місто Гвадалахара ісп. Guadalajara flag of Guadalajarad  Герб Координати 20°40′36″ пн. ш. 103°20′51″ зх. д. / 20.676666666667° пн. ш. 103.3475° зх. д. / 20.676666666667; -103.3475 Країна  Мексика[1][2]  Мексика[1][2]  Штат Халіско Межує з сусідні нас. пункти Сапопан, Тлакепаке, Tonalád, Ixtlahuacán del Ríod  ? Голова Pablo Lemusd  Прізвисько La Perla Tapatía, La Novia de Jalisco, La Ciudad de las Rosas, El Occidente de México, la ciudad que quiero, El Valle de Silicón (Silicon Valley) de México і Guanatos  Дата заснування 1542  Площа 151,4 км²  Висота центру 1554 м[3]  Офіційна мова іспанська  Населення 1 460 148 осіб (2010)  Катойконім ісп. Tapatío англ. Guadalajaran  Міста-побратими Севілья, Вальядолід, Гвадалахара, Давні, Ларедо[4], Лансінг, Сігалес, Альбукерке, Тусон, Портленд, Сан-Антоніо (26 серпня 1974)[5][6], Мілан, Дублін, Оньяті, Кульякан (12 грудня 2011), Кіото (20 жовтня 1980), Краків, Арекіпа, Браунсвілл, Гаґатна, Тегусігальпа, Хульяка, Маракайбо[7], Ciudad Guzmánd, Дагупанd, Дуарті, Сан-Хосе, Вроцлав, Бразиліа, Панама, Алахуела, Малабо, Куритиба, Калі, Сеута, Ліверпуль, Афіни, Оахака-де-Хуарес[8], Санкт-Петербург (2011)[9], Люксембург, Тулуза, Вашингтон, Приштина, Осака, Теджон (18 квітня 1997)[10][11]  Часовий пояс CDT  Телефонний код 33  Поштовий індекс 44100–44990[12], 44700  GeoNames 4005539 OSM r5605820  ·R Офіційний сайт guadalajara.gob.mx  Гвадалахара Гвадалахара (Мексика) Гвадалахара Гвадалахара (Халіско)  Гвадалахара у Вікісховищі

Гвадалахара (ісп. Guadalajara [ɡwaðalaˈxaɾa] ^д·і) — місто у Мексиці, на північному заході Мексиканського нагір'я, на висоті 1500 м; адміністративний центр штату Халіско.

Друге за населенням місто країни (приблизно 1.460 тисяч у 2015 році). Гвадалахара досить консервативне місто, з сильними католицькими традиціями. Гвадалахара — батьківщина народної музики «маріачі», яка відома далеко за межами Мексики.

Місто назване на честь іспанської Гвадалахари, назва якої походить від арабського Вад-аль-Хіджара, що означає «Річка, що тече між скель».

Головний економічний центр західної Мексики. Одне з найчарівніших міст країни — «Перлина Заходу»^[13].

Залізничний вузол. З'єднаний нафтопроводом з Саламанкою і газопроводом із С'юдад-Пемексом.

Значний центр обробної промисловості (близько 7 % мексиканської промисловості), що працює на довізній сировині. Харчова промисловість (млинарська і олійно-жирова) дає 43 % вартості продукції (1960), текстильна і шкіряно-взуттєва 15 %, хімічна 10 %. Розвивається машинобудування, виробництво добрива та цементу.

Фармацевтична промисловість Гвадалахари грає найважливішу роль в національному виробництві, поступаючись лише столиці, і є одним з найбільших дистриб'юторів в країні.

Гвадалахара відома як «мексиканська силіконова долина» через розвиток IT-сектора: софтверні компанії міста є головними розробниками програмного забезпечення в країні, а електронна промисловість Гвадалахари стала найбільшим виробником електронних компонентів для таких компаній як General Electric, IBM, Kodak, Intel, Hewlett-Packard, Siemens, Flextronics, Foxconn, Gateway, Sanmina-SCI, Dell, Solectron і BlackBerry.

Від колоніального періоду у Гвадалахарі збереглась прямокутна сітка вулиць, житлові будинки, фонтани, собор (1571–1618), церква (Санта-Моніка, 1720–1733), шпиталі (Алькальде, 1787–1792), будівля Верховного суду (Авдьенсія, 1751–1775). В Паласіо де Гоб'єрно (1643), шпиталі Кабаньяса (початок 19 ст.) і аудиторії університету — розписи Хосе Ороско.

