PROFILPELAJAR.COM

	Олександр Приходько
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Миколайович; Приходько
Народження	11 квітня 1966 (58 років)
	Київ, УРСР
Зріст	180 см
Вага	77 кг
Громадянство	СРСР; Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—1983	«Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Олександр Приходько у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходько.

Олександр Миколайович Приходько (нар. 11 квітня 1966, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Грав у вищих лігах СРСР і України за «Гурію» (Ланчхуті) та «Ниву» (Вінниця). У складі могильовського «Торпедо» ставав фіналістом Кубка Білорусі. Після завершення кар'єри гравця разом з Олександром Рябоконем працював тренером у командах «Борисфен», «Оболонь», «Динамо» (Мінськ), «Десна», «Львів» та «Севастополь». Срібний призер чемпіонату Білорусі (2005).

Кар'єра гравця

Вихованець київського «Динамо». Перші тренери — Павло Васильєв, Віктор Шевченко і В'ячеслав Семенов. У 1983 році грав за дублюючий склад «Динамо». У 1984 році перейшов в команду другої ліги «Колос» (Павлоград), у складі якої завоював срібну медаль чемпіонату УРСР. Під час служби в армії виступав за київський СКА. У 1987 році був запрошений Михайлом Фоменко в команду Вищої ліги «Гурія» (Ланчхуті)^[1]. Пізніше виступав за ужгородське «Закарпаття», чернігівську «Десну» і кременчуцький «Кремінь».

17 березня 1992 року зіграв перший матч у Вищій лізі чемпіонату України в складі вінницької «Ниви» проти «Кременя» (0:1). У першості України виступав також за «Хімік» (Житомир), «Нафтохімік» (Кременчук), «Поділля» (Хмельницький), «Сіріус» (Жовті Води). У серпні перейшов до клубу «Система-Борекс» (Бородянка). У 1995 році перейшов у «Торпедо» (Могильов), де став фіналістом Кубка Білорусі. Навесні 1997 року виїхав за кордон, до далекої Австралії, де зіграв 3 матчі в складі першолігового клубу «Колінгвуд Уорріорс», але восени повернувся на батьківщину, а в жовтні 1997 року став гравцем аматорського клубу «Дніпро» (Київ). Восени 1999 року провів 5 матчів у чемпіонаті Молдови в складі команди «Ністру» (Атаки). Під час зимової перерви сезону 1998/99 років повернувся до київського «Дніпра», в складі якого й завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера

Одразу після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Спочатку допомагав тренувати клуб «Княжа» (Щасливе). У 2000 році прийняв пропозицію головного тренера «Борисфена» Олександра Рябоконя й отримав посаду в тренерському штабі^[1]. У 2003 році бориспільська команда, посівши друге місце в Першій лізі, отримала право на підвищення в класі. У першому сезоні у Вищій лізі «Борисфен» посів сьоме місце. У 2005 році Приходько працював асистентом головного тренера в мінському «Динамо», яке в тому сезоні стало віце-чемпіоном Білорусі. У травні 2006 року був призначений виконувачем обов'язків головного тренера бориспільського «Борисфена»^[2], яким керував до червня. У 2008 році отримав посаду тренера в чернігівській «Десні». Після виключення «Десни» з ПФЛ працював у футбольних клубах «Львів» і «Севастополь». У березні 2012 року разом з Олександром Рябоконем повернувся в «Десну»^[3].