PROFILPELAJAR.COM

Зовнішні відеофайли
	Василь Рац. «У гостях у Дмитра Гордона» на YouTube // У гостях у Дмитра Гордона. — 2015. — 1/2. (рос.)

	Василь Рац
	Василь Рац
Особисті дані
Повне ім'я	Василь Карлович Рац
Народження	25 березня 1961 (63 роки)
	Фанчиково, Виноградівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Зріст	179 см
Вага	69 кг
Громадянство	СРСР; Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	;
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
	Дані оновлено 24 березня 2010.
Василь Рац у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рац.

Василь (Ласло) Рац (угор. Rácz László; нар. 25 березня 1961, Фанчиково) — український та радянський футболіст угорського походження, один з найкращих півзахисників Динамо (Київ) та збірної СРСР, Заслужений майстер спорту СРСР із футболу.

Короткий життєпис

Народився 25 березня 1961 р. в селі Фанчиковому (нині Виноградівська міська громада Берегівського району Закарпатської области, Україна).

Вихованець футбольної школи у Виноградові (з 1971) та Львівського спортінтернату (з 1976).

Навчався у Львівському інституті фізичної культури (нині Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського).

Виступав за «Карпати» Львів (1978—1980), «Нива» Вінниця (1980—1981), найкращі роки футболіста провів у «Динамо» (Київ, червень 1981^[2]—1989, 1990, 1991), грав за «Еспаньйол» Барселона (1989), «Ференцварош» Будапешт (1991—1992).

У сезоні 1996/1997 працював другим тренером «Ференцвароша». Займався бізнесом в Угорщині. З вересня по грудень 2007 р. обіймав посаду помічника тренера в київському «Динамо».

Після відставки головного тренера київської «Оболоні» Сергія Ковальця в листопаді 2011 року став виконувати обов'язки головного тренера команди^[3]^[4]. 26 листопада Рац покинув клуб^[5].

Досягнення

Чемпіон Радянського Союзу (4): 1981, 1985, 1986, 1990
Володар Кубка СРСР (4): 1982, 1985, 1987, 1990
Чемпіон Угорщини: 1992
Володар Кубка Угорщини: 1991, 1993
Володар Кубка кубків: 1986
Віце-чемпіон Європи: 1988
Учасник чемпіонатів світу 1986 і 1990

За збірну СРСР провів 47 ігор (забив 4 голи), у чемпіонаті СРСР — 185 матчів, забив 24 м'ячі.

Державні нагороди

Орден «За заслуги» III ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича^[6]^[7]

ЄВРО-2012

Під час проведення фінальної частини європейського чемпіонату, залучався експертом на портал інформаційного агентства «Спорт України» для коментарів щодо проведених матчів за участю збірної України.