У середині 20 ст. у Гвадалахарі прокладені нові магістралі, побудовані суспільний центр, дім культури, ринки, спортцентри, інші будівлі у сучасному стилі, університет. На початку 21 століття планувалося побудувати тут образотворчий музей Гугенгайм Гвадалахара, але 2009 року від проекту відмовилися.

З вересня 1989 року в місті працює легкий метрополітен. Доповнює транспортну систему міста тролейбусна лінія з 34 км, на якій розташовані 54 зупинки. Міжнародний аеропорт Гвадалахари імені Мігеля Ідальго-і-Кастілья знаходиться за 16 кілометрів на південь від центру міста, пасажиропотік 2019 року склав 14 823 592 пасажира, що на 3,37 % більше, ніж 2018 року.

Музеї Гвадалахари є продовженням культурної інфраструктури міста, будівлі багатьох з них мають важливе архітектурне та історичне значення. У колекціях музеїв представлені практично всі жанри: картини і скульптури, ремесла, пластика, фотографія і твори мистецтва різних країн.

Список музеїв міста:

• Будинок-музей Лопеса Портільо
• Майстерня Хосе Клементе Ороско
• Інформаційний центр Гвадалахари
• Дитячий музей Globo в Гвадалахарі
• Інститут ремесел
• Музей археології Західної Мексики
• Регіональний музей Гвадалахари
• Сапопанський художній музей «MAZ»
• Музей індіанського мистецтва уічоль-віксаріків
• Музей полювання Беніто Альбарран
• Музей воскових фігур
• Музей неймовірного
• Музей міста
• Музей Сапопанської Діви
• Музей мистецтв «MUSA»
• Музей народного мистецтва Халіско
• Музей палеонтології Гвадалахари
• Музей армії та авіації
• Музей журналістики і графіки
• Урядовий палац-музей
• Музей сучасного мистецтва
• та багато інших

У Гвадалахарі та передмістях, які її оточують, є широкий спектр державних, приватних та електронних бібліотек для пошуку і отримання інформації. Найвідоміші з них — Іберо-американська бібліотека Октавіо Паса Університету Гвадалахари і Публічна бібліотека штату Халіско, розташована в передмісті Сапопан.

• Театр Эль Каминанте
• Театр Дегольядо
• Театр Діана
• Студія Каварет
• Експериментальний театр Халіско
• «Підвісний будинок»
• Театр «Аудиторія Ангела»

Див. також Мексиканська кухня

У Гвадалахарі готують безліч типових мексиканських страв, таких як позоле, тамале, енчилада, тако, менудо, боби Чарро. Але страва, яка повністю відрізняє місто від всієї країни, — це «торта ахогада», яка готується з солоного хліба бірото, намазаного томатним соусом «карніта» зі спеціями та обсмаженими бобами, нарізаною на шматочки смаженою свининою; також її їдять з цибулею, тушкованою в лимонному гострому соусі.

Типова страва Гвадалахари і всього штату Халіско — біррія, цю страву здебільшого готують з козячого м'яса, але іноді з яловичини або баранини. Домашню біррію зазвичай готують у спеціальній печі. Готове м'ясо змішують з томатним бульйоном зі спеціями або ж цей бульйон подають окремо. Десерт, який вважається типовим для Гвадалахари, — це херікала, його готують з молока, яєць, ванілі, кориці і цукру.

Ще одна типова страва кухні Гвадалахари — м'ясо у власному соку. Ця страва складається з яловичого бульйону з квасолею і подається з беконом, кінзою, цибулею і редискою.

У Гвадалахарі також є безліч ресторанів, де можна скуштувати страви інтернаціональної кухні. Тут знаходяться одні з кращих ресторанів в країні зі стравами іспанської, французької, бразильської, японської, італійської, індійської, арабської, ліванської, грецької, китайської, аргентинської, тайської, коста-риканської кухні, а також кілька ресторанів, які спеціалізуються на вегетаріанських та органічних стравах.

Освіта є одним з основних факторів розвитку Гвадалахари, оскільки освіта стала одним з найактивніших секторів економіки, що привертає інвестиції, тому що місто має кілька університетів міжнародного значення. Крім того, конкурентоспроможні випускники університетів затребувані як у місті, так і в країні.

У місті знаходиться Гвадалахарський Університет, третій найстаріший університет у Мексиці (заснований 1792 року), університет з найбільшою кількістю студентів в країні (після Національного автономного університету Мексики), а також Автономний університет Гвадалахари (UAG), перший приватний університет в країні (заснований 1935 року).

