Пам'ятки культури поширені в передгірських областях Східних Карпат по верхніх течіях Дністра, Сірета і Прута. Перші з них були відкриті наприкінці XIX століття, в окрему археологічну культуру виділені М. Смішком в 1960 році. Назва пов'язана з курганним поховальним обрядом.
Поселення розташовані на мисах, утворених течіями річок. Житла — напівземлянки прямокутної форми площею 9—12 м², глибиною 0,5—0,9 м. Наявні також господарські споруди, господарські ями та вогнища поза спорудами.
Могильники розташовані на вершинах узгір'їв та високих берегах річок. Вони налічують від 5—20 до 60—100 насипів.
Кургани куполоподібної форми мали висоту 1—1,5 м і діаметр 10—12 м. Тут виявлені залишки земляних, кам'яних та дерев'яних підкурганних конструкцій.
Обряд поховання — тілоспалення на місці поховання.
Господарство
Поховальний інвентар складався з керамічних посудин-приставок, предметів убрання покійного (фібули, пряжки, намиста та інші прикраси) та особистих речей (ножі, знаряддя праці, кістяні гребінці, монети).
Про заняття населення землеробством свідчать знайдені в курганах та на поселеннях наральник, серпи, жорна, посудини для зберігання зерна та широкий асортимент виявлених зерен обгорілих злаків.
У керамічному комплексі виробів переважає посуд, виготовлений на гончарному крузі.
На широкі торговельні зв'язки, здебільшого зі східними римськими провінціями, вказують численні знахідки античних амфор, римських монет, а також імпортного скляного посуду.
