Друга ліга — третій за рівнем дивізіон чемпіонату СРСР з футболу.
Заснована у 1971 році. Складалася із регіональних зон, кількість яких змінювалася від шести до дев'яти. Переможці територіальних змагань або напряму потрапляли в першу лігу, або розігрували путівки в перехідних турнірах. 1990 року була змінена схема розіграшу: були створені три буферні зони з кращих команд попереднього сезону. Переможці отримували право грати наступного року в першій лізі. Всі інші клуби ліги виступали в регіональних зонах.
У всі роки другої ліги окремо існувала українська зона, в якій розігрувався титул чемпіона УРСР. Чотири рази чемпіоном республіки був криворізький «Кривбас», тричі — сімферопольська «Таврія».
1990 року, до новоствореної західної буферної зони увійшли дев'ять найкращих українських клубів минулого сезону, а також львівські «Карпати» і дрогобицька «Галичина».
Десять українських клубів виступали у всіх сезонах: «Суднобудівник» (Миколаїв), «Нива» (Вінниця), «Полісся» (Житомир), «Зірка» (Кіровоград), «Закарпаття» (Ужгород), «Верес» (Рівне), «Кристал» (Херсон), «Чайка» (Севастополь), «Поділля» (Хмельницький) і «Волинь» (Луцьк).
Найбільше очок набрала чернівецька «Буковина» — 1029. Межу в тисячу набраних очок також подолали «Суднобудівник», «Нива» (Вінниця) і «Полісся» (Житомир).
Переможці зональних турнірів:
1971: «Кривбас» (Кривий Ріг), «Іскра» (Смоленськ), «Автомобіліст» (Нальчик), «Металург» (Липецьк), «Зірка» (Перм), «Спартак» (Семипалатинськ).
1972: «Спартак» (Івано-Франківськ), «Даугава» (Рига), «Металург» (Липецьк), «Терек» (Грозний), «Сокіл» (Саратов), «Кузбас» (Кемерово), «Амур» (Благовєщенськ).
1973: «Таврія» (Сімферополь), «Іскра» (Смоленськ), «Кубань» (Краснодар), «Спартак» (Кострома), «Уралмаш» (Свердловськ), «Трактор» (Павлодар), «Сибіряк» (Братськ).
1974: «Алга» (Фрунзе), «Динамо» (Ленінград), «Торпедо» (Владимир), «Терек» (Грозний), «Динамо» (Барнаул), «Суднобудівник» (Миколаїв).
1975: «Янгієр» (Янгієр), «Жальгіріс» (Вільнюс), «Динамо» (Махачкала), «Уралець» (Нижній Тагіл), «Амур» (Благовєщенськ), «Кривбас» (Кривий Ріг).
1976: «Гурія» (Ланчхуті), «Янгієр» (Янгієр), «Динамо» (Ленінград), «Машук» (П'ятигорськ), «Уралмаш» (Свердловськ), «Кривбас» (Кривий Ріг).
1977: «Жальгіріс» (Вільнюс), СКА (Одеса), «Кубань» (Краснодар), «Спартак» (Нальчик), «Янгієр» (Янгієр), «Спартак» (Семипалатинськ).
1978: «Факел» (Воронеж), «Металіст» (Харків), «Спартак» (Нальчик), «Зірка» (Перм), «Алга» (Фрунзе), «Трактор» (Павлодар).
1979: «Іскра» (Смоленськ), «Колос» (Нікополь), «Динамо» (Ставрополь), «Гурія» (Ланчхуті), «Бустон» (Джизак), СКА (Хабаровськ).
1980: «Спартак» (Кострома), «Торпедо» (Тольятті), «Ротор» (Волгоград), «Динамо» (Барнаул), СКА (Київ), «Динамо» (Самарканд), «Трактор» (Павлодар), «Хімік» (Гродно), «Локомотив» (Самтредіа).
1981: «Текстильник» (Іваново), «Динамо» (Кіров), «Ротор» (Волгоград), «Динамо» (Барнаул), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Нафтовик» (Фергана), «Актюбінець» (Актюбінськ), «Даугава» (Рига), «Котайк» (Абовян).
1982: «Текстильник» (Іваново), «Локомотив» (Челябінськ), «Спартак» (Орджонікідзе), «Кузбас» (Кемерово), «Дніпро» (Могильов), «Буковина» (Чернівці), «Динамо» (Самарканд), «Шахтар» (Караганда), «Котайк» (Абовян).
1983: «Знамя труда» (Орєхово-Зуєво), «Крила Рад» (Куйбишев), «Спартак» (Орджонікідзе), «Іртиш» (Омськ), «Металург» (Липецк), СКА (Київ), «Нафтовик» (Фергана), «Шахтар» (Караганда), «Динамо» (Батумі).
1984: «Зоркий» (Красногорськ)[ru], «Крила Рад» (Куйбишев), «Динамо» (Ставрополь), «Геолог» (Тюмень), «Балтика» (Калінінград), «Нива» (Вінниця), «Динамо» (Самарканд), «Цілинник» (Цілиноград), «Котайк» (Абовян).
1985: «Динамо» (Брянськ), «Зірка» (Перм), «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону), «Геолог» (Тюмень), «Атлантас» (Клайпеда), «Таврія» (Сімферополь), «Сохібхор» (Халкабад), «Меліоратор» (Чимкент), «Мерцхалі» (Махарадзе).
1986: «Червона Пресня» (Москва), «Крила Рад» (Куйбишев), «Сокіл» (Саратов), «Геолог» (Тюмень), «Металург» (Липецк), «Зоря» (Ворошиловград), «Сохібхор» (Халкабад), «Меліоратор» (Чимкент), «Кяпаз» (Кіровабад).
1987: «Іскра» (Смоленськ), «Зірка» (Перм), «Кубань» (Краснодар), СКА (Хабаровськ), «Ністру» (Кишинів), «Таврія» (Сімферополь), «Нафтовик» (Фергана), «Меліоратор» (Чимкент), «Локомотив» (Самтредіа).
1988: «Факел» (Воронеж), «Уралмаш» (Свердловськ), «Цемент» (Новоросійськ), «Іртиш» (Омськ), «Ністру» (Кишинів), «Буковина» (Чернівці), «Нафтовик» (Фергана), «Трактор» (Павлодар), «Торпедо» (Кутаїсі).
1989: «Крила Рад» (Куйбишев), «Локомотив» (Горький), «Цемент» (Новоросійськ), «Іртиш» (Омськ), «Текстильник» (Тирасполь), «Волинь» (Луцьк), «Нафтовик» (Фергана), «Трактор» (Павлодар), «Динамо» (Сухумі).
1990. Буферна зона: «Буковина» (Чернівці), «Уралмаш» (Свердловськ), «Нафтовик» (Фергана).
1991. Буферна зона: «Карпати» (Львів), «Асмарал» (Москва), «Океан» (Находка).
Декілька сезонів у чемпіонаті УРСР виступали клуби з Молдови. Зокрема, в 1975 році, найкращим бомбардиром турніру став гравець з команди Тирасполя. Найвлучнішими в українських клубах того сезону стали: Євген Дерев'яга («Суднобудівник»), Михайло Завальнюк («Динамо» Хмельницький), Анатолій Шидловський («Локомотив» Вінниця) і Ромео Цирекідзе («Хвиля» Севастополь) — по 14 голів.
1979 року нападник миколаївського «Суднобудівника» Євген Дерев'яга першим забив в чемпіонаті УРСР 100 голів. У тому сезоні цю межу подолав і Валентин Дзіоба. У наступних турнірах понад сто голів забили ще 17 футболістів[1][2].
Ініціатором створення клубу був гірничий майстер і історик українського футболу Василь Гнатюк.
{{cite web}}
Lokasi Pengunjung: 3.141.201.13