У місті також розташовані кампуси кількох приватних університетів, у тому числі:

• Панамериканського університету
• Монтеррейського Інституту технології та вищих досліджень
• Технологічного університету Халіско

Найпопулярнішим видом спорту в Гвадалахарі є футбол. У місті базуються дві команди Прімера Дивізіону: «Гвадалахара» (домашня арена — стадіон «Акрон» на 49 850 місць) та «Атлас» (домашня арена — стадіон «Халіско» на 55 110 місць). У третьому дивізіоні чемпіонату Мексики виступають клуби «Оро» та «Депортіво Національ».

Баскетбольна команда «Астрос-де-Халіско» бере участь в іграх Національної професійної баскетбольної ліги з 2019 року.

Штат Халіско є національним лідером в області олімпійських видів спорту, оскільки він вигравав національні Олімпіади 18 раз поспіль, а також 9 разів вигравав найбільшу кількість медалей у всіх дисциплінах національних Олімпіад.^[14]

Панамериканські ігри 2011 року проводилися в Гвадалахарі, тоді Мексика приймала Панамериканські ігри втретє, але впершє за межами Мехіко.

Клімат Гвадалахари — вологий субтропічний (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), який досить близький до тропічного клімату і для нього характерні сухі, теплі зими і спекотне, вологе літо. Клімат Гвадалахари також залежить від значної висоти над рівнем моря і загальної сезонності опадів в західній частині Північної Америки.

Хоча в Гвадалахарі тепло увесь рік, але сильні дощі йдуть тут тільки в літній період, в інші пори року клімат досить посушливий.

• Валентин Гомес Фаріас (1781—1858) — мексиканський політик, який кілька разів займав президентську посаду у період 1833—1846 років.
• Енріке Гонсалес Мартінес (1871—1952) — мексиканський поет, представник модернізму.
• Доктор Атль (справжнє ім'я Херардо Мурі́льо, 1875—1964) — мексиканський живописець, громадський діяч, мистецтвознавець, етнограф і вулканолог.
• Луїс Барраґан (1902—1988) — мексиканський архітектор.
• Хорхе Гонсалес Камарена (1908—1980) — мексиканський художник і скульптор
• Кеті Хурадо (1924—2002) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення
• Гільєрмо дель Торо (* 1964) — мексиканський кінорежисер, сценарист, продюсер, письменник.
• Ґлорія Ґевара (* 1967) — мексиканський політик.
• Гаель Гарсія Берналь (* 1978) — мексиканський актор, кінорежисер, сценарист та продюсер.
• Абнер Марес Мартінез (* 1985) — мексиканський боксер — професіонал, чотириразовий чемпіон світу.
• Гільєрмо Очоа (* 1985) — мексиканський футболіст, воротар збірної Мексики і клубу «Америка».
• Хімена Наваррете (* 1988) — мексиканська модель.
• Серхіо Перес (* 1990) — мексиканський автогонщик, пілот Формули-1.

• Собор Гвадалахари

• Ґвадалахара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Вебсайт Гвадалахари [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Encyclopedia Britannica — Guadalajara [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]

п о р Найбільші міста Мексики Оціночні дані 2015 року.
	№	Назва	Штат	Населення	№	Назва	Штат	Населення
Мехіко Ґвадалахара	1	Мехіко	Мехіко	20 892 724	11	Сан-Луїс-Потосі	Сан-Луїс-Потосі	1 133 571	Монтеррей Пуебла
	2	Ґвадалахара	Халіско	4 796 603	12	Мерида	Юкатан	1 058 764
	3	Монтеррей	Нуево-Леон	4 475 949	13	Агуаскальєнтес	Агуаскальєнтес	1 044 049
	4	Пуебла	Пуебла	2 941 988	14	Мехікалі	Нижня Каліфорнія	988 417
	5	Толука	Мехіко	2 116 506	15	Квернавака	Морелос	983 365
	6	Тіхуана	Нижня Каліфорнія	1 840 710	16	Сальтільйо	Коауїла	923 636
	7	Леон	Ґуанахуато	1 768 193	17	Чіуауа	Чіуауа	918 339
	8	Сьюдад-Хуарес	Чіуауа	1 391 180	18	Тампіко	Тамауліпас	916 854
	9	Торреон	Коауїла	1 283 835	19	Морелія	Мічоакан	911 960
	10	Сантьяго-де-Керетаро	Керетаро	1 255 185	20	Веракрус	Веракрус	891 805