PROFILPELAJAR.COM

	Віктор Чанов
	Віктор Чанов
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Вікторович Чанов
Народження	21 липня 1959
	Донецьк, СРСР
Смерть	8 лютого 2017 (57 років)
	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Зріст	184 см
Вага	76 кг
Громадянство	СРСР; Україна
Позиція	Воротар
Професіональні клуби*
Національна збірна
Звання, нагороди
	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Заслужений майстер спорту СРСР Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
Віктор Чанов у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чанов.

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Віктор Чанов.

Віктор Вікторович Чанов (21 липня 1959, Донецьк, нині Україна — 8 лютого 2017, Київ) — радянський і український футболіст, грав на позиції воротаря. Майстер спорту міжнародного класу (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2004). Український футбольний тренер.

Біографія

Віктор Чанов народився 21 липня 1959 року в Донецьку (нині Україна) в спортивній родині. Батько Віктор Гаврилович виступав за донецький «Шахтар», а брат, В'ячеслав Вікторович — за донецький «Шахтар» та московське «Торпедо».

Віктор розпочинав кар'єру гравця у донецькому «Шахтарі», де відіграв три роки (1978-1981). Звідти потрапив до юнацької збірної СРСР, з якою виграв першість Європи. Потім перейшов до київського «Динамо», якому присвятив найкращі роки своєї кар'єри. У 1982—1990 роках у воротах київського «Динамо» провів 202 матчі у рамках чемпіонату СРСР^[1].

Один з найкращих воротарів СРСР 1980-х років. Коли став воротарем збірної, то перший м'яч пропустив лише у 10-й за рахунком грі.

У 1990 році Чанов зіграв свій останній сезон у київському «Динамо» і переїхав до Ізраїлю, де виступав за місцеві футбольні клуби «Маккабі» (Хайфа) та «Бней-Єгуда» (Тель-Авів)^[2]. Під час виступів за «Маккабі» Чанов встановив рекорд клубу — чотирма першими «сухими» матчами поспіль.

Був тренером (1995—1996) і головним тренером (1996) клубу ЦСКА-Борисфен (Київ).

З грудня 2006 року повернувся у футбол та працював тренером воротарів у київському «Динамо», але швидко пішов з цієї посади.

8 лютого 2017 року Віктор Чанов помер^[3] внаслідок травм від жорстокого побиття^[4]. Однак інформацію про побиття спростовують невістка^[5] та колишній одноклубник Чанова^[6]. 11 лютого 2017 року відбулося прощання з Віктором Чановим на стадіоні «Олімпійський» у Києві^[7].

Збірна СРСР

Загалом зіграв 21 матч, пропустив 8 м'ячів.
Перший матч: 10 березня 1982 року з Грецією 2:0
Останній матч: 16 травня 1990 року з Ізраїлем 2:3
Неперевершене досягнення: суперники змогли забити йому перший гол лише через 7,5 років після дебюту в збірній, у 17-му за ліком матчі. До 21 вересня 1989 року Чанов пропустив лише автогол від власного захисника.

Досягнення

Віцечемпіон Європи: 1988
Переможець Кубка володарів кубків: 1986
Чемпіон СРСР (3): 1985, 1986, 1990 років.
Володар Кубка СРСР (5): 1980, 1982, 1985, 1987, 1990 років.
Чемпіон Ізраїлю: 1991
Володар Кубка Ізраїлю (2): 1991, 1993
Чемпіон Європи (U-18): 1978
Чемпіон Європи (U-21): 1980
Володар призу «Воротар року»: 1986.
Член Клубу Євгена Рудакова: 192 матчі на «0».

Державні нагороди

Орден «За заслуги» II ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «Динамо» (Київ), Героя України Лобановського Валерія Васильовича^[8]^[9].

Поховання

Віктор Чанов похований 11 лютого 2017 року на Байковому кладовищі у місті Києві^[10].

Вшанування

23 червня 2018 року на головному полі спорткомплексу «Місто спорту», розташованому у столичній зоні відпочинку «Гідропарк», відбудеться бліц-турнір пам'яті видатного голкіпера Віктора Чанова. У турнірі візьмуть участь команди зірок Шахтаря, Динамо, збірна українських ЗМІ, а також команда організаторів турніру «Фортуна». Ворота останньої буде захищати син легендарного українського голкіпера — Вадим Чанов^[11].

Примітки

↑ У «Динамо» підтвердили смерть видатного воротаря Чанова. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
↑ Помер легендарний воротар Віктор Чанов. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017. [Архівовано 2017-02-11 у Wayback Machine.]
↑ Пішов з життя легендарний воротар Віктор Чанов. ukranews.com. Українські новини. 8 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 лютого 2017.
↑ Воротар Динамо Чанов перед смертю був жорстоко побитий — ЗМІ. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
↑ Невістка Чанова: Не вірте чуткам, що Віктора Вікторовича побили, і не пишіть неправдиву інформацію. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
↑ Чанов помер від безглуздої побутової травми, жодного побиття не було, — Кузнецов. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
↑ Фото дня: У Києві попрощалися з відомим українським футболістом Віктором Чановим. ukranews.com. Українські новини. 11 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 лютого 2017.
↑ Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
↑ Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року [Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.
↑ Прощання з Віктором Чановим /Газета.UA? 11.02.2017./. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
↑ Звезды Шахтера и Динамо сыграют на турнире памяти Чанова [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Гнатюк В.. Футбольні зірки України. 1936—2006 рр. Хто є хто. — Кривий Ріг, 2007. — 116 с.
«Динамо» Київ. 80 років. — Київ: Медіа-центр ФК «Динамо» Київ, 2007. — 36 с.
Бондар Ю., Шпак В.. У боротьбі за футбольний трон. — Київ: ДП «ІВЦ ДПА України», 2009. — 624 с.
Александренко Д., Кузьмин Г. «Динамо» Киев. Фотоальбом. — Киев: Мыстэцтво, 1988.(рос.)
Ландер Ю., Травкин Н. Сборная СССР. — Харьков, 1991. — 256 с.(рос.)
Бабешко Ал., Бабешко Ан.. «Шахтёру» — 70 лет. Кто есть кто. Футболисты «Шахтёра» 1936—2005. — Донецк: Новый мир, 2005. — 156 с.(рос.)
Бабешко Ал., Бабешко Ан.. «Шахтер» (Донецк). История команды. 1936—2006. — Донецк: Новый мир, 2006. — 528 с.(рос.)
Коломиец А. Киевский футбол на рубежах времён. Люди, события, факты. Том 2 (1961—1991). — Киев: А-депт, 2010. — 630 с.: ISBN 978-966-2966-07-7(рос.)
Хохлюк В. Вратари. — Луганск: Максим, 2012. — С. 30.(рос.)