西西比州 哥伦布城市綽號：Possum Town哥伦布位于密西西比州的位置坐标：33°30′06″N 88°24′54″W / 33.501666666667°N 88.415°W / 33.501666666667; -88.415国家 美國州密西西比州县朗兹县始建于1821年政府 • 市长罗伯特·史密斯 (民主党)面积 • 总计22.3 平方英里（57.8 平方公里） • 陸地21.4 平方英里（55.5 平方公里） • ...

 

0

ウィキペディアにおける同名のテンプレートについては、「Template:0」をご覧ください。 この項目では、数あるいは数字について説明しています。その他の用法については「0 (曖昧さ回避)」をご覧ください。 −1 ← 0 → 1二進法 0三進法 0四進法 0五進法 0六進法 0七進法 0八進法 0十二進法 0十六進法 0二十進法 0二十四進法 0三十六進法 0ローマ数字 N漢数字 〇大�...

 

A More Perfect Union (film)

1989 American filmA More Perfect UnionDVD and video coverDirected byPeter N. JohnsonScreenplay byTim SloverProduced byPeter N. Johnson Nicholas J. GasdikEdited byPeter G. CzernyMusic byKurt BestorProductioncompanyBrigham Young UniversityRelease date1989Running time112 minutesCountryUnited StatesLanguageEnglish A More Perfect Union: America Becomes a Nation is a 1989 American feature film dramatizing the events of the 1787 Constitutional Convention. The film was produced by Brigham Young Unive...

Leinster Rugby

Rugby union team in Ireland Rugby teamLeinster RugbyFounded1879; 145 years ago (1879)LocationDublin, IrelandGround(s)RDS Arena (Capacity: 18,500) Aviva Stadium(Capacity: 51,700)Coach(es)Leo CullenCaptain(s)James Ryan, Garry RingroseMost appearancesDevin Toner (280)Top scorerJohnny Sexton (1,646)Most triesShane Horgan (69)League(s)United Rugby Championship2022–23Semi-finals 1st Irish Shield (1st overall) 1st kit 2nd kit 3rd kit Official websitewww.leinsterrugby.ie Leinster ...

 

Catering

Commercial food service For food service in general, see Food service. Caterer redirects here. For the magazine, see The Caterer. For the surname, see Caterer (surname). For the Hong Kong constituency, see Catering (constituency). The examples and perspective in this article deal primarily with Western culture and do not represent a worldwide view of the subject. You may improve this article, discuss the issue on the talk page, or create a new article, as appropriate. (November 2014) (Learn h...

 

Pace di Rastatt

Trattato di RastattL'Europa nel 1713 come disegnata dal trattato di UtrechtTipotrattato bilaterale ContestoGuerra di successione spagnola Firma6 marzo 1714 LuogoRastatt, Margraviato di Baden Parti Regno di Francia Monarchia asburgica (Austria) Negoziatori Claude Louis de Villars Eugenio di Savoia FirmatariRegno di Francia e Monarchia asburgica LingueFrancese voci di trattati presenti su Wikipedia La pace di Rastatt - o trattato di pace di Rastatt - fu un accordo del 1714 sottoscritto dal Regn...

Thuluth

Esempio di scrittura thuluth di Mehmed Izzet Efendi Preghiera islamica scritta in stile thuluth da 'Ala' al-Din Tabrizi Iscrizione in stile thuluth al centro della bandiera dell'Arabia Saudita Il thuluth (in persiano ثلث‎ sols, Turco: sülüs, in arabo ثلث‎? un terzo) è uno stile della calligrafia araba inventato dal persiano Ibn Muqlah Shirazi, che apparve per la prima volta nell'undicesimo secolo d.C. (quarto secolo dell'Egira). Le forme dritte e angolari del cu...

 

Rail to Rail

Under construction rail trail in Los Angeles County, California  Rail to Rail ActiveTransportation Corridor ProjectRail to Rail path under construction at the intersection of Slauson and McKinley Avenues, old train tracks are visible in the streetLength5.5 mi (8.9 km)LocationLos Angeles County, California, United StatesEstablishedLate 2024; 0 years ago (2024)TrailheadsFairview Heights stationSanta Fe and Slauson AvenuesUseCommute, recr...

 

告白実行委員会〜恋愛シリーズ〜

告白実行委員会〜恋愛シリーズ〜 ジャンル 学園、恋愛 原作・音楽 HoneyWorks 小説：告白予行練習 著者 藤谷燈子・香坂茉里 イラスト ヤマコ 出版社 KADOKAWA レーベル 角川ビーンズ文庫 刊行期間 2014年2月 - 巻数 既刊16巻（2022年11月現在） 映画：ずっと前から好きでした。〜告白実行委員会〜 原作 HoneyWorks 監督 柳沢テツヤ 脚本 成田良美 キャラクターデザイン 藤井まき 音...

Noyant-d'Allier

Cet article est une ébauche concernant une commune de l’Allier. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?). Le bandeau {{ébauche}} peut être enlevé et l’article évalué comme étant au stade « Bon début » quand il comporte assez de renseignements encyclopédiques concernant la commune. Si vous avez un doute, l’atelier de lecture du projet Communes de France est à votre disposition pour vous aider. Consultez également la page d’aide ...

 

English Reformation Parliament

16th-century English legislature Part of a series on theHistory of the Church of EnglandWestminster Abbey (1749) by Canaletto Middle Ages (597–1500)Anglo-Saxon ChristianityReligion in Medieval EnglandConvocations of Canterbury and YorkDevelopment of dioceses Reformation (1509–1559)Reformation ParliamentDissolution of the MonasteriesThomas CranmerBook of Common Prayer (1549)Edwardine OrdinalsBook of Common Prayer (1552)Forty-two ArticlesMartyrsMarian exiles Elizabethan Church (1558–1603